Рішення № 138832901, 06.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Київ Справа №320/48242/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального спортивного клубу Збройних сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати протиправною бездіяльність Центрального спортивного клубу Збройних сил України (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 10, код ЄДРПОУ 08506791) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в період з 29.01.2020 по 12.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р„ встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на.01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на.01.01.2023 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених, сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум. податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

- Зобов`язати Центральний спортивний клуб Збройних сил України (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 10, код ЄДРПОУ 08506791) здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 12.05.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за. невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р„ встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на.01.01.2022 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на.01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

- Зобов`язати Центральний спортивний клуб Збройних сил України (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 10, код ЄДРПОУ 08506791) видати на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, яку займає заявник, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт за відповідною посадою, яку займав Позивач для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати вказану довідку до відповідного Головного управління Пенсійного фонду.

- Зобов`язати Центральний спортивний клуб Збройних сил України (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 10, код ЄДРПОУ 08506791) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, визначеного, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, за період з 29.01.2020 року по день фактичної виплати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 03.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 12.05.2023 із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням належних доказів на їх підтвердження.

06.07.2026 від позивача надійшли заява про усунення недоліків позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 05.08.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального спортивного клубу Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 12.05.2023 залишено без розгляду.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у Центральному спортивному клубі Збройних Сил України у період з 23.12.1998 по 02.06.2025.

На думку позивача, відповідач протиправно здійснював нарахування його грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 12.05.2023, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018, тоді як при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням мав застосовуватися прожитковий мінімум, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року.

У зв`язку із цим позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення у належному розмірі, зобов`язати провести відповідний перерахунок і виплату, а також нарахувати компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У відзиві зазначив, що під час нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Зокрема, відповідач вказував на відсутність правових підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, посилаючись на чинну редакцію постанови Кабінету Міністрів України № 704.

Крім того, відповідач вважав похідними та передчасними вимоги щодо видачі оновленої довідки про грошове забезпечення, компенсації сум податку з доходів фізичних осіб і компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, у зв`язку з чим просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Центральному спортивному клубі Збройних Сил України у період з 23.12.1998 по 02.06.2025.

У спірний період, позивачу нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2018, у сумі 1762 грн.

Представник позивача звернувся до відповідача із заявами, в яких просив здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 12.05.2023, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 10.09.2025 відповідач повідомив, що при розрахунку грошового забезпечення позивача було застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом станом на 01.01.2018, у розмірі 1762 грн.

Не погодившись із відповіддю відповідача та вважаючи, що грошове забезпечення було нараховано не у повному розмірі, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 17 Конституції України закріплено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця та підлягає індексації відповідно до закону.

01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13 та 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до Постанови № 704, виклавши пункт 4 у такій редакції: розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Таким чином, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.

2018) її пункт 4 діяв у редакції, внесеній Постановою № 103, відповідно до якої при визначенні посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом станом на 01 січня 2018 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Отже, з 29 січня 2020 року, тобто з дати набрання законної сили зазначеною постановою, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови № 704 у редакції, що діяла до внесення змін Постановою № 103 (у первинній редакції).

Разом із цим, Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів.

Відповідно до статті 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти.

Згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України, а також порядок встановлення державних стандартів.

Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 зазначив, що Кабінет Міністрів України уповноважений визначати умови, порядок та розміри грошового забезпечення військовослужбовців, однак не уповноважений встановлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Враховуючи, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2018, не відповідають нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 у частині, що не суперечить законам України про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Водночас Верховний Суд зазначив, що встановлене пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини не впливає на спірні правовідносини, оскільки розрахунковою величиною відповідно до Постанови № 704 є прожитковий мінімум для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата використовується лише для визначення мінімальної межі посадового окладу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 380/7813/22, від 05.07.2023 у справі № 160/24227/21 та від 25.04.2024 у справі № 240/16735/21.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що ухвалою суду від 05.08.2026 позов у частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 12.05.2023 залишено без розгляду, суд надає правову оцінку лише позовним вимогам щодо періоду з 29.01.2020 по 18.07.2022.

