Рішення № 138831654, 07.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 рокуСправа №160/11190/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеси О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМПЛАСТ УКРАНА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» (далі - позивач, ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА») до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, ГУ ДПС), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.01.2026 року № 0038950705, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» з податку на додану вартість на 3 238 963,75 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.01.2026 року № 0038960705, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» за липень 2022 року в розмірі 57 086 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.04.2026 року № 0189940705, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» з податку на прибуток підприємств на 2 529 463,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.12.2025 року на адресу ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» надійшов акт Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 4804/04-36-07-05/42194648 від 12.11.2025 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42194648) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» (код ЄДРПОУ 44107578) за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року, з ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами» (далі Акт перевірки), за висновками якого були встановлені порушення: п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток за звітні періоди 2021-2024 років на загальну суму 2 383 431 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 2 648 257 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість у звітних періодах 2021-2024 років та за лютий 2025 року на суму 2 591 171 грн та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду всього у сумі 57 086 грн та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у липні 2022 року в сумі 57 086 грн. Висновки Акту перевірки обґрунтовані неможливістю підтвердити реальність фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року. У зв`язку з незгодою з висновками Акту перевірки 02.01.2026 року позивачем були подані до контролюючого органу заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду заперечень та на підставі висновків Акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 26.01.2026 року № 0038970705, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 2 979 288,75 грн, від 26.01.2026 року № 0038950705, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 238 963,75 грн, та від 26.01.2026 року № 0038960705, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2022 року в розмірі 57 086 грн. Позивач не погодився з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою. За результатом розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України від 01.04.2026 року № 8675/6/99-00-06-01-01-06 були залишені без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.01.2026 року № 0038960705, № 0038950705 та скасоване ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.01.2026 року № 0038970705 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 449 825,50 грн, в іншій частині зазначене ППР залишене без змін, а скаргу частково задоволено. Рішення Державної податкової служби України в частині часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 26.01.2026 року № 0038970705 обґрунтоване тим, що порушення законодавства було вчинене у період, на який припадає дія карантину, у зв`язку з чим, враховуючи приписи п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України, застосування штрафних санкцій з податку на прибуток за 2021 рік та І квартал 2022 року у загальній сумі 449 825,50 грн є необґрунтованим. У зв`язку з частковим задоволенням скарги позивача в силу приписів статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 26.01.2026 року № 0038970705 вважається відкликаним. Натомість Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесене нове податкове повідомлення-рішення від 09.04.2026 року № 0189940705, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток підприємств на 2 529 463,25 грн. Позивач стверджує, що операції з ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» в перевіреному періоді були належним чином оформлені первинними документами та відображені в бухгалтерському обліку та податковій звітності ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» у складі податкового кредиту та фінансового результату до оподаткування, що підтверджується регістрами бухгалтерського обліку та податковими деклараціями. Операції мали реальний, прибутковий характер та призводили до змін у складі активів та зобов`язань позивача, фактичне переміщення товару підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними. Придбані у вказаних контрагентів товари були використані ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» у власному виробництві готової продукції. Наведені в Акті перевірки недоліки в товарно-транспортних накладних та відсутність транспортних засобів перевізників у повідомленнях за формою 20-ОПП не спростовує факт постачання товарів та не може впливати на бухгалтерський облік та податкову звітність позивача. Рішення про відповідність/ невідповідність контрагентів позивача як платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку використовуються за законом виключно в межах процедури реєстрації податкових накладних платника ПДВ та жодних інших правових наслідків за податковим законодавством не тягнуть. Наявність кримінальних проваджень, в межах яких згадується позивач або його контрагенти не може бути підставою для невизнання витрат та податкового кредиту та за відсутності вироків, що набрали законної сили, не свідчить про вчинення позивачем порушень законодавства про бухгалтерський облік, податкового законодавства або нездійснення позивачем господарських операцій. Також позивач вважає незаконним застосування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій на підставі пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України як за діяння, вчинені платником податків умисно, оскільки ані Акт перевірки, ані податкові повідомлення-рішення не містять доказів умисного вчинення позивачем порушень, встановлених в Акті перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Неклеса О. М.

До суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував. На думку відповідача, надані позивачем до перевірки документи в сукупності з наявними в інформаційних базах даних ДПС України відомостях про контрагентів позивача та ланцюги постачання товарів не дають можливості підтвердити реальність фінансово-господарських взаємовідносин позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» (код ЄДРПОУ 44107578) та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року. Таким чином, за твердженнями відповідача, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по операціях із придбання товарів суму ПДВ в загальному розмірі 2 648 257 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 2 591 171 грн та завищення від`ємного значення з ПДВ всього у сумі 57 086 грн, а також безпідставно занижено фінансовий результат до оподаткування в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств, що призвело до заниження податку на прибуток на 2 383 431 грн.

До суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав свої позовні вимоги, а також просив долучити до матеріалів справи та врахувати при ухваленні рішення копії рішень Комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про невідповідність ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» як платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.06.2023 року № 22232 та від 25.09.2024 року № 28074.

Заперечення на відповідь на відзив від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду не надходили.

В підготовчому засіданні призначеному на 01.06.2026 року продовжено термін підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 року зупинене провадження у справі №160/11190/26 до 13.07.2026 року. Наступне підготовче засідання призначено на 13.07.2026 року о 13 год. 30 хв.

09.07.2026 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області через систему Електронний суд надійшло клопотання про долучення доказів, в якому відповідач виклав пояснення щодо неможливості підтвердити реальність фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС», до яких були долучені копії ухвал Київського апеляційного суду від 03.07.2025 року у справі № 761/15991/25 та від 17.07.2025 року у справі № 761/15992/25.

13.07.2026 року підготовче засідання було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

15.07.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» через систему Електронний суд надійшли пояснення щодо підтвердження операцій з постачальниками, в яких позивач з посиланням на первинні документи, дані Акту перевірки, CMR та імпортні митні декларації ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» стверджував, що відходи поліетиленової плівки за кодом УКТ ЗЕД 3915100000, які поставлялися останнім на користь позивача, були ввезені ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» на територію України тими самими транспортними засобами безпосередньо на територію виробничого майданчику ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА». Також позивач зазначив, що характер діяльності ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС», його виробничі потужності, описані в Акті перевірки, та долучені до матеріалів справи первинні документи наряду з відомостями про виробничу діяльність самого позивача є належним та достатнім підтвердженням реальності здійсненних операцій із постачання регрануляту позивачу, що цілком узгоджується з профілем господарської діяльності позивача та вказаного контрагента.

До наведених пояснень позивачем були додані копії митних декларацій та міжнародного транспортного документа (CMR) FRK 542697 від 07.06.2026 року, які оформлювались під час ввезення ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» на територію України товарів, які в подальшому були поставлені на адресу позивача, які позивач просив долучити до матеріалів справи та врахувати при ухваленні рішення.

Ухвалою суду від 23.07.2026 року поновлено провадження у справі.

Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначив, що В ході проведення аналізу взаємовідносин між ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» та ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» (код ЄДРПОУ 44107578) з метою визначення походження придбаних товарів (Відходи ПВТ кольорові, відходи поліетиленової плівки, відходи поліетиленової плівки ПВТ кольорової, відходи поліетиленової плівки прозорі код УКТЗЕД 3915100000) згідно інформаційних баз контролюючих органів та Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) було встановлено ланцюг постачання товарів з кодом УКТЗЕД 3915100000, які були реалізовані ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА». Відповідно до ЄРПН встановлено, що підприємство ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» не придбавало товар Відходи ПВТ кольорові, відходи поліетиленової плівки, відходи поліетиленової плівки ПВТ кольорової, відходи поліетиленової плівки прозорі з кодом УКТЗЕД 3915100000. Проведеним аналізом інформаційних баз ДПС України встановлено, що ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» (код ЄДРПОУ 44107578) імпортувало товари з кодом УКТЗЕД 3915100000, номенклатура яких відрізняється від номенклатури реалізованих товарів на ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА». Так, ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» (код ЄДРПОУ 44107578) реалізовувало на адресу Позивача товари з наступною номенклатурою: Відходи ПВТ кольорові, відходи поліетиленової плівки, відходи поліетиленової плівки ПВТ кольорової, відходи поліетиленової плівки прозорі код УКТЗЕД 3915100000, в свою чергу ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» (код ЄДРПОУ 44107578) імпортувалися товари з наступною номенклатурою та кодом УКТЗЕД 3915100000: відходи із пластмас з полімерів етилену, у вигляді змішаних обривків, шматків різного кольору і форми, брудних, рваних, поліетиленових обрізків, сміттєвих пакетів, які були у вжитку для подальшої переробки в якості вторинної сировини; відходи поліетилену низького тиску HDPE - 12,12т (поліетиленові використані пляшки різного кольору та форми), які були у вжитку для подальшої переробки в якості вторинної сировини; відходи поліетилену низького тиску HDPE white regrind, кількість - 17,652т. (подрібнені використані пляшки білого кольору, різної форми), використовуються в якості вторинної сировини для виготовлення пластикових виробів методом лиття під тиском.

За наслідками підготовчих засідань у справі, суд, усною ухвалою від 23.07.2026 року із занесенням до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті у цьому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 23.07.2026 року позовні вимоги підтримав, просив позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.08.2026 року проти задоволення позовної заяви заперечував, просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Вирішуючи питання щодо продовження розгляду справи по суті в порядку письмового провадження, суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та не скасований.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Враховуючи те, що наявних в матеріалах справи письмових доказів достатньо для вирішення справи по суті та немає перешкод для розгляду справи в порядку письмового провадження, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, у зв`язку з воєнним станом та численними повітряними тривогами, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області була проведена позапланова перевірка від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» (код ЄДРПОУ 44107578) за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року, з ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35559628) за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами, за результатами якої був складений акт № 4804/04-36-07-05/42194648 від 12.11.2025 року.

За висновками Акту перевірки були встановлені наступні порушення:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток за звітні періоди 2021-2024 років на загальну суму 2 383 431 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 2 648 257 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість у звітних періодах 2021-2024 років та за лютий 2025 року на суму 2 591 171 грн та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду всього у сумі 57 086 грн та як наслідок встановлено неправомірне завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у липні 2022 року в сумі 57 086 грн.

У зв`язку з незгодою з висновками Акту перевірки позивачем 02.01.2026 року були подані до контролюючого органу заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області заперечення позивача були відхилені, а висновки Акту перевірки залишені без змін.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 26.01.2026 року № 0038970705, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 2 979 288,75 грн;

- від 26.01.2026 року № 0038950705, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3 238 963,75 грн;

- від 26.01.2026 року № 0038960705, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2022 року в розмірі 57 086 грн.

Позивач не погодився з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою. За результатом розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України від 01.04.2026 року № 8675/6/99-00-06-01-01-06 були залишені без змін ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.01.2026 року № 0038960705, № 0038950705 та скасоване ППР ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.01.2026 року № 0038970705 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 449 825,50 грн, в іншій частині зазначене ППР залишене без змін, а скаргу частково задоволено.

У зв`язку з частковим задоволенням скарги позивача в силу приписів статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 26.01.2026 року № 0038970705 вважається відкликаним. Натомість Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесене нове податкове повідомлення-рішення від 09.04.2026 року № 0189940705, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача з податку на прибуток підприємств на 2 529 463,25 грн.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню, податкові повідомлення-рішення від 26.01.2026 року № 0038950705, від 26.01.2026 року № 0038960705 та від 09.04.2026 року № 0189940705, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі Податковий кодекс України).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до визначення терміну «первинний документ», яке наведене в статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», це документ, який містить відомості про господарську операцію.

В силу вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, то безпосередньо після її закінчення.

Порядок формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати регулюється нормами Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 (надалі НПСБО 16).

