Ухвала суду № 138825820, 07.08.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

07.08.2026

Справа № 331/6381/26

Провадження № 1-кп/331/983/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про призначення судового розгляду

07 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження, № 12026082300000197, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082300000197 від 05.05.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307 КК України.

Даний обвинувальний акт складений слідчим, затверджений прокурором і вручений під розписки обвинуваченому та його захиснику.

Обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 серпня 2026 року о 08 годині 02 хвилини. включно.

Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, справу розглядати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово та викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого та його захисника.

Обвинувачений та його захисник підтримали позицію прокурора, проти призначення справи до судового розгляду та виклику вказаних прокурором осіб не заперечували.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та йог захисника, дослідивши обвинувальний акт і долучені до нього документи, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Олександрівському районному суду міста Запоріжжя.

Обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні встановлено, що перешкоди для призначення судового розгляду за цим кримінальним провадженням, зокрема підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1- 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Відповідно до ст. 27 КПК України дане кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому може бути розглянуте у відкритому судовому засіданні.

Судовий розгляд справи має проводитися за участю прокурора Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 .

Також у підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів у зв`язку з тим, що строк застосування цього запобіжного заходу завершується 09 серпня 2026 року, а судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку. Клопотання прокурор обґрунтовує наявністю ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, наявністю ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також наявністю ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність цих ризиків обґрунтовується тяжкістю інкримінованих ОСОБА_4 злочинів і тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у вчиненні цих злочинів. Застосувати до обвинуваченого більш м`які запобіжні заходи прокурор не вбачає за можливе, оскільки вони не зможуть належним чином запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти клопотання про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати відносно нього особисте зобов`язання.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши клопотання прокурора, з`ясувавши позиції обвинуваченого та його захисника, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 серпня 2026 року.

До спливу зазначеного строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою неможливо завершити судовий розгляд даного кримінального провадження, оскільки судовий розгляд справи ще навіть не розпочато.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.1, п.3 і п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не відпали, не змінилися та продовжують існувати.

Так, злочини, що інкримінуються ОСОБА_4 , згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі. Тому, суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, суворість та невідворотність покарання, може переховуватися від суду.

Тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою ухилення від покарання за вчинені кримінальні правопорушення може безперешкодно переховуватися від суду, що є достатнім обґрунтуванням ризиків, передбачених п.1 і п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, у достатні мірі обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які підлягають допиту під час судового провадження і анкетні дані яких стали відомі обвинуваченому під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У зв`язку з цим суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307 КК України, тому до нього має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вік та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_4 також не є перешкодою для його тримання під вартою.

Крім того, суд зазначає, що характер та ступінь тяжкості діянь, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 та сукупність інших обставин, зазначених прокурором у клопотанні про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 на даному етапі судового розгляду кримінального провадження не встановлено та учасниками справи не доведено.

При цьому, суд не бере до уваги позицію обвинуваченого та його захисника щодо необхідності зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід особисте зобов`язання, зважаючи на те, що стороною захисту, зі свого боку не було надано жодних доказів щодо зменшення встановлених при обранні запобіжного заходу ризиків, а також відповідних обставин під час розгляду клопотання судом не було встановлено.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, а також виходячи із встановлених обставин, зокрема обставин вчинених кримінальних правопорушень, майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави підозрюваному у розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень, оскільки на переконання судді саме такий розмір застави здатен забезпечити виконання підозрюваним його обов`язків.

Враховуючи вимоги ст. 219 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід, строком до 07.10.2026 р.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченому, та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, і вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Інших заяв і клопотань від учасників підготовчого судового засідання не надходило.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 183, 314-316, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 307 КК України, до судового розгляду на 17.08.2026 року о 14 годині 00 хвилин у приміщенні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя за адресою: 69603, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 6.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні проводити судом у складі одного судді у відкритому судовому засіданні.

Судовий розгляд справи проводити за участю прокурора Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , про що належним чином повідомити зазначених осіб.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.10.2026 року включно.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 (п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, реквізити для внесення застави - отримувач ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, № UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, місто Київ, МФО 820172. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_4 , справа № 331/5019/26.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, строком на 60 (шістдесят) днів покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала в частині вирішення питання про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1