З огляду на наведені висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції, чинній до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, суд дійшов висновку, що у період з 29.01.2020 по 18.07.2022 посадовий оклад та оклад за військовим званням позивача підлягали визначенню шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт, а не шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2018.

За таких обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2018, є протиправними.

Ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання таких дій протиправними та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 шляхом визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум.

Оскільки розмір інших виплат, які обчислюються виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, безпосередньо залежить від правильності визначення зазначених складових грошового забезпечення, вони також підлягають перерахунку лише в межах періоду, що є предметом розгляду у цій справі, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, одночасно з виплатою донарахованих сум грошового забезпечення позивачу підлягає компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого із зазначених виплат.

Щодо вимоги компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення та інших виплат, що підлягають перерахунку, за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року.

У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Питання, повязані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі Закон № 2050-ІІІ).

Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно із статтею 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 159 від 21.02.2001, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок № 159).

Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

пенсії;

соціальні виплати;

стипендії;

заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 15.09.2020 у справі №240/11882/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20, від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а, від 12.09.2024 у справах №400/5837/23, №240/18489/23, від 10.10.2024 у справі №280/5397/19, від 18.12.2024 у справі №755/15005/23 та інших досліджував питання правової природи компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та умов її здійснення.

У вказаних постановах Верховний Суд зазначав, що основною умовою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Тобто компенсація за порушення строків виплати доходу виникає тоді, коли грошовий дохід особи з вини відповідача своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і повязані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари і послуги.

Дія норм Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів.

Виплата компенсації втрати частини доходів проводиться незалежно від порядку і підстав їх нарахування: самим підприємством добровільно чи на виконання судового рішення.

Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

У постанові від 29.05.2025 у справі №640/12053/21 Верховний Суд дійшов наведених вище висновків.

У постановах від 24.01.2025 у справі №380/1607/24 та від 04.09.2025 у справі №420/16557/24 Верховний Суд також вказав, що компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ та Порядком №159, виплачується саме у разі порушення строків виплати доходу.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 у справі №240/11882/19 зазначив, що у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину належних сум доходу така особа має право на компенсацію втрати доходів у звязку з порушенням строків їх виплати за умови зобовязання відповідача здійснити донарахування належних сум.

Наведене вище спростовує доводи відповідача про передчасність вимог позивача щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення та інших виплат, що підлягають перерахунку за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року.

У постановах від 14.05.2019 у справі №804/2994/18, від 23.12.2020 у справі №640/7975/15-а, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20, від 20.02.2025 у справі №2а-14139/12/2670, від 04.09.2025 у справі №420/16557/24 Верховний Суд вказав, що право особи на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати виникає з моменту фактичного порушення строку виплати доходу. Тобто така компенсація підлягає нарахуванню за весь період невиплати відповідного доходу.

Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23, відповідно до якої видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними у пункті 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії у порядку, встановленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, а також висновок суду про наявність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання відповідача оформити та надати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням проведеного перерахунку є похідною від основної позовної вимоги, а тому також підлягає задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 242-246, 255 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги - задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Центрального спортивного клубу Збройних Сил України (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 10, код ЄДРПОУ 08506791) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також похідних від нього виплат, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток, премії, за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, визначених виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

3. Зобов`язати Центральний спортивний клуб Збройних Сил України здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, у тому числі: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022, визначивши їх розмір виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

4. Зобов`язати Центральний спортивний клуб Збройних Сил України видати на ім`я ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням проведеного перерахунку грошового забезпечення відповідно до статей 43, 63 Закону України №2262-ХІІ, статті 9 Закону України №2011-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, доплат, підвищень та премії, визначених відповідно до законодавства, та подати зазначену довідку до відповідного органу Пенсійного фонду України.

5. Зобов`язати Центральний спортивний клуб Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, визначеного виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати належних сум.

6. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідач: Центральний спортивний клуб Збройних сил України (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 10, код ЄДРПОУ 08506791).

Суддя Сас Є.В.