Рішення № 138824737, 06.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2161/26

Провадження 2/127/553/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., за участі секретаря судового засідання Соушко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 17.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 179654, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у загальному розмірі 27059,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.

Позивач зазначив, що кредитний договір укладено в електронній формі, шляхом підписання відповідачем індивідуальної частини договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором d236a5b7, а заяви на видачу кредиту № 100808933 - одноразовим ідентифікатором 9102d260.

Позивач указав, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

16.04.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 16042025, за яким позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025.

У зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025 у розмірі 27466,97 грн, з яких: 27059,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6,97 грн - заборгованість за процентами, 401,00 грн - заборгованість за комісією, а також судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Суд постановив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та задовольнив частково клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Позивач у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової кореспонденції за останньою відомою адресою проживання та розміщення оголошення про повідомлення відповідача на офіційному веб-порталі судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до положення ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд ухвалив без винесення окремого процесуального документа провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки всі учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Суд установив, що 17.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 179654, який складається з індивідуальної частини договору, графіку платежів та публічної частини договору.

Відповідно до п. 1.1 індивідуальної частини договору договір, що укладається позичальником, складається з індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку платежів, які містять персональні умови кредитування позичальника, та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит, що розміщена на вебсайті кредитодавця.

Згідно з п. 1.2 індивідуальної частини договору позичальник засвідчив, що до укладення договору отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит кредитодавця, а також іншою інформацією, необхідною для прийняття свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту.

Відповідно до п. 2.1 індивідуальної частини договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у загальному розмірі 27059,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та комісії відповідно до умов договору.

Пунктом 2.2.1 індивідуальної частини договору передбачено, що кредит надається шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки та шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у рахунок погашення заборгованості позичальника за раніше укладеним кредитним договором.

Згідно з п. 2.3 індивідуальної частини договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних, тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 2.4 індивідуальної частини договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту становить 1,00 грн за кожний розрахунковий період, а стандартний тариф - 200,00 грн.

Пунктом 2.5 індивідуальної частини договору встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 4058,85 грн, що становить 15 % від загальної суми кредиту та нараховується і підлягає сплаті одноразово в день укладення договору.

Загальний строк кредитування за договором становить 275 днів - з 17.04.2025 до 17.01.2026. Загальні витрати позичальника за кредитом визначено у розмірі 4079,14 грн, денну процентну ставку - 0,0548 % на день, орієнтовну реальну річну процентну ставку - 49,12 %, орієнтовну загальну вартість кредиту - 31138,14 грн.

Договір про споживчий кредит № 179654 від 17.04.2025 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором d236a5b7 о 15 год 37 хв 34 с. Заяву на видачу кредиту № 100808933 від 17.04.2025 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9102d260 о 15 год 35 хв 53 с.

У заяві на видачу кредиту № 100808933 відповідач просив надати кредит у розмірі 27059,00 грн, зазначив свої персональні дані, фінансовий номер телефону НОМЕР_1 та платіжну картку № НОМЕР_2 .

Відповідно до графіку платежів за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025 встановлено розмір, склад і строки щомісячних платежів позичальника протягом погодженого сторонами строку кредитування.

На підтвердження видачі кредиту первісний кредитор надав довідку про перерахування коштів, відповідно до якої 17.04.2025 за договором № 179654 на платіжну картку № НОМЕР_2 перераховано 6,55 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Кредіплюс» про проведення взаємозаліку за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025 із загальної суми кредиту 27059,00 грн: 22993,60 грн спрямовано на погашення заборгованості відповідача за попереднім кредитним договором № 169320 від 29.01.2025, 6,55 грн перераховано на картковий рахунок позичальника, 4058,85 грн становила комісія за надання кредиту.

На виконання ухвали суду АТ «Універсал Банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 . На картковий рахунок цієї картки 17.04.2025 зараховано 6,55 грн. Номер телефону НОМЕР_6 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком та міститься в анкетних даних відповідача. Банком також зазначено повний номер рахунку - НОМЕР_7 .

Випискою АТ «Універсал Банк» за період з 17.04.2025 до 22.04.2025 підтверджено зарахування 17.04.2025 на картковий рахунок відповідача 6,55 грн від CASH#TRACEABLE та подальший рух коштів за рахунком.

Суд звертає увагу, що банківська виписка має статус первинного документа, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін`юсту від 12.04.2012 № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та підтверджують виконані за день операції.

Отже, сукупність договору, заяви на видачу кредиту, графіку платежів, довідок первісного кредитора про перерахування коштів та проведення взаємозаліку, а також відповіді й виписки банку підтверджує надання відповідачу кредиту в загальному розмірі 27059,00 грн у погоджений сторонами спосіб.

Між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 16.04.2025 укладено договір факторингу № 16042025, відповідно до якого клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрах прав вимог.

Сторони 05.08.2025 підписали Реєстр прав вимог № 5 та акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 5, за якими ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025. У реєстрі зазначено 27059,00 грн заборгованості за основним боргом, 6,97 грн заборгованості за процентами, 401,00 грн заборгованості за комісією та 1200,00 грн штрафних санкцій.

В акті приймання-передачі Реєстру прав вимог № 5 зазначено кількість боржників - 966, загальну суму заборгованості - 16646613,27 грн та суму фінансування - 1281573,57 грн.

Позивач також надав платіжну інструкцію № 547 від 11.08.2025, відповідно до якої ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» сплатило ТОВ «ФК «Кредіплюс» 1281573,57 грн як оплату за відступлення прав вимог згідно з договором факторингу № 16042025 від 16.04.2025 та Реєстром прав вимог № 5 від 05.08.2025.

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав картку обліку виконання договору, розрахунок заборгованості та виписку з особового рахунку за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025 станом на 01.11.2025 заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» становить 28666,97 грн, з яких: 27059,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 6,97 грн - прострочена заборгованість за процентами, 401,00 грн - прострочена заборгованість за комісією, 1200,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 03.11.2025 направило відповідачу досудову вимогу щодо дострокового повернення заборгованості за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025 у розмірі 28666,97 грн. Відомостей про погашення відповідачем заборгованості матеріали справи не містять.

Суд надає правову оцінку встановленим обставинам та застосовує такі норми права.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він є укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Щодо укладення договору в електронній формі суд враховує положення Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Щодо застосування Закону України «Про споживче кредитування» суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника та третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Щодо переходу права вимоги суд враховує положення ЦК України про заміну кредитора у зобов`язанні та договір факторингу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Позивач підтвердив факт укладення 17.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 179654, факт підписання індивідуальної частини договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором d236a5b7, факт надання відповідачу кредиту в загальному розмірі 27059,00 грн, а також факт переходу до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» права вимоги за цим кредитним договором.

Відповідач доказів повернення кредиту, сплати процентів або заперечень проти позову до суду не подав.

Тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 27059,00 грн є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд зазначає таке.

За умовами п. 2.3 індивідуальної частини договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних, тип процентної ставки - фіксована, проценти нараховуються протягом строку кредитування, зазначеного в п. 2.6 індивідуальної частини договору та графіку платежів.

Із розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку встановлено, що заборгованість за процентами за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025 становить 6,97 грн. Проценти нараховані виходячи із суми кредиту, погодженої сторонами процентної ставки та умов договору.

Відповідач не подав власного розрахунку заборгованості, не спростував розрахунок позивача та не надав доказів сплати процентів.

Тому вимога позивача про стягнення процентів у розмірі 6,97 грн є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії у розмірі 401,00 грн суд зазначає таке.

Умовами кредитного договору передбачено два види комісії: комісія за надання кредиту, яка є одноразовою винагородою за підготовку, організацію та надання кредитодавцем фінансової послуги і встановлена в п. 2.5 індивідуальної частини договору, а також комісія за управління та обслуговування кредиту, яку позичальник сплачує на користь кредитодавця за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно з графіком платежів.

Відповідно до п. 2.4 індивідуальної частини договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту становить 1,00 грн, стандартний тариф комісії за управління та обслуговування кредиту - 200,00 грн.

Із розрахунку заборгованості встановлено, що заявлені 401,00 грн комісії складаються з 1,00 грн, нарахованої 17.05.2025 за зниженим тарифом, та двох нарахувань по 200,00 грн 17.06.2025 і 17.07.2025 за стандартним тарифом.

Оцінюючи зміст умови договору про сплату комісії за управління та обслуговування кредиту, суд бере до уваги, що кредитний договір не містить конкретного переліку окремих додаткових чи супутніх послуг, які кредитодавець надає відповідачу саме за таку плату та які не охоплюються звичайним супроводом кредитного договору, обліком кредитної заборгованості і безоплатним інформуванням споживача про стан кредиту в межах, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Публічна частина договору передбачає, що кредитодавець зобов`язується належним чином вести облік платежів, отриманих від позичальника, на звернення позичальника надавати йому повну й точну інформацію про здійснені платежі, надавати консультації з питань виконання договору, а на письмову вимогу позичальника, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно повідомляти інформацію про поточний розмір його заборгованості та розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю.

Такі дії кредитодавця відповідають зобов`язанням щодо надання інформації споживачу, визначеним ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому не можуть бути оплатними.

Позивач не надав доказів фактичного надання відповідачу окремих додаткових чи супутніх послуг, які б мали самостійне споживче значення для відповідача та за які кредитодавець мав право стягувати комісію за управління та обслуговування кредиту.

Наведене дає підстави для висновку, що положення кредитного договору № 179654 від 17.04.2025, яким передбачено сплату комісії за управління та обслуговування кредиту, суперечить положенням частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемним.

Тому підстави для стягнення з відповідача комісії у розмірі 401,00 грн відсутні, а в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

З огляду на зазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025 у загальному розмірі 27065,97 грн, з яких: 27059,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6,97 грн - заборгованість за процентами.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України, суд враховує, що справа є незначної складності, обсяг підготовлених та наданих доказів є незначним, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 3000 гривень витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов задоволено частково на 98,54 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2623,53 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 274-280, 282, 284, 288, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» заборгованість за кредитним договором № 179654 від 17.04.2025 в загальному розмірі 27065 (двадцять сім тисяч шістдесят п`ять) гривень 97 копійок, з яких: 27059,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 6,97 грн - заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» судовий збір у розмірі 2623,53 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк