Ухвала суду № 138826995, 04.08.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1577/26

Провадження № 2-п/456/41/2026

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заочного рішення

04 серпня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

з участю секретаря судового засідання Сунак Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2026 року, ухваленому у цивільній справі за № 456/1577/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 47 520 грн., з яких сума заборгованості по тілу кредиту - 18 000 грн., сума заборгованості по процентах 27 900 грн., сума заборгованості за комісією з надання кредиту 1 620 грн., а також судові витрати, які полягають у сплаті позивачем судового збору.

Відповідачка ОСОБА_1 , скориставшись системою «Електронний суд», звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що судових повісток про виклик до суду вона не отримувала, а про існування рішення дізналася тільки 20.05.2026 року, завантаживши застосунок «Дія». Крім того, стверджує, що вона не укладала спірного кредитного договору, жодних одноразових ідентифікаторів не вводила, не погоджувала проценту ставку та інші умови договору. Вважає умови кредитного договору несправедливими, на її думку, у позивача відсутнє право вимоги процентів за ставкою, яку вона не погоджувала. Також відповідачка не згідна з нарахованою комісією, вважає що така суперечить нормам закону, а проценти непропорційними до суми кредиту. Вважає, що у справі відсутні докази перерахування коштів та первинних бухгалтерських документів для підтвердження заборгованості. У зв`язку з наведеними обставинами, просить скасувати заочне рішення від 12.05.2026 року, ухваленому у цивільній справі за № 456/1577/26.

Відповідачка у судове засідання з розгляду поданої нею заяви не з`явилася, однак у прохальній частині поданої заяви просила суд проводити розгляд заяви у її відсутності.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання під час вирішення питання про скасування заочного рішення, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід залишити без задоволення з таких міркувань.

Частина 1статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Згідно із ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Так, як вбачається із матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 повідомлялася про день та час судового засідання завчасно та належним чином (ч. 5 ст. 128 ЦПК), про що свідчить відповідні судові повістки, які скеровувалися останній на адресу зареєстрованого місця проживання. Причини неявки в судове засідання, відповідачка ОСОБА_1 не повідомляла, відзиву не подала, відтак суд вважав таку неявку в судове засідання неповажною, а тому за згодою представника позивача, судом було ухвалено заочне рішення.

Так, направлення судових викликів та повідомлень за офіційно зареєстрованою адресою особи є належним способом повідомлення сторони про розгляд справи. Обов`язок забезпечення отримання кореспонденції за такою адресою покладається на саму особу.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду.

Таким чином, вважається, що відповідачка була належним чином повідомлена про час, дату і місце судового засідання.

Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Таким чином, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження поважності причин неявки відповідачки до суду, а також факту належного повідомлення її про дату, час і місце розгляду справи, відповідачка вважається такою, що була належним чином повідомлена про судовий розгляд.

Поряд з цим, лише з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

При цьому відповідачкою ОСОБА_1 не подано жодного нового належного та допустимого доказу, який би мав істотне значення для вирішення спору та не був предметом дослідження суду під час розгляду справи. Відповідно, до заяви про перегляд заочного рішення не долучено жодних доказів, які б могли бути підставою для його скасування чи зміни.

Оцінивши подану відповідачкою заяву про перегляд заочного рішення, суд вбачає відсутність зазначення про докази, на які вона мала би посилатись, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Більше того, заочним рішенням суду від 12.05.2026 року позовні вимоги задоволено частково, а саме відмовлено у стягненні з відповідачки неустойки у сумі 9000 грн, у період дії воєнного стану та додаткової комісії за обслуговування кредиту у розмірі 3240 грн.

Поряд із цим судом під час ухвалення заочного рішення було встановлено факт належного укладення сторонами кредитного договору, шляхом застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також факт отримання відповідачкою кредитних коштів.

Крім того, суд надав оцінку умовам кредитного договору та дійшов висновку про правомірність нарахування процентів відповідно до погоджених сторонами умов договору, а також перевірено доводи щодо нарахування комісії за надання кредиту та встановлено, що її нарахування здійснено на підставі умов укладеного договору та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, доводи відповідачки про відсутність її волевиявлення на укладення договору, неправомірність нарахування процентів і комісії фактично зводяться до незгоди з правовою оцінкою доказів та висновками суду, викладеними у заочному рішенні, і не підтверджуються жодними новими належними та допустимими доказами, які б могли вплинути на висновки суду або бути підставою для скасування чи зміни заочного рішення.

Враховуючи наведене, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідачки та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 247, 258, 260-261, 287-288, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в силу ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала судді, в силу положень ч. 2 ст. 261 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Назар ЯНІВ