Рішення № 138828130, 31.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24560/25 2-о/760/124/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Усатова І.А.

при секретарі - Омельяненко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Дев`ята київська державна нотаріальна контора, Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить:

- встановити факт родинних відносин між ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що протягом майже всього свого життя, а саме з тримісячного віку, зареєстрований та постійно проживає у приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 була власником зазначеного домоволодіння. На день смерті матері він постійно проживав разом із нею, у зв`язку з чим відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважає себе таким, що фактично прийняв спадщину, оскільки відмови від її прийняття у встановлений законом строк не подавав.

Заявник зазначає, що з метою оформлення спадкових прав він має намір звернутися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину. Водночас для заведення спадкової справи та підтвердження права на спадкування необхідним є подання документів, які підтверджують факт смерті спадкодавця та родинні відносини зі спадкодавцем.

Як зазначає заявник, його свідоцтво про народження було втрачено, а отримати його дублікат наразі неможливо, оскільки він народився у місті москва. Через відсутність свідоцтва про народження він не може документально підтвердити родинний зв`язок із померлою матір`ю. У зв`язку з цим Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві відмовляє йому у видачі дубліката свідоцтва про смерть матері, а нотаріуси відмовляють у прийнятті заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину та відкритті спадкової справи.

На підтвердження викладених обставин заявником до заяви додано копії паспорта заявника, паспорта ОСОБА_2 , довідки про реєстрацію місця проживання, будинкової книги, заяви про реєстрацію місця проживання, письмові пояснення сусідів щодо родинних відносин між заявником та померлою, сімейні фотографії, а також документ про сплату судового збору.

Посилаючись на неможливість підтвердити родинні відносини в інший спосіб та на необхідність встановлення такого факту для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , заявник просить суд встановити факт родинних відносин.

17.10.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від заявника надійшло клопотання про залучення до участі у справі Солом`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) як заінтересованої особи, оскільки рішення у справі може вплинути на його обов`язок щодо видачі заявнику дубліката свідоцтва про смерть матері. 27.10.2025 заявником подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме листів Солом`янського відділу ДРАЦС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про відмову у видачі дубліката свідоцтва про смерть матері та свідоцтва про народження заявника.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05.11.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків.

11.11.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від заявника надійшла заява про усунення недоліків заяви. На виконання вимог ухвали суду заявник повідомив, що інших дітей у померлої ОСОБА_2 не було, а на день її смерті у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали лише він та його мати. Також заявник зазначив, що інших заінтересованих осіб, окрім нього та Солом`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), немає, а також долучив до матеріалів справи копії свідоцтв про смерть рідного брата матері - ОСОБА_3 та матері останньої - ОСОБА_4 . 27.11.2025 від заявника надійшла ще одна заява, у якій він уточнив коло заінтересованих осіб, зазначивши, що, крім Солом`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), такою особою є також Дев`ята київська державна нотаріальна контора, до якої він має намір звернутися для оформлення спадкових прав. Крім того, заявник просив суд, у разі необхідності, на власний розсуд залучити до участі у справі інших заінтересованих осіб.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 16.02.2026 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі як заінтересовану особу Київську міську раду, витребувано від Дев`ятої київської державної нотаріальної контори належним чином завірені копії матеріалів спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також від Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області - копію заяви про видачу паспорта (форма № 1) ОСОБА_1 . Справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

20.02.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від заявника надійшло клопотання про долучення доказів. У зазначеному клопотанні заявник просив долучити до матеріалів справи інформаційну довідку Київського міського бюро технічної інвентаризації від 05.05.2017 № 766 щодо права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та довідку форми № 3 щодо осіб, зареєстрованих станом на 18.06.2003 за вказаною адресою.

04.03.2026 до суду від заступника начальника Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області Лемеша Д. Л. надійшов лист, яким на виконання ухвали суду повідомлено про виявлення заяви про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 31.08.2002 ТУМ Солом`янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а також надано належним чином завірену копію зазначеної заяви про видачу паспорта (форми № 1).

04.03.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника заявника - ОСОБА_9 надійшло клопотання про долучення доказів. У зазначеному клопотанні представник просив долучити до матеріалів справи свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 29.12.1969 нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори Філімоновою Г. І., щодо половини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , для його врахування під час розгляду справи. До клопотання також було долучено довіреність на представництво інтересів заявника.

05.03.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника Київської міської ради Єрко Н. П. надійшли письмові пояснення. У поданих поясненнях представник заінтересованої особи зазначила, що встановлення факту родинних відносин має юридичне значення для оформлення заявником спадкових прав, звернула увагу на необхідність повного з`ясування обставин справи та дослідження належних доказів, зокрема матеріалів спадкової справи, а також просила суд вирішити справу відповідно до вимог чинного законодавства та розглянути її за відсутності представника Київської міської ради.

04.03.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника заявника - ОСОБА_10 надійшли додаткові письмові пояснення у справі. У поданих поясненнях представник зазначив, що заявник ОСОБА_1 народився у 1966 році в місті Москва в сім`ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після розірвання шлюбу між батьками у 1966 році мати заявника разом із тримісячним сином переїхала до своїх батьків у житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , де заявник проживав разом із матір`ю до дня її смерті у 2016 році та продовжує проживати й надалі. На підтвердження цих обставин представник послався на записи у будинковій книзі, довідки про реєстрацію місця проживання, в яких зазначено сімейні відносини між заявником та померлою, письмові пояснення сусідів, які тривалий час знали заявника та його матір, а також сімейні фотокартки. Крім того, представник зазначив, що представляє інтереси заявника у зв`язку з наявністю у останнього інвалідності ІІІ групи та неможливістю особисто брати участь у судовому розгляді за станом здоров`я. Також у поясненнях звернуто увагу суду на неможливість відновлення свідоцтва про народження заявника, що і стало підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

05.03.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_7 надійшла заява про виправлення описки в ухвалі Солом`янського районного суду міста Києва від 16.02.2026 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10.04.2026 заяву представника заявника - адвоката Гацкевич І.Г. про виправлення описки задоволено. Судом виправлено описку, допущену в ухвалі Солом`янського районного суду міста Києва від 16.02.2026 про відкриття провадження у справі, а саме зазначено правильний рік народження заявника ОСОБА_1 - « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість помилково зазначеного « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

11.05.2026 надійшла інформаційна довідка від заступника завідувача Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори з якої вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 не заводилася.

08.06.2026 до суду від представника заявника ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. У поданій заяві представник повідомила, що підтримує заявлені вимоги в повному обсязі та просила суд розглянути справу без її участі. Крім того, з метою підтвердження обставин, викладених у заяві про встановлення факту родинних відносин, представник просила долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про право на спадщину, копію паспорта ОСОБА_2 , копію інформаційної довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та копію будинкової книги.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від представника заявника надійшла заява про слухання справи без її участі, просила заяву задовольнити.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з`явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п`ятої статті 268 ЦПК України).

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права та обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно вимог діючого законодавства, родинні відносини можуть підтверджуватися будь-якими документами, які містять необхідні відомості.

До заяви про встановлення факту родинних відносин, у якій зазначається мета, для якої заявник просить встановити цей факт, повинні додаватися докази, які підтверджують наявність даного юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів РАЦСу про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; покази свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого з заявником (сусіди, куми, друзі, інші родичі і т.д.).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1, 7 постанови від 31 березня 1995 р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Заявник зазначає, що встановлення факту родинних відносин необхідне йому для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , оскільки через відсутність документа, який підтверджує родинні відносини, він позбавлений можливості отримати необхідні документи органу державної реєстрації актів цивільного стану та оформити спадщину в нотаріальному порядку.

