Ухвала суду № 138832231, 06.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/28236/24 1-кп/760/1969/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР №12024100000000996 від 05.09.2024, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Солом`янським районним судом м. Києва здійснюється кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311, ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.311 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 утримуються під вартою.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжних заходів у виді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , зазначивши, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, застосованих до них, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що були встановлені раніше, та на даний час не зменшились, зокрема, можливості ухилятися від суду, негативно впливати на учасників провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також просив врахувати дані про осіб обвинувачених, їх соціальні зв`язки, тяжкість, обставини скоєних кримінальних правопорушень.

Захисники та обвинувачені в судовому засіданні просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов`язаний з позбавленням волі, такий як домашній арешт або заставу, враховуючи майновий та сімейний стан, наявність міцних соціальних зв`язків, вказуючи на необґрунтованість та невідповідність вимогам КПК України клопотання прокурора, відсутність та зменшення ризиків, що були встановлені раніше.

Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Вислухавши думку учасників, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані та перевірені докази, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підставою для застосування стосовно обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою та подальшого його продовження під час судового провадження стало доведення перед судом ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з якими обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які не допитані, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наведені ризики та твердження обґрунтовані та підтверджуються тим, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, а також обвинувачені офіційно не працевлаштовані, не мають доходів та міцних соціальних зав`язків, раніше судимі, у кримінальному провадженні не допитано свідків.

Таким чином, із врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, оцінюючи суворість можливого покарання, що може бути призначене обвинуваченим, тяжкість висунутого обвинувачення та наслідків, що настали, відсутність у обвинувачених офіційних, законних доходів та міцних соціальних зв`язків, вагомість наявних та досліджених доказів, суд приходить до висновків щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Вищезазначені обставини, на переконання суду, є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинувачених під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду, не гарантує запобігання цим ризикам, що також спростовує доводи сторони захисту в кримінальному провадженні.

Запропонований запобіжний захід у виді домашнього арешту не забезпечить запобігання раніше вказаним ризикам.

На даний час ризики, які зазначено раніше, будь-яким чином не зменшилися, залишаються незмінними, доводи сторони захисту та самих обвинувачених, зокрема, щодо задовільних характеристик, погіршення стану здоров`я, необґрунтованості клопотання та недопустимості доказів у кримінальному провадженні, не спростовують їх та є передчасними, так як судове слідство триває.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до правової позиції, наведеної у Постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №383/546/15-к суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що, зокрема, метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак, зважаючи на раніше викладене, зберігаючи об`єктивність та безсторонність, з метою досягнення завдань кримінального провадження та мети застосування запобіжних заходів, суд вважає доцільним продовжити тримання обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 під вартою на 60 днів.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. Враховуючи вище вказані обставини та дані про осіб обвинувачених, їх майновий стан, стадію судового розгляду та тривалість перебування під вартою, суд вважає за доцільне визначити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави як альтернативний запобіжний захід у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та зменшити раніше визначений розмір застави обвинуваченому ОСОБА_7 до 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що, в свою чергу, достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

При цьому, суд, керуючись положеннями ст. ст. 182,183 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Київської міської прокуратури про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 діб - задовольнити.

Продовжити строк дії обраного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 04.10.2026 включно.

Одночасно визначити ОСОБА_7 та ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Заставу ОСОБА_7 визначити у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, у національній грошовій одиниці України.

Заставу ОСОБА_6 визначити у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, у національній грошовій одиниці України.

Застава може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, Код ЄДРПОУ 26268059, та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на розрахунковий рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, строк дії яких встановити протягом двох місяців з моменту внесення застави.

Строк дії ухвали визначити до 04.10.2026 включно.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вважаються такими, до яких застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачені, будучи належним чином повідомлені, не з`являться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлять про причини своєї неявки, або якщо порушать інші покладені на них при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Суддя ОСОБА_1