Рішення № 138832855, 07.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2026 р. справа № 640/18639/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Акціонерного товариства «Київметробуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Акціонерного товариства «Київметробуд» щодо стягнення заборгованості у розмірі 8260440,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, не відшкодовано витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 та № 2 та має заборгованість у сумі 8 260 440,31 грн. за період з червня 2019 по березень 2021 включно, та складається: по списку № 1 - 7 648 885,41 грн. та по списку № 2 - 611 554,90 грн. Оскільки, дані суми відповідачем добровільно не відшкодовано, позивач просить стягнути їх в судовому порядку.

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (т.1 а.с.165).

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу № 640/18639/21 передано Івано-Франківському окружному адміністративному суду.

В Івано-Франківському окружному адміністративному суді справа № 640/18639/21 зареєстрована 04.04.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025, справу № 640/18639/21 передано судді Панікару І.В.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/18639/21 за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін (т.3 а.с.155).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.10.2021, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що підприємство за весь період не отримувало жодного повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, чим було позбавлене можливості перевірити обґрунтованість призначення пенсії на пільгових умовах та встановити обсяги та період протягом якого воно повинно проводити відшкодування по кожній особі окремо. Відповідач вважає, що згідно опису додатків до позовної заяви, позивачем додано лише копію картки особового рахунку відповідача, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та підтвердження про направлення розрахунків відповідачу, що не є належними доказами понесення позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у вказаному в позові розмірі, оскільки вони не є розрахунковими документами, що підтверджують факт сплати органом ПФ України пільгових пенсій та витрат на їх доставку (т.1 а.с.169-172).

03.11.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідної до якої вказує, що Управління не може погодитись із твердженнями відповідача про відсутність підстав для стягнення з АТ «Київметробуд» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Позивач зауважує, що в контексті Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є первинними документами, та є підставою для відшкодування таких витрат. В додатках до позовної заяви містяться належно завірені копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, що підтверджують направлення ГУ ПФУ в м. Києві та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Відомості про повернення поштових відправлень, у зв`язку з неотриманням відповідачем кореспонденції, у ГУ ПФУ в м. Києві відсутні. Тобто фактично відповідач отримував розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (т.1 а.с.186-188).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" є юридичною особою та обліковується в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тунельний загін № 14 Акціонерного товариства «Київметробуд» зареєстрований як відокремлений підрозділ Акціонерного товариства «Київметробуд».

Пенсійним фондом України сплачуються пенсії, які призначенні на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, що працювали за списками № 1 та №2 на підприємстві відповідача.

З матеріалів справи встановлено, що органами Пенсійного фонду України були направлені на адресу Тунельного загону № 14 Акціонерного товариства «Київметробуд» розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали на роботах за Списками № 1 та № 2, для відшкодування таких витрат (т.1, а.с.8-27, 29-65, 68-96, 99-143).

Вказані розрахунки були направлені на адресу Тунельного загону № 14 Акціонерного товариства «Київметробуд» рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримані останнім, про що свідчать рекомендовані повідомлення з відмітками про вручення (т.1, а.с.28, зворотна сторона а.с.66, зворотна сторона а.с.67, 97, 145-146).

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ГУ ПФУ у м. Києві, стверджує, що ПАТ «Київметробуд» не сплачує суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв`язку з чим за період з червня 2019 по березень 2021 року виникла заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 8 260 440,31 грн., а саме: по Списку № 1 - 7 648 885,41 грн., по Списку № 2 - 611 554,90 грн. (а.с.4-5).

Вказані обставини стали підставою для подання до суду цього позову про відшкодування витрат у примусовому порядку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України "Про пенсійне забезпечення".

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція № 21-1, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники, до яких, серед іншого, віднесено роботодавців - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена розділом 6 Інструкції № 21-1.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції № 21-1).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 30 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 640/23683/19.

Як встановлено з матеріалів справи, на виконання вимог Інструкції № 21-1 органами Пенсійного фонду України були направлені на адресу Тунельного загону № 14 Акціонерного товариства «Київметробуд» розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за списками № 1 та № 2, за період з червня 2019 року по березень 2021 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

Суд зауважує, що вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були направлені на адресу Тунельного загону № 14 Акціонерного товариства «Київметробуд» рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримані останнім, про що свідчать рекомендовані повідомлення з відмітками про вручення.

Проте, відповідач в порушення пункту 6.7 Інструкції № 21-1 не перерахував в належні строки кошти за вказаний період, що призвело до утворення заборгованості у загальному розмірі 8 260 440,31 грн.

Доказів погашення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідач протягом розгляду справи суду не надав.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки дана справа не пов`язана з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у даному випадку кожною стороною має бути доведена правомірність своєї позиції, що відповідає засадам змагальності.

Так, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є змагальність сторін.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, засади змагальності покладають на відповідача обов`язок довести суду правомірність його заперечень та надати суду докази відсутності у нього заборгованості перед позивачем з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, або докази відсутності у нього обов`язку такого відшкодування.

Натомість, під час розгляду справи такі докази відповідач суду не надав, як і не надав взагалі доказів відшкодування позивачеві витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у будь-якому розмірі.

Фактично, заперечення відповідача у цій справі ґрунтуються не на його твердженні про відсутність у нього заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (чи то через сплату таких витрат у повному обсязі, чи то через відсутність обов`язку по такій сплаті тощо), а стосуються процесуальних зауважень щодо дотримання органами Пенсійного фонду України процедури стягнення таких витрат, а також надання доказів на підтвердження заборгованості.

Зокрема, відповідач зазначив про те, що позивачем не були надані докази фактичного понесення ним витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також не надані докази отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат з огляду на те, що повідомлення про вручення поштового відправлення не були засвідчені належним чином.

З приводу тверджень ПАТ «Київметробуд» щодо ненадання позивачем доказів понесення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, суд ще раз звертає увагу на те, що такими доказами, які є належними, допустимими та достатніми для підтвердження понесення відповідних витрат, є розрахунки, з доказами їх направлення страхувальнику.

Саме такий правовий висновок викладено в пункті 30 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 640/23683/19.

Як було зазначено вище, в матеріалах справи містяться копії відповідних розрахунків, які підтверджують правомірність вимог позивача.

Суд також враховує, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не зазначено, що певні особи, які включені у розрахунки, не працювали у Тунельному загоні № 14 АТ «Київметробуд» за професіями (посадами), що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 та Списком № 2, або ж що органи Пенсійного фонду України неправильно визначили частку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка підлягає відшкодуванню страхувальником, пропорційно пільговому стажу, набутому за час роботи в Тунельному загоні № 14 АТ «Київметробуд», тощо.

Натомість пенсійний орган разом із відповіддю на відзив надав належні та допустимі докази, які підтверджують факт роботи відповідних осіб у Тунельному загоні № 14 АТ «Київметробуд» на посадах, що передбачають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 та Списком № 2 (т.1 а.с.190-250, т.2 а.с.1-242, т.3 а.с.2-91, 97-136).

Окрім того, суд зазначає, що правовий висновок щодо питання стягнення з підприємства заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за минулі роки вже викладався Верховним Судом.

Так, у постанові від 21.02.2019 у справі № 804/323/16 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«...незгода позивача з надісланими на його адресу Розрахунками ґрунтується виключно на тому, що вони включають заборгованість за минулі роки. Позивач вважає, що у нього відсутній обов`язок здійснювати відшкодування за такими розрахунками.

Однак, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що посилання позивача на порушення відповідачем п. 6.4. - 6.8. Інструкції при формуванні Розрахунків, і як наслідок відсутність у нього обов`язку здійснювати відшкодування за такими розрахунками, є недоречним, оскільки невчасне направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не звільняє підприємство від обов`язку відшкодувати зазначену заборгованість.

Чинне законодавство України не встановлює такого наслідку порушення строку направлення розрахунку, як визнання його недійсним чи протиправним. Несвоєчасність направлення органами Пенсійного фонду України розрахунку, не впливає на встановлення наявності і визначення розміру сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам, та не звільняє позивача від обов`язку їх відшкодування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 №804/18327/14.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29) та повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів погашення ним заборгованості перед позивачем з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову повністю.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Саме такий правовий висновок викладено у вищевказаній постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 640/18421/19.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості із виплати та доставки пенсій призначених на пільгових умовах за період за період з червня 2019 року по березень 2021 року у загальному розмірі 8 260 440,31 грн., або інших доказів в обґрунтування її відсутності, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.

Стягнути із Акціонерного товариства «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432, вул. Світлогірська, 2/25, м. Київ, 03065) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 33/19, м. Київ, 04053) заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з червня 2019 року по березень 2021 року у загальному розмірі 8 260 440,31 грн. (вісім мільйонів двісті шістдесят тисяч чотириста сорок гривень 31 копійка).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 33/19, м. Київ, 04053).

Відповідач:

Акціонерне товариство «Київметробуд» (код ЄДРПОУ 01387432, вул. Світлогірська, 2/25, м. Київ, 03065).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, вул. Саєнка Андрія, 10, м. Київ, 08500).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.