Рішення № 138823688, 14.07.2026, Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/634/26

2/532/676/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Укр Кредит Фінанс»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - адвокат Бердніченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2026 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 09.05.2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації за використанням технічних і програмних засобів, і які в процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1551-1934. Зазначений кредитний договір разом з Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графіком платежів) складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 4000,00 гривень.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі, в разі отримання ним грошових коштів. У подальшому, відповідач порушив умови кредитного договору та не повернув у повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед позивачем.

Станом на 15.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 13272,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за кредитом, 9272,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами.

Таким чином, представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прохав суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1551-1934 від 09.05.2025 року в розмірі 13272,00 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 березня 2026 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.104-105).

28 травня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бердніченко О.П. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України.

Так, ОСОБА_1 є особою 1953 року народження, не володіє навичками користування онлайн-сервісами кредитування, не користується особистими кабінетами фінансових установ та не здійснює оформлення електронних договорів через мережу Інтернет.

Відповідачка не користується комп`ютером, смартфоном чи іншими технічними засобами, необхідними для оформлення дистанційних онлайн-кредитів, користування мобільними додатками чи проходження електронної ідентифікації.

Позивачем не надано IP-адреси входу; геолокації пристрою; IMEI чи Device ID; фотофіксації особи; відеоверифікації; підтвердження використання BankID; підтвердження авторизації через «Дію»; технічних даних щодо реального користувача пристрою.

Позивач посилається на направлення одноразового ідентифікатора на номер телефону відповідачки. Разом з тим, сам по собі факт надсилання SMS-повідомлення чи введення OTP-коду не є достатнім доказом того, що саме відповідачка особисто укладала електронний договір. Позивач не надав жодного доказу того, хто саме фактично користувався телефоном чи пристроєм у момент оформлення кредиту.

Особливої уваги заслуговує та обставина, що в документах позивача вказана email-адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказана адреса не містить даних відповідачки; не дозволяє ідентифікувати ОСОБА_1 як її користувача; містить інше прізвище; сама по собі не підтверджує належність відповідачці.

Позивач не надав жодного доказу, що саме відповідачка створювала цю електронну пошту; користувалась нею; отримувала на неї документи; мала доступ до вказаної адреси.

За таких обставин використання сторонньої та не ідентифікованої email-адреси лише посилює сумніви щодо належної ідентифікації особи позичальника. Сама відповідачка категорично заперечує створення нею та взагалі наявність у неї електронної адреси.

Надані позивачем документи фактично є внутрішніми файлами самої фінансової компанії та не є незалежними зовнішніми доказами особистого волевиявлення відповідачки.

Сам по собі факт належності банківської картки та фінансового номера телефону відповідачці не є безумовним доказом того, що саме відповідачка особисто створювала заявку; проходила електронну ідентифікацію; користувалась особистим кабінетом; вводила одноразовий ідентифікатор; ознайомлювалась з умовами договору; усвідомлювала зміст електронного правочину.

Наданий позивачем розрахунок складений самим позивачем та не підтверджений первинними бухгалтерськими документами. Розрахунок не містить повного алгоритму нарахувань; не дозволяє перевірити правильність обчислення процентів; не містить належного математичного обґрунтування; фактично є внутрішнім документом позивача.

Особливо показовим є те, що при сумі кредиту 4000,00 гривень позивач просить стягнути 9272,00 гривень процентів. При цьому, реальна річна процентна ставка становить 2571,88 % річних. Такі нарахування є явно неспівмірними; суперечать принципам добросовісності; створюють істотний дисбаланс прав сторін; ставлять споживача у вкрай невигідне становище. Нарахування процентів у такому розмірі суперечить ст.ст. 3, 13, 509 ЦК України та принципам справедливості й розумності цивільного законодавства.

Таким чином, адвокат Бердніченко О.П. прохала відмовити в задоволенні позову та судові витрати покласти на позивача.

Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Резуєв Є.В. подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бердніченко О.П. подала заяву про розгляд справи в їх відсутність. Позов визнають частково в розмірі тіла кредиту.

Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.

Судом установлено, що 09 травня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1551-1934 продукту «MiniKasa» (а.с.11-21).

За умовами цього Договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредитe на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Позичальнику надається кредит у розмірі 4000,00 гривень (п. 4.1) строком на 365 днів до 08.05.2026 року (п. 4.14), з базовим періодом 17 днів (п. 4.8), зниженою процентною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом до 180 дня користування кредитом (включно), яка надається кредитодавцем виключно як знижка за користування кредитом за умови своєчасного і належного виконання позичальником умов договору щодо оплати кредиту та є заохоченням до сумлінного виконання умов договору (п. 10.1).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою (п. 4.10):

- 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою;

- 0,74 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Пунктами 4.6 та 4.7 цього Договору визначено, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п. 4.1 цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п. 4.1 цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному в Правилах.

Згідно пункту 12.1, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту. Укладаючи цей Договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на вебсайті кредитодавця або в мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

Позичальник підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на вебсайті кредитодавця або в мобільному додатку, що забезпечує вірне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (пп.12.9.1 п. 12.9 Договору).

Судом установлено, що договір про відкриття кредитної лінії № 1551-1934 від 09.05.2025 року, Правила відкриття кредитної лінії, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів) підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5291, а Паспорт споживчого кредиту з додатком - А9579 (а.с.21-зворот-69).

Також на підтвердження надсилання відповідачу одноразового ідентифікатора позивач надав суду моніторинг дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі, який відображає покрокові дії ОСОБА_1 на підтвердження факту створення заявки на отримання кредиту, ознайомлення з офертою, надсилання одноразового ідентифікатора відповідачу на мобільний номер телефону, який вона вказала під час заповнення Заявки, а саме: НОМЕР_1 (а.с.136-137).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (cт. 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 цього Закону передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Нормами частин 3, 6, 7, 8, 12 статті 11 цього Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У статті 12 цього Закону закріплено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Суд, установивши, що без ідентифікації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача для прийняття пропозиції укласти кредитний договір та його акцептування в електронній формі, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що надсилається позичальнику через зазначені ним засоби комунікації, вважає, що кредитний договір № 1551-1934 від 09.05.2025 року не був би укладений.

Для укладення договору в електронному вигляді на отримання кредиту відповідачкою вказано значну за обсягом та інформативністю кількість особистих даних, зокрема, дату народження, паспортні дані, РНОКПП, номер мобільного телефону.

Анкетні дані відповідача відповідають дійсності, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

РНОКПП є головним ідентифікатором особи. Належний відповідачці РНОКПП НОМЕР_2 збігається з відображеним у спірному кредитному договорі.

Відповідачкою не надано суду доказів того, що її персональні дані були використані позивачем для укладення кредитного договору від її імені. До правоохоронних органів з відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій вона не зверталась, як і не оскаржувала правомірність укладеного договору.

З огляду на викладене, суд вважає встановленим факт укладання кредитного договору № 1551-1934 від 09.05.2025 року, який підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину.

Укладення кредитного договору в запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача та, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», він вважаються таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року в справі № 234/8084/20, від 14 червня 2022 року в справі № 757/40395/20-ц.

На виконання умов договору про відкриття кредитної лінії ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було надано відповідачці кредитні кошти в розмірі 4000,00 гривень, шляхом перерахунку на її банківську картку № НОМЕР_3 за допомогою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий Дім» (а.с.70-75).

На виконання ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 21 квітня 2026 року АТ «ПУМБ» повідомило, що в банку на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , була випущена платіжна картка № НОМЕР_4 до рахунку НОМЕР_5 у гривні. В банку за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , закріплений фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операції за платіжною карткою № НОМЕР_4 . 09.05.2025 року була виявлена операція по надходженню на вказану картку грошових коштів у сумі 4000,00 гривень (а.с.116-118,141).

Тому суд вважає доведеним факт отримання ОСОБА_1 кредиту в розмірі 4000,00 гривень.

Однак відповідачка взяті на себе за договором зобов`язання перед товариством не виконала, оскільки не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, проценти та інші платежі за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Станом на 15.01.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 13272,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за кредитом, 9272,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами (а.с.76-79).

Сторона відповідача не спростувала належними та допустимими доказами розрахунок заборгованості, не надала власний розрахунок заборгованості, в цілому просто заперечивши його.

Твердження представника відповідача про те, що нарахування процентів у розмірі 9272,00 гривень є явно неспівмірним із сумою кредиту, ставить споживача у вкрай невигідне становище, не заслуговують на увагу, оскільки встановлений у кредитному договорі розмір відсотків за користування кредитними коштами відповідає розміру, визначеному в ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», та не порушує прав відповідачки як споживача. Крім того, кредитодавцем нараховувалися відсотки виключно в межах строку кредитування, тобто впродовж 365 днів.

Також позичальник відповідно до пункту 6.9 договору мав право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору відмовитися від нього без пояснення причин, у тому числі, в разі отримання ним грошових коштів, проте, наданим правом не скористався.

Враховуючи принцип свободи договору, відповідачка мала можливість не вступати в кредитні відносини з позивачем, якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим, натомість, вона погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчила, що погодилася на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.

Суд не вбачає підстав вважати текст кредитного договору незрозумілим та/або таким, що вводить в оману споживача, зокрема, в частині визначення розміру та порядку сплати відсотків за користування кредитом.

Тому суд вважає, що представник відповідача дійшла помилкового висновку про те, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стаття 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 612 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

На підставі викладеного вище та враховуючи, що відповідачем отримано грошові кошти за договором про відкриття кредитної лінії № 1551-1934 від 09.05.2025 року, але в порядку та на умовах кредитного договору повністю не повернуто, внаслідок чого виникла заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Керуючись статтями 12, 141, 259, 263-265, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1551-1934 від 09.05.2025 року в розмірі 13272,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень - заборгованість за кредитом, 9272,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони:

позивач - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя