Ухвала суду № 138830040, 06.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2026 Справа №607/11867/26 Провадження №2-к/607/7/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання ОСОБА_2 про визнання рішення іноземного суду, яке не підлягає примусовому виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Павлюк О.М., звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а саме рішення Окружного суду округу Кук, Департаменту Округу Іллінойс Відділення сімейних справ Сполучених Штатів Америки у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 № 2019D006267 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 16.10.2014 у місті Тернопіль, Україна.

Клопотання обґрунтовано тим, що 16.10.2014 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що складено актовий запис № 1934. Від даного шлюбу у них спільних дітей немає. 22.07.2019 шлюб розірвано в Окружному суді округу Кук, Департаменту Округу Іллінойс, Відділення сімейних справ, у справі № 2019D006267, згідно рішення про спільне розірвання шлюбу за спрощеною процедурою від 22.07.2019. Рішення має юридичну силу з дати його ухвалення 22.07.2019. Визнання рішення іноземного суду в Україні необхідне заявнику для отримання в органах реєстрації актів цивільного стану документального підтвердження розірвання шлюбу.

Ухвалою судді від 02.06.2026 подане клопотання було прийнято до розгляду та надано ОСОБА_6 та Тернопільському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції місячний строк для надання заперечень проти цього клопотання.

Ухвалою судді від 22.07.2026 призначено розгляд клопотання в судовому засіданні на 06.08.2026, у зв`язку з ненадходженням заперечення щодо клопотання у місячний строк.

Представник заявника адвокат Павлюк О.М. в судовому засіданні підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому та просила його задовольнити.

Представник Тернопільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Відповідно до частини п`ятої статті 473 Цивільного процесуального кодексу України, неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із заінтересованих осіб не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Заслухавши доводи заявника, вивчивши зміст клопотання та письмові матеріали, надані в його обґрунтування, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 16.01.2018 Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було зареєстровано шлюб, про що 16.10.2014 Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області складено відповідний актовий запис № 1934. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_8 ».

Рішенням Окружного суду округу Кук, Департаменту Округу Іллінойс Відділення сімейних справ у справі Омар ОСОБА_9 та ОСОБА_4 № 2019D006267 про спільне розірвання шлюбу за спрощеною процедурою від 22.07.2019 суд постановив винести рішення про розірвання шлюбу, який зареєстрований 16.10.2014 у місті Тернопіль, Україна, дата роздільного проживання 06.02.2019. Судове рішення має юридичну силу з дати його ухвалення 22.07.2019.

Відповідно до Гаазької конвенції від 05.10.1961 року, вищевказане рішення іноземного суду апостильовано, що засвідчує автентичність відбитку печатки/штампу Окружного суду округу Кук, Департаменту Округу Іллінойс, переклад на українську мову нотаріально засвідчений.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких видана Верховною Радою України, є частиною національного Законодавства України.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Визнання та виконання іноземних судових рішень - це різновид міжнародної правової допомоги, за яким суд держави, на території якої ініціюється таке визнання та виконання, за встановленою процедурою офіційно підтверджує дію законної сили рішення суду іноземної держави на території держави суду, який розглядає відповідне клопотання, що стає ідентичним законній силі рішень національних судів.

Згідно із пунктом 10 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно із роз`ясненнями викладеними у пункті 17 Постанови Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу України» не потребують виконання рішення про: визнання прав; оголошення, банкрутом; визнання недійсними певних актів; визнання, оспорювання батьківства, позбавлення батьківських прав; розірвання шлюбу; встановлення фактів, що мають юридичне значення; усиновлення; визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до статті 82 Закону України «Про міжнародне приватне право», визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Порядок визнання в Україні іноземних судових рішень, що не підлягають примусовому виконанню, регулюється ЦПК України.

Згідно Постанови Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу України» клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

За змістом статті 471 ЦПК України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Частиною другою статті 11 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

При цьому, суд зазначає, що між Україною та Сполученими Штатами Америки міжнародні договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах, які б регулювали порядок визнання рішення іноземного суду, що не підлягає виконанню, не укладались.

Приписами частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

У преамбулі та ст. 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року у справі за заявою № 24465/04 «Христов проти України», одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Визнання рішення іноземного суду в Україні необхідне ОСОБА_2 для обґрунтування заявником в органах реєстрації актів цивільного стану документального підтвердження розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_6 .

Відповідно до вимог частини шостої статті 473 ЦПК України за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.

Враховуючи викладене, а також відсутність заперечень заінтересованих осіб щодо поданого клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про визнання рішення іноземного суду, яке не підлягає примусовому виконанню.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 353, 354, 471-473 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_2 про визнання рішення іноземного суду, яке не підлягає примусовому виконанню - задовольнити.

Визнати на території України рішення Окружного суду округу Кук, Департаменту Округу Іллінойс Відділення сімейних справ Сполучених Штатів Америки від 22.07.2019 у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 № 2019D006267 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 16.10.2014 у місті Тернопіль, Україна.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддя В. М. Позняк