Рішення № 138822652, 07.08.2026, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/506/26

Провадження №2/291/530/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2026 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Федорчук І.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області цивільну справу № 291/506/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №5566239 від 26.05.2025 в розмірі 55061,00 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА"та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026. На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги в тому числі за Договором № 5566239 від 26.05.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 . Між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та ОСОБА_1 26.05.2025 року укладено Кредитний договір № 5566239. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів кожні 30 днів. Крім того, між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 30.05.2025 року укладено Додатковий договір до Договору № 5566239 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.05.2025. Відповідно до умов Додаткової договору сторони домовились збільшити суму кредиту на 4 000,00 гривень зв`язку з чим погодили внести зміни до Договору. Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі. В свою чергу Позичальник свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 55061,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 14000,00 грн. та за відсотками 32661,00 грн., комісія 1400,00 грн., а також штраф у розмірі 7000,00 грн., чим порушуються права та інтереси Позивача.

Враховуючи вищенаведене просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою суду від 22.05.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

16.06.2026 до Ружинського районного суду Житомирської області від відповідача надійшов відзив, в якому вказав, що заявлені позовні вимоги визнає частково, а саме у чатині стягнення заборгованості за тілом кредиту 14000,00 грн, проценти у розмірі 9 253,00 грн, штрафні санкції 7000,00 грн та по комісії 1400,00 грн, у іншій частині заперечує. Вказує, що після укладення 26.05.2025 між ним та первісним кредитором кредитного договору №5566239 та отримання кредитних коштів у розмірі 14 000,00 грн, 05.08.2025 був мобілізований до лав Збройних Сил України та проходив військову службу у військових частинах НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . 17.03.2026 його військовослужбовця військової служби за мобілізацією солдата ОСОБА_1 , виключено із списків військової частини НОМЕР_2 та звільнено у відставку за пп. «Б» (за станом здоров`я). З урахуванням зазначеного, щодо відповідача підлягають застосуванню пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також зазначає, що проценти, нараховані за період з 26.05.2025 по 04.08.2025 у розмірі 9 253,00 грн визнає, при цьому, від сплати процентів, нарахованих за період з 05.08.2025 по 27.01.2026, у розмірі 23 408,00 грн, його звільнено, враховуючи положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (а.с.62-73).

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

26.05.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач уклали договір № 5566239 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.23-35), за умовами якого (пункт 1.2) товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію і процент за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту складає: 10 000,00 грн.

Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів кожні 30 днів (п. 1.3.).

Відповідно до п.1.4. комісія за надання кредиту становить 1 000,00 грн.

Пунктом 1.4.1. визначено. Що стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування.

Відповідно до п.2.1. товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_3 .

Згідно до п.6.3. у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) Клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором товариство має право нарахувати,

а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф: у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2 день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

30.05.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та відповідач уклали додатковий договір до договору договір № 5566239 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.05.2025, відповідно до якого сторони погодили збільшити суму кредиту до 14 000,00 грн (а.с.20-21).

Відповідно до листа № 20260127-842 від 27.01.2026 ТОВ «Пейтек» повідомляє, що було успішно перераховано кошти на платіжну карту НОМЕР_4 на суму 10 000,00 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Лінеура Україна» - 55662391748282234, призначення платежу : виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 5566239 від 26.05.2025 (а.с.10).

Також відповідно до листа № 1-2701 від 27.01.2026 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вказує, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 30.05.2025 12:37:24 на суму 4000,00 грн, номер картки НОМЕР_4 , номер транзакції в системі НОМЕР_5 , призначення платежу: Зарахування 4000 грн на картку НОМЕР_3 (а.с. зворот 10).

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 5566239 від 26.05.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 27.01.2026, наданого позивачем, заборгованість відповідача становить 55061,00 грн, що складається із основного боргу в розмірі 14000,00 грн, процентів 32661,00 грн, штрафна санкції 7000,00 грн , комісія за надання кредиту 1400,00 грн (а.с. 45-49).

ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА"та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» уклали Договір факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026. На виконання умов зазначеного Договору факторингу укладено Перелік № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги в тому числі за Договором № 5566239 від 26.05.2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 . (а.с.14-19).

Разом з тим, частиною 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній станом на дату укладення кредитного договору), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Документами, що свідчать про статус військовослужбовця - відповідача, є довідка від 28.08.2025 видана ВЧ НОМЕР_1 про те, що солдат ОСОБА_1 перебував на військовій службі за мобілізацією у вч НОМЕР_1 , військовий квиток серії НОМЕР_6 , відповідно до якого вбачається зарахування відповідача до лав Збройних Сил України (а.с. 65-72).

Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин, а саме 05.08.2025, відповідач був військовослужбовцем та у зв`язку з цим мав право на визначені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, право на звільнення від обов`язку сплачувати відсотки за користування кредитом.

Неповідомлення відповідачем при отримання спірних коштів про наявність визначених п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільг щодо сплати відсотків за користування кредитом та неподання відповідних письмових доказів з цього приводу не має правового значення при вирішенні цього спору, оскільки застосування приписів ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Ураховуючи наведене вище у сукупності, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками з 05.08.2025 по 27.01.2026 у розмірі 23 408,00 грн є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованість за комісією, суд зазначає таке.

Нарахування заборгованості за комісією в розмірі 1400,00 грн позивачем здійснено відповідно до п.1.4. Договору.

Разом з тим, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16, а також аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 №6-1746цс16, згідно якої зроблено висновок, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення винагороди, у тому числі за надання фінансового інструмента та за резервування ресурсів, а нарахування платежів за послуги, що супроводжують кредит за рахунок позивача є незаконним.

Крім того, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту-позичальнику (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі за №520/2614/17).

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позивач не мав права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь кредитодавця за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь, а тому нарахована позивачем комісія в сумі: 1 400,00 грн. є супутньою послугою, що супроводжує кредит і її компенсація за рахунок відповідача є незаконною.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості по штрафах, суд зазначає таке.

Нарахування заборгованості по штрафам в розмірі 7000 грн. позивачем здійснено відповідно до п.6.3. Договору.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно

з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п.18 ЦК України).

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (п.19 ЦК України).

З огляду на наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що відповідач як позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця штрафу за таке прострочення, а вказані платежі підлягають списанню кредитодавцем, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості по штрафам в розмірі 7000,00 грн. є безпідставною та не належать до задоволення.

Доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача будь-яких кредитних зобов`язань перед кредитором стороною відповідача суду не надано.

Суд вважає, що особа має повертати отримане за договором у розмірі визначеному сторонами цього договору.

ЄСПЛ вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведене, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Договором №5566239 від 26.05.2025 не виконав у зв`язку з чим утворилася заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14000,00 грн, та за процентами в розмірі 9253,00 грн., загальною сумою - 23 253,00 грн, необхідно стягнути в користь позивача.

В той час, як позовні вимоги про стягнення процентів нарахованих з 05.08.2025 по 27.01.2026 у розмірі 23 408,00 грн, комісії у розмірі 1400 грн і штрафу у розмірі 7000 грн суд вважає безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 23 253,00 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір,

що становить 1124,37 грн. ((23253,00/55061,00) * 2662,40) .

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором №5566239 від 26.05.2025 в розмірі 23253 (двадцять три тисячі двісті п`ятдесят три) гривні 00 (нуль) копійок, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 14 000,00 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок та заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 9253(дев`ять тисяч двісті п`ятдесят три) гривні 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судовий збір в розмірі 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн 37 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі :

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601; код в ЄДРПОУ 43170298;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 07 серпня 2026 року.

Суддя І.В. Федорчук