Постанова № 138822520, 28.07.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1396/26

Провадження № 3/935/572/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Василенко Р.О., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №2 в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 173-2, ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановив:

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 01 грудня 2025 року у справі № 935/2703/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Так, 13.05.2026 близько 10 год 05 хв за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї співмешканки, а саме ображав словами брутальної лайки, погрожував фізичною розправою, виганяв з будинку, чим заподіяв шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Також, 14.05.2026 о 15 год 52 хв в с. Рудня, по провул. Партизанському, ОСОБА_1 , будучи притянутим 03.04.2026 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, повторно керував автомобілем Opel Ascona, д.н.з. НОМЕР_2 , без права керування транспортним засобом та з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 та 2.1.а Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка працівника пошти в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № R067202354596, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).

Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У п.11 ч.1ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до приписів Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону,Правил дорожнього рухута інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абзаци другий і четвертий частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (стаття 52 цього Закону).

За змістом абзаців третього та п`ятого частини другої статті 16 указаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 130 КУпАП встановлює відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Порядок).

Відповідно судової практики ЄСПЛ, «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

На доведення факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП та вини у вчиненому, суду надано наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення від 14.05.2026 серії ААД № 759122 за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Ascona, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) та відмовився від огляду у встановленому законом порядку, в якому водій надав пояснення, що вживав алкоголь.

- постанова від 03.04.2026 серії ЕНА № 6960361 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

- протокол про адміністративне правопорушення від 14.05.2026 серії ААД № 759121 за ч.5 ст.126 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Ascona, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавлений права користування, тобто не мав права керування транспортними засобами, порушенння вчинено повторно протягом року ,в якому останній надав пояснення про те, що керував без прав.

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 , згідно якого огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних приладів за допомогою Алкотесту Драгер 6820 не проводився, у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 .

Відповідно до довідок старшого інспектору адміністративної практики відділу взаємодії з громадами Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Свінцицької Т. водій ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 від 21.05.2008 та підлягають вилученню, оскільки керував транспортним засобом будучи позбавлений права керування транспортними засобами та протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до бази даних НАІС/ІПНП власником транспортного засобу Opel Ascona, д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_3 .

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні 14.05.2026 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, ч. 5 статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_1 в протоколах про адміністративне правопорушення, в яких зазначив, що вживав алкоголь та керував без прав.

Так, ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Згідно п.14 ст.1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні доводиться доказами, які наявні у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 045083 від 14.05.2026, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_4 від 14.05.2026, рапортом поліцейського Черниш Г.В., з яких вбачається, що ОСОБА_1 виганяв з будинку ОСОБА_4 , погрожував ї й фізичною розправою та побив вікна.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство.

Згідно із ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до ст. 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Підстав для направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз`яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховується характер вчинених правопорушень, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Отже ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 14.05.2026 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки власником автомобіля є інша особа ОСОБА_3 .

На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 1360,00 грн.

Отже, остаточно накласти на ОСОБА_1 , на підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом поглинання одного адміністративного стягнення другим, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривеньз позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, а справи 935/1396/26, 935/1398/26, 935/1399/26 об`єднати.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст.40-1,283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Відповідно до положень ст.36 КупАП об`єднати протоколи 935/1396/26, 935/1398/26, 935/1399/26 в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер справи №935/1396/26.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні 14.05.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні 14.05.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні 13.05.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі 1360, 00 грн.

На підставі ст. 36 КУАП визначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн., який сплатити на рахунок: отримувач: ГУК у Житомирській області /Житомир обл./21081300, Код ЄДРПОУ: 37976485, номер рахунку: UA 368999980313060149000006001, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код держ. клас-ції: 21081300, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., якій сплатити на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783 стягувач Державна судова адміністрація України.

Роз`яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО