Рішення № 138824334, 21.07.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1462/26

№2/930/1237/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовною заявою ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

У позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики № 74643986 від 21 лютого 2022 року у загальному розмірі 12 067,05 грн, з яких: 7 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 4 567,05 грн - заборгованість за процентами, а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 74643986 в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За умовами договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 7 500,00 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі 1,99 % за кожний день користування.

На виконання умов договору позикодавець перерахував відповідачу грошові кошти на банківську платіжну картку, що, за твердженням позивача, підтверджується електронною платіжною інструкцією, листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та довідкою платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес».

Позивач зазначає, що відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 12 067,05 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою позики та нарахованими процентами. При цьому позивач посилається на те, що відповідач не здійснив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості.

Крім того, позивач зазначає, що право вимоги за договором позики неодноразово відступалося. Так, на підставі договору факторингу № 029-021122 від 02 листопада 2022 року право вимоги перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс». У подальшому, відповідно до договору факторингу № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року, укладеного між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», право грошової вимоги за договором позики № 74643986 перейшло до позивача. На підтвердження переходу права вимоги позивач посилається на договори факторингу та відповідні реєстри прав вимоги, відповідно до яких до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» перейшло право вимоги до відповідача у сумі 12 067,05 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором позики та набуття ним права вимоги за договором факторингу, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 16.06.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ «Універсал Банк».

17.07.2026 на електронну адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення, у яких він зазначив, що не має можливості бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 21.07.2026, у зв`язку з виконанням трудових обов`язків, у зв`язку з чим просив розглянути справу за його відсутності.

У поданих поясненнях відповідач просив суд перевірити, чи підтверджено належними та допустимими доказами право вимоги позивача, зокрема безперервність переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, наявність доказів передачі саме права вимоги за укладеним із ним договором, відповідність поданих договорів факторингу, реєстрів прав вимоги та інших документів вимогам законодавства, а також правильність визначення розміру заборгованості та його документальне підтвердження.

Крім того, відповідач просив суд перевірити наявність підстав для застосування позовної давності з урахуванням дати укладення договору, строку виконання зобов`язань та інших обставин справи.

Також відповідач зазначив, що у разі задоволення позову просить суд перевірити співмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та, за наявності підстав, зменшити їх до розумного розміру.

Окрім цього, відповідач просив врахувати його майновий та сімейний стан, зазначивши, що є єдиним годувальником сім`ї, на його утриманні перебуває малолітня дитина, а дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримує державну допомогу в розмірі 860 грн на місяць, у зв`язку з чим фінансове навантаження на сім`ю є значним. З огляду на зазначене просив врахувати ці обставини при вирішенні питання про розподіл судових витрат та інших питань, вирішення яких закон пов`язує з майновим станом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, що містяться у матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №74643986 в електронній формі.

Зі змісту договору вбачається, що позикодавець зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у сумі 7500,00 грн строком на 30 календарних днів зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі 1,99 % за кожний день користування позикою.

Матеріали справи містять договір позики №74643986 від 21.02.2022 року, паспорт споживчого кредиту, довідку про ідентифікацію позичальника, а також Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною.

Згідно з довідкою про ідентифікацію встановлено, що відповідач під час укладення договору використовував електронний підпис у вигляді одноразового ідентифікатора 5L3KWzRD1W, який був направлений на електронну адресу, зазначену ним під час реєстрації, а саме greerak@i.ua, та використаний 21.02.2022 року о 11 год. 46 хв. 59 сек.

Таким чином суд приходить до висновку, що договір позики укладений із додержанням вимог статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а також статей 205, 207, 639 ЦК України, відповідно до яких правочин, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до правочину, укладеного у письмовій формі.

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується копією платіжної інструкції №126d17ee-9aaa-4d99-8c98-997d52f6751c від 21.02.2022 року, відповідно до якої платіжною установою ТОВ «ФК «Фінекспрес» здійснено переказ 7500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Крім того, на виконання ухвали суду від 16.06.2026 року до суду 13.07.2026 року надійшла відповідь АТ «Універсал Банк», згідно з якою банком повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відкрито рахунок із використанням платіжної картки № НОМЕР_3 .

До відповіді банком додано виписку руху коштів за рахунком за період з 21.02.2022 року по 24.02.2022 року, відповідно до якої 21.02.2022 року о 11 год. 48 хв. 24 сек. на вказану картку надійшли грошові кошти у сумі 7500,00 грн із призначенням платежу FUIB MoneyTransfer, після чого залишок коштів на рахунку становив 7541,15 грн.

Вказана відповідь АТ «Універсал Банк» підтверджує факт зарахування на банківську картку відповідача саме тієї суми коштів, яка визначена договором позики, а тому доводи позивача щодо фактичного надання відповідачу позики знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами.

Судом також встановлено, що 02.11.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №029-021122, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору права грошової вимоги до боржників, перелік яких визначений у Реєстрі прав вимоги.

З наданого витягу з Реєстру прав вимоги вбачається, що серед переданих прав вимоги міститься право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №74643986 від 21.02.2022 року.

У подальшому 05.12.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №05/12/25-01, відповідно до якого останньому відступлено права грошової вимоги до боржників, визначених Реєстром прав вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 19.03.2026 року право вимоги до відповідача за договором позики №74643986 перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», а розмір заборгованості визначено у сумі 12067,05 грн, з яких 7500,00 грн становить основна сума боргу та 4567,05 грн - проценти.

Отже, надані позивачем договори факторингу та витяги з реєстрів прав вимоги підтверджують безперервний перехід права вимоги від первісного кредитора до позивача, у зв`язку з чим доводи відповідача щодо відсутності доказів набуття позивачем права вимоги свого підтвердження під час судового розгляду не знайшли.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

Відповідно до статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на встановлені судом обставини, відповідач отримав від первісного кредитора грошові кошти у сумі 7 500,00 грн, однак доказів їх повернення або часткового погашення матеріали справи не містять, а відповідач таких доказів суду не подав.

Відтак суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 7 500,00 грн є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про необхідність перевірки безперервності переходу права вимоги суд зазначає таке.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Матеріалами справи підтверджується, що право вимоги за договором позики № 74643986 від 21.02.2022 року послідовно перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Сіроко Фінанс», а в подальшому - до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», що підтверджується договорами факторингу та витягами з реєстрів прав вимоги, у яких містяться відомості щодо відповідача та укладеного ним договору позики.

Таким чином, доводи відповідача щодо недоведеності набуття позивачем права вимоги спростовуються дослідженими судом доказами.

Разом із тим суд перевірив обґрунтованість заявленого позивачем розрахунку заборгованості.

Згідно з умовами договору позики строк користування позикою становив 30 календарних днів з моменту її надання, а проценти за користування позикою встановлені у розмірі 1,99 % за кожний день користування.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти у сумі 4 567,05 грн.

Оцінюючи правомірність їх нарахування, суд виходить із такого.

За змістом статті 1048 ЦК України проценти є платою за правомірне користування позиченими коштами протягом строку, визначеного договором.

Після спливу встановленого договором строку кредитування або після пред`явлення вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється.

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та надалі підтверджений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц і від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після спливу строку кредитування правовідносини сторін переходять із регулятивних в охоронні, а права кредитора підлягають захисту шляхом застосування положень частини другої статті 625 ЦК України, якщо відповідні вимоги заявлені.

Отже, суд зобов`язаний перевірити, чи заявлені до стягнення проценти нараховані у межах погодженого сторонами строку користування позикою, чи після його спливу, оскільки саме від цього залежить правомірність заявлених позовних вимог у цій частині.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем подано розрахунок заборгованості за договором позики № 74643986 від 21.02.2022 року, відповідно до якого станом на 14.05.2026 року заборгованість відповідача становить 12 067,05 грн, з яких: 7 500,00 грн - заборгованість за основною сумою позики та 4 567,05 грн - заборгованість за процентами. При цьому у розрахунку зазначено, що заборгованість за пенею, комісією та процентами за понадстрокове користування відсутня.

Відповідачем не надано суду доказів повного або часткового виконання зобов`язань за договором позики, не спростовано факту отримання кредитних коштів та не подано власного контррозрахунку заборгованості.

Посилання відповідача на необхідність перевірки правильності здійсненого позивачем розрахунку суд вважає безпідставними, оскільки наданий позивачем розрахунок узгоджується з умовами договору позики, а будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про неправильність визначення розміру заявленої до стягнення заборгованості, матеріали справи не містять.

Також суд перевірив доводи відповідача щодо можливості застосування позовної давності.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки.

Згідно зі статтею 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Із матеріалів справи вбачається, що договір позики укладений 21.02.2022 року строком на 30 календарних днів, а з даним позовом позивач звернувся до суду у травні 2026 року.

Разом із тим суд враховує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану строки, визначені, зокрема, статтями 257 та 258 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Оскільки станом на день звернення позивача до суду правовий режим воєнного стану в Україні тривав, строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України, був продовжений на строк його дії, а тому підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених статтею 267 ЦК України, суд не вбачає.

Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, покладені позивачем в основу позову, відповідачем не надано, у зв`язку з чим його заперечення не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт укладення між первісним кредитором та відповідачем договору позики, передачі відповідачу грошових коштів, невиконання останнім взятих на себе договірних зобов`язань, а також набуття ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» права вимоги за спірним договором позики у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Доводи відповідача щодо недоведеності права вимоги, відсутності належних доказів передачі права вимоги, неправильності визначення розміру заборгованості та необхідності застосування позовної давності не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються дослідженими судом письмовими доказами.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, а відповідач доказів належного виконання зобов`язань за договором позики або інших доказів, які б спростовували вимоги позивача, суду не подав, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати покладаються на сторони залежно від результатів розгляду справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжними документами, наявними у матеріалах справи.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги, витяг з Акта № 11-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, ордер на надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також документи, що підтверджують обсяг наданих адвокатом послуг і їх вартість.

Відповідач просив суд, у разі задоволення позову, перевірити співмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зменшити їх до розумного розміру.

Відповідно до частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання зазначених вимог суд за клопотанням іншої сторони вправі зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що дана справа не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала значного обсягу процесуальних дій, представник позивача участі у судовому засіданні не брав, а підготовлені процесуальні документи є типовими для спорів цієї категорії.

З огляду на характер та складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, ціну позову, принципи розумності, співмірності та справедливості, суд вважає заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 500,00 грн завищеним.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та вважає співмірним і обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.509,526,527,530,1048,1049, 1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст.12,77,81,82, 137,141,259,263-268,265,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за договором позики № 74643986 від 21 лютого 2022 року у розмірі 12 067 (дванадцять тисяч шістдесят сім) гривень 05 копійок, з яких: 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою боргу; 4 567 (чотири тисячі п`ятсот шістдесят сім) гривень 05 копійок - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко