Ухвала суду № 138821474, 06.08.2026, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/2103/26

Номер провадження 2/718/942/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06.08.2026 року м. Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Мінів О.І., в порядку підготовки, ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кіцманського районного суду Чернівецької області перебуває на розгляді цивільна справа № 718/2103/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року відкрито провадження в справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін по справі.

Після відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням ст. 175, 177 ЦПК України та не може бути прийнята до розгляду.

Згідно до п.3, 5,8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З позовної заяви вбачається, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , 12.12.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 12.12.2025-100002028 та відповідно до умов даного договору позичальнику надано кредит у розмірі 5500,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 12.12.2025.

У додатках до позовної заяви зазначено чотири копії квитанцій про перерахування коштів, а саме: від 12.12.2025 (дві квитанції), 13.12.2025 та 29.12.2025. Водночас судом фактично отримано лише три копії зазначених квитанцій.

Згідно з ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Оскільки матеріали справи не містять копії квитанції про перерахунок коштів від 12.12.2025 (перерахунок згідно укладеного додаткового договору від 12.12.2025 р.), суд вважає необхідним залишити без руху вказану позовну заяву для можливості позивачу надати копію вказаної квитанції про перерахунок коштів від 12.12.2025 р.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду з позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.,ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частиною 13 статті 187 ЦПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи вище викладене суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати позивачу термін встановлений у статті 187 ЦПК України для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху. А у разі якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Керуючись ст. ст. 187, 260, 261, 353 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву по цивільній справі № 718/2103/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Надати позивачу представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» строк для усунення недоліків поданої позовної заяви протягом п`яти днів із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Мінів