Ухвала суду № 138832770, 07.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПРИЙНЯТТЯ ЗВІТУ ПРО ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ

07 серпня 2026 рокуСправа № 808/829/18 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, 2; код ЄДРПОУ 37927773), правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі №808/829/18 позов задоволено.

Зобов`язано Мелітопольське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з квітня 2012 року з проведенням індексації та компенсації втрати частини доходів.

02.05.2018 судом видано виконавчі листи по справі.

14.05.2026 від представника позивача надійшла заява, в якій він просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 в адміністративній справі №808/829/18;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати у десятиденний строк Запорізькому окружному адміністративному суд звіт про виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 в адміністративній справі № 808/829/18.

В обґрунтування заяви вказано, що відповідачем на виконання рішення суду не було здійснено виплату компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою суду від 18.05.2026 змінено боржника у справі №808/829/18 з Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (72319, Україна, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Івана Алексєєва, 2; код ЄДРПОУ 37927773) на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012).

Ухвалою суду від 29.05.2026 було встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у справі №808/829/18 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подати звіт про виконання рішення суду у двомісячний строк.

28.07.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано до Запорізького окружного адміністративного суду заяву, відповідно до якої Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області просить прийняти звіт про виконання рішення суду.

Суд, розглянувши заяву відповідача, дослідивши звіт про виконання постанови суду, зазначає наступне.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами 1, 2, 4 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Вказаною нормою законодавець встановив обов`язок учасників справи щодо обов`язкового виконання рішень суду та їх відповідальність за невиконання таких рішень. Зазначена норма не передбачає будь-яких припущень або виключень щодо виконання частини судового рішення, не визначає яку частину рішення сторона повинна виконати обов`язково, а яку може не виконувати за наявності будь-яких причин.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії. Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини).

Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в яких є держава в особі її компетентних органів, а тому, адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Суд зазначає, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення.

Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб`єкта, який має виконати таке рішення

Питання, пов`язані із розглядом звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення в адміністративній справі врегульовані статтею 382-2, 382-3 КАС України.

Відповідно до частин 1, 3 статті 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 3 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надало звіт про виконання рішення суду, строк подання якого не було пропущено відповідачем.

Надаючи оцінку поданому звіту в контексті виконання відповідачем рішення суду, суд зазначає наступне.

Як покликається Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, на виконання рішення суду у справі №808/829/18 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з квітня 2012, про що свідчить протокол поновлення пенсії, та нараховано суму боргу за період з 01.04.2012 по 31.05.2018 в розмірі 93790,22 грн.

Виплата боргу в розмірі 95521,10 грн була здійснена 21.07.2018 Мелітопольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області через поштове відділення №72551 с. Вовчанське, Якимівського району Запорізької області.

Вказано, що «відривні талони» з виплатних відомостей на поштове відділення знаходяться у м. Мелітополь, тому в підтвердження доказу виплаченої суми боргу надати їх до суду немає можливості.

Дослідивши надані розрахунки, суд зауважує, що відповідачем дійсно здійснено поновлення пенсії за віком з 01.04.2012, нараховано та виплачено заборгованість за період з 01.04.2012 по 31.05.2018.

В свою чергу, позивачем заперечень щодо не здійснення поновлення та виплати пенсії на виконання рішення суду у справі №808/829/18 надано не було.

Як вбачається зі змісту заяви, позивач не згодна з тим, що рішення суду виконано у повному обсязі, оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не здійснено нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів.

Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 27.02.2026 №0800-0202-8/16998 вбачається, що відмова у виплаті компенсації втрати частини доходів обґрунтована тим, що рішення суду надійшло до Головного управління 27.04.2018, протягом місяця (до 25.05) було проведено поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 .

Зазначені правовідносини не були предметом розгляду в рішенні суду у справі №808/829/18.

Мотивувальна частина рішення містить наступні правові підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів: "Відповідно до ч.2 ст.46 Закону №1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом".

В свою чергу, правовідносини з відмови позивачу у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з поновленням виплати пенсії з 01.04.2012 не були та не могли бути предметом розгляду у справі №808/829/18, оскільки виникли після виконання рішення суду в частині поновлення та виплати пенсії, а тому не можуть стати предметом судового контролю.

У разі незгоди з відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на виконання рішення суду у справі №808/829/18, позивач не позбавлена права на звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на положення статті 382-3 КАС України, у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі №808/829/18.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 у справі №808/829/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі і підписано 07.08.2026.

Суддя М.С. Лазаренко