Так пунктами 5, 6, 7 НПСБО 16 передбачено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпункт «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України окрім іншого передбачено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» займається переробкою поліетилену та виробництвом вторинної гранули з відходів. Основним видом економічної діяльності підприємства є код КВЕД 38.32 «Відновлення відсортованих відходів».

30.03.2023 року ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» (Покупець) та ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» (Постачальник) уклали договір поставки № 30-03-3, за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити вторинну сировину (полімери).

На підставі вказаного договору у період з травня 2023 року до грудня 2024 року ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» поставило на користь ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» товару на загальну суму 3 213 064,48 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 535 510,74 грн, що підтверджується оформленими сторонами видатковими накладними.

Перевезення товарів зі складу Постачальника здійснювалось залученими ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» перевізниками, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ виписувало, а ДПС України реєструвала за наведеними операціями податкові накладні.

На підставі оформлених та зареєстрованих податкових накладних у відповідних періодах ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» включало суми ПДВ за операціями з постачання товару з ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» до складу податкового кредиту.

Поставлений ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» товар був частково оплачений ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» в сумі 2 462 354,48 грн, що підтверджується оформленими банком платіжними інструкціями.

Придбані у ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» товари були використані позивачем у власному виробництві готової продукції, а їх вартість була включена до складу витрат в бухгалтерському обліку позивача у складі собівартості готової продукції одночасно з доходами від її реалізації.

Отже, здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» оформлене належними чином складеними первинними та іншими документами.

В Акті перевірки відповідач стверджує, що взаємовідносини з ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв`язку з цим при штатній чисельності працівників 4 особи (у т.ч. директор) ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» не міг фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Водночас, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів та обґрунтувань наведених тверджень та їх впливу на господарські операції позивача, що з огляду на приписи частин 1, 2 статті 77 КАС України свідчить про їх недоведеність.

З цього приводу слід звернути увалу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.11.2024 року № 160/31872/23, про те, що сама по собі недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань за укладеними договорами. Тобто лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Однак, відповідачем не доведено впливу викладених ним обставин діяльності ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» на виконання операцій з постачання товарів позивачеві, як і не доведено факту узгодженості дій позивача з недобросовісним платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод.

Натомість, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» не є виробником поставлених позивачу товарів, а такі товари були придбані ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» за кордоном та ввезені на територію України з проходженням митного контролю. Найменування та опис товарів в міжнародних транспортних документах CMR, митних деклараціях та видаткових накладних, а також відомості про код УКТ ЗЕД, адресу доставлення товарів, про транспортні засоби, які використовувалися для перевезення товарів дають можливість дійти висновку, що на адресу позивача був поставлений той самий товар, який був імпортований ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» на підставі наданих суду митних декларацій, що спростовує висновки відповідача про нереальність операцій позивача з ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ».

Відповідач наведені обставини не спростував.

Неподання перевізниками повідомлень за формою 20-ОПП із зазначенням автомобілів, які фактично здійснювали перевезення товарів, в якості об`єктів оподаткування не спростовує факту перевезення товарів, не є порушенням при заповненні ТТН та не призводить до їх нікчемності.

З огляду на приписи частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» слід зазначити, що відомості про товар, його вагу та вартість в товарно-транспортних накладних та видаткових накладних позивача збігаються. Товарно-транспортні накладні містять достатньо відомостей, які дають можливість ідентифікувати сторони, вантаж та суть операції з перевезення товару. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

22.11.2020 року між ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (Постачальник) та ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» (Покупець) був укладений договір поставки товару № 22/11-2020, за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар (регранулят ПЕ/ПП).

На підставі вказаного договору у період з січня 2021 року до липня 2022 року ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» поставило на користь ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» товару на загальну суму 12 676 475,04 грн, в тому числі ПДВ в розмірі 2 112 745,84 грн, що підтверджується оформленими сторонами видатковими накладними.

Перевезення товарів зі складу Постачальника здійснювалось залученими ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» перевізниками на підставі наданих позивачем товарно-транспортних накладних.

ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» на дату виникнення податкових зобов`язань з ПДВ виписувало, а ДПС України реєструвала за наведеними операціями податкові накладні.

На підставі належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних у відповідних періодах ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» включало суми ПДВ за операціями з постачання товару з ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» до складу податкового кредиту.

Поставлений ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» товар був частково оплачений ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» в сумі 787 572,24 грн, що підтверджується оформленими банком платіжними документами.

Придбані у ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» товари були використані позивачем у власному виробництві готової продукції, а їх вартість була включена до складу витрат в бухгалтерському обліку позивача у складі собівартості готової продукції одночасно з доходами від її реалізації.

Отже, здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» оформлене належними чином складеними первинними та іншими документами.

Відповідач стверджує, що в деяких товарно-транспортних накладних, якими оформлювалось перевезення товарів в межах постачань від ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» на адресу ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА», не були зазначені реєстраційні номери облікової картки платника податків та коди ЄДРПОУ перевізників, а деякі товарно-транспортні накладні містять помилкові дані про номер посвідчення водія, неправильно вказані номер транспортного засобі, дати видаткових накладних та в пункті розвантаження вказане лише місто Дніпро.

З цього приводу слід зазначити, що станом на період перевезення товарів форма товарно-транспортної накладної, яка є додатком № 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, не передбачала зазначення реєстраційних номерів облікової картки платника податків та кодів ЄДРПОУ перевізників. Наявність же інших недоліків в оформленні ТТН, на які посилається відповідач, не спростовує самого факту постачання та перевезення товарів та не призводить до їх нікчемності, не впливає на факти здійснених перевезень товарів та не створює негативних наслідків для сторін договору постачання товарів.

Що ж до походження товарів, поставлених позивачу ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС», матеріали справи містять достатньо відомостей, які дають підстави стверджувати, що ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» є виробником регрануляту, який поставлявся позивачу.

Акт перевірки містить відомості про вид діяльності, кількість працівників, вартість основних засобів та виробничі потужності ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» (38.32-ВІДНОВЛЕННЯ ВІДСОРТОВАНИХ ВІДХОДІВ, середня кількість працівників складала 6-8 осіб, вартість основних засобів становила 10 055,7 тис. грн 12 233,6 тис. грн, серед яких автомобіль, три виробничих ділянки, електровузол та три склади), які забезпечували можливість виробництва поставлених позивачу товарів.

Водночас, кількість штатних працівників, транспортних засобів та засобів виробництва не може свідчити про спроможності контрагента з огляду на можливість залучення ним додаткового персоналу та засобів для перевезення, сортування та виробництва готової продукції, що узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у згаданій раніше постанові від 13.11.2024 року № 160/31872/23.

Твердження відповідача про те, що ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» є фігурантом в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не приймаються судом до уваги.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

В ході судового розгляду відповідачем не надано суду доказів, а судом не встановлено, наявності вироків, що набрали законної сили, стосовно посадових осіб позивача або його контрагентів, в яких би досліджувались господарські операції між позивачем та контрагентами в межах таких кримінальних проваджень. Відповідач не надав відомостей про рух кримінального провадження за участі позивача та його контрагента, з яких можливо було б встановити які саме правовідносини досліджувались, з якими контрагентами та за який період є предметом розслідування в таких кримінальних провадженнях.

Стала практика Верховного Суду свідчить про неналежність та недопустимість використання в адміністративному судочинстві матеріалів досудового розслідування, отриманих в рамках кримінального провадження, адже до винесення вироку в рамках кримінального провадження копії ухвал суду, постановлених в межах кримінального провадження, чи інші матеріали досудового розслідування не можуть вважатись належним і допустимим доказом в адміністративному судочинстві. На це, зокрема, звертав увагу Верховний Суд у постановах від 06.10.2021 у справі № 806/3245/18, від 30.09.2021 у справі № 640/223/19, від 24.10.2024 у справі № 280/8788/21, від 12.12.2025 у справі № 600/1052/20-а.

