Ухвала суду № 138831148, 07.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

07 серпня 2026 р. Справа № 120/17401/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про визнання протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії..

Рішенням суду від 01.01.2026 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 31.10.2024 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", з дати отримання документів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

04.08.2026 представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчиненої при виконанні рішення суду, в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, вчинену при виконанні рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року у справі №120/17401/24, яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 нарахованої пенсії за період з 28.10.2024 року по 30.06.2026 року у сумі 158 507 грн 68 коп.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження виконання рішення суду виключно формальним призначенням та нарахуванням пенсії без здійснення фактичної виплати нарахованих сум.

3. Визнати, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року у справі №120/17401/24 не виконано у повному обсязі, оскільки порушене право позивача на отримання пенсійного забезпечення фактично не відновлено.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вжити заходів щодо усунення причин та умов, які призвели до порушення виконання судового рішення, шляхом забезпечення фактичної виплати ОСОБА_1 нарахованої пенсійної заборгованості у сумі 158 507 грн 68 коп.

5. Постановити окрему ухвалу відповідно до ст. 249 КАС України щодо порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області вимог ст. 129-1 Конституції України та ст. 370 КАС України щодо обов`язковості виконання судового рішення.

6. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду відповідно до ст. 382 КАС України та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про повне виконання рішення у встановлений судом строк.

Визначаючись щодо поданої заяви, суд вказує наступне.

Статтею 129 Конституції України установлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Вимоги до форми та змісту заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, чітко визначені ст. 383 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 - 4 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Водночас, варто зауважити, що норма ч. 2 ст. 383 КАС України містить імперативний перелік відомостей, які обов`язково повинні бути відображені заявником у тексті документа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2023 року у справі №9901/988/18, зазначила, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, пов`язане саме з оскарженням дій та бездіяльності відповідача при примусовому виконанні судового рішення, на користь чого свідчать приписи пунктів 6-8 частини другої статті 383 КАС України, за якими позивач має зазначити у заяві, зокрема: відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; інформацію про хід виконавчого провадження.

Таким чином, звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні і заходи вжиті виконавчою службою не принесли бажаного результату.

Такий висновок міститься і в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 та постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2026 у справі № 2-а-690/12.

Наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

У постанові від 20.01.2021 (справа №640/1364/19) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

"Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку."

Вказаний висновок застосований Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі №420/10177/21.

Суд звертає увагу, що застосування механізму судового контролю, передбаченого статтею 383 КАС України, пов`язується з виконанням судового рішення у примусовому порядку та передбачає з`ясування обставин такого виконання, зокрема вжитих державним виконавцем заходів.

Водночас заявником не надано доказів пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, відкриття виконавчого провадження та вжиття державним виконавцем передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів, які не призвели до повного виконання судового рішення.

Отже, подана заява не відповідає вимогам пунктів 7, 8 частини другої статті 383 КАС України, оскільки не містить інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження.

Окремо суд звертає увагу на тe, що у прохальній частині заяви заявник одночасно просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду відповідно до статті 382 КАС України.

Суд наголошує, що норми статей 382 та 383 КАС України є абсолютно самостійними, окремими та взаємовиключними інструментами судового контролю. Вони мають різну процесуальну природу, відмінні підстави для застосування, самостійні процедури розгляду та різні правові наслідки.

Одночасне об`єднання вимог та процесуальних механізмів статей 382 та 383 КАС України в межах одного процесуального документа чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, підлягає поверненню заявнику на підставі частини 5 статті 383 КАС України, адже вона не відповідає вимогам, що встановлені статтею 383 КАС України.

Керуючись ст.ст. 248, 256, ч. 5 ст. 383 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, що подана в порядку статті 383 КАС України, повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна