Рішення № 138827960, 06.08.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1259/26

Провадження № 2/507/748/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.

при секретарі судового засідання - Демовської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому зазначив, що 16.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №78826923, за умовами якого відповідачу надано позику у розмірі 9 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 9 000 грн.

03.07.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу №034-030723, відповідно до якого останнє набуло право грошової вимоги за Договором позики №78826923 від 16.04.2023 року.

05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги за зазначеним договором позики.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором позики утворилася заборгованість у розмірі 36 000 грн., з яких: 9 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 27 000 грн. заборгованість за відсотками.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором позики №78826923 у розмірі 36 000 грн., судовий збір у сумі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 грн.

Представник позивача надав до суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_1 , подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» визнає частково. Посилаючись на пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», вказав, що у зв`язку з проходженням військової служби за мобілізацією йому не можуть нараховуватися проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеня. Просив визнати нарахування процентів, штрафів і пені неправомірним та виключити їх із розрахунку заборгованості, при цьому зазначив, що із сумою основного боргу (тілом кредиту) погоджується у повному обсязі. Також просив розглянути справу за його відсутності у зв`язку з проходженням військової служби, на підтвердження чого надав копію військового квитка серії НОМЕР_1 , з якого вбачається, що він призваний на військову службу за мобілізацією 21.03.2022 року та довідку військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 25 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с.11).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 16.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №78826923, за умовами якого відповідачу надано позику у розмірі 9 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів за зниженою процентною ставкою 0,75% в день, яка застосовується відповідно до Програми лояльності та за базовою (фіксованою) процентною ставкою 2,5 % на день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 6LeMwPmCXV, який був надісланий на електронну адресу відповідача injener.post.lubash@gmail.com, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов Договору позики №78826923 від 16.04.2023 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 9 000 грн. шляхом безготівкового перерахування за посередництвом платіжної системи ТОВ «ФК «Фінекспрес» на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією №69a48375-40ba-42a5-993a-3d28e9deeb43 від 16.04.2023 року, листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №05/12/25-46842 від 05.12.2025 року та довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» №КД-000134669/ТНПП від 13.03.2026 року.

У подальшому, 03.07.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу №034-030723, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за Договором позики №78826923 від 16.04.2023 року.

Надалі, 05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за Договором позики №78826923 від 16.04.2023 року.

Всупереч умовам договору позики відповідач свої зобов`язання щодо повернення позики та сплати процентів не виконав, будь-яких платежів у рахунок погашення заборгованості не здійснив.

Згідно з розрахунком заборгованість за Договором позики №78826923 від 16.04.2023 року становить 36 000 грн, з яких: 9 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 27 000 грн. заборгованість за відсотками.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Вказаний кредитний договір № 78826923 укладено 16.04.2023 року в електронній формі.

Згідно пункту 2.1 Договору, сума наданого кредиту становить 9000 грн. Строк позики складає 30 днів відповідно до п.2.2 Договору.

Пунктом 2.3 Договору передбачено базову (фіксовану) процентну ставку 2,5 відсотки вдень.

Відповідно до п.6 Договору позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням Позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов Договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою процентною ставкою, визначеною в п.п. 2.3. п. 2 Договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами.

На підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором, позивачем було надано розрахунок заборгованості. Загальна сума заборгованості складає 36 тис. грн.

Перевіривши наведену позивачем суму заборгованості згідно умов договору кредиту, суд вважає, що наданий розрахунок містить нарахування відсотків після визначеного періоду кредитування, що не відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

Договір кредитування не містить пункту про автоматичну пролонгацію договору.

Додаткових угод про продовження строку дії договору між сторонами також не укладалось.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за період з 17.05.2023 року по 14.08.2023 року, внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, після спливу строку кредитування, є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав грошові кошти у сумі 9000 грн. користуватися ними, що не заперечується останнім. Відомості щодо погашення боргу відповідачем в матеріалах справи відсутні та ним не надано.

Відповідно до п.15 Договору у разі якщо позичальник не дотримується умов офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT») та/або правил постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), знижена процентна ставка, визначена п. 2 Договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена п.п. 2.3. п. 2 Договору. В такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачується позичальником в повному обсязі за весь період строку позики.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем умови договору не виконано у зв`язку з чим проценти за користування кредитними коштами підлягають нарахуванню за базовою процентною ставкою, яка складає 2,5 % на день в межах дії строку - 30 днів. (9000 грн. х 2.5% х 30 днів=6750 грн.)

Таким чином сума не сплачених відповідачем відсотків за користування кредитними коштами протягом строку дії договору становить 6750 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України)

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В судовому засіданні встановлено, що 03.07.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено Договір факторингу №034-030723, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за Договором позики №78826923 від 16.04.2023 року.

05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб-боржників, у тому числі за Договором позики №78826923 від 16.04.2023 року.

Згідно поданої заяви, відповідач визнає факт підписання кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Разом з цим, відповідач в поданій заяві посилається на те, що йому відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як військовослужбовцю, не повинні нараховуватись проценти по кредиту.

Оцінюючи викладені ним доводи у поданій заяві, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону № 1275-VIIвід 20.05.2014 в редакції закону на час укладення кредитного договору 12 лютого 2020 року військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України»).

Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303"Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію"№ 1126-VII від 17.04.2014 року, в Україні оголошено проведення часткової мобілізації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на: військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оборону України», в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За приписами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України» від 01 березня 2014 року, яке введене в дію Указом Президента України № 189/2014 від 02 березня 2014 року, констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

Вперше часткову мобілізацію оголошено на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України №1126-VII.

Відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України» на території Луганської та Донецької областей розпочато антитерористичну операцію.

Національний банк України у листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Судом встановлено, що 16.04.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір позики.

Відповідачем надано копію військового квитка серії НОМЕР_1 , з якого вбачається, що він призваний на військову службу за мобілізацією 21.03.2022 року, а також довідку військової частини НОМЕР_2 , відповідно до якої молодший сержант ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється, зокрема, на військовослужбовців Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які проходять військову службу.

Згідно з частиною дев`ятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу.

Разом з тим, сам по собі факт проходження відповідачем військової служби не є безумовною підставою для застосування пільги, передбаченої пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для застосування зазначеної норми суду мають бути надані належні та допустимі докази, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звільнення від сплати процентів за користування кредитом.

У даній справі відповідачем не надано доказів, які б підтверджували його безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, зокрема довідки про безпосередню участь у бойових діях або виконанні відповідних бойових (службових) завдань. Отже, надані відповідачем військовий квиток та довідка військової частини лише підтверджують факт проходження ним військової служби, однак самі по собі не є достатніми для застосування до спірних правовідносин положень пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для відмови у стягненні процентів за договором позики з мотивів наведених відповідачем.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню загальна сума боргу у розмірі 15750 грн., з яких по тілу кредиту - 9000 грн., та відсотки у сумі 6750 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно із частин 1, 3 статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в позовній заяві просив відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді в розмірі 4500 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» надало договір від 22.08.2025 року №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та витяг з а Акту №8-ДІЛ. Сума наданих послуг складає 4500 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, яка не є складно, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, виходячи із засад реальності та співмірності, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» підлягає стягненню 2500 грн. витрат на правничу допомогу в суді.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №579946883.1 позивач сплатив 2662 грн. 40 коп. судового збору. (а.с. 1).

Вимоги позивача задоволені частково, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 1164, 80 грн. (2662,40 грн. х 15 750 грн./36 000 грн).

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 133, 141, 258-259, 265, 268, 280-284,354 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 554, 625, 1049-1050, 1054-1055 ЦК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором №78826923 від 16.04.2023 року, у сумі 15 750 грн., судові витрати в розмірі 1164, 80 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», адреса місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Дюдюн О.В.