Посилання відповідача на відомості пошуково-довідкової системи АІС «Картка платника» про наявність рішень про відповідність/ невідповідність ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» як платників податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відхиляються судом, оскільки з урахуванням приписів Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою КМУ від 11.12.2019 року N 1165, єдиним правовим наслідком визнання платника податку "ризиковим" є виникнення у податкового органу права зупинити реєстрацію податкової накладної такого платника ПДВ. Перебування у певний період часу контрагента позивача в статусі "ризикового" чи позбавлення даного статусу не може беззаперечно свідчити про реальність чи нереальність вчинених таким контрагентом та позивачем господарських операцій.

Наведений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду в постанові від 13 листопада 2024 року у справ № 160/31872/23.

При тому, що, як зазначено в постановах Верховного Суду від 04.06.2020 року у справі № №340/422/19, від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 21.03.2018 у справі № 822/1815/17, від 08.08.2018 по справі №820/4428/17, будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Поряд з тим, матеріали справи містять копії рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 29.06.2023 року № 22232 та від 25.09.2024 року № 28074, якими визнано невідповідність ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС» критеріям ризиковості платника податку.

Стосовно посилань позивача на ненадання позивачем до перевірки висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатів якості, сертифікатів походження товару або посвідчень про якість товару, придбаного у ТОВ «ФОЛЕНСКАЙ» та ТОВ «ФІН-ТРЕЙД СЕРВІС», слід зазначити, що такі документи в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не є первинними документами, на підставі яких здійснюється обчислення та сплата податків платником, а отже їх надання контролюючому органу для перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку та складання податкової звітності не передбачено законодавством, на що звертав увагу Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2022 року по справі N 560/2156/21.

Відповідач не надав суду пояснень, якою саме нормою законодавства або договору передбачена обов`язковість складання та надання таких документів постачальником.

Оцінюючи застосування оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій на підставі пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України в розмірі 25% суми податкового зобов`язання суд виходить з наступного.

Пункт 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлює відповідальність за вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, у вигляді накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пункт 123.2 статті 123 Податкового кодексу України передбачає відповідальність за діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.21) цієї статті, вчинені умисно, у вигляді накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно, застосування контролюючим органом штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання, встановленого пунктом 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, можливе виключно за умови обов`язкового доведення контролюючим органом умисного характеру допущеного платником правопорушення.

Пункт 109.1 статті 109 Податкового кодексу України встановлює що діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, для кваліфікування діяння як такого, що вчинене умисно, контролюючий орган має в обов`язковому порядку довести належними засобами доказування те, що платник податків при вчиненні порушення діяв умисно, тобто удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог законодавства.

Попри те, ані Акт перевірки, ані податкові повідомлення-рішення не містять доказів того, що вчиняючи діяння, які відповідач вважає порушенням законодавства, позивач діяв умисно, удавано, цілеспрямовано створивши умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог.

В цьому контексті суд звертає увагу на недостатність для застосування норми пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України самого лише зазначення в Акті перевірки тверджень про те, що платник удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання вимог Кодексу, адже без наведення детальних обґрунтувань та надання суду доказів наявності обставин, які б могли свідчити про умисність діянь платника податків, подібні висновки контролюючого органу не можуть бути визнані доведеними.

З огляду на встановлені у справі обставини та застосовані норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 26.01.2026 року № 0038950705, від 26.01.2026 року № 0038960705 та від 09.04.2026 року № 0189940705, прийняті Головним управління ДПС у Дніпропетровській області, є протиправними та підлягають скасуванню.

Інші доводи представників сторін не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Окрім того, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у справі не доведено правомірність оскаржуваних рішень, тоді як позивачем належним чином та в повному обсязі доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

За наведених обставин та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СВЯТОСЛАВА ХОРОБРОГО, будинок 12, код ЄДРПОУ 42194648) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б.17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.01.2026 року № 0038950705, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» з податку на додану вартість на 3 238 963,75 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.01.2026 року № 0038960705, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» за липень 2022 року в розмірі 57 086 грн;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.04.2026 року № 0189940705, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» з податку на прибуток підприємств на 2 529 463,25 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМПЛАСТ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42194648) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26624,00 грн.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса