Ухвала суду № 138823315, 06.08.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/2588/26

381/3034/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Яковенко Д.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», треті особи Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Олійник О.І., Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І.М., ФОП ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника-адвоката Романішін Є.В. з позовом до відповідача АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 55 від 10.01.2019, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І.М., про звернення стягнення на нерухоме майно (житловий будинок та земельну ділянку) за адресою: АДРЕСА_1 , який є виконавчим документом у виконавчому провадженні ВП № 79264215.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

04.08.2026 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача надіслала клопотання про вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та залишення позовної заяви без розгляду в якому зазначила, що адвокатом Романішіним Є.В. було подано дві ідентичні позовні заяви про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню, де спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справи №381/1273/26, №381/3034/26), що є прямим зловживанням процесуальними правами. Такі дії спрямовані на штучне ускладнення цивільного процесу та перешкоджання здійсненню правосуддя. Позовна заява про визнання напису таким що не підлягає виконанню від 04.03.2026 (23.04.2026 Печерським районним судом м. Києва винесено ухвалу про відкриття провадження по справі № 381/1273/26-ц ). Позовна заява про визнання напису таким що не підлягає виконанню від 16.05.2026 (21.05.2026 Фастівським міськрайонним судом Київської області винесено ухвалу про відкриття провадження по справі № 381/3034/26 ). У зв`язку з чим просила, визнати дії адвоката Романішіна Євгенія Володимировича щодо подання декількох ідентичних позовних заяв про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (справи №381/1273/26, №381/3034/26) зловживанням процесуальними правами; позовну заяву у справі № 381/3034/26 залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та постановити ухвалу про стягнення з адвоката Романішіна Євгенія Володимировича штрафу в дохід державного бюджету за зловживання процесуальними правами відповідно до вимог ст. 148 ЦПК України.

05.08.2026 року представник позивача надіслав заперечення на клопотання в яких зазначив, що сторона позивача не заперечують проти залишення позовної заяви у справі № 381/3034/26 без розгляду виключно як об`єктивного процесуального наслідку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України. Водночас, категорично заперечують проти кваліфікації дій адвоката як зловживання процесуальними правами та проти застосування до нього штрафу, оскільки повторне звернення до суду було обумовлене об`єктивною відсутністю доступної інформації про відкриття провадження у переданій справі та необхідністю невідкладного захисту майнових прав позивача. Залишення позову без розгляду з наведеної підстави є самостійним процесуальним наслідком існування паралельного провадження і саме по собі не свідчить про недобросовісність представника, не підтверджує маніпуляції автоматизованим розподілом справ та не створює автоматичних підстав для застосування статей 44 і 148 ЦПК України. У зв`язку з чим позивач не заперечує проти залишення позовної заяви у справі № 381/3034/26 без розгляду виключно на підставі пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України, без визнання дій представника зловживанням процесуальними правами та у задоволенні вимоги про визнання дій адвоката Романішіна Євгенія Володимировича зловживанням процесуальними правами відмовити, як і відмовити у задоволенні вимоги про стягнення з адвоката Романішіна Євгенія Володимировича штрафу в дохід державного бюджету.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, 18.05.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду через свого представника-адвоката Романішін Є.В. з позовом до відповідача АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 55 від 10.01.2019, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І.М., про звернення стягнення на нерухоме майно (житловий будинок та земельну ділянку) за адресою: АДРЕСА_1 , який є виконавчим документом у виконавчому провадженні ВП № 79264215.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.

Між тим, як вбачається з ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2026 року (справа № 381/1273/26), у березні позивач ОСОБА_1 вже зверталася з аналогічним позовом до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідача АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 55 від 10.01.2019.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.03.2026 року цивільну справу № 381/1273/26 передано за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 07.08.2026 року.

Таким чином, у провадженні різних судів є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Стосовно клопотання представника відповідача в частині визнання зловживання процесуальними правами та стягнення з представника штрафу, слід зазначити наступне.

За змістом статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме вказаний критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання процесуальними правами.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Матеріали вказаної справи не містять доказів того, що подання представником позивача декількох ідентичних позовних заяв про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню було здійснено з очевидною недобросовісною метою чи мало системний характер та не свідчить автоматично про зловживання процесуальними правами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття до представника позивача Романішін Є.В., заходів примусу за зловживання процесуальними правами

Керуючись ст. 44, 148, п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» Гордієнко В.А про вжиття заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами та залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_2 до Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнах.: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, треті особи Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Олійник О.І., місцезнах.: РНОКПП НОМЕР_2 , м. Бровари, вул. Залізнична, 12, офіс 101, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар І.М., РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнах.: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 35, ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , прож.: АДРЕСА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишити без розгляду.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Г.В. Соловей