Ухвала суду № 138822899, 07.08.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"07" серпня 2026 р. Справа № 363/4799/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 29.07.2026), представником позивача Кудіною А.В. подано вказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитними договорами на загальну суму 134 877,59 грн (№103558854 у розмірі 24 735,59 грн., №9715012 в розмірі 42 210,00 грн., №6766071 в розмірі 13 752,00 грн., №2909935 в розмірі 25 250,00 грн., 45629136 в розмірі 17 380,00 грн., №7358892 в розмірі 11 550,00 грн.), а також понесені судові витрати.

Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, встановлено, що місце проживання відповідача зареєстроване за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріали позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.

Так, статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу документи, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до частини першої та пунктів 5, 8 частини третьої статті 175 ЦПК, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Частиною першою статті 177 ЦПК встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (частина друга статті 177 ЦПК України).

Також, згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи позовної заяви, з урахуванням частини другої

статті 174 ЦПК України, та документів, що додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності відомостей про наявність електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.

Виконання зазначеного процесуального обов`язку спрямоване на забезпечення засад рівності та змагальності сторін, а також реалізацію права відповідача своєчасно ознайомитися зі змістом позовних вимог, усіма доказами, якими вони обґрунтовані, та підготувати свої заперечення проти позову.

Суд, здійснюючи контроль за дотриманням учасниками справи вимог процесуального закону, повинен пересвідчитися, що відповідачу направлено не лише копію позовної заяви, а й копії всіх документів, які позивач подав до суду на підтвердження своїх вимог.

Так, до позовної заяви, що подано представником позивача до суду через систему «Електронний суд» з додатками у електронному вигляді, додано: копію Опису вкладення (ф.107) до Лист з оголошеною цінністю R067237115152, на ім`я ОСОБА_1 , куди НОМЕР_1 (без зазначення адреси), найменування вкладення «Копія позовної заяви з додатками», кількість предметів 169 аркушів, оголошена цінність 1.00; копію Списку №«24.07.2026_Ю5» згрупованих відправлень Лист з оголошеною цінністю, замовник ТОВ «ФК «ЄАПБ», зазначено код ЄДРПОУ, згідно якого, за порядковим номером 1, на адресу місця проживання ОСОБА_1 надіслано поштове відправлення з описом вкладення R067237115152.

Водночас, ці документи не дають можливості встановити конкретний зміст вказаного вище поштового відправлення та перевірити, чи були відповідачу направлені копії всіх документів, які подані позивачем (представником) до суду разом із позовною заявою.

Посилання на опис вкладення міститься в Правилах надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (зі змінами та доповненнями).

З урахуванням положень пунктів 17 та 47 вказаних Правил, належними доказами відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду, є опис вкладення (ф.107) в поштовий конверт у якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату та документу, що підтверджує надання поштових послуг.

Таким чином, призначення опису вкладення полягає не лише у підтвердженні факту направлення певної кількості аркушів, а й у забезпеченні можливості достовірно визначити, які саме документи були передані оператору поштового зв`язку та направлені адресату.

Однак наданий позивачем опис вкладення містить лише загальне формулювання «Копія позовної заяви з додатками» і не містить переліку доданих до позовної заяви документів, найменування кожного з них, їх реквізитів - за наявності, та кількості аркушів, що унеможливлює встановити, які саме додатки було вкладено до поштового відправлення, та зіставити їх із документами, завантаженими представником позивача до підсистеми «Електронний суд».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.08.2023 у справі № 513/988/19 сформульовано висновок, за яким опис вкладення із загальним найменуванням «копія позовної заяви з додатками», без зазначення дати та реквізитів позовної заяви, а також повної назви кожного доданого документа, його дати та реквізитів, не дає можливості однозначно встановити, що іншому учаснику направлено саме копію поданої до суду заяви та всі додані до неї документи.

Крім того, в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 19.03.2025 у справі № 2322/395/11 зазначено, що ЦПК України покладає на особу, яка подає процесуальний документ через електронний кабінет, обов`язок надати докази надсилання іншому учаснику не лише копії самого документа, а й копій усіх доданих матеріалів, не передбачаючи можливості на власний розсуд визначати, які з додатків не надсилати.

Такий підхід узгоджується із принципом змагальності судового процесу, який, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Салов проти України», передбачає надання кожній стороні реальної можливості ознайомитися з усіма доказами та доводами іншої сторони і надати свої заперечення щодо них.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи не підтверджують належного виконання обов`язку щодо надсилання відповідачу копій усіх документів, поданих до суду разом із позовною заявою, у зв`язку з чим позовна заява подана без додержання вимог статей 43, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви та порядку її подання.

Суд акцентує увагу позивача (представника) на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), у яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу (представнику) строк для усунення її недоліків, шляхом, надіслання відповідачу, у разі відсутності у нього зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, копію позовної заяви та доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення (форма 107) з переліком надісланих документів, на адресу його зареєстрованого місця проживання, про що надати суду докази.

Керуючись статями 43, 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами залишити без руху та надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу (представнику), що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач