Рішення № 138831295, 07.08.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6444/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофенцес» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гут Богдан Анатолійович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофенцес» (далі ТОВ «Єврофенцес», товариство, позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області № 01085703200702 від 27.04.2026, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 138 649,98 грн, де основне податкове зобов`язання 126 045,44 грн, штрафна санкція 12 604,54 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області № 01084803200702 від 27.04.2026, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем земельного податку з юридичних осіб в сумі 50 305,80 грн, де основне податкове зобов`язання 45 732,55 грн, штрафна санкція 4 573,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 26.02.2026 по 04.03.2026 ГУ ДПС у Волинській область проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Єврофенцес» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2019 по 31.03.2025, єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за період з 01.04.2025 по 30.06.2025, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2021 по 31.12.2025, земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.01.2020 по 31.12.2025.

Вказана перевірка проведена у зв`язку із винесенням наказу від 26.02.2026 №578-п, який прийнято на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 з урахуванням підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме наданням ТОВ «Єврофенцес» не в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на запит №18068/6/03-20-04-06 від 22.09.2025.

Товариство уважає, що на запит відповідача надано вичерпну відповідь на всі поставлені питання в даному запиті, при цьому ні в наказі, ні в самому акті так і не роз`яснено та не надано будь-яких фактичних доказів, яких саме пояснень та їх документального підтвердження було надано позивачем не в повному обсязі.

За результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки складено акт №5834/07-02/37986419 від 11.03.2026 на який позивачем подано заперечення, за результатами якого висновки акту перевірки залишено без змін.

Щодо порушень, встановлених актом перевірки, зауважує, що у перевіряємому періоді ТОВ «Єврофенцес» використовував у господарській діяльності наступні власні обєкти нерухомості:

- Приміщеня сушки, загальною площею 116,4 м.кв. - податок на нерухоме майно, відмінної від земельної ділянки, сплачений в повному об`ємі, підстава для нарахування та сплати є те, що приміщення не підпадає під дію пільги відповідно до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України;

- Побутове приміщення, загальною площею 158,3 м.кв. - податок на нерухоме майно, відмінної від земельної ділянки, сплачений в повному об`ємі, підстава для нарахування та сплати є те, що приміщення не підпадає під дію пільги відповідно до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України;

- Адміністративний будинок з виставковими залами А-3, загальною площею 1219,3 м. кв. - податок на нерухоме майно, відмінної від земельної ділянки, сплачений в повному об`ємі, підстава для нарахування та сплати є те, що приміщення не підпадає під дію пільги відповідно до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України;

- Складське приміщення Л-1, загальною площею 680,5 м.кв. - податок на нерухоме майно, відмінної від земельної ділянки не сплачується, підстава підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України;

- Приміщення пилорами, загальною площею 158,1 м.кв. - податок на нерухоме майно, відмінної від земельної ділянки не сплачується, підстава підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України;

- Приміщення для порізки скла, загальною площею 24,9 м.кв., податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений в повному об`ємі, підстава для нарахування та сплати є те, що приміщення не підпадає під дію пільги відповідно до підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України (витяг про припинення речового права власності 456487533 від 15.12.2025).

Зауважує, що здійснення виробництва ТОВ «Єврофенцес» тимчасово призупинене (простій виробництва) технологічне обладнання частково було законсервоване та розміщене для зберігання у складському приміщенні, а також частина обладнання, що стосується деревообробки знаходиться встановленим в приміщенні пилорами.

Сам факт тимчасового припинення виробничої діяльності в будівлі, ще не свідчить про повне припинення використання підприємством будівель у власній господарській діяльності. Навпаки, збереження майна, яке знаходиться в такій будівлі, протягом періоду тимчасового припинення виробництва, прямо свідчить про продовження використання будівель в господарській діяльності з метою досягнення економічного ефекту після відновлення виробництва.

Тимчасове призупинення виробничого процесу не позбавляє позивача статусу «промислового» та не змінює функціональне призначення будівлі. На даний момент складське приміщення використовується для зберігання технологічного обладнання, яке необхідне для відновлення та забезпечення виробничого циклу. Зберігання засобів виробництва є невід`ємною частиною господарської діяльності промислового підприємства.

Чинне законодавство не ставить звільнення від оподаткування об`єктів, що є будівлями промисловості у залежність від наявності прибутку за відповідний період або ж інших економічних показників діяльності товариства, оскільки підставою для застосування відповідної пільги є саме використання таких приміщень за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання.

Матеріали перевірки не містять жодних доказів на підтвердження висновків контролюючого органу про те, що відповідні будівлі не використовувались товариством за функціональним призначенням.

