Ухвала суду № 138822680, 07.08.2026, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2/356/640/26

Справа № 379/1164/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2026 р. суддя Березанського міського суду Київської області Дудар Т.В., отримавши заяву представника позивача ОСОБА_1 про закриття провадження та повернення судового збору у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

До Березанського міського суду Київської області на підставі ухвали судді Таращанського районного суду Київської області від 26.06.2026 за підсудністю передано цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

04.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Тертиці Т.В. надійшла заява, у якій вона просила закрити провадження у даній справі та повернути сплачений судовий збір.

В силу приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про закриття провадження у справі, суд дійшов такого висновку.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 30.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.08.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача Тертиці Т.В. надійшла заява, у якій вона просила закрити провадження у даній справі та повернути сплачений судовий збір.

Так, як зазначено в позовній заяві, між сторонами існують взаємні зобов`язання, відповідно до яких у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 6250 грн. Після відкриття провадження у справі, представник позивача надіслав заяву про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, тобто у зв`язку з відсутністю предмету спору. Оскільки представник позивача в заяві вказала про відсутність предмета спору, можна зробити висновок, що відповідачем було добровільно погашено заборгованість вже після відкриття провадження по справі. Відтак в даному випадку вбачається відмова позивача від позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 2, 4 ст. 12 ЦПК України).

Як встановлено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

З урахуванням матеріалів цивільної справи та заяви про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК, враховуючи наступне.

Так, підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз`яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановити, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинивши своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави. Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілу низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних скарг.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 60 50/1658/20 (Проведення № 61-9658св20).

Таким чином, подана представником позивача заява дає підстави зробити висновок про те, що предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин. Що в свою чергу свідчить про те, що між сторонами відсутній спір, тобто, за змістом пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Так, представник позивача просить закрити провадження по справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Слід зазначити, що як вказувалось раніше, по даній справі вже було відкрито провадження ухвалою Березанського міського суду Київської області від 30.07.2026, а отже предмет спору існував на час пред`явлення позову. Доказів зворотнього суду не надано. Саме тому відсутні підстави для закриття провадження з зазначених у заяві причин.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З вищевказаної заяви про закриття провадження по справі та повернення судового збору вбачається, що її фактичний зміст свідчить про відмову позивача від позову, унаслідок припинення існування предмету спору після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин.

Приймаючи до уваги зміст клопотання представника позивача про закриття провадження по справі та повернення судового збору, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Про те, що дійсний намір позивача направлений на відмову від позову свідчить зміст клопотання в частині повернення судових витрат у повному розмірі, сплаченому при зверненні до суду.

З урахуванням викладеного, цивільна справа за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає закриттю у зв`язку з відмовою від позову.

Щодо поданої заяви, в частині повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI (далі Закон №3674-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається заклопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону №3674-VI повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

У ст. 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі Порядок №787), органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судовим органом.

Таке подання формується відповідним судовим органом на підставі поданої платником (його уповноваженою особою) заяви про повернення коштів з бюджету, складеної із зазначенням усіх необхідних реквізитів, визначених пунктом 5 Порядку №787.

Відповідно до п. 15 розділу I Порядку№787 повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету здійснюється з того бюджету, до якого такі кошти були зараховані (з урахуванням положень пунктів 39-1 та 39-2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України). Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або місцевих бюджетів, але згідно з бюджетним законодавством не передбачений серед джерел надходжень бюджетів у поточному бюджетному році, то повернення (перерахування) здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету19090500) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

Аналіз вищезазначених положень законодавства вказує на те, що для повернення судового збору платнику, або його уповноваженій особі (в залежності від коду класифікації доходів бюджету, за яким була здійснення сплата) необхідно звернутися із заявою до відповідного суду, на рахунки якого сплачено судовий збір (за ККДБ 22030101 «Судовий збір»).

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (справа №379/1164/26) була подана до Таращанського районного суду Київської області.

Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 23.06.2026 (номер документа квитанції 46082) та платіжною №46082 від 09.06.2026, за подання позовної заяви у цій справі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило судовий збір у сумі 2662,40 грн. на реквізити Таращанського районного суду Київської області (ГУК уКиїв.обл/Таращанська міс/22030101, рахунок отримувача: UA408999980313111206000010850, код отримувача 37955989).

При цьому, судовий збір є сплаченим з моменту зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України, і суд, який отримав справу у випадку направлення справи за підсудністю, не має права вимагати повторної сплати судового збору за місцем розгляду справи.

Ураховуючи, що питання підсудності заяв про повернення судового збору чинним законодавством не врегульоване, судовий збір сплачений та зарахований на реквізити Таращанського районного суду Київської області, суд дійшов висновку, що питання повернення судового збору має вирішуватися саме цим судом.

Отже, проаналізувавши подану представником позивача заяву суд прийшов до висновку, що дана заява, в частині повернення судового збору, подана не до належного суду, що унеможливлює вирішити питання про повернення судового збору. За таких обставин, в задоволенні цього клопотання належить відмовити. Відмова у поверненні судового збору Березанським міським судом Київської області не перешкоджає зверненню із цим питанням до Таращанського районного суду Київської області.

Одночасно суд роз`яснює сторонам положення ч. 2 ст. 256 ЦПК України, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 142, 255, 256, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Тертиці Тамари Василівни про закриття провадження та повернення судового збору у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні клопотання в частині повернення судового збору - відмовити.

Ухвала в частині відмови в поверненні судового збору оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду .

Суддя Т. В. Дудар