Рішення № 138827890, 07.08.2026, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/15369/26

Провадження № 2/947/3931/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 року м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі: головуючого судді Мальованого В.О. при секретарі Кочіашвілі А.Д., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

15.04.2026 року до Київського районного суду м.Одеси надійшов позов ТОВ «Транспорт Лоджістік» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача грошових коштів , набутих без достатньої правової підстави у розмірі 599 965,40 грн., з яких 578 978,00 грн. - заборгованість за зобов`язанням, 7566,37 грн. - 3% річних, 13421,03 грн.- інфляційні витрати. В обґрунтування позову зазначено , що під час здійснення фінансово-господарської перевірки встановлено, що протягом 2020 2023 років з рахунків ТОВ «Транспорт Лоджістік» здійснювалася значна кількість платежів на користь адвоката Дідуренко Світлани Валеріївни, яка зазначалась як отримувач коштів за нібито надані послуги правової допомоги. Загальна сума таких платежів становить 578 978, 00 грн. В розпорядженні Позивача відсутні належні підтвердні документи щодо підстав здійснення таких платежів, а саме: договори про надання правової допомоги; акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг); звіти або інші документи, що підтверджують обсяг та зміст фактично наданих правових послуг. Таким чином, фактичне надання правових послуг не підтверджено жодним доказом, а перерахування грошових коштів здійснювалося без достатньої правової підстави, що свідчить про їх набуття відповідачем безпідставно. З метою з`ясування правових підстав здійснених платежів та отримання відповідних документів ТОВ «Транспорт Лоджістік» неодноразово зверталося до адвоката Дідуренко С.В. із письмовими листами-вимогами щодо надання інформації про укладені між сторонами договори про надання правової допомоги за період 2020 2023 років, а також щодо повернення грошових коштів, сплачених за час дії таких договорів. Станом на момент подання позову відповідач не надала жодного доказу надання послуг, не підтвердила обсяг та зміст виконаних робіт та ухиляється від виконання вимог щодо повернення безпідставно отриманих коштів , тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом . Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 08.05.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено, що у зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. 13.05.2026 від представника позивач ТОВ «Транспорт Лоджістік» надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій зазначається , що під час додаткового аналізу банківських операцій ТОВ «Транспорт Лоджістік» встановлено , що загальна сума грошових коштів , перерахованих на користь відповідача за договорами про надання правової допомоги від 17.11.2020, 18.01.2021, 20,01.2021, 12.02.2021 , 19.03.2021 становить 133 100,00 грн. У зв`язку з цим прохають стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Транспорт Лоджістік» грошові кошти , набуті без достатньої правової підстави у розмірі 138 285,76 грн., з яких 133 100,00 грн. - заборгованість за зобов`язанням, 2100,43 грн. - 3% річних, 3085,33 грн.- інфляційні витрати. 27.05.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив в якому вона позовні вимоги не визнала, вважає себе не належним відповідачем у справі, оскільки не несе відповідальності за не належне зберігання документації у ТОВ «Транспорт Лоджістік», під час надання правової допомоги ТОВ «Транспорт Лоджістік» нею надавалися усі необхідні документи на оплату послуг адвоката, тому позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими , а тому просить відмовити в задоволенні позову. 03.06.2026 представником позивача подано відповідь на відзив в якій позивач наполягає на своїх позовних вимогах та зазначає , що відповідачем не надано документів на підтвердження фактичного надання правничої допомоги за договорами за якими здійснено платежі, а саме: 1.Оплата за послуги правової допомоги згідно договору від 17.11.2020 року загальна сума становить 42 000 грн.; 2. Оплата за послуги правової допомоги згідно договору від 18.01.2021 року у розмірі 28 200 грн.; 3. Оплата за послуги правової допомоги згідно договору від 20.01.2021 року у розмірі 25 000 грн.; 4. Оплата за послуги правової допомоги згідно договору від 12.02.2021 року у розмірі 14 000 грн.; 5. Оплата за послуги правової допомоги згідно договору від 19.03.2021 року у розмірі 13 900 грн. Загалом на суму 133100,00 грн. Позивач вважає ОСОБА_1 , як особу , яка без відповідної правової підстави отримала грошові кошти , які за вимогами ст.1212 ЦК України зобов`язана повернути, а тому є належним відповідачем у справі. 12.06.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких вона підтвердила свою позицію щодо необґрунтованості позовних вимог. 23.06.2026 від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо заперечень відповідача на відповідь на відзив, в яких позивач наполягає на своїх позовних вимога з підстав викладених у позові , заяві про збільшення позовних вимог та у відповіді на відзив. Аналогічні пояснення надійшли від представника позивача ТОВ «Транспорт Лоджістік» 03.07.2026. 06.07.2026 ухвалою Київського районного суду міста Одеси закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. 03.08.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ Транспорт Лоджістік, як таких , що не підтверджені доказами, подані до неналежного відповідача за непередбаченою на законодавчому рівні відповідальністю за зберігання документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності товариства, заявлених з пропуском строку як позовної давності, так і зберігання адвокатського досьє. Представник позивача в судове засідання не з`явився , надав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Відповідач в судове засідання не з`явилася , надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення. Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку. Судом встановлено, що в період 2021-2023 років адвокат Дідуренко С.В. на підставі договору надавала послуги правової допомоги ТОВ Транспорт Лоджістік, що визнається сторонами . За цей час за надані послуги правової допомоги на рахунок ОСОБА_1 підприємством ТОВ Транспорт Лоджістік загалом було перераховано 578 978,00 грн. У зв`язку зі зміною складу часників товариства , новим власником було ініційовано перевірку фінансово-бухгалтерської діяльності товариства. Під час проведення зазначеної перевірки встановлено оплату за договорами від 17.11.2020 року у розмірі 42 000 грн. від 18.01.2021 року у розмірі 28 200 грн. від 20.01.2021 року у розмірі 25 000 грн., від 12.02.2021 року у розмірі 14 000 грн., від 19.03.2021 року у розмірі 13 900 грн., на загальну суму 133 100,00 грн. по яких у товариства відсутні документи, що підтверджують фактичне виконання робіт з правових послуг. У зв`язку з відсутністю у позивача документів що підтверджують фактичне виконання ОСОБА_1 робіт з правових послуг за вказаний період в сумі 133 100,00 грн., позивач вважає, що вказані кошти набуті нею без достатньої правової підстави, а тому підлягають поверненню відповідно до вимог ст.1212 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до ст.30 закону України «Про адвокатуру» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. Як встановлено судом загальна сума 133 100,00 грн. виплачена в добровільному порядку ТОВ «Транспорт Лоджістік в якості гонорару адвокату Дідуренко С.В. на підставі Договорів про надання правової допомоги від 17.11.2020, 18.01.2021, 20.01.2021 , 12.02.2021, 19.03.2021 . При цьому позивачем не надано будь яких доказів того , що вказані виплати гонорару набуті відповідачем безпідставно в розумінні ст.1212 ЦК України. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків , пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій . Доводи позивача побудовані на припущеннях і фактично аргументом позивача на підтвердження своїх вимог є той факт, що при проведенні перевірки фінансово-господарської діяльності окрім договорів про надання правової допомоги не виявлено документів, що підтверджують фактичне виконання робіт з правових послуг.Разом з тим сам по собі факт відсутності в бухгалтерських документах ТОВ «Транспорт Лоджістік», інших документів щодо фактичного їх виконання , не може слугувати беззаперечним доказом безпідставності набуття адвокатом коштів за вище вказаними договорами. При цьому позивачем тягар доказування у справі перекладено на відповідача , що не відповідає принципу змагальності сторін. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу). Посилання позивача на той факт , що в даному випадку саме відповідач має доводити, правомірність виплат йому у 2021 році коштів відповідно до умов договорів про надання правових послуг, є помилковими, оскільки даний обов`язок презумується за адвокатом у разі його звернення з вимогою сплатити гонорар за надані послуги , де серед іншого він має довести об`єм наданих послуг і їх фактичне виконання. В даному випадку , коли позивач зі спливом п`яти років, звертається з вимогою стягнути з адвоката безпідставно сплачені йому кошти за договором про надання правових послуг, саме на позивача покладається обов`язок доказування, що дані кошти були виплачені без достатньої правової підстави. Таким чином , оскільки позивачем не доведено достатніми належними та допустимими доказами факту набуття ОСОБА_1 грошових коштів за Договорами про надання правової допомоги від 17.11.2020, 18.01.2021 , 20.01.2021 року , 12.02.2021 року, 19.03.2021 в загальній сумі 133 100,00 грн. без достатньої правової підстави (безпідставно) , суд вважає , що в задоволенні позову слід відмовити . При ухваленні рішення суду, враховував положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 76-89, 141, 246, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити . Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07.08.2026.

Учасники справи: Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Транспорт Лоджістік» ЄДРПОУ 42688848, місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул.Отамана Чепіги 29-А. Представник позивача- Мартишко Андрій Васильович РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_2 .30.

Суддя В. О. Мальований