Ухвала суду № 138833464, 10.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9500/26

4-с/308/26/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Зарева Н.І.,

за участю секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду закарпатської області скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Бочкор Анатолій Петрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 згідно постанови Районного відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП 2036052) від 30.09.2009.

Заява мотивована тим, що на підставі виконавчого листа від 28.11.1994 № АЄ-71/94 з ОСОБА_1 стягувались аліменти у частини всіх доходів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Рішенням Ужгородського міськрайонного суду по справі № 2-1345 від 06.10.1999 визнано неповнолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 усиновленим ОСОБА_3 , змінивши неповнолітньому прізвище та по-батькові на « ОСОБА_4 ». Змінено запис в книзі записів народжень прізвище батька усиновленого на ОСОБА_3 . Листом від 26.10.1999 Ужгородський міський суд повернув без виконання вказаний виконавчий лист про стягнення аліментів у зв`язку з винесенням рішення про усиновлення ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ). На даний час ОСОБА_4 є повнолітньою особою, заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 не мав. Згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та згідно інформації, наданої Ужгородським відділом ДВС в Ужгородському районі Закарпатської області Західного МРУМЮ листом від 31.03.2026 № 21698 на адвокатський запит, Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Районного відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції (ВП 2036052) від 30.09.2009 р. накладено арешт на майно ОСОБА_1 . Згідно Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено обтяження за реєстраційним номером 9106775 у вигляді арешту нерухомого майна, об`єктом обтяження є все майно, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, ВП 2036052 від 30.09.2009. Згідно з Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 30.09.2009 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис публічного обтяження та арешту рухомого майна згідно постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, ВП 2036052 від 30.09.2009. Однак, у зв`язку з винесенням рішення про усиновлення ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ). з 06.10.1999 обов`язок ОСОБА_1 по сплаті аліментів було припинено та судом було повернуто виконавчий лист без виконання.

Виконавче провадження № 2036052 не було закінчено, а 30.09.2009 ДВС у межах виконавчого провадження № 2036052 було винесено постанову про арешт майна ОСОБА_1 , при тому, що виконавчий лист від 28.11.1994 № АЄ-71/94 було повернуто судом без виконання у зв`язку з прийняттям рішення про усиновлення.

Таким чином, з 30.09.2009 ОСОБА_1 протиправно позбавлений можливості розпоряджатися своїм рухомим та нерухомим майном.

Наявність протягом тривалого часу (27 років) не скасованого арешту на майно боржника, враховуючи відсутність підстав для здійснення примусового стягнення за виконавчим документом є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи наведене, 11.05.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Бочкор А. П., керуючись ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», звернувся до Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції із заявою про зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 згідно з постановою Районного відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП 2036052) від 30.09.2009 та вчинення дій щодо реєстрації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна припинення обтяження № 9106775 майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 2036052 від 30.09.2009.

Однак, лише 19.06.2026 адвокатом Бочкор А. П. отримано нарочно відповідь Ужгородського відділу ДВС в Ужгородському районі (вих. № 30725) за підписом головного державного виконавця Сергія Котубея, якою органом ДВС повідомлено: «Інформація щодо листа Ужгородського міського суду від 26.10.1999 щодо повернення без виконання виконавчого листа № АЄ-71/94, виданого 28.11.1994 Ужгородським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів у розмірі 1/4 частини щомісячно, у зв`язку із винесенням рішення про усиновлення ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), в АСВП - відсутня.»

Скаржник та його представник в судове засідання не з`явилися, однак подали через систему «Електронний суд» клопотання в якому просили розглянути вище вказану скаргу без їх участі, зазначили, що скаргу підтримують в повному обсягу із зазначених в ній обставин.

Виконавець Ужгородського відділу державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, причини неявки в судове засідання суду не повідомив. Жодних заяв, клопотань або пояснень, які б могли спростувати зазначені обставини в скарзі суду не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, у зв`язку з чим суд розглянув подану скаргу без їх участі.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, суд встановив наступне.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду по справі № 2-1345 від 06.10.1999 неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано усиновленим ОСОБА_3 , прізвище та по-батькові неповнолітнього змінено на « ОСОБА_4 ». Так само змінено прізвище батька усиновленого на ОСОБА_3 в книзі записів народжень.

Листом від 26.10.1999 Ужгородський міський суд повернув без виконання вказаний виконавчий лист про стягнення аліментів у зв`язку з винесенням рішення про усиновлення ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ).

Згідно з Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та інформацією, наданою Ужгородським відділом ДВС в Ужгородському районі Закарпатської області Західного МРУМЮ листом від 31.03.2026 № 21698 на адвокатський запит, Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Районного відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції (ВП 2036052) від 30.09.2009 накладено арешт на майно ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено обтяження за реєстраційним номером 9106775 у вигляді арешту нерухомого майна, об`єктом обтяження є все майно, підстава обтяження постанова про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, ВП 2036052 від 30.09.2009.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 30.09.2009, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис публічного обтяження та арешту рухомого майна згідно постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, ВП 2036052 від 30.09.2009.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження» № 606- XIV в редакції станом на 21.04.1999, виконавче провадження закінчується у випадку повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу Державної виконавчої служби. Постанова про закінчення виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами до суду у 10-денний строк (ч.2 ст. 39 ЗУ).

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII в редакції, чинній станом на 07.03.2018, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII в редакції, чинній станом на 07.03.2018, про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на сьогоднішній день), у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Частиною 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 447 ЦПК України визначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 447 ЦПК України). Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом (ч. 2 ст. 447 ЦПК України).

Стаття 447-1 ЦПК України передбачає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII в редакції, чинній станом на 07.03.2018, про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII в редакції, чинній станом на 07.03.2018, виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду по справі №2-1345 від 06.10.1999 визнано неповнолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 усиновленим ОСОБА_3 , змінивши неповнолітньому прізвище та по-батькові на « ОСОБА_4 ». Змінено запис в книзі записів народжень прізвище батька усиновленого на ОСОБА_3 . Відтак, будь-які правові підстави щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 відпали, а отже арешт на майно останнього підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що скарга боржника є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 18, 48, 52, 59, 68, 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 261, 450 ЦПК, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бочкор А.П. задовольнити.

2. Зобов`язати Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт, накладений на майно ОСОБА_1 згідно постанови Районного відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ВП 2036052) від 30.09.2009.

2. Зобов`язати Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо реєстрації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна припинення обтяження № 9106775 майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 2036052 від 30.09.2009.

3. Зобов`язати Ужгородський відділ державної виконавчої служби в Ужгородському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчинити дії щодо реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна припинення публічного обтяження № 9106820 - арешту рухомого майна ОСОБА_1 , накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 2036052 від 30.09.2009.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя Н. І. Зарева