Ухвала суду № 138831180, 07.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

07 серпня 2026 р. Справа № 826/15606/17

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Вольф" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу №12068 від 09.11.2017 року

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Вольф" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу №12068 від 09.11.2017 року.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 12.06.2026 року вирішено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 30.06.2026 року.

25.06.2026 року ухвалою суду представнику відповідача забезпечено участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

30.06.2026 року у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Наступне судове засідання у справі призначене на 13.07.2026 року об 11:30 год.

Представник позивача в судове засідання 13.07.2026 року не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення такого.

Ухвалою від 14.07.2026 року вирішено розгляд справи відкласти, настпне судове засідання призначено на 04.08.2026.

04.08.2026 року у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Від преставника відповідача 04.08.2026 року надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

Досліджуючи питання щодо належності повідомлення позивача про призначене судове засідання, суд зазначає наступне.

За правилами, передбаченими ч. 3 ст. 124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У силу приписів ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З матеріалів справи встановлено, що повістку про виклик до суду від 12.06.2026 було направлено позивачу засобами поштового зв`язку, на адресу зазначену позивачем у позовній заяві. Водночас, до Вінницького окружного адміністративного суду повернувся поштовий конверт із відміткою Укрпошти про повернення поштового відправлення у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у матеріалах справи.

Аналогічні обставини мали місце щодо судових повісток про виклик до суду, надісланих на 17.07.2026, які також були повернуті до суду з тієї ж підстави, що також підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, з метою забезпечення належного повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання судом вживалися додаткові заходи щодо його інформування шляхом телефонного зв`язку за номером телефону, зазначеним у позовній заяві. На телефонний дзвінок суду відповіла представник позивача, яку було повідомлено про дату, час та місце судового засідання, про що секретарем судового засідання складено відповідну телефонограму.

Отже, на думку суду, позивач вважається належно повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання.

Визначаючись щодо наслідків повторної неявки позивача в судове засідання, суд виходить з наступного.

Згідно із приписами частини 2 статті 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.

Відповідно до частини 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Вказана норма узгоджується із положеннями пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України, згідно із якими суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе за наявності сукупності таких умов:

а) належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявки позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутності вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, заяву щодо розгляду справи за його відсутності також не подав, відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, натомість звернув увагу суду на повторну неявку в судове засідання, суд дійшов висновку, що наявні підстави для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Вольф" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу №12068 від 09.11.2017 року без розгляду, адже неявка позивача/представника позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 зауважує, що саме позивач як особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений у тому, щоб організувати належне та своєчасне отримання кореспонденції від суду, а положення КАС не покладають на суд обов`язку встановлювати обсяг повноважень та особу того, хто поставив підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення щодо отримання такої кореспонденції, якщо її було доставлено за вказаною самим позивачем адресою для листування.

Суд слушно зауважив, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи все вищенаведене суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Вольф" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу №12068 від 09.11.2017 року залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна