Ухвала суду № 138829733, 04.08.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/3152/25

Номер провадження 1-кп/585/178/26

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

04 серпня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025205500000089 від 19.04.2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни, Сумської області, українця, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, директора ТОВ «Геосфера», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, РНОКППНОМЕР_1 , -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 статті 122 Кримінального кодексу України (далі - КК України), -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадженні № 12025205500000089 від 19.04.2025 року відносно ОСОБА_4 , що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

17 липня 2026 року від обвинуваченого ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання, в якому просить на підставі ст.48 КК України звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України закрити кримінальне провадження від 19.04.2025 року № 12025205500000089 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України. Своє клопотання мотивував тим, що оскільки у даному випадку після події, яка є предметом кримінального провадження, обстановка навколо нього істотно змінилася. На час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення він та потерпіла ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, а справа про розірвання шлюбу лише перебувала на розгляді суду. Відповідно, вони мали статус подружжя, були пов`язані взаємними правами та обов`язками, спільним проживанням і побутом.

На цей час шлюб між ним та ОСОБА_6 розірвано. Вони більше не мають статусу подружжя, не пов`язані взаємними правами та обов`язками, не проживають спільно та не ведуть спільного побуту. Отже, сімейна та побутова обстановка, у межах якої виник конфлікт, припинила існування.

Крім того, він та ОСОБА_6 примирилися, заподіяну потерпілій моральну та іншу шкоду відшкодовано, будь які претензії майнового, морального чи іншого характеру між ними відсутні. Зазначені обставини наводяться не як самостійна правова підстава для звільнення від кримінальної відповідальності, а як додаткове підтвердження того, що конфлікт між сторонами вичерпано, а обстановка та поведінка обвинуваченого змінилася таким чином, що він перестав бути суспільно небезпечною особою.

Таким чином, розірвання шлюбу, припинення спільного проживання та ведення спільного побуту, втрата сторонами статусу подружжя і пов`язаних із цим взаємних прав та обов`язків, примирення сторін і повне відшкодування заподіяної шкоди свідчать про істотну зміну обстановки, яка унеможливлює повторення конфлікту за тих самих обставин та дає підстави визнати, що він перестав бути суспільно небезпечною особою.

Він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та вперше обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а тому встановлені законом формальні передумови для застосування ст. 48 КК України наявні.

За таких обставин, подальше здійснення кримінального провадження втрачає правове та практичне значення та не є необхідним, оскільки внаслідок зміни обстановки він перестав бути суспільно - небезпечною особою.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки підтримав та просив звільнити його від кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрити. Зазначив, що із потерпілою не спілкуються, проживають окремо, їх спільна із потерпілою донька вже доросла і проживає з ним. Крім того. він відшкодував потерпілій кошти за заподіяну шкоду і вона жодних претензій до нього не має.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_6 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій проти задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України на підставі ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження не заперечувала.

17 липня 2026 року від потерпілої ОСОБА_6 до суду надійшло клопотання, в якому просить на підставі ст. 48 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки та на підставі п.1 ч. 2 ст. 284, ч.3 ст.288 КПК України закрити кримінальне провадження. №12025205500000089 від 19.04.2025 р за 1 ст. 122 КК України про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, оскільки це буде суперечити вимогам законодавства. На її думку, не можна вважати, що ОСОБА_4 перестав бути суспільно - небезпечним, так як, хоча на даний час і розлучився з потерпілою, але вони спілкуються, разом виховують спільну дитину. Наразі не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України за ст. 48 КК України та закриття кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні вважав за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 122 КК України та закриття провадження у справі, оскільки у даному випадку після події, яка є предметом кримінального провадження, обстановка навколо ОСОБА_4 істотно змінилася. ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та вперше обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а тому встановлені законом формальні передумови для застосування ст. 48 КК України наявні.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, ознайомившись з клопотанням обвинуваченого, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 2 ст. 286 КПК України передбачено, що встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України здійснюється виключно судом.

Згідно ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України, належить до нетяжких злочинів.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 № 12, для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.

Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

Таким чином, ст. 48 КК України передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки: 1) коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності; 2) коли особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, перестала бути суспільно небезпечною.

В той же час, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к, від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19, від 15 квітня 2021 року у справі №161/1390/19, збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв`язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 756/12390/18, застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки є дискреційними повноваженнями суду. При цьому ретельній перевірці судами підлягають відомості про особу обвинуваченого, його вік, ставлення до вчиненого.

Для застосування положень ст. 48 КК України суду належить встановити як факт вчинення особою кримінального правопорушення, так і обставини, які свідчать про можливість звільнення вказаної особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки за конкретних відповідних підстав (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 23 січня 2020 року у справі № 161/1390/19).

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 161/1390/19, особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв`язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к та від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19.

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, а саме: нанесенні своїй дружині ОСОБА_6 умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Судом встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, вони були пов`язані взаємними правами та обов`язками, спільним проживанням та побутом. На даний час шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірвано, вони більше не мають статус подружжя, не проживають спільно та не ведуть спільного побуту. Сімейна та побутова обстановка, у межах якої виник конфлікт, припинила існування.

ОСОБА_4 та ОСОБА_8 примирилися, заподіяну потерпілій моральну та іншу шкоду відшкодовано, будь які претензії майнового, морального чи іншого характеру між ними відсутні. Отже, конфлікт між сторонами вичерпано.

Крім того, ОСОБА_4 визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаюється у вчиненому та потерпіла не має до нього жодних претензій, про що свідчить її заява.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відповідальності і закриття відносно нього кримінального провадження, оскільки внаслідок зміни обстановки, ОСОБА_4 перестав бути суспільно-небезпечною особою, зазначені у клопотанні обставини є об`єктивними змінами умов життєдіяльності винного, які виключають можливість вчинення ним подібного у майбутньому.

Керуючись ст. ст. 26, 48, 284, 288 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України, у зв`язку зі зміною обстановки та закриття кримінального провадження, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки.

Кримінальне провадження № 12025205500000089 від 19.04.2025 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду проголошено 07 серпня 2026 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_9