Ухвала суду № 138829966, 06.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2026 Справа №607/6981/26 Провадження №2/607/4348/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту АТ КБ «ПриватБанк») 28.03.2026 через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Разом з позовною заявою представник позивача Ляр Д.Ю. подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, та клопотання про дослідження доказів.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.04.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження та призначено судове засіданні на 11 год. 00 хв. 05.05.2026.

У судове засідання 05.05.2026 представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Зокрема представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» повідомлявся шляхом направлення ухвали про відкриття провадження та повістки про виклик до суду до електронного кабінету позивача та представника позивача Ляр Д.Ю. в системі «Електронний суд», що підтверджується довідками сформованими секретарем судового засіданні у системі електронного документообігу суду «Д-3». Про причини неявки представник позивача суду не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі не подавав.

Розгляд справи було відкладено на 11 год. 20 хв. 02.06.2026. Також судом направлено до електронного кабінету позивача та представника позивача Ляр Д.Ю. лист від 05.05.2026 у якому судом стороні позивача роз`яснено, що згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Одночасно повідомлено, що відповідно до ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду, подавши про це відповідну заяву.

02.06.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Кунець Н.Р. на лікарняному, наступною датою судового засідання визначено 01.07.2026 о 10 год. 30 хв.

01.07.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Кунець Н.Р. на лікарняному, наступною датою судового засідання визначено 23.07.2026 о 14 год. 30 хв.

У судове засідання 23.07.2026 представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Зокрема представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» повідомлявся шляхом направлення повістки про виклик до суду до електронного кабінету позивача та представника позивача Ляр Д.Ю. в системі «Електронний суд», що підтверджується довідками сформованими секретарем судового засіданні у системі електронного документообігу суду «Д-3». Про причини неявки представник позивача суду не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі не подавав.

Розгляд справи було відкладено на 15 год. 40 хв. 06.08.2026. Також судом направлено до електронного кабінету позивача та представника позивача Ляр Д.Ю. лист від 23.07.2023 у якому судом стороні позивача роз`яснено, що згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Одночасно повідомлено, що відповідно до ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду, подавши про це відповідну заяву.

У судове засіданні 06.08.2026 представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, в черговий раз не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету позивача та представника позивача Ляр Д.Ю. в системі «Електронний суд» та довідкою про доставку листа роз`яснення до електронної скриньки представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 вказаної у позовній заяві. Про причини неявки представник позивач суду не повідомив, заяв про розгляд справи без його участі не подавав.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засіданні 05.05.2026, 23.07.2026, 06.08.2026 також не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повісток про виклик до суду, які повернулись на адресу суду із відміткою про відсутність адресата. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч.1 ст.4 цього кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Крім того, у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 Верховний Суд висловив позицію, що якщо учасник справи надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом.

Судом встановлено, що у призначені судові засідання на 05.05.2026, 23.07.2026, 06.08.2026 представник позивача не з`явився, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується довідками про доставку судової повістки про виклик до суду до електронного кабінету сторони позивача та довідками про доставку листів повідомлень про необхідність явки до суду до електронної скриньки представника позивача Ляр ДЮ. вказаної у позовній заяві.

Таким чином, суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений про підготовчі судові засідання призначені на 05.05.2026, 23.07.2026, 06.08.2026, однак у вказані судові засідання позивач не з`явився, при цьому жодних заяв чи клопотань про відкладення судових засідань у зв`язку з неможливістю явки у судові засідання чи про розгляд справи у його відсутності представник позивача не подавав.

Відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні положеннями ст. 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 15.04.2020 у справі № 201/10953/18-ц, від 06.11.2020 у справі № 727/2484/17.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно зі статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи, що узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16.02.2017).

За таких обставин, беручи до уваги повторну неявку позивача у судове засідання, без поважних причин, що перешкоджає вирішенню спору суд вважає, що позовну заяву, слід залишити без розгляду.

При цьому суд роз`яснює, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст..ст. 43, 44, 257, 260,354,355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без розгляду.

Роз`яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 06.08.2024.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець