Рішення № 138831747, 07.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокуСправа №160/12244/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

08.05.2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпровського державного університету внутрішніх справ до симова ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, з вимогами:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA 268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 82 860 грн. 21 коп. (вісімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят грн, 21 коп).

На обґрунтування заявлених позовних вимог Університет зазначає, що після закінчення навчання у даному вищому навчальному закладі відповідач не відпрацював встановленого у контракті на здобуття освіти 3-річного строку в органах Національної поліції, оскільки до закінчення цього строку його було звільнено зі служби за власним бажанням. Такими діями ОСОБА_1 порушив умови укладеного між ним та Університетом контракту на здобуття освіти, а тому відповідно до закону зобов`язаний в повному обсязі відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в навчальному закладі, чого, однак, в добровільному порядку не зробив, що зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 року адміністративну справу №160/12244/26 передано на розгляд судді Ількову В.В..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2026 року заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В., у справі № 160/12244/26 за позовною заявою Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення коштів - задоволено.

Розпорядженням в.о керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віктора ДУХА від 13.05.2026 року №705 д проведено повторний автоматизований розподіл справи №160/12244/26, у зв`язку із постановленням ухвали суду від 13.05.2025 року, якою заяву про самовідвід судді Василя ІЛЬКОВА в адміністративній справі №160/12244/26 задоволено.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 р. прийнято матеріали справи №160/12244/26 до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_1 , проте на адресу суду повернувся конверт з відміткою АТ «Укрпошта» «закінчення встановленого терміну зберігання».

Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 11 ст.126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідачем у встановлений судом строк, відзив на позов, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано.

25.05.2026 року Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області подано письмові пояснення, згідно з якими третьою особою позовні вимоги підтримуються в повному обсязі, оскільки відповідачем не були виконані взяті на себе зобов`язання за контрактом.

У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 19.07.2021 № 158 ос ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу ДДУВС на денну форму навчання за державним замовленням присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції» (назву установи змінено 14.05.2024 на Дніпровський державний університет внутрішніх справ, на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.05.2024 №298).

09.08.2021 на виконання вимог ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» між ОСОБА_1 , Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ та Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області укладено Контракт № 9969 про здобуття освіти у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ.

Згідно з наказом Дніпровського державного університету внутрішніх справ від 12.04.2024 № 285 о/с ОСОБА_1 , як випускника Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, було направлено у розпорядження до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для призначення на посади згідно з отриманим фахом.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 12.04.2024 № 397 о/с ОСОБА_1 після закінчення Дніпровського державного університету внутрішніх справ призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління поліції № 1.

08.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з рапортом про звільнення зі служби в Національній поліції за власним бажанням.

Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.03.2026 № 373 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з вимогами пункту 2.3.5. Контракту № 9969 передбачено, що у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі ДДУВС витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» , в розмірі, визначеному у довідці-розрахунку.

14.04.2026 Дніпровським державним університетом внутрішніх справ складено довідки розрахунки № 316 витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період 2021-2024 роки.

Дніпровським районним управлінням поліції №1 складено повідомлення про зобов`язання відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення у зв`язку з порушенням умов Контракту про здобуття освіти та відповідно ч. 4 ст. 74 ЗУ «Про національну поліцію».

09.03.2026 року ОСОБА_1 повідомлено під підпис про необхідність відшкодування Міністерству юстиції України витрат, пов`язаних з утримання у вищому навчальному закладі за весь період фактичного навчання.

У зв`язку із тим, що в добровільному порядку у встановлений строк ОСОБА_1 не відшкодував витрати на його утримання в Дніпровському державному університеті внутрішніх справ в розмірі 82 860 грн. 21 коп., чим завдав шкоду державному бюджету, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно із ч. 2 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 цієї статті визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (надалі Порядок №261).

Відповідно до пункту 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.

Згідно з пунктом 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Пунктом 4 Порядку №261 встановлено, що витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до пункту 5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.

Пунктами 6, 8 Порядку №261 встановлено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 14.04.2026 Дніпровським державним університетом внутрішніх справ складено довідки розрахунки № 316 витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період 2021-2024 роки.

Дніпровським районним управлінням поліції №1 складено повідомлення про зобов`язання відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення у зв`язку з порушенням умов Контракту про здобуття освіти та відповідно ч. 4 ст. 74 ЗУ «Про національну поліцію».

09.03.2026 року ОСОБА_1 повідомлено під підпис про необхідність відшкодування Міністерству юстиції України витрат, пов`язаних з утримання у вищому навчальному закладі за весь період фактичного навчання.

Станом на момент прийняття судом рішення у даній справі витрати в сумі 82 860 грн. 21. відповідачем у добровільному порядку не відшкодовані.

Матеріали адміністративної справи не містять доказів визнання укладеного між ОСОБА_1 та Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справи нечинним та також матеріали адміністративної справи не містять доказів оскарження понесеної суми витрат на утримання відповідача.

Таким чином, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи не відшкодував, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, оскільки позивачем не були понесені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у справі не розподіляються, тому судові витрати позивача йому не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 77, 241-246, 255, 295 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Дніпровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа: Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади МВС України в особі його структурного підрозділу Дніпровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571446, р/р UA 268201720313221003201017468, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ, у розмірі 82 860 грн. 21 коп. (вісімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят грн, 21 коп).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук