Рішення № 138823537, 05.08.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1036/26

2/530/828/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

05.08.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого - Ситник О.В., за участю секретаря Бедюх Н.І. розглянувши у судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження в місті Зіньків, Полтавської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ,-

ВСТАНОВИВ:

12.05.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Зіньківського районного суду Полтавської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

З позову вбачається, що 04.02.2012 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 був укладений шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області актовий запис № 03, рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 06.05.2025 року шлюб було розірвано. Від даного шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , місце проживання якого визначено з позивачем. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина , інших неповнолітніх дітей на утриманні не має. Син повністю знаходиться на утриманні батька ,відповідач є здоровою працездатною людиною, а тому має можливість надавати допомогу на утримання дитини. Враховуючи наведене просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі частини від її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 18.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачу ОСОБА_2 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками за адресою її місця реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням, 07.07.2026 року відповідач отримала лист ,відзиву чи будь яких клопотань до суду не надіслала. Належним чином повідомлена у судове засідання не з`явилася.

Суд, прийнявши до уваги заяву позивача, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи проходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, 04 лютого 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 ( а.с.11) . Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 06.05.2025 року шлюб між сторонами розірвано, місце проживання дитини ОСОБА_4 визначено разом з батьком ОСОБА_1 ( а.с.4-7). Син проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні , мати у добровільному порядку матеріальної допомоги, достатньої для належного забезпечення потреб дитини та його розвитку не надає.

У відповідності до статті 51 Конституції України: шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

У відповідності до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Кожному із батьків дитини необхідно забезпечити матеріальне існування дитини, яка ще не може самостійно забезепечити себе. Саме тому законодавство передбачає обов`язок батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття. Обов`язок піклуватися про своїх неповнолітніх дітей, надавати їм матеріальну допомогу не знімається з батьків у разі розлучення, проживання одного з батьків окремо від дитини. У цьому випадку той з батьків, хто живе окремо від дітей, зобов`язаний сплачувати аліменти - кошти на утримання дітей, а також надавати допомогу в разі виникнення особливих обставин - хвороби дитини, необхідності оздоровлення тощо.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За правилами ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В той же час, ч. 1 ст. 192 СК України гарантує право звернутись до суду із позовом про зміну розміру аліментів у разі істотної зміни матеріального становища, яке унеможливлює виконання ним відповідного рішення про стягнення аліментів. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, приймаючи до уваги те, що позов ОСОБА_1 було задоволено, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 12, 81, 142, 268-270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволити.

2. Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - в розмірі 1/4 ( однієї четвертої ) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви 12.05.2026 року і до повноліття дитини.

3. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у сумі 1331(одна тисяча триста тридцять одно)грн.20коп.на рахунок: Державна судова адміністрація України-ЄДРПОУ 26255795,Отримувач:ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106,Код отримувача (ЄДРПОУ):37993783, Казначейство України (ЕАП),Номер рахунку:UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету:22030106.

Рішення суду в межах суми платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О. В. Ситник