Рішення № 138832670, 07.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/2324/26 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» до Закарпатської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «МЕГААВТОСПЕКТР» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської митниці, яким просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305130/2026/000032 від 04.03.2026 р.;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці Державної митної служби України на користь приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 грн 00 коп. та інші судові витрати докази понесення яких будуть надані згодом.

Позовна заява мотивована тим, що 04.03.2026 р. директор приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» Заяць В.В. з метою здійснення митного оформлення придбаного товару 26.01.2026 року подав до Закарпатської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №26UA305130003383U0. Однак відповідачем було надано позивачу картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.03.2026 р. № UA305130/2026/000032, у якій зазначено, що відсутні відомості про транспортні (перевізні) документи (автотранспортна накладна) в графі 44 митної декларації.

Як стверджує представник позивача, всі документи в тому числі і перевізні були надані відповідачу в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана картка відмови є невмотивована, оскільки не містить конкретних причин відмови у митному оформленні та роз`яснення в чому полягає порушення позивачем вказаної норми та свідчить виключно про формальність вказаних причин відмови, а відтак є незаконною та підлягає скасуванню.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що під час проведення форматно-логічного контролю та опрацюванню документів, зазначених у гр. 44 митної декларації № 26UA305130003383U0, встановлено відсутність зазначення відомостей, необхідність зазначення яких передбачено митним законодавством.

На підставі наведеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши всі докази, які мають юридичне значення для вирішення справи і розгляду спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 04.03.2026 р. приватне підприємство «МЕГААВТОСПЕКТР» в особі директора Заяць Віктора Васильовича з метою здійснення митного оформлення придбаного товару 26.01.2026 р. подав до Закарпатської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № 26UA305130003383U0, товар за кодом УКТЗЕД 8707909000: «Кузов до вантажного автомобіля у розібраному стані без силового агрегата (двигуна в зборі), без коробки передач, без елементів ходової частини (кардан, задній міст), без підвіски (ресор, без коліс в зборі, без глушника,без паливної системи, без гальмівної системи, без системи охолодження, без капоту, без переднього бамперу, без передньої решітки, без ліхтарів та ін.), марки MERCEDES BENZ, модель SPRINTER, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , колір - жовтий, тип кузова: фургон, календарний рік виготовлення - 2013, такий, що був у використанні, торгова марка «MERCEDES BENZ».

Під час митного оформлення товару позивачем подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 184/02/2026 від 10.02.2026 р.; декларація про походження товару (Declaration of origin) № 184/02/2026 від 10.02.2026 р.; статус особи, яка подає митну декларацію; акт про проведення огляду (переогляду) товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого описом позиції « 1701») № UA305090/2026/000458 від 20.02.2026 р.; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 06.11.2018 р.; банківський платіжний документ, що стосується товару від 17.02.2026 р.; калькуляція транспортних витрат № Б/Н від 24.02.2026 р.; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 24/03/126 від 03.03.2026 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1/2026 від 26.01.2026 р.; договір (контракт) про перевезення № Б/Н від 16.02.2026 р.; інші некласифіковані документи (Довідка з органу сертифікації від 24.02.2026 р.); інші некласифіковані документи (фото від 04.03.2026 р.); копія митної декларації країни відправлення MRN26PL401010000BV0B8 від 17.02.2026 р.; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів 26UA305130003383U0 від 04.03.2026 р.

Були надані такі перевізні документи: договір-заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.02.2026 р., довідка про транспортно-експедиційні витрати від 24.02.2026 р. та платіжна інструкція про оплату вказаних послуг.

04.03.2026 р. о 16:17:51 відділом митного оформлення № 1 митного поста «Ужгород-вантажний» Закарпатської митниці прийнято до митного оформлення митну декларацію № 26UA305130003383U0 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.03.2026 р. № UA305130/2026/000032, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: недотримання вимог ч. 1 та ч. 8 п. 9 статті 257 Митного Кодексу України та наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 р. № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» (зі змінами та доповненнями) щодо заявлення точних відомостей про документи передбачені частиною 3 ст. 335, а саме: відсутні відомості про транспортні (перевізні) документи (автотранспортна накладна) в гр. 44 митної декларації.

Не погоджуючись з такою відмовою митного органу, представник позивача звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

За правилами частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до пункту 6 частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів.

Відповідно до частини 1 статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, 04.03.2026 р. відділом митного оформлення № 1 митного поста «Ужгород-вантажний» Закарпатської митниці видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.03.2026 р. № UA305130/2026/000032, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів лише та виключно через недотримання вимог ч. 1 та ч. 8 п. 9 статті 257 Митного Кодексу України та наказу Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 р. № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» (зі змінами та доповненнями) щодо заявлення точних відомостей про документи передбачені частиною 3 ст. 335, а саме: відсутні відомості про транспортні (перевізні) документи (автотранспортна накладна) в гр. 44 митної декларації.

Так, положеннями МК України, на невиконання умов яких в оскарженому рішенні посилається відповідач, як на підставу його прийняття, передбачено наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 8 п. 9 ст. 257 «Процедура декларування» МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про утримувача митного режиму, декларанта, митного представника декларанта, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари:

а) найменування;

б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;

в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);

г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) назва країни походження товарів (за наявності);

д) опис упаковки (кількість, вид);

е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;

є) фактурна вартість товарів;

ж) митна вартість товарів та метод її визначення;

з) відомості про уповноважені банки декларанта;

и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів:

а) ставки митних платежів;

б) застосування пільг зі сплати митних платежів;

в) суми митних платежів;

г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу;

ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;

д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) номер загальної декларації прибуття або декларації тимчасового зберігання;

11) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Відповідно до ч. 3 ст. 335 разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Митним органам забороняється вимагати надання декларантом або уповноваженою ним особою документів та/або відомостей, якщо цим Кодексом та іншими законами України передбачено надання таких документів (відомостей) митним органам державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", а також приймати і використовувати такі документи та/або відомості, надані декларантом або уповноваженою ним особою, для здійснення митних формальностей, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації.

Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

У випадках, коли з причин, визнаних митним органом обґрунтованими, окремі документи, визначені цим Кодексом, не можуть бути представлені разом з митною декларацією, дозволяється подання таких документів протягом часу, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Документи, відомості про які зазначені в митній декларації, повинні зберігатися декларантом протягом не менше ніж 1095 днів, крім документів на паперових носіях, що надані митному органу для здійснення митних формальностей та не повернені митним органом після їх виконання. Декларант та уповноважена ним особа несуть установлену цим Кодексом та іншими законами України відповідальність за подання недостовірних відомостей, внесених ними до митної декларації, за знищення або втрату документів, відомості про які зазначені в митній декларації, до закінчення строку зберігання, передбаченого цією частиною.

Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), на порушення якого посилається в оскаржуваному рішенні відповідач, як на підставу його прийняття, визначає правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8. Зазначений Порядок містить розділи, глави, пункти, підпункти, абзаци.

Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), на порушення якого посилається в оскаржуваному рішенні відповідач, як на підставу його прийняття, визначає вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними. Зазначене Положення містить пункти, підпункти, абзаци.

При цьому, відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Також, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення відповідним органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Як вже зазначалось раніше, підставою для відмови в прийнятті митної декларації від 04.03.2026 р. № UA305130/2026/000032 була відсутність відомостей про транспортні (перевізні) документи (автотранспортна накладна) в гр. 44 митної декларації.

Разом з тим, частиною 1 та частиною 3 ст. 335 Митного кодексу України не передбачено зазначення в митній декларації «автотранспортної накладної».

Відповідачу були надані серед іншого необхідні документи, а саме: договір-заявка на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 16.02.2026 р., довідка про транспортно-експедиційні витрати між позивачем та перевізником ОСОБА_1 від 24.02.2026 р. та платіжна інструкція про оплату вказаних послуг.

Враховуючи наведене, встановлені судом обставини справи свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості щодо оскаржуваного рішення, виконання яких є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог відповідача.

Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо загальних вимог до актів індивідуальної дії, викладеною у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 380/5383/21 та яка неодноразово викладена в інших постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, № 821/1173/17, № 1940/1950/18, № 805/3956/18-а тощо).

Разом з тим, суд також наголошує, що відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Проте, застосована відповідачем в оскаржуваній картці підстава відмови у митному оформленні товарів: у графі 44 відсутня автотранспортна накладна, не передбачена вичерпним переліком законодавчих підстав для відмови митним органом у митному оформленні товарів.

Отже, застосовані відповідачем причини (фактичні і юридичні) для прийняття оскаржуваної картки відмови у митному оформленні товарів є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

Суд також не бере до уваги покликання відповідача на докази та обставини, які не стосуються фактично застосованих відповідачем причин (підстав) прийняття оскаржуваної картки відмови у митному оформленні товарів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA305130/2026/000032 від 04.03.2026 р. прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.5, 9, 19, 77, 78, 243, 246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» до Закарпатської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04 березня 2026 року № UA305130/2026/000032.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці (код ЄДРПОУ - 43985560) на користь Приватного підприємства «МЕГААВТОСПЕКТР» (код ЄДРПОУ - 33868903) сплачений судовий збір у розмірі 3328 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк