Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 536/2708/26
УХВАЛА
про призначення до судового розгляду
07 серпня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026170540000106 від 22 квітня 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Кременчуцького районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 309 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просить призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. Також, в підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У своєму клопотанні прокурор вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи вищенаведену загрозу тривалого ув`язнення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, як на думку прокурора, про наявність даного ризику стосовно ОСОБА_4 свідчить також у останньої відсутні стійкі соціальні зв`язки, адже вона будь-якою суспільно-корисною діяльністю не займається, не працює, а тому може всіляко уникати кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду. Також, обвинувачена не має постійного джерела доходу, офіційно не працевлаштована, що може мотивувати її вчинити новий злочин з метою отримання прибутку.
Інші, більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не забезпечать належну поведінку обвинуваченої. Так, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не здатен забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину та загрози можливого покарання; запобіжний захід у виді особистої поруки не можливо застосувати у зв`язку із тяжкістю інкримінованого злочину, відсутністю факту працевлаштування, окрім того у слідства відсутні дані про будь-яких осіб, які заслуговують на довіру, які б надали письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків та за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу; заставу неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю даних про те, що у обвинуваченої є джерела доходу чи майно; домашній арешт неможливо застосувати, оскільки у зв`язку з тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення та відсутністю міцних соціальних зв`язків, обвинувачена потребує постійного візуального контролю, що дасть можливість уникнути ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України.
Обвинувачена та її захисник підтримали позицію прокурора щодо можливості призначення справи до судового розгляду.
Щодо заявленого прокурором клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.
Заслухавши прокурора, обвинувачену, її захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Кременчуцькому районному суду Полтавської області.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, закриття кримінального провадження чи його зупинення немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Статтею 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких віднесено і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1, п. 4 ч.2 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 19 червня 2026 року обвинуваченій ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 15 серпня 2026 року включно з визначенням розміру застави 20 розмірів прожитковго мінімуму для працездатних осіб.
Суд, вирішуючи питання про доцільність продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою, приходить до висновку, що встановлений слідчим суддею ризик, а саме, що обвинувачена, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, не зник та не зменшився і на даний час. При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, у разі визнання її винною їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна. Суд бере також до уваги, що ОСОБА_4 не працевлаштована, а отже не має засобів для існування. При цьому, суд вважає, що не зменшився та не зник встановлений ризик того, що ОСОБА_4 може продовжити вчинення інкримінованого кримінального правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення з метою отримання прибутку.
На думку суду жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе унеможливити встановлені судом ризики. Домашній арешт, застава як і особисте зобов`язання, на думку суду, з урахуванням особи обвинуваченого, тяжкості покарання, що йому загрожує, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого. Письмових зобов`язань інших осіб про поруку за виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків та її доставки до суду не надходило.
Враховуючи вищевикладене, суд, оцінивши в сукупності всі обставини, приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів і ризики, передбачені ст.177 КПК України, є доведеними, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе їх унеможливити, з метою забезпечення виконання обвинувачуваним покладених на неї процесуальних обов`язків, доцільно продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною четвертою статті 182 КПК встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч 5 ст. 182 КПК України розмір застави встановлений щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Застава в жодному разі не виконує функції покарання особи або ж відшкодування збитків, обрання цього заходу не означає доведення її вини, натомість її розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченій злочинів, обставини їх вчинення, майновий стан обвинуваченої, суспільний інтерес, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, суд вважає, що застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560, 00 грн., здатна забезпечити виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Таким чином, суд вважає за можливе клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити та продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 331 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст 309 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кременчуцького районного суду Полтавської області на 15.00 годину 13 серпня 2026 року.
Викликати в судове засідання учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 07 серпня 2026 року до 05 жовтня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України.
Роз`яснити ОСОБА_4 її право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на рахунок: UA398201720355289002000015950, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, отримувач коштів - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області.
Внесення застави є підставою для звільнення особи з-під варти.
Встановити ОСОБА_4 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на два місяці з моменту внесення такої:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, суд матиме право не визначати розмір застави.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» для відома та для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
СуддяОСОБА_1
Судове рішення № 138823747, Кременчуцький районний суд Полтавської області було прийнято 07.08.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 536/2708/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: