Ухвала суду № 138829244, 07.08.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5412/26

Провадження № 2-о/484/176/26

Ухвала

про залишення заяви без руху

07.08.2026 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А. вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Любомльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту дати народження та неправильності в актовому записі про смерть

встановив

04.08.2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Крутоголова О.О. звернувся до суду з заявою про встановлення факту дати народження та неправильності в актовому записі про смерть ОСОБА_2 .

Ознайомившись із заявою приходжу до висновку, що заява підлягає залишенню без руху.

Заяву про встановлення факту, що має юридичне значення подано до суду в порядку окремого позовного провадження, передбаченому статтями 293, 295-300 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом ІV ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач, зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Заявником при зверненні до суду не додано до заяви постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників; 9) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у ст. 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені ч. 3 ст. 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження.

Отже, право осіб на звернення до суду із вказаною заявою виникне в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання їх прав, свобод чи інтересів, а саме в даному конкретному випадку після відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, яка буде оформлена в передбаченій законом формі (постанові), що чітко визначено діючим законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви не додано постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, встановленої відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат», хоча зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, заявнику слід усунути вказані недоліки, а саме: долучити до матеріалів заяви саме постанову про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оформлену в передбаченій законом формі відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат».

Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Відповідно до вищевикладеного та вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України заява має бути залишена без руху.

Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суддя

постановив

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Любомльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту дати народження та неправильності в актовому записі про смерть, залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

У разі не виконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя