Ухвала суду № 138832706, 06.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Справа № 280/2207/26 Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Максименко Л.Я., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у справі

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2026 у справі №280/2207/26 позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено.

Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0050025005 від 28.04.2020, №0173632406 від 23.11.2021, №0067612410 від 06.05.2024, №0067562410 від 06.05.2024, №0028332411 від 26.05.2025.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення суми самостійно нарахованої недоїмки у сумі 34204,37 грн по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (платіж 85 11010500 00).

Стягнуто на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 2129,92 грн (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень 92 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

27.07.2026 до суду надійшла заява (вх. №42444) представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про постановлення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач надав заперечення на заяву вх. № 43523 від 31.07.2026, що в яких вказав, що предмет спору у цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Зазначає, що витрати за складення процесуальних документів є завищеними, оскільки ця справа є типовою, а відтак, не потребує затрати значного часу на її складання. Також вказує, що відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього адміністративного позову. Вказує, що відповідно написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката, що свідчить про завищення адвокатом вартості надання послуг щодо складення позовної заяви у цій справі. Просить відмовити в задоволенні заяви щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу (правову) допомогу.

У зв`язку з запланованою відсутністю судді Запорізького окружного адміністративного суду Калашник Юлії Вікторівни з 27.07.2026 до 28.08.2026 (щорічна основна відпустка та щорічна додаткова відпустка), за результатами автоматизованого розподілу заяву передану на розгляд судді Максименко Л.Я.

Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що судове рішення у даній справи ухвалене у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, суд вирішив розглянути заяву про винесення додаткового рішення також в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, до правової допомоги належать, зокрема, консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо, а також інші види адвокатської діяльності не заборонені законом.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що з метою надання правничої допомоги позивачем було укладено Договір №1/09-2024 від 19.09.2024 року про надання правничої допомоги з адвокатом Самар Тетяною Георгіївною, предметом якого є надання професійної правничої допомоги, в тому числі представляти інтереси клієнта в суді першої інстанції.

Адвокатом Самар Т.Г. згідно вищезазначеного договору позивачу було надано наступні послуги: підготовка адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0050025005 від 28.04.2020, №0173632406 від 23.11.2021, № 0067612410 від 06.05.2024, № 0067562410 від 06.05.2024, від 26.02.2025 №0028332411, зобов`язання вчинити певні дії - (один позов), норма часу 4 години, вартість 6056,0 грн., що підтверджується актом № 04 від 11.03.2026 про надання професійної правничої (юридичної) допомоги за договором № 1/09-2024 про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 19.09.2024.

11.03.2026 адвокатом виставлено рахунок № 23 за послуги надання професійної правничої допомоги на суму 6056 грн.

Зазначені послуги в сумі 6056,0 грн. оплачені ФОП Іваніченком Ю.В. у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою від 13.13.2026.

Суд зауважує, що у тексті додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного Суду указала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тож, при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Велика Палата Верховного Суду застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Такі критерії також застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Такий висновок неодноразово підтримано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 21 червня 2022 року у справі №826/11302/18, а також у додатковій постанові від 10 березня 2023 року у справі №520/2325/21.

Перевіривши зміст наведених документів суд зазначає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 6056 грн. є обґрунтованими та доведеними належними і достатніми доказами, тому підлягають відшкодуванню на користь позивача.

Керуючись статтями 132, 135, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника Фізичної особи-підприємця Іваніченка Юрія Вячеславовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 280/2207/26 задовольнити.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 06.08.2026.

Суддя Л.Я. Максименко