Єдиний державний реєстр судових рішень
532/918/26
2/532/820/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді Мороз Т.М.,
з участю:
секретаря судового засідання Крейс О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
13.04.2026 до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 23.06.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1567-6037. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Відповідач у свою чергу не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед позивачем. Станом на 24.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 70 758 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 18000 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 41058 гривень, за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 9000 гривень, прострочена заборгованість за комісією 2700 гривень. Таким чином, представник позивача прохав суд стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором №1567-6037 від 23.06.2025 в розмірі 70 758 гривень та судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 14.04.2026 по справі відкрито провадження та призначено судове засідання.
22.04.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідачем позовні вимоги визнані частково. ОСОБА_1 не заперечується факт отримання 18000 гривень, однак загальний розмір заборгованості не доведений належними доказами, розрахований з порушенням законодавства та є явно неспівмірним. Позивачем не надано технічні логи, підтвердження доставки СМС під час укладення договору та погодження процентної ставки 1% на день. Позивачем не доведено надання відповідачу паспорта кредиту та повної інформації про загальну вартість кредиту до моменту укладення договору. Оскільки позивач надав вимогу про довгострокове повернення після такої вимоги право на договірні проценти припиняється, а тому нарахування після 05.03.2026 є незаконними. Відсотки за ст. 625 ЦК у розмірі 9000 гривень нараховані безпідставно та є подвійною відповідальністю. Комісія у розмірі 2700 гривень не доведена документально та не обґрунтована. На підставі викладеного відповідач прохала суд відмовити у задоволенні позову в частині відсотків, комісії та інші нарахування; визнати розрахунок заборгованості недоведеним; стягнути лише фактично отриману суму кредиту та 3% річних за ст. 625 ЦК України у розмірі 18 436,44 гривень (а. с. 215-216).
03.06.2026 відповідачем надано додаткові пояснення у справі, згідно яких нею визнається дата укладення договору 23.06.2025, суму отриманих коштів у розмірі 18000 гривень, відсутність будь-яких платежів протягом усього строку, дату розрахунку заборгованості 24.02.2026 (246 днів з дати видачі кредиту). Прохала стягнути 18000 гривень тіла кредиту, відсотки за користування у розмірі 41058 гривень зменшити як несправедливу вимогу, оскільки хоча розрахунок наданий позивачем є арифметично правильним, нараховані відсотки склали 228 % від суми кредиту. Вказана умова є несправедливою відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та суперечить принципу добросовісності. Щодо відсотків за ст. 625 ЦК України, то вони стягуються за той самий строк користування що і відсотки, нараховані за договором. Одночасне нарахування на ту ж суму і за той же строк ще й санкцій за прострочення на підставі ст. 625 ЦК України є подвійним обтяженням відповідача за одне й те саме порушення, що суперечить компенсаційній природі ст. 625 ЦК України. Також щодо комісії, то вона є невід`ємною частиною реальної річної ставки і формує загальне цінове навантаження, яке відповідає критерію несправедливих умов згідно ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідач не наполягає на нікчемності комісії як такої, однак просить суд врахувати її при загальній оцінці справедливості вартості кредиту та при зменшенні загальної суми стягнення та підставі ст. 3 ЦК України (а. с. 218-220).
Представник позивача Резуєв Є. В. надав до суду клопотання про розгляд цивільної справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, причини неявки суд не повідомила. Надала до суду відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, згідно яких позовні вимоги визнала частково.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У пункті 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Нормами ч. ч. 3, 6, 12 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Судом встановлено, що 23.06.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1567-6037 (далі Договір), відповідно до якого відповідачу було надано кредит на суму 18000 гривень, строк кредитування 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (а. с. 20-58).
Відповідно до п. 4.10 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. Також 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).
Відповідно до п. 4.11 Договору комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту.
Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Номер пароля А4506.
Представником позивача також надано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, які підписані електронним підписом позичальника одноразовим ідентифікатором (а. с. 59-163).
Видача кредитних коштів у розмірі 18000 гривень за Договором здійснювалася 23.06.2026 за допомогою системи Easypay на платіжну картку НОМЕР_1 (а. с. 164).
Як вбачається з відзиву на позовну заяву відповідачем зазначається, що позивачем не доведено погодження процентної ставки 1% на день, порядку нарахування заборгованості, додаткових платежів. Водночас з додаткових письмових пояснень вбачається, що відповідачем факт укладення кредитного договору визнається, так само як і розрахунок відсотків за користування кредитом у розмірі 41058 гривень відповідно до умов договору. Також відповідачем визнається факт отримання грошових коштів у розмірі 18 000 гривень.
Водночас стороною відповідача заперечується сума заборгованості за відсотками та комісією як така, що нарахована з порушенням принципів добросовісності, розумності та справедливості, а також заперечується сума відсотків за ст. 625 ЦК України, як так що нарахована одночасно з відсотками за правомірне користування кредитними коштами (подвійна відповідальність).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором станом на 24.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 70758 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 18000 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 41058 гривень, заборгованість за комісією 2700 гривень, заборгованість за ст. 625 ЦК України 9000 гривень (а. с. 166-172).
Судом встановлено, що згідно вказаного розрахунку відсотки нараховувались згідно умов договору відповідно до узгодженої процентної ставки в межах строку дії договору, що не заперечується і відповідачем.
Відповідно до ч.ч.2, 3, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором; установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; встановлення обов`язку споживача виконати всі зобов`язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються зокрема комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.
Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При укладенні кредитного договору відповідачу було надано інформацію про суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни; комісію; орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування.
Позивачем чітко зазначено загальну вартість кредиту у розмірі 78286,21 гривень згідно таблиці обчислення вартості кредиту, з якого відповідач ознайомився, про що свідчить підпис електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
З вимогами про визнання недійсним кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами відповідач не звертався, а отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення такого договору відмовитися від нього без пояснення причин, тим самим підтвердив виконання своїх зобов`язань.
Розмір денної процентної ставки згідно умов договору не перевищує 1%.
На підставі викладеного суд вважає, що відсутні підстави для визнання положень договору несправедливими.
Водночас щодо нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.
Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №202/4494/16-ц від 31.10.2018, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, оскільки проценти за ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховуються у разі прострочення виконання грошового зобов`язання та відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у стягненні процентів нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 9000 гривень необхідно відмовити.
На підставі викладеного, слід стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 61 758 гривень (70758 грн 9000 грн).
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір в сумі 2323,74 гривень (2662,40 гривень * 87,28%).
Керуючись статтями 12, 259, 263 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1567-6037 від 23.06.2025 в розмірі 61 758 (шістдесят одна тисяча сімсот п`ятдесят вісім) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені судові витрати в розмірі 2323,74 (дві тисячі триста двадцять три грн 74 коп.) гривні.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи: товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя
Судове рішення № 138823700, Кобеляцький районний суд Полтавської області було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 532/918/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: