Рішення № 138826876, 07.08.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3357/26

пр.№ 2/464/2555/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова у складі: судді Шашуріної Г.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 464/3357/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» про відшкодування школи,

у с т а н о в и в:

Адвокат Губський В.Є., від імені та в інтересах позивача, звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 1 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 60 664,42 грн та 20 000,00 грн моральної шкоди. Стягнути з відповідача 2 на користь позивача невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 46 697,65 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 травня 2026 року таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.

Ухвалою судді від 20 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України відзив на позовну заяву.

Відповідачам рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим у встановленому порядку місцем знаходження, а тому відповідачі у порядку п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України вважаються такими, яким вручено судове рішення. Позовну заяву з додатками відповідачам було направлено позивачем, про що долучено відповідне підтвердження, як це передбачено ст.ст.43, 177 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не подав, будь-яких заяв/клопотань ним не заявлено.

Відповідач АТ «Страхова компанія «ІНГО» подало відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов заперечують, вказують, що відповідач повністю виконав зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №231581236 від 14.08,2025 року із дотриманням вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, по-даним відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 81 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Судом встановлено, що 11.11.2025 р. о 17 год. 40 хв. у м. Новояворівськ, на вул. Львівській, водій ОСОБА_3 (надалі Відповідач-1), керуючи автомобілем "SKODA OKTAVIA" д.н.з. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху в наслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки "BMW 3181" з номерним знаком НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Власниці транспортного засобу марки «BMW 3181 з номерним знаком НОМЕР_2 ОСОБА_1 (надалі - Позивач) було завдано матеріальну та моральну шкоду.

Факт дорожньо-транспортної пригоди та обставини її вчинення, у тому числі вина ОСОБА_2 , підтверджуються належним чином оформленим Європротоколом, складеним учасниками ДТП.

На момент ДТП, водій транспортного засобу "BMW 318" д.н.з НОМЕР_3 , був забезпечений в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГО". (надалі Відповідач-2) за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів N?231581236, водночас водій транспортного засобу "SKODA OKTAVIA" з номерним знаком НОМЕР_1 був забезпечений в ПрАТ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 225050193.

Згідно статей 19, 31 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Позивач, письмово повідомила в порядку прямого врегулювання страхового випадку АТ "СК «ІНГО" та надала всі необхідні документи для початку розгляду справи.

За результатами розгляду страхової справи Відповідачем-2 прийнято рішення про виплату страхового відшкодування розміром 113 302 грн. 35 коп. (сто тринадцять тисяч триста дві гривні 35 коп.) та здійснено таке відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача (Виписка № OJMPPUQDUNC6B4El від 05.05.2026 р. та Виписка № CS140DG18NR7NQ4P від 05.05.2026 р.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З метою надання документу, що підтверджує зміст майнової вимоги, користуючись своїм правом, відповідно до норм чинного законодавства України, відповідно до ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Позивачем був укладений Договір на проведення оцінки з СОД ФОП ОСОБА_4 з метою визначення розміру матеріального збитку, отриманого у зв`язку з пошкодженням належного автомобілю "BMW 318|" д.н.з НОМЕР_3

Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу N? 68/12-25 від 02 січня 2026 року:

1. Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТ3, що оцінюється, марки BMW 3181, реєстраційний номер НОМЕР_2 на дату ДТП 11 листопада 2025 р., з урахуванням ПДВ на складові частини, що потребують заміни, становить: 264 896,29 (двісті шістдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість гривень 29 коп.)

2. Вартість відновлювального ремонту КТ3 BMW 3181, реєстраційний номер СВ3583Е0, без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на дату ДТП 11 листопада 2025 р., становить: 435 054,12 грн. (чотириста тридцять п`ять тисяч п`ятдесят чотири гривні 12 коп.).

3. Ринкова вартість КТЗ марки BMW 3181, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без урахування аварійних пошкоджень на дату ДТП 11 листопада 2025 р., становить: 264 896,29 грн. (двісті шістдесят чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість гривень 29 коп.).

4. Вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП КТЗ марки ВМ 318/, реєстраційний номер СВ3583Е0, на дату ДТП 11 листопада 2025 р., становить: 44 231,87 грн. (сорок чотири тисячі двісті тридцять одна гривня 87 коп.).

Відповідно до Постанови НБУ від 30 травня 2022 року № 109 «Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", чинній на дату заподіяння шкоди, ліміт виплати страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих складає 160 000,00 грн. (сто шістдесят тисяч гривень, 00 коп.).

За приписами ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вказана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691 цс15, підтриманої Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц, постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19, провадження № 61-10010св20, постанові Верховного Суду від 11березня 2020 року у справі № 754/5129/15, провадження № 61-38365св18, постанові Верховного Суду від 07 лютого 2019 року у справі № 645/3746/16-4, постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 761/41395/16-ц, постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 522/15636/16-ц, провадження 61-1819св17, постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 363/218/16-4, провадження № 61- 9547св18.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2022 року у справі № 205/7747/18, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, частка відповідальності осо-би, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у цивільній справі № 227/2996/16-ц від 11 грудня 2019 року, системний аналіз ст. 1194 ЦК України та ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N?1961-IV дає підстави вважати, що страхових відповідальної особи, яка винна в ДТП, здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленого законодавством, а різницю між реальними збитками (втрати, яких зазнала, або витрати на відновлення, яке зробила або мусить зробити потерпіла особа) і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (у разі наявності такої різниці) відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Таким чином, в цьому випадку відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі ст.8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2021 ро-ку у справі № 204/5314/18 (провадження N? 61-17280 св 20), від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879 св 21).

Таким чином, виходячи з положень ст. 30 Закону, транспортний засіб "BMW 3181" з номерним знаком НОМЕР_2 вважається фізично знищеним і в цьому випадку відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Враховуючи наведене, із Відповідача-1 на користь Позивача підлягає стягненню сума, що становить різницю між вартістю транспортного засобу «BMW 3181», д.н.3. НОМЕР_3 , до та після дорожньо-транспортної пригоди, за вирахуванням ліміту страхової виплати, а саме: 264 896,29 ( Ринкова вартість КТЗ) - 44 231,87 грн (вартість з урахуванням пошкоджень після ДТП) = 220 664 грн. 42 коп. (загальна сума матеріального збитку) 220 664 грн. 42 коп. - 160 000 грн. 00 коп. (ліміт страхової виплати) = 60 664 грн. 42 коп.

Таким чином, із Відповідача-1 на користь Позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 60 664 грн. 42 коп.

Судом встановлено, що 21 січня 2026 року ОСОБА_1 до АТ "СК "ІНГО"» було подано заяву про доплату до виплати страхового відшкодування та надання документів відповідно до яких було розраховано вартість матеріального збитку завданого власниці КТ3.

Загальний розмір отриманого страхового відшкодування складає 113 302 грн. 35 коп. грн. (сто тринадцять тисяч триста дві гривні 35 коп.)

Відповідно до норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не встановлено жодних форм вчинення угоди про розмір страхового відшкодування, зокрема, і в односторонньому порядку. То-му, відповідно до Статті 205 та Статті 207 Цивільного Кодексу України «Правочин для якого законом не встановлена обов`язкова письмова згода, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю...» та «правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами)».

Виплата страхового відшкодування була здійснена без узгодження з особою, яка має право на отримання відшкодування, відповідно до п. 36.2 Статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивачем не було надано письмової згоди відшкодування Відповідачу про погодження розміру страхового відшкодування.

Позивачем недоотримано страхове відшкодування в розмірі: 160 000 грн. 00 коп. (належна сума страхового відшкодування) - 113 302 грн. 35 коп. (виплачена частина страхового від-шкодування) = 46 697 грн. 65 коп. (невиплачена частина страхового відшкодування)

Отже, з Відповідача-2 на користь Позивача підлягає стягненню невиплачена частина страхового відшкодування у розмірі 46 697 грн. 65 коп.

При цьому, суд зазначає, що оцінювач ОСОБА_5 є кваліфікованим оцінювачем за напрямом «оцінка рухомого майна» безперервно з 2015 року: як прямо зазначено у самому кваліфікаційному свідоцтві оцінювача № 4775/2025 від 19.12.2025, його видано на підставі поперед-нього кваліфікаційного свідоцтва оцінювача від 05.12.2015 МФ № 206. Видача свідоцтва нового зразка є переоформленням раніше набутої та безперервно чинної кваліфікації, а не первинним її набуттям, а отже твердження Страховика про відсутність у ОСОБА_5 права на оціночну діяльність не відповідає дійсності.

Крім того, правове значення для оцінки належності доказу має дата складання звіту про оцінку, а не дата технічного огляду, оскільки технічний огляд є лише збором вихідних даних, тоді як висновок про вартість майна формується безпосередньо у звіті. Звіт N? 68/12-25 складено 02 січня 2026 року, тобто в період беззаперечної чинності кваліфікаційного свідоцтва оцінювача. До того ж Звіт складено та підписано належним суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Баранковим В.О., який має чинний сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 55/2024 від 29.01.2024 (дійсний до 29.01.2027), та скріплено його підписом і печаткою, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб`єкти господарювання - фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, у складі яких працює хоча б один оцінювач та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності. Відповідно до ст. 3 цього результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності, а в силу ст. 12 Закону звіт про оцінку май-на є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки. Згідно зі ст. 7 Закону проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування.

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні ДТП повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N? 142/5/2092.

Звіт № 68/12-25 від 02.01.2026 цим вимогам відповідає, складений належним суб`єктом оціночної діяльності та кваліфікованим оцінювачем, а отже є належним і допустимим доказом розміру заподіяної шкоди.

Окремо слід зауважити, що надання аналізу відповідності Звіту N? 68/12-25 вимогам законодавства та Методики, у тому числі щодо правильності застосування нормо-години та пере-ліку пошкоджених складових, потребує спеціальних знань та фаху, підтвердження наявності яких представником Відповідача-2 не надано, а тому наведені доводи можна вважати лише його припущенням. За правилами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Водночас Відповідачем-2 не надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував зазначений розмір шкоди, не подано альтернативного розрахунку, не ініційовано проведення судової автотоварознавчої експертизи з метою визначення дійсного розміру матеріального збитку та не наведено обґрунтованих заперечень щодо методики визначення вартості відновлювального ремонту. Наявні в матеріалах справи розбіжності між актом огляду № 3928/25, складеним за замовленням Страховика, та актом огляду № 68/12-25

самі по собі не свідчать про недостовірність Звіту Позивача, а лише підтверджують наявність спору щодо обсягу та вартості пошкоджень, який за відсутності клопотання Відповідача-2 про призначення судової експертизи має вирішуватися на підставі наявних у справі належних дока-зів.

Відповідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом. залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її задавала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму ВСУ N?4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому ви-ходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Власне системний аналіз вищезазначених положень свідчить про те, що просто визнання самого факту заподіяння моральної шкоди не є достатньою сатисфакцією, відтак допускається відшкодування такої шкоди у грошовій формі. Моральна шкода апріорі не є такою, що може бути відшкодована у повному обсязі, так як немає (і не може бути) єдиних точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Із зазначеного випливає, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь який її розмір може мати суто умовний вираз, який визначається і обґрунтовується потерпілим, виходячи із внутрішнього переконання.

Таким чином, моральна шкода, завдана не лише у зв`язку з пошкодженням майна Позивача, яке було єдиним сімейним засобом пересування та спричинило сильні душевні хвилювання через порушення звичайного порядку життя та обмеження у переміщенні, але й через протиправні дії Відповідача-1, а саме - порушення правил дорожнього руху, внаслідок яких було пошкоджено транспортний засіб Позивача, за внутрішнім переконанням сторони Позивача, з урахуванням принципів розумності і справедливості має бути відшкодована у розмірі 2 000 грн. 00 коп., оскільки сума 20 000 грн. 00 коп, як про це просить позивач є завищеною і необгрунтованою.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 60 664, 42 гривень матеріальної шкоди та 2 000 гривень моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО» на користь ОСОБА_1 46 697,65 гривень невиплаченої частини страхового відшкодування.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

відповідач Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33, код ЄДРПОУ 16285602.

Повне рішення суду складено 07 серпня 2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя Галина ШАШУРІНА