Ухвала суду № 138823557, 07.08.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1558/26

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2026 р. Суддя Зіньківського районного суду Полтавської області Ситник О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства Українська залізниця ,третя особа Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію за віком та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

встановив:

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

17.07.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до акціонерного товариства Українська залізниця ,третя особа Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію за віком та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні .

Ознайомившись з матеріалами позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач не сплатив судовий збір при зверненні до суду із вказаною позовною заявою за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку .

Так, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У даному випадку позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.

В постанові Великої Палати ВС від 8 лютого 2022 року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч.2 ст.235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

Враховуючи, що статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлений у розмірі 3328,00 грн., ціну заявленого позову, при подачі позовної заяви сплаті підлягало 1331,20 грн. (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу).

Сплату судового збору належить здійснити за наступними реквізитами:

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору:

Зіньківський районний суд Полтавської області

Отримувач: Зiнькiвське ТГ/ГУК у Полтавській області/тг.м.Зіньків 22030101,

Код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) ,

Номер рахунку: UA728999980313111206000016676

Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Судовий збір (ДСА України,50)

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Цей недолік не дає підстав відкрити провадження по справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З цих підстав подана позовна заява ОСОБА_1 до акціонерного товариства Українська залізниця ,третя особа Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію за віком та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ,- підлягає залишенню без руху і необхідно надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175-177 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства Українська залізниця ,третя особа Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію за віком та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху.

Відповідно до ч. 2 ст.185 ЦПК України, виявлені недоліки вказані в ухвалі суду, повинні бути усунуті протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області О.В. Ситник