Ухвала суду № 138825228, 06.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6592/26

1-кс/308/4797/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшої слідчої в ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу представництва інтересів держави, організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням публічного обвинувачення у кримінальному провадженні у сфері охорони дитинства управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026070000000013, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2026 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Люта, Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшої слідчої в ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу представництва інтересів держави, організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням публічного обвинувачення у кримінальному провадженні у сфері охорони дитинства управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026070000000013, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2026 року, відносно ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12026070000000013 відомості про яке внесено до ЄРДР 15.01.2026 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст.366 та ч.5 ст.27, ч.4 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, але не пізніше 03.05.2024, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, вступив в змову з директором «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області ОСОБА_7 , про те, що остання призначить його на посаду соціального педагога ліцею та буде підписувати табелі обліку використання робочого часу із завідомо неправдивими відомостями про нібито відпрацьований ОСОБА_4 робочий час із відповідною позначкою про кількість відпрацьованих годин за кожен робочий день, хоча він на робоче місце приходити не буде та фактично не виконуватиме покладені на нього обов`язки соціального педагога, які належать до його компетенції, разом з цим протиправно отримуватиме заробітну плату за рахунок коштів місцевого бюджету, виділених на оплату праці працівників «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області.

Так ОСОБА_7 згідно з наказом начальника відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Закарпатської області від 17.08.2020 №81-к/тр та строкового трудового договору від 18.08.2020 переведена на посаду директора опорного закладу освіти «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради Закарпатської області з 18.08.2020 по 18.08.2026 терміном на 6 років.

ОСОБА_7 , обіймаючи посаду директора «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області, у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України, Кодексом законів про працю України, Бюджетним кодексом України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства освіти і науки України, рішеннями та іншими нормативно-правовими актами органів державної влади та місцевого самоврядування, які регулюють діяльність закладу, статутом ліцею та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п.п. 4.7, 4.13, 4.14 статуту «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області, директор ліцею здійснює керівництво закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу, організовує діяльність закладу, призначає, переводить та звільняє працівників закладу, визначає їх функціональні обов`язки, забезпечує організацію освітнього процесу та здійснює контроль за виконанням освітніх програм, зобов`язана розробляти кошторис та подавати його уповноваженому ним органу на затвердження, проводить фінансово-господарську діяльність закладу в межах затвердженого кошторису, розробляє штатні розписи та затверджує правила внутрішнього розпорядку закладу.

Згідно з п.п. 2.1.6, 2.1.7, 2.1.9, 2.1.19 строкового трудового договору з керівником опорного закладу «Великолазівський ліцей» Баранинської сільської ради Закарпатської області, укладеним 18.08.2020 між відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради та ОСОБА_7 , керівник планує, координує і контролює роботу педагогічних та інших працівників закладу освіти: здійснює відбір кадрів та розподіл обов`язків між працівниками закладу; затверджує розклад зайнять учнів, графіки роботи, педагогічне навантаження та посадові інструкції працівників закладу освіти, графіки відпусток; забезпечує раціональне використання бюджетних коштів та коштів, які надходять з інших джерел, а також відповідно до п. 2.2.4 даного строкового трудового договору розпоряджається коштами у межах бюджетних асигнувань, позабюджетними коштами закладу освіти, контролює їх цільове використання.

Отже, ОСОБА_7 , обіймаючи посаду директора «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області, з 18.08.2020 наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою. Крім цього, вказані адміністративно-господарські функції свідчать, що кошти, виділені навчальному закладу у межах бюджетних асигнувань, були у віданні ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 98 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Вимогами ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Форма табелю обліку робочого часу визначена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, № 40/2026 від 12.01.2026, № 342/2026 від 27.04.2026 та № 596/2026 від 13.07.2026 строком на 90 діб.

З метою реалізації вищевказаного кримінально протиправного наміру, ОСОБА_4 перебуваючи у невстановленому місці та у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.05.2024 надав до «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області засоби, необхідні для вчинення кримінального правопорушення, а саме: власноручно написану заяву про прийняття його на роботу, копію диплому серії М22 №087091 за освітнім ступенем магістр та спеціальністю право, що виданий ДВНЗ «Ужгородським національним університетом» на власне ім`я та інші необхідні документи, які дали підстави для призначення його на посаду соціального педагога директором закладу ОСОБА_7 .

В подальшому ОСОБА_7 , займаючи посаду директора вказаного навчального закладу, будучи службовою особою, достовірно знаючи, що місцевим бюджетом передбачено виділення грошових коштів на оплату праці працівників ліцею, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , керуючись спільним умислом на розтрату бюджетних коштів на користь ОСОБА_4 , 03.05.2024 наказом №77-к призначила його на посаду 1.0 ставки соціального педагога та встановила йому оплату праці згідно 11 тарифним розрядом Єдиної тарифної сітки України та доплату за престижність у розмірі 20% посадового окладу.

Відповідно до пунктів 1.2 посадової інструкції соціального педагога на посаду соціального педагога може бути призначена особа з високими моральними якостями, що має вищу спеціальну освіту (соціальна педагогіка, соціальна робота) належний рівень професійної підготовки, фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов`язки; згідно з пунктами 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.6., 2.10. посадової інструкції соціальний педагог зобов`язаний: здійснювати посередництво між установами освіти, сім`єю, трудовими колективами, організовує їх взаємодію, об`єднує зусилля з метою створення в соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків, здійснювати комплекс заходів з виховання, освіти, розвитку і соціального захисту особи в установі і за місцем проживання учнів, вивчати психолого-медико-педагогічні особливості учнів та їх мікросередовища, умов життя, виявляти інтереси і потреби, труднощі і проблеми, конфліктні ситуації, відхилення в поведінці учнів і своєчасно надавати їм соціальну підтримку, визначати завдання, форми, методи соціально-педагогічної роботи, вживати заходи по соціальній допомозі, взаємодіяти з учителями, фахівцями соціальних служб в наданні допомоги учням, що потребують опіки й опікування.

Згодом, будучи призначеним на посаду соціального педагога, ОСОБА_4 06.05.2024 перебуваючи в територіальному відділенні АТ КБ «ПриватБанк», відкрив рахунок фізичної особи та оформив банківську заробітну картку АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_1 , яку діючи з прямим умислом як пособник у розтраті бюджетних коштів надав до «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області для нарахування йому заробітної плати.

Разом з цим, ОСОБА_4 на роботі у «Великолазівському ліцеї» не перебував та покладені на нього обов`язки соціального педагога не виконував.

Крім цього, ОСОБА_7 , перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений день травня 2024 року, але не пізніше 31.05.2024, діючи з прямим умислом, достовірно знаючи, що соціальний педагог ліцею ОСОБА_4 на робоче місце приходити не буде та фактично не виконуватиме покладені на нього обов`язки соціального педагога, які належать до його компетенції, вступила в змову з заступником директора з навчально-виховної роботи Великолазівського ліцею ОСОБА_8 про розтрату бюджетних коштів, виділених на оплату праці працівникам навчального закладу на користь ОСОБА_4 шляхом складання, підписання та скріплення печаткою навчального закладу табелів обліку використання робочого часу із завідомо неправдивими відомостями про нібито відпрацьований ОСОБА_4 робочий час із відповідною позначкою про кількість відпрацьованих годин за кожен робочий день та видачі їх бухгалтеру закладу для нарахування останньому заробітної плати за рахунок бюджетних коштів.

В подальшому, реалізовуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на розтрату бюджетних коштів на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб із заступником директора з навчально-виховної роботи «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області ОСОБА_8 , перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Вознесенська, буд. б/н, в точно не встановлений час, в період з травня 2024 року по квітень 2026 року, діючи з прямим умислом, достовірно знаючи, що соціальний педагог ліцею ОСОБА_4 у вказаний період на робоче місце не приходив та фактично не виконував покладені на нього обов`язки соціального педагога, які належать до його компетенції, склали, підписали та скріпили печатками табелі обліку використання робочого часу за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2025 року та січень, лютий, березень, квітень 2026 року, із завідомо неправдивими відомостями про нібито відпрацьований ОСОБА_4 робочий час із відповідною позначкою про кількість відпрацьованих годин за кожен робочий день, а саме 8 годин кожного дня, після чого вказані табелі видали бухгалтеру «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області.

Виходячи з отриманих табелів обліку робочого часу, бухгалтером «Великолазівського ліцею» Баранинської сільської ради Закарпатської області сформовано відомості на нарахування заробітної плати ОСОБА_4 та як наслідок нараховано в період з травня 2024 року по квітень 2026 року грошові кошти в сумі 348 931,68 грн, з яких сума утриманих із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та профспілкових внесків 81 008,39 грн, та після чого на банківську заробітну картку ОСОБА_4 , перераховано протягом вказаного періоду 267 923,22 грн, які ОСОБА_4 використав на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 як пособник у вчиненні кримінального правопорушення своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в період з травня 2024 року по квітень 2026 року сприяв ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у розтраті коштів місцевого бюджету на свою користь, чим спричинено збитки Баранинській сільській раді Ужгородського району Закарпатської області на суму 348 931,68 грн.

За результатми розслідування та зібраних доказів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Люта, Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.191 КК України, тобто в пособництві у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, з підстав викладених у ньому.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що підозра на його думку є необгрунтованою, ризики, перелічені в копотанні, не доведені, оскільки свідки допитані, докази вилучені, ухилятись підозрюваний не планує. Його підзахисний характеризується позитивно, має певні проблема із здоров`я, міцні соціальні звязки. Має на утриманні малолітню дитину.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Як встановлено слідчим суддею, СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12026070000000013 відомості про яке внесено до ЄРДР 15.01.2026 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст.366 та ч.5 ст.27, ч.4 ст.191 КК України.

Підставами внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що:

- «14.01.2025 з УСБ України в Закарпатській області до СУ ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали по факту використання бюджетних коштів керівництвом одного з закладів освіти Закарпатської області, шляхом зловживання службовим становищем, вчинене у великих розмірах, з метою отримання відстрочки від мобілізації окремих громадян України, які фіктивно працевлаштовані в заклад освіти та яким нараховується заробітна плата без фактичного виконання ними будь-яких функціональних обов`язків».

За результатми розслідування та зібраних доказів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Люта, Ужгородського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.191 КК України, тобто в пособництві у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1. ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п.80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, суд вважає, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.191 КК України. Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 не мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Щодо посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри та надані підозрюваним у судовому засіданні пояснення, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що для визнання на даному етапі підозри необґрунтованою повинні бути обставини, які б беззаперечно та прямо стверджували б, що версія сторони обвинувачення є неспроможною. При цьому такі факти мали б вказувати, що правова позиція захисту є єдино можливою в даному конкретному випадку й інша версія подій є малоймовірною. Позиція сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та пояснення підозрюваного щодо версії подій не є настільки неспростовними та однозначними, що давали б змогу дійти висновку про необґрунтованість підозри.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Сторона обвинувачення не зобов`язана доводити, що певні дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню, вже були вчинені підозрюваним, а повинна навести обґрунтування та підтвердження того, що імовірність їх настання є достатньо високою для того, щоб застосувати певний запобіжний захід.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення суттєво збільшує ризик втечі, а тому враховується слідчим суддею при оцінюванні ризиків. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Ризик незаконного впливу на свідків, у кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженні триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, тому ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватись із свідками і впливати на них у кримінальному провадженні шляхом підбурювання вказаних осіб до зміни вже наданих показів, відмови від надання таких або надання неправдивих висновків.

Водночас слідчий суддя не вбачає достатніх фактичних даних, які б свідчили про реальне існування ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Саме по собі пред`явлення особі обвинувачення, тяжкість інкримінованого діяння чи припущення про можливість продовження протиправної поведінки не можуть бути достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику. Стороною обвинувачення не наведено конкретних обставин, які б свідчили про підготовку обвинуваченого до вчинення нового кримінального правопорушення, його намір продовжувати злочинну діяльність або попередні факти вчинення ним аналогічних чи інших кримінальних правопорушень. За таких обставин посилання на ризик вчинення іншого кримінального правопорушення має характер припущення та не підтверджене належними й достатніми доказами, а тому не може бути покладене в основу висновку про необхідність застосування чи продовження запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає недоведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, такі належним чином не обґрунтовані та не підтверджені відповідними доказами.

Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, злочин вчинено групою осіб, в період дії в Україні воєнного стану, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що він раніше не судимий, одружений, є особою з інвалідністю.

Разом з тим, під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не наведено переконливих доказів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні, то слідчий суддя вважає за необхідне застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч.3 ст.176 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності (ч.2 ст.182 КПК України).

Приймаючи до уваги, що в ході розгляду клопотання було встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК, а також наявні ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України та враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, зважаючи на наведені вище дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про можливість застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Виходячи з вимог ст.ст.178, 182 КПК України, тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , з урахуванням положення Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026 року складає 3328 гривень, та з урахуванням даних щодо майнового стану підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, є необхідним визначити заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 140 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок) грн. Такий розмір застави, на переконання слідчого судді, буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченими ст.177 КПК України. Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного, слідчий суддя не вбачає.

Стороною захисту не було надано будь-яких доказів на підтвердження матеріального та фінансового стану підозрюваного.

Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Водночас, менш суворий запобіжний захід, ніж застава, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов`язати ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме до ГУ ДМС у Закарпатській області.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 186, 193, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшої слідчої в ОВС СУ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу представництва інтересів держави, організації та процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням публічного обвинувачення у кримінальному провадженні у сфері охорони дитинства управління захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026070000000013, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.01.2026 року, відносно ОСОБА_4 відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 140 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок).

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду за реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408, Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA198201720355209001000018501.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

-здати на зберігання у відповідні органи державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме до ГУ ДМС у Закарпатській області.

Строк дії покладених на підозрювану обов`язків до 04 жовтня 2026 року включно.

Роз?яснити підозрюваному, що він не пізніше п?яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов?язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п?яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов?язані виконувати покладені на них обов?язки, пов?язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз?яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов?язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов?язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного-заходу.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 16 год. 50 хв. 07.08.2026 року.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1