Ухвала суду № 138828103, 28.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/3757/26 2/760/12692/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Усатової І.А.

за участю секретаря- Омельяненко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КОМУНАЛКА» до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг, суд-

В С Т А Н О В И В :

Позивач у грудні 2025 року звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19260,33 грн.

Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

16 квітня 2026 року до суду надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, відповідчкою сплачено заборгованість.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Суд приходить до висновку про задоволення заяви про закриття провадження, виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді ідентичного спору.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі (див. пункти 4.14, 4.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19)).

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення (див. пункт 70, 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 лютого 2020 року (провадження № 12-186звг19); постанова Верховного Суду у складі суддів від 20 вересня 2021 року об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21); пункти 7.17, 7.21-7.23 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30 серпня 2024 року у справі № 916/3006/23).

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (див. постанову Верховного Суду від 20 вересня 2021 у справі № 638/3792/20).

Перевіривши матеріали справи та заяви про закриття провадження, судом всиановлено, що на час розгляду справи, заборгованість ОСОБА_1 , що є предметом спору в цій справі, сплачена повністю, отже провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Одночасно суд роз`яснює позивачу правові наслідки закриття провадження у справі, передбачені ч.2 ст.256 ЦПК України, якими є недопущення повторного звернення до суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Питання про повернення судового збору врегульовано у статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Так, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема: закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається з матеріалів справи, судом закрито провадження у справі, разом з тим при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція від 23.01.2026 № 34336, а.с. 9), представник позивача у відповіді на відзив просив врахувати відсутність оплати відповідачем вказаної суми судового збору та вирішити питання розподілу судових витрат, відтак, сплачений позивачем судовий збір, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки спір виник з вини відповідача, який виконав заявлені вимоги лише після звернення позивача до суду, з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 2442,40 грн

Згідно із ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

Позивачем надано суду договір про надання правничої допомоги № 09-07/25 від 09.07.2025, укладений між адвокатом Юхименко Юрійом Юрійовичем та ТОВ "Керуча компанія "КОМУНАЛКА", актом прийому-передачі № 7 наданих послуг, з якого вбачається види юридичних послуг, наданих позивачу, та їх вартість, а саме: складання позовної заяви 3500 грн, платіжною інструкцією № 1742 від 26.12.2025, яка свідчить про факт сплати коштів адвокату, свідоцтвом та ордером.

При цьому, суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, в сумі 3500 грн, що відповідатиме обсягу наданих послуг і вимогам розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст.13, 142, 255 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

У Х В А Л И В:

Провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КОМУНАЛКА» до ОСОБА_1 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг закрити.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженої відповідальності «Керуюча компанія «КОМУНАЛКА» (ЄДРПОУ: 43067304, юридична адреса: 03037, м. Київ, вул. Освіти, буд. 16а, кв. 174) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженої відповідальності «Керуюча компанія «КОМУНАЛКА» (ЄДРПОУ: 43067304, юридична адреса: 03037, м. Київ, вул. Освіти, буд. 16а, кв. 174) у розмірі 2422,40 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І.А. Усатова