Отож вказує, що: складське приміщення, загальною площею 680,5 м.кв. так, як дана будівля використовуються за призначенням у господарській діяльності (зберігається наявне в ТОВ «Єврофенцес» технологічне обладнання), яка класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого Держкомітетом України від 29.11.2010 № 530, та не здається в оренду, лізинг, позичку; приміщення пилорами, загальною площею 158,1 м.кв. так, як дана будівля використовуються за призначенням у господарській діяльності (використання за призначенням це не лише процес виробництва, а й процес забезпечення цілісності виробничого комплексу, який знаходиться всередині будівлі. Оскільки будівля заповнена обладнанням для деревообробки, яке зберігається та підтримується у робочому стані тобто будівля використовується як «виробничий корпус», що відповідає вимогам ПК України), яка класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, затвердженого Держкомітетом України від 29.11.2010 № 530, та не здається в оренду, лізинг, позичку.

Вказане, на думку позивача, свідчить про безпідставність та необґрунтованість висновків проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача, за результатами якої було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 01085703200702 від 27.04.2026, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 138 649,98 грн.

Щодо заниження земельного податку за 2025 рік на загальну суму 45 732,55 грн повідомляє, що з 01.04.2025 позивач має статус платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5%.

В перевіряємому періоді мало у власності та використовувало у своїй господарській діяльності наступні земельні ділянки:

- земельну ділянку площею 0,2309 га за кадастровим номером 0722182600:01:001:0267, земельний податок сплачений в повному об`ємі на підставі того, що на даній ділянці знаходиться приміщення, яке здається в оренду;

- земельну ділянку площею 0,66 га (для комерційного призначення) за кадастровим номером 0722182600:01:001:0896, земельний податок не сплачується з 01.04.2025 на підставі підпункту 4 пункту 297.1 ПК України.

Повідомляє, що з метою здійснення господарської діяльності, згідно виду економічної діяльності ТОВ «Єврофенцес» в період з 01.04.2025 по 31.12.2025 надавало послуги стоянки автотранспортних засобів, згідно договору про надання послуг стоянки автотранспортних засобів, зберігання майна від 01.04.2025 по даному договору товариство щомісяця надавало послуги по стоянці автотранспортних засобів за адресою: село Воля-ковельська, вулиця Центральна, будинок 54 на загальну суму в перевіряємому періоді 39600,00 грн.

Здійснення товариством господарської діяльності згідно КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, а саме надання послуг стоянки автотранспортних засобів відповідає вимогам нормативно-правових актів та реальному економічному змісту, оскільки земельна ділянка, яка належить на праві власності і на якій позивач здійснює свою господарську діяльність відповідає вимогам встановленим у Правилах зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №115, зокрема територія має асфальтоване покриття, огорожу, освітлення, телефонний зв`язок, приміщення прохідної, в`їзні-виїзні ворота та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів.

Також товариство використовує дану земельну ділянку у своїй господарській діяльності шляхом розміщення та обслуговування на даній земельній ділянці належних ТОВ «Єврофенцес» об`єктів нерухомості, це зокрема складське приміщення, яке використовується в якості складу для збереження технологічного обладнання для обробки металу та деревини, яке необхідне для здійснення основного виду діяльності 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у., а також 16.23 виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.

Уважає, що так, як ТОВ «Єврофенцес» є платником єдиного податку 3 групи та використовує дану ділянку для провадження господарської діяльності при цьому не надає дану ділянку чи її частину в оренду, лізинг, позичку, тому має право на пільгу по сплаті земельного податку за земельну ділянку площею 0,66 га (для комерційного призначення) за кадастровим номером 0722182600:01:001:0896 згідно підпункту 4 пункту 297.1 ПК України.

Враховуючи наведені обставини уважає податкові повідомлення-рішення протиправними та просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-9).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 71).

У відзиві на позовну заяву від 19.06.2026 представник відповідача позовні вимоги не визнала та зауважила, що відповідачем проведено в період з 26.02.2026 - 04.03.2026 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Єврофенцес» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.01.2019 по 31.03.2025, єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за період з 01.04.2025 по 30.06.2025, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2021 по 31.12.2025, земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.01.2020 по 31.12.2025, зазначених у листі від 22.09.2025 №18068/6/03-20-04-06.

В порушення підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України, за даними ІКС «Податковий блок» в поданих ТОВ «Єврофенцес» до ГУ ДПС у Волинській області податкових деклараціях з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2025 роки відображено наступні об`єкти нерухомості: адмінкорпус, загальною площею 1219,3 кв.м.; приміщення сушки, загальною площею 116,4 кв.м.; побутове приміщення, загальною площею 158,3 кв.м.; приміщення для порізки скла, загальною площею 24,9 кв.м.

Проте, незадекларованими залишаються наступні об`єкти нерухомості та відповідно податок на нерухоме майно за них не сплачено: складське приміщення Л-1, загальною площею 680,5 кв.м. та пилорама Б-1, загальною площею 158,1 кв.м.

Перевіркою повноти визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2025 роки встановлено його заниження всього на загальну суму 126 045,44 грн, в тому числі за 2021 рік в сумі 16 332,00 грн, за 2022 в сумі 25 199,20 грн., за 2023 рік в сумі 25 974,56 грн, за 2024 рік в сумі 27 525,28 грн, за 2025 рік - 31014,40 грн.

Окрім того, товариством подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю №9034595116 від 17.02.2025 та задекларовано земельні ділянки загальною площею 8909 кв.м., річна сума нерахування земельного податку 82300,12 грн.

В подальшому позивачем подано до ГУ ДПС у Волинській області уточнену податкову декларацію з плати за землю від 18.05.2025 №9140608821, в якій знято нарахування земельного податку за земельну ділянку площею 6600 кв.м. за квітень-грудень 2025 року у сумі 45 732,55 грн.

Перевіркою повноти визначення орендної плати за землю з юридичних осіб за 2025 рік встановлено його заниження на загальну суму 45 732,55 грн (арк. спр. 85-88).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у товариства наявний код основного виду діяльності: 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. (основний); 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (арк. спр. 18).

ГУ ДПС у Волинській області на підставі пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та з врахуванням підпунктів 69.2, 69.2-2 ПК України та у зв`язку з наданням ТОВ «Єврофенцес» не в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на запит від 29.09.2025 №18068/6/03-20-04-06 винесено наказ ГУ ДПС у Волинській області від 25.02.2026 №578-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Єврофенцес» (арк. спр. 100).

Вказана перевірка проведена з питань дотримання вимог податкового законодавства на прибуток за період з 01.01.2019 по 31.03.2025, єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за період з 01.04.2025 по 30.06.2025, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.202021 по 31.12.2025, земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за період з 01.01.2020 по 31.12.2025, зазначених у листі від 29.09.2025 №18068/6/03-20-04-06 та підставі такої було складено акт від 11.03.2026 №5834/07-02/37986419 (далі акт перевірки) (арк. спр. 11-27), яким встановлено порушення:

підпункту 266.1.1 пункту 266.1 пункту 266.2 підпункту 266.3.1, підпункту 266.3.3 пункту 266.3, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 126 045,44 грн в тому числі за 2021 рік в сумі 16 332,00 грн, за 2022 рік в сумі 25 199,20 грн, за 2023 рік в сумі 25 974,56 грн, за 2024 рік в сумі 27 525,28 грн, за 2025 рік в сумі 31 014,40 грн;

підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269, пункту 270.1 статті 270, пункту 287.1 статті 287 ПК України занижено земельний податок за 2025 рік на загальну суму 45 732,55 грн.

ТОВ «Єврофенцес» 08.04.2026 подало заперечення №1.08/04 на акт перевірки (арк. спр. 28-31) та ГУ ДПС у Волинській області листом від 23.04.2026 №1625/12/03-20-07-02-12 повідомлено, що за результатами розгляду заперечення прийнято рішення про підтвердження висновків документальної позапланової виїзної перевірки (арк. спр. 117).

На підставі висновків, встановлених актом перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

форми «Р» від 27.04.2026 №01084803200702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за земельний податок з юридичних осіб у розмірі 50 350,80 грн (45 732,55 грн основного зобов`язання та 4 573,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. спр. 54-55);

форми «Р» від 27.04.2026 №01085703200702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 138 649,98 грн (126 045,44 грн основного зобов`язання та 12 604,54 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (арк. спр. 66-67).

Товариство, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу звернулось із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Підпунктами 16.1.2 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з пунктом 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно правової позиції Верховного суду викладеної у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18, Верховний Суд зазначив, що при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення. Таким підставам позову, за їх наявності, суди мають надавати правову оцінку в першу чергу. Протиправність призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатньою підставою для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення пункту 181.1 статті 181 ПК України як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Однією з підстав заявленого позову є призначення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки за відсутності на то підстав, передбачених ПК України.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформувала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 і є усталеною у практиці Верховного Суду.

Судом у цій справі встановлено, що правовими підставами проведення перевірки є підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, про що свідчить наказ від 25.02.2026 №578-п та акт перевірки.

Відповідно до підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний: подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Згідно з підпунктом 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Як передбачено пунктом 73.3 статті 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У зв`язку з набранням чинності у грудні 2021 року Закону України від 30.11.2021 №1914-IX вказана норма викладена наступній редакції:

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті.

