Постанова № 138823195, 07.08.2026, Миронівський районний суд Київської області

07.08.2026

Єдиний унікальний № 371/978/26

провадження № 3/371/280/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/978/26

Провадження № 3/371/280/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 , адреса місця перебування: будинок під номером АДРЕСА_2 ,

за частиною третьою статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

26 травня 2026 року приблизно о 09 годині 40 хвилин велика собака без породи за кличкою Лайза, власником якої є ОСОБА_1 , без намордника перебувала на АДРЕСА_2 , поблизу будинку під номером 1-А, де вкусила малолітнього ОСОБА_2 , чим заподіяла шкоду його здоров`ю.

ОСОБА_1 порушила частину другу статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

В судовому засіданні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення пояснення про обставини події надала власник собаки ОСОБА_1 , малолітній потерпілий ОСОБА_2 , його законний представник мама ОСОБА_3 , свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

ОСОБА_1 пояснила, що собаку вона прихистила, дала їй кличку Лайза. Собака живе у неї з січня 2026 року. Крім вказаної собаки вона має ще двох собак, які трішки менші. В тому місці, де сталася пригода, проходить дорога, яка веде за межі села, е вона вигулює собак. 23 травня 2026 року вона поверталася із собаками з прогулянки додому, собаки були на повідках. Велику собаку вона тримала за повідок однією рукою, в іншій руці тримала повідки двох інших собак. Велику собаку вона вигулює в наморднику, такий намордник не дає собаці можливості вкусити, собака може лише висолопити язик. На зустріч їй на самокаті їхав хлопчик. Вона призупинилася та пропустила його, притримала собак, щоб він не боявся їхати. Хлопчик спочатку зупинився, а потім проїхав повз, в протилежну від неї із собаками сторону. Вона продовжила рух, від магазину пройшла метрів 30, можливо більше. Раптом найбільша собака вирвалася та кинулася на хлопчика, який на самокаті повертався назад, вхопила його за штани. Стверджує, що собака хлопчика не кусала, а лише вдарила зубами. Якби собака вкусила, то рана на нозі мала б зовсім інший вигляд. Оскільки електросамокат їде безшумно, то вона та її собаки не чули як до них іззаду під`їхав потерпілий на самокаті. Така раптова поява потерпілого налякала собаку, тому собака так відреагувала. Вона не очікувала такої реакції собаки, тому не втримала повідець. Після того як собака кинула на хлопчика, він закричав. Вона сказала хлопчику стояти на місці та пояснила, що не потрібно робити різких рухів. Не встигла запитати у хлопчика як він себе почуває, просто почекала коли він поїде та пішла з собаками додому. Вину у вчиненні правопорушення не визнає, оскільки вважає, що потерпілий спровокував собаку своїми діями, а саме тим, що під`їхав до собаки ззаду, чим злякав її.

Малолітній потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що того дня коли він їхав вулицею, то жінка із собаками гуляла по вулиці. Він поїхав до магазину, коли вертався та проїжджав повз собак, то притормозив. В цей момент одна із собак кинулася на нього та схопила за штани. Було боляче, він злякався та заплакав. Потім він поїхав до магазину, там йому обробили рану, потім приїхала мама та забрала його додому. Пояснив, що собак він не лякав, просто призупинився. На собаках намордників не було.

Законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_3 пояснила, що того дня вона була вдома, займалася своїми справами, коли їй зателефонували з магазину та повідомили, що її сина вкусила собака. Вона поїхала та забрала дитину додому. Після події вони зверталися до лікаря, рана була не глибока, проте було видно сліди від зубів та подряпини. Лікар рану обробив та пояснив, що потрібно спостерігати за нею. Зауважила, що ОСОБА_1 , вигулюючи собак, ходить повз стадіон, на якому знаходиться дитячий майданчик та часто гуляють діти, хоча є інша дорога. Матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має, просто хоче, щоб діти мали можливість гуляти на вулиці безпечно.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що собаки ОСОБА_1 гуляють по вулиці без поводків та кидаються на дітей та пенсіонерів. Її дочка скаржилася на собак. Свідком події за участю малолітнього ОСОБА_2 не була.

За поясненнями свідка ОСОБА_5 вона працює продавцем у селі Салів, була свідком подій, які мали місце 23 травня 2026 року, оскільки того дня була на роботі, перебувала в альтанці біля магазину. Вона бачила як ОСОБА_1 проходила повз магазин, намордників на собаках не було. Потім до магазину приїхав потерпілий ОСОБА_2 , вона продала йому певні товари, після чого хлопчик поїхав від магазину на електросамокаті, а вона вийшла з магазину до альтанки. Разом з нею в альтанці перебувало ще декілька чоловік, які теж все бачили. Коли хлопчик проїжджав повз собак, всі три собаки кинулися на нього. Він закричав, чоловіки, які перебували з нею в альтанці, почали кричати на ОСОБА_1 . ОСОБА_7 почав плакати, вона швидко побігла до нього та забрала до магазину, де обробила рану та зателефонувала матері хлопчика. Його спасло те, що на ньому були теплі зимові штани, тому на нозі були лише сліди зубів та подряпини. ОСОБА_1 ніяким чином не відреагувала на те, що собака вкусила дитину, після події вона просто пішла далі. Потім приїхала мама хлопчика та забрала його додому. Події відбувалися на відстані близько 100 м від магазину. Собаки були без намордників. ОСОБА_1 завжди їх вигулює без намордників. Всі три собаки були на повідках, одна із собак дуже велика.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є старостою села, тому знає людей та обізнана із ситуацією, яка сталося того дня, свідком події не була. До неї неодноразово зверталися мешканці села із усними скаргами, що ОСОБА_1 відпускає гуляти без повідка великих агресивних собак. Вона про скарги повідомляла дільничного інспектора, який проводив бесіди щодо правил утримання собак. Таким чином, через дільничного інспектора вона намагалася вплинути на ОСОБА_1 . Сама вона не бачила тих собак, проте знає, що ОСОБА_1 утримує собак великих порід. Після нападу через три дні вона бачила як ОСОБА_1 вигулює одну із собак, проте повідка та намордника на тій собаці не бачила.

У відповідності до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи надані на підтвердження події адміністративного правопорушення та досліджені в судовому засіданні докази, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 154 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).

На підставі частини третьої вказаної статті настає відповідальність за дії , передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Статтею 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що особи, які утримують домашніх тварин, мають право з`являтися з ними поза місцями їх постійного утримання (супроводжувати їх).

Особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити:

безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною;

безпеку супроводжуваної домашньої тварини;

безпеку дорожнього руху при проходженні з домашньою твариною біля транспортних шляхів і при їх переході шляхом безпосереднього контролю за її поведінкою;

наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров`я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

10 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив перелік порід собак, які вважаються небезпечними.

Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

На виконання вимог постанови судді Миронівського районного суду Київської області від 01 червня 2026 року надані рішення Миронівської міської ради № 1624-46-VI від 24 січня 2014 року, Правила утримання домашніх тварин на території Миронівської міської ради, рішення Виконавчого комітету Козинської сільської ради №33 від 27 вересня 2019 року та Правила утримання домашніх тварин в населених пунктах Козинської сільської ради.

Пунктом 2.3 Правил утримання домашніх тварин на території Миронівської міської ради, затверджених рішенням 46 сесії VІ скликання Миронівської міської ради від 24 січня 2014 року, передбачено, що власники домашніх тварин зобов`язані виконувати вимоги цих правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних, юридичних осіб і не створювати загрози безпеці людей та тварин.

Рішенням Виконавчого комітету Козинської сільської ради №33 від 27 вересня 2019 року затверджено Правила утримання домашніх тварин в населених пунктах Козинської сільської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до пункту 6.4 Правил дозволяється виводити собак з житлових та ізольованих приміщень території у загальні подвір`я або на вулицю на короткому повідку і в наморднику. Власник тварини або особа, що супроводжує тварину, повинні мати при собі ветеринарний паспорт даної тварини з відміткою про щеплення від сказу та засоби для прибирання екскрементів.

На підставі пункту 6.6 цих Правил, вигулювати собак дозволяється на спеціально відведених для цієї мети територіях, закріплених за місцевою владою.

Пунктом 9 правил передбачено, що власникам собак забороняється вигулювати собак у невстановлених для цього місцях, вигулювати собак та виводити їх за межі помешкання чи садиби без повідків, а також без засобів для прибирання екскрементів.

Правила діють на сьогодні на території місця проживання ОСОБА_1 , нові на території Миронівської ОТГ та Козинського старостинського округу № 9 не затверджувалися.

Вказаних правил та приписів статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» ОСОБА_1 дотримано не було.

Будучи власником собаки, особою, яка супроводжує велику собаку вулицею Береговою села Салів Обухівського району Київської області, яка є громадським місцем, вона не проконтролювала за поведінкою собаки та не забезпечила безпеку оточуючих людей від заподіяння шкоди цією супроводжуваною домашньою твариною.

Такі дії призвели до заподіяння шкоди здоров`ю малолітньої дитини. Згідно з даними довідки КНП «Миронівська ОБЛ» від 23 травня 2026 року, ОСОБА_2 спричинені ушкодження у виді кушаних поверхневих ран лівої гомілки.

Доводи ОСОБА_1 та її захисника зводяться до того, що наявність повідка для здійснення вигулу собак та намордника була забезпечена власником тварини, тому жодних порушень власник собаки не допустила. Крім того, собака була спровокована дитиною, яка проїздила повз на електросамокаті.

Наведені мотиви не заслуговують на увагу, зважаючи на таке.

При розгляді справи встановлено, що собака, яку утримує, доглядає та вигулювала ОСОБА_1 , є великою собакою без породи (метис) твариною без чіткого родоводу, яка ймовірно поєднує в собі ознаки кількох порід. Тварина не є собакою породи, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, особа, яка супроводжує тварину, має обов`язок контролювати поведінку тварини, забезпечити безпеку і супроводжуваної домашньої тварини і оточуючих людей від заподіяння шкоди цією домашньою твариною для вигулу собаки забезпечити повідок та у певних випадках намордник.

З показань свідків вбачається, що собаки, власником яких є ОСОБА_1 , неодноразово проявляли спалахи агресії до жителів села Салів, мали місце випадки заподіяння шкоди діями собак. Ці обставини відомі власнику собак ОСОБА_1 .

Собака, яка спричинила шкоду здоров`ю малолітнього ОСОБА_2 , є собакою великого розміру. Ця собака має велику фізичну силу, тому саме її не могла втримати власник, коли всі три собаки кинулися на дитину, яка проїздила повз них. Ймовірно засобом безпеки для цієї тварини, яка має прояви агресії, мав би слугувати в тому числі правильний намордник, який міг убезпечити уникнути укусу дитини.

Особою, яка утримує домашню тварину велику собаку без породи є ОСОБА_1 . Вказаний факт нею не заперечується. В письмових поясненнях та в судовому засіданні при розгляді справи ОСОБА_1 підтвердила, що вона підібрала вказану собаку на вулиці та утримує її за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Село Салів входить до складу Козинського старостинського округу № 9 Миронівської територіальної громади Обухівського району Київської області.

Згідно вимог статті 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, Правил утримання домашніх тварин в населених пунктах Козинської сільської ради Обухівського району Київської області, саме особа, яка утримує домашню тварину та здійснює вигул домашньої тварини, зобов`язана забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання, а також зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною.

Невчинення ОСОБА_1 обов`язкових дій з правильного супроводження великої собаки у громадському місці, належного контролю за поведінкою собаки та забезпечення безпеки оточуючих людей від заподіяння шкоди цією супроводжуваною домашньою твариною призвело до того, що собака мала можливість вкусити ОСОБА_2 , чим було завдано шкоду його здоров`ю.

Такими діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною третьою статті 154 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними письмових матеріалів справи: протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 712473 від 26 травня 2026 року, рапорту старшого інспектора чергового ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області від 23 травня 2026 року, заяви ОСОБА_3 від 23 травня 2026 року, пояснень ОСОБА_3 від 23 травня 2026 року та ОСОБА_2 26 травня 2026 року, рішення сорок шостої сесії шостого скликання Миронівської міської ради № 1624-46-VI від 24 січня 2014 року, Правил утримання домашніх тварин на території Миронівської міської ради громадянами, підприємствами, установами та організаціями, Правила утримання домашніх тварин в населених пунктах Козинської сільської ради.

Факт правопорушення підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_5 , наданими в судовому засіданні, не спростовано поясненнями ОСОБА_1 . Твердження ОСОБА_1 , що собака була в наморднику, її дії спровоковані малолітнім, спростовуються встановленими в ході розгляду справи обставинами.

Мотиви ОСОБА_1 суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які помякшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не встановлено.

Санкція частини третьої статті 154 КУпАП є абсолютною, а не альтернативною, так як передбачає накладення штрафу саме з конфіскацією тварини, тобто застосування додаткового стягнення в даному випадку є безальтернативним.

Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю, що наявні підстави для застосування стягнення у виді штрафу в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварини.

Такий вид стягнення зможе здійснити виховний вплив на правопорушника та попередити скоєння протиправних дій у майбутньому.

Згідно зі статтею 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 33-35, 40, 40-1, 245, 280, 284, частиною третьою статті 154 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за частиною третьою статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 (дві тисячі сорок) гривень, з конфіскацією на користь держави собаки без породи за кличкою Лайза.

Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, номер рахунку UA488999980313030149000010001, код ЄДРПОУ 37955989, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Розяснити ОСОБА_1 що, згідно зі статтею 307 КУпАП, штраф нею має бути сплачений не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені статтею 307 КУпАП, копію платіжного документу необхідно подати до Миронівського районного суду Київської області.

З урахуванням приписів частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

При примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу, що становить 4080 (чотири тисячі вісімдесят) гривень.

На підставі статті 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати правопорушником штрафу у пятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Л.О. Капшук