Так, з копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.12.1969 нотаріусом П`ятої Київської державної нотаріальної контори Філімоновою Г.І., вбачається, що дружина померлого - ОСОБА_4 , син померлого - ОСОБА_3 та дочка померлого - ОСОБА_2 успадкували після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , житловий будинок з відповідною часткою надвірних будівель, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначені обставини узгоджуються з інформаційною довідкою Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 05.05.2017 №766, згідно з якою право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано: за ОСОБА_4 - 1/2 частки (на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.12.1969 №29079, зареєстрованого в Бюро 22.04.1970 за реєстровим №15722 в реєстровій книзі 85-136, як пережившою дружиною спадкодавця) та 1/6 частки (на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29.12.1969 №29081, зареєстрованого в Бюро 22.04.1970 за реєстровим №15722 в реєстровій книзі 85-136, як спадкоємицею за законом); за ОСОБА_3 - 1/6 частки (на підставі того ж свідоцтва № 29081 , зареєстрованого в реєстровій книзі 85-282); за ОСОБА_2 , матір`ю заявника, - 1/6 частки (на підставі того ж свідоцтва № 29081 , зареєстрованого в реєстровій книзі 85-283).

Таким чином, зазначені частки в сукупності (1/2 + 1/6 + 1/6 + 1/6) складають ціле домоволодіння та підтверджують, що ОСОБА_2 з 1970 року на законних підставах, як спадкоємиця за законом після смерті свого батька ОСОБА_8 , володіла часткою у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , тобто мала документально підтверджений, тривалий (понад сорок років) правовий зв`язок із цим домоволодінням, за адресою якого, за твердженням заявника, він проживав разом з нею з тримісячного віку і до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У матеріалах справи також наявні свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , зареєстроване відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Києва, актовий запис №986, та свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване Радянським відділом реєстрації актів громадянського стану, актовий запис №2244, що підтверджує вибуття інших співвласників домоволодіння з числа живих і об`єктивно узгоджується з поясненнями заявника про те, що на час смерті матері він залишався єдиною особою, зареєстрованою та такою, що фактично проживала у вказаному будинку.

З довідки форми №3 щодо осіб, зареєстрованих станом на 18.06.2003 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що за вказаною адресою були зареєстровані, у тому числі, заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що об`єктивно підтверджує факт їх спільної реєстрації та постійного проживання однією сім`єю.

Зазначені обставини підтверджуються також записами будинкової книги та довідкою про реєстрацію місця проживання, в яких заявник значиться зареєстрованим та таким, що фактично проживає за вказаною адресою з тримісячного віку.

Листом заступника начальника Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області Лемеша Д.Л. від 04.03.2026 на виконання ухвали суду повідомлено про виявлення заяви про видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (форма № 1) на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надано її належним чином завірену копію. Із відомостей, зазначених у заяві про видачу паспорта (форма № 1), вбачається, що батьками ОСОБА_1 зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Зазначені відомості узгоджуються з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, та підтверджують доводи заявника щодо родинних відносин із померлою ОСОБА_2 .

Судом враховано, що встановлення факту родинних відносин у судовому порядку є єдиним можливим для заявника способом захисту його прав, оскільки, як убачається з матеріалів справи, заявник народився у місті москва, у зв`язку з чим отримання дубліката свідоцтва про народження в органах державної реєстрації актів цивільного стану України неможливе, а Солом`янський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовив заявнику у видачі дубліката свідоцтва про смерть матері та документів, що підтверджують родинні відносини, з підстав відсутності документального підтвердження такого зв`язку.

Також судом враховано інформаційну довідку заступника завідувача Дев`ятої київської державної нотаріальної контори, згідно з якою спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , не заводилася, що підтверджує необхідність встановлення факту родинних відносин судом для подальшої реалізації заявником спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України в постанові № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру ( п. 36 рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» ).

У силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі " Бочаров проти України "( остаточне рішення від 17 червня 2011 року ), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення " поза розумним сумнівом ". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно з вимогами ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Зважаючи на викладене та на наявні в матеріалах справи документи, суд приходить до висновку, що наведених обґрунтувань та зібраних доказів достатньо на підтвердження родинних зв`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, оцінивши усі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги є обґрунтованими і підтверджені письмовими доказами, тому є всі підстави для задоволення заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 268, 273, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Усатова І.А.