Ухвала суду № 138826893, 06.08.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/5468/26

пр № 2/464/3469/26

У Х В А Л А

06 серпня 2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Шашуріна Г.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною,

у с т а н о в и л а:

Адвокат Винниченко М.П., від імені та в інтересах позивача, через підсистему «Електронний суд», звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить:

зобов`язати відповідача не чинити перешкоди позивачу у спілкуванні, вихованні та забезпеченні (утриманні) дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

зобов`язати відповідача усунути перешкоди у спілкуванні з дитиною та визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною за місцем проживання та знаходження, можливості у вихідні та святкові дні відвідувати дитину за місцем проживання, можливості дитини безперешкодно відвідувати місце проживання батька, можливості батька разом з дитиною відвідувати культурно-розважальні заклади, заклади відпочинку та оздоровлення;

встановити для відповідача для участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, такі способи участі, враховуючи бажання дитини, стан здоров`я, режим дня, час перебування у школі та залученість до занять у закладах позашкільної освіти, і надати право особистого спілкування з дитиною без присутності матері у визначений час: - один раз в тиждень на один десь (12 годин) та 1 раз в тиждень на добу 24 години у вихідні дні (субота неділя) а також право бачитись з дитиною: під час навчального року - після закінчення уроків та занять до 18.00 год, під час канікул - з 12.00 год до 18,00 год; - у першу та третю неділю місяця - з 11.00 год до 18.00 год; інші дні та години - за попереднім/погодженням із матір`ю дитини. У випадку зміни стану здоров`я дитини чи коригування графіків навчальних/позашкільних занять зустрічі можуть бути перенесені або скориговані за взаємною згодою сторін, виходячи з інтересів дитини;

зобов`язати позивача не перешкоджати у зустрічі та спілкуванні відповідача з дитиною: побачення раз щотижнево (або раз у два тижні) на 1-2 дні (без присутності матері) один раз в тиждень на один десь (12 годин) та 1 раз в тиждень на добу 24 години у вихідні дні (субота неділя) з правом дитини безперешкодно відвідувати місце проживання батька; проведення відпустки дитини з батьком на загальний період 2 тижні в рік; побачення на 1-2 год щоденно у вільний від навчання та занять час дитини. Проводити батьком з дитиною у святкові дні, надати батьку контакти дитини (номери телефонів) та забезпечити змогу відповідача безперешкодно спілкуватися з дитиною в телефонному режимі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Оглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшла наступного висновку.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як регламентовано ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За вимогами ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як визначено ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331,20 гривень.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір»).

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір»).

Таким чином, позивачу слід оплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у сумі 2 662,40 грн, за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК Львiв/Сихівський р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA158999980313151206000013956

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом ______), Сихівський районний суд м. Львова.

Розглядаючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, або відстрочення чи розстрочення, таке задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У силу приписів ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8).

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч.3 ст.8).

Як убачається з положень ст.8 Закону «Про судовий збір», звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк на підставах, визначених ч.1 ст.8 Закону є правом, а не обов`язком суду. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 травня 2018 року у справі № 904/9117/17.

Особа, якою заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом (позиція Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 686/11087/20)

До того ж Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 906/308/20 з покликанням на практику Європейського суду з прав людини виснував, що, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Таким чином, правових підстав для звільнення, відстрочення та розстрочення судового збору немає, адже позивачем, який користується професійною правничою допомогою, не надано жодних доказів майнового стану, що б об`єктивно перешкоджали сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі. За встановлених обставин самі собі по собі твердження сторони позивача, що предметом позову є соціальні права та нерівне становище із відповідачем, який може захищати свої права без сплати судового збору, не може визнатися достатньою та єдиною підставою для задоволення ініційованого клопотання.

За приписами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням наведеного, позовну заяву слід залишити без руху та відповідно надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст.175-177, 185, 258-261 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення.

Позовну заяву залишити без руху, надавши позивачеві строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Галина ШАШУРІНА