Повертаючись до тверджень щодо фактичного зазначення у наказі підстав для її проведення, то необхідно вказати, що відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У постанові від 22.02.2023 у справі №620/309/20 Верховний Суд вказав, що надіслати на адресу платника (вручити платнику) обов`язковий письмовий запит з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження контролюючий орган має право лише у разі виявлення фактів, які свідчать про порушення таким платником податкового, валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, за наслідками отримання податкової інформації.

У наведеній вище постанові, покликаючись на правові висновки Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, зазначено, що аналіз норми підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України дає підстави для висновку, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Також аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №160/8721/23, від 19.05.2025 у справі №160/9787/23, від 01.07.2025 у справі №160/9196/23.

Отже, узагальнюючи наведене у контексті доводів позивача щодо відсутності підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки необхідно зазначити, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен містити конкретні підстави, тобто, чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення (можливе порушення) платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Виявлення фактів, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями. При цьому у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

З наказу ГУ ДПС у Волинській області від 25.02.2026 №578-п видно, що підставою для проведення перевірки було надання ТОВ «Єврофенцес» не в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на запит від 29.09.2025 №18068/6/03-20-04-06.

В свою чергу позивач зауважує, що товариство надало вичерпну відповідь на всі поставлені питання в даному запиті (об`єм додатків до відповіді на даний запит, становив 205 аркушів), при цьому ні в наказі, ні в самому акті так і не роз`яснено та не надано будь-яких фактичних доказів, яких саме пояснень та їх документального підтвердження було надано товариством не в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідачем не наведено будь-яких обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу сумнівів у правильності оподаткування доходів нерезидента, а також не наведено конкретних фактів, які свідчать про порушення саме позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом із тим, наказ про призначення перевірки не містить відомостей про те, що пояснення позивача необґрунтовані або документально не підтвердженні, а зазначено лише абстрактну фразу «… у зв`язку із наданням ТОВ «ЄВРОФЕНЦЕС» (код ЄДРПОУ 37986419) не в повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на запит від 29.09.2025 №18068/6/03-20-04-06».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.03.2026 у справі №160/11095/23.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник контролюючого органу не навів жодних доводів, які б спростовували аргументи позивача щодо відсутності підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки. Відзив не містить пояснень щодо того, які саме пояснення чи документи були надані позивачем не в повному обсязі, у чому полягала їх недостатність, які конкретні сумніви контролюючого органу залишилися неусунутими та які фактичні обставини стали підставою для видання наказу про проведення перевірки. Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача щодо відсутності правових та фактичних підстав для призначення перевірки.

Ба більше, ГУ ДПС у Волинській області на підтвердження наявності підстав для проведення такого виду перевірки не надано також і сам запит від 29.09.2025 №18068/6/03-20-04-06, що тільки підтверджує протиправність призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Єврофенцес».

Таким чином, з урахуванням вказаних положень чинного податкового законодавства, а також правових висновків Верховного Суду, суд зазначає, що дії контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки та її призначення, є самостійною підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправним рішення прийнятого за її наслідками.

Суд повторно звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду, що наведена вище (постанови судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справах № 826/17123/18, № 816/228/17), таким обставинам (щодо процедури призначення перевірки) суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, і лише у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства (в контексті спірних правовідносин - правомірність застосування пониженої ставки податку при виплаті дивідендів).

Крім того, у постанові від 24.12.2024 у справі №580/9282/23 Верховний Суд звертав увагу, що при встановлені обставини щодо протиправності призначення й проведення перевірки суди попередніх інстанцій не мали переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства, а відповідно і робити висновки по суті таких порушень.

Отож, невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Дана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 15.09.2025 у справі № 140/13376/23.

Наведене узгоджується із постановою Верховного Суду від 22.07.2026 у справі №280/12206/24, якою визначено, що мотиви та висновки судів попередніх інстанцій по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства не вплинули на правильність вирішення спору в цілому, проте, на переконання Верховного Суду, такі мотиви мають бути виключені з мотивувальних частин рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частини п`ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Волинській області від 27.04.2026 № 01085703200702, № 01084803200702.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), сплаченого згідно із платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 01.06.2026 №113 (арк. спр. 68).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофенцес» (45026, Волинська область, Ковельський район, село Воля-Ковельська, вулиця Центральна, будинок 54, ідентифікаційний код юридичної особи 37986419) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 27 квітня 2026 року № 01085703200702 та від 27 квітня 2026 року № 01084803200702.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврофенцес» судовий збір в сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович