Рішення № 138820984, 03.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/713/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, провулок Героїв Небесної Сотні, 18, код ЄДРПОУ 43075760)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." (34100, Рівненська обл., Сарненський район, м. Дубровиця, вул. Завокзальна, буд. 14, код ЄДРПОУ 31606034)

про стягнення в сумі 558 878 грн. 11 коп..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Шурман Я.В.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Шепетівський військовий лісгосп" (далі по тексту Позивач, ДП "Шепетівський лісгосп") звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." (далі по тексту Відповідач, ТОВ "Р.И.Т.М.") в якому, посилаючись на порушення умов Договору №UEEX-12103-2 від 14.10.2025 року, просить стягнути з останнього заборгованість за Договором №UEEX-12103-2 купівлі - продажу необробленої деревини від 14 жовтня 2025 року в розмірі 558 878,11 грн., з яких: 477 878,32 грн. основна заборгованість, 52 435,69 пеня, 23 340,17 грн. інфляційне збільшення, 5 223,93 - грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.06.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 13.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.07.2026 року через систему Електронний суд представником відповідача подано Заяву про розстрочення виконання рішення суду в якій, зокрема, просить суд розстрочити на 12 (дванадцять) місяців рівними частинами виконання рішення суду у даній справі. При цьому посилається на скрутне матеріально-фінансове становище, яке, на його думку ускладнить виконання рішення або зробить його неможливим.

Позивач заперечив проти розстрочення рішення суду про що подав відповідну заяву.

В судове засідання 03.08.2026 року не з`явився представник відповідача, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема, в його Електронний кабінет. Причин неявки в судове засідання Відповідач суду не повідомив. Неявка Відповідача у судове засідання є повторною.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

При розгляд справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та заперечив проти розстрочення рішення суду.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

14 жовтня 2025 року між Державним підприємством «Шепетівський військовий/лісгосп», код ЄДРПОУ 45420726, як Продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «РИ.Т.М.», код ЄДРПОУ 31606034, як Покупцем був укладений Договір № UEEX-12103-2 купівлі - продажу необробленої деревини (надалі по тексту - «Договір»), за результатами біржових торгів (аукціону) з продажу необробленої деревини, що відбувся 14.10.2025 року на товарній біржі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа». Відповідно до умов пункту 1.1. Договору, Продавець зобов`язувався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язувався прийняти необроблену деревину, реалізовану під час Аукціону, яка відповідає умовам даного Договору (далі - Товар), і оплатити його вартість відповідно до умов, визначених розділом 4 даного Договору. Відповідно до п. 1.3. Договору, право власності на Товар за цим Договором переходить до Покупця з моменту виконання умов поставки відповідно до цього Договору. Згідно п. 2.1. Договору, Товар своєю якістю повинен був відповідати таким нормативним документам: ДСТУ EN 1316-1:2019 (EN 1316-1:2012, IDT); ДСТУ EN 1316-2:2022 (EN 1316- 2:2012, IDT); ДСТУ EN 1927-1:2019 (EN 1927-1:2008, IDT); ДСТУ EN 1927-3:2018 (EN 1927- 3:2008, IDT); ДСТУ EN 1927-2:2019 (EN 1927-2:2008; АС:2009, IDT); ТУ У 16.1-00994207- 002:2018; ТУ У 16.1-00994207-003:2018; ТУ У 16.1-00994207-005:2018 (2-а редакція, 2021 рік).

Відповідно до п. 3.1. Договору, термін поставки згідно з цим Договором до 31 грудня 2025 р. включно.

Відповідно до п. 4.5. Договору, Покупець зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання рахунку на оплату партії Товару здійснити оплату (на умовах 100 % передоплати) вартості кожної партії Товару виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця у розмірі, визначеному Продавцем в рахунку з урахуванням умов, встановлених п. 4.3. Договору, якщо інше не обумовлено Сторонами згідно п. 4.7. Договору.

У випадку поставки партії Товару на умовах DAP у погоджене Сторонами місце призначення (доставки), Покупець зобов`язаний додатково сплатити Продавцю документально підтверджену вартість послуг з перевезення партії Товару, вартість пакувальних реквізитів, карантинних та радіологічних сертифікатів тощо.

У випадку поставки партії Товару на умовах FCA (нижній/проміжний склад Продавця) у погоджений Сторонами залізничний термінал із завантаженням на залізничні вагони, Покупець зобов`язаний додатково сплатити Продавцю документально підтверджену вартість послуг з перевезення партії Товару до місця відвантаження та вартість послуг із завантаження на залізничні вагони.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що Сторони можуть домовитись про здійснення Покупцем оплати партії Товару після поставки, але в строк не більше, ніж 10 (десять) робочих днів з моменту поставки відповідної партії Товару. Зміна умов оплати допускається лише шляхом укладення Сторонами Додаткової угоди до даного Договору.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що приймання-передача партії Товару здійснюється:

- за умовами FCA (нижній/проміжний склад Продавця) / EXW (верхній склад Продавця). У випадку внесення змін до цього Договору прийом-передача партії Товару можливі за умовами DAP - у погоджене Сторонами місце призначення (доставки) та за умовами FCA (нижній/проміжний склад Продавця) - у погоджений Сторонами залізничний термінал із завантаженням на залізничні вагони;

- за якістю - відповідно до п. 2.1. цього Договору;

- за кількістю - відповідно до товарно-транспортних чи залізничних накладних та специфікацій до них за підписом уповноваженої особи та печаткою Продавця.

У разі виявлення Сторонами невідповідності партії Товару вимогам щодо якості та/або кількості, Сторони вживають заходів, встановлених п. 5.5. даного Договору, що є підставою для заміни такого Товару на Товар, який буде відповідати вимогам якості, або здійснення допоставки необхідної кількості Товару у порядку, встановленому законодавством України, в тому числі шляхом визначення Продавцем, за погодженням Покупця, іншого структурного підрозділу, зі складу якого буде здійснюватись поставка визначеної партії Товару, про що Сторонами укладається Додаткова угода до цього Договору.

Пунктом 10.8. Договору передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом.

В межах укладеного Договору Позивачем було здійснено поставку Товару, а саме: 20.10.; 21.10.; 22.10.; 25.10.; 27.10., 29.10.; 30.10. та 31.10.2025 року на загальну вартість 1 316 611 (один мільйон триста шістнадцять тисяч шістсот одинадцять) грн. 87 коп. з урахуванням ПДВ. Претензій щодо кількості та/або якості відносно поставленого Товару від Покупця не надходило.

Поставка та факт отримання Покупцем Товару підтверджується підписаними товаро- транспортними накладними (ліс) Форма ЕО - 6, а також підписаним Актом звірки взаєморозрахунків станом на 10.04.2026 року.

Відповідачем в період з жовтня по листопад 2025 року було лише частково проведено оплату отриманого Товару в сумі 836 277 (вісімсот тридцять шість тисяч двісті сімдесят сім) грн. 91 коп. з урахуванням ПДВ, що підтверджується копіями платіжних інструкцій доданих до позовної заяви. Таким чином, заборгованість Відповідача за договором становить 477 878 (чотириста сімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 32 коп. з урахуванням ПДВ.

30 грудня 2025 року на адресу Позивача надійшов гарантійний лист Відповідача, в якому останній повністю визнав борг та гарантував здійснити повну оплату заборгованості за поставлений Товар в сумі 477 878 (чотириста сімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 32 коп. не пізніше 15 січня 2026 року.

Позивач враховуючи обставини на які посилався Відповідач погодився не застосовувати до Відповідача штрафні санкції та не звертатися до суду за примусовим стягненням заборгованості, за умови сплати заборгованості Відповідачем в строки вказані в гарантійному листі.

16 квітня 2026 року Позивачем на адресу Відповідача через AT «Укрпошта» була надіслана претензія вих. № 139, з вимогою добровільної сплати вищевказаної заборгованості за Договором. Претензія була залишена Відповідачем без відповіді, що і стало підставою для звернення Позивача про стягнення вищевказаної заборгованості в судовому порядку.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 09.11.2018 у справі №911/3685/17, від 30.01.2019 у справі №905/2324/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18, від 11.06.2019 у справі №904/2394/18 та від 05.09.2019 у справі №910/14371/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

З огляду на викладене, можна прийти до висновку, що Відповідач повністю визнав борг в розмірі становить 477 878 (чотириста сімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 32 коп., в рамках Договору № UEEX-12103-2 купівлі - продажу необробленої деревини від 14 жовтня 2025 року.

Відповідно до ч.І ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений Товар в сумі 477 878 (чотириста сімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 32 коп. грунтується на договорі та законі, а відтак є праовмірною.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.І ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.З ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Згідно пункту 7.4. Договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати партії Товару, зокрема і у випадку здійснення оплати партії Товару Покупцем на умовах відтермінування платежу згідно п. 4.7 цього Договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Таким чином правомірною є і вимога позивача про стягнення з відповідача 52 435 грн. 69 коп. пені за період з 15.01.2026 по 27.05.2026 року.

Крім того відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної статті позивачем правомірно нараховано відповідачу 23 340 грн. 17 коп. інфляційного збільшення суми боргу та 5 223 грн. 93 коп. 3% річних.

В той же час суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.331).

Відповідно ж до ч. 4 вказаної статті вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач обґрунтовує свою заяву введенням в Україні воєнного стану, проте воєнний стан в Україні було введено Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, а сам договір №UЕЕХ-12103-2 купівлі - продажу необробленої деревини, на підставі якого виник борг, сторони уклали 14 жовтня 2025 року на підставі проведеного аукціону - тобто в період, коли воєнний стан уже тривав понад три з половиною роки. Укладаючи договір 14 жовтня 2025 року, Відповідач діяв на власний ризик, повністю усвідомлював економічну та безпекову ситуацію в країні, а також об`єктивно оцінював свої фінансові можливості щодо виконання зобов`язань. Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у справах щодо форс-мажору та складних обставин) неодноразово наголошував, що воєнний стан сам по собі не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань чи перенесення строків їх виконання, якщо договір укладався в умовах цього ж стану. Таким чином, воєнний стан не є новою, непередбачуваною або виключною обставиною для цього договору в розумінні ч. 1 ст. 331 ГПК України.

Також, суд зазначає, що відповідно до ст. 331 ГПК України, розстрочення виконання судового рішення є винятковим заходом. Відповідач у своїй заяві посилається на скрутне фінансове становище та відсутність коштів. Проте, згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду, складне матеріальне становище чи відсутність фінансування є стандартними ризиками підприємницької діяльності і не є виключними обставинами для відтермінування виконання обов`язку.

Сама по собі відсутність у Відповідача коштів не є підставою для розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців. Натомість тривала затримка виплати цих коштів призведе до ще більших фінансових втрат Позивача через інфляційні процеси.

Посилання Відповідача на наявність інших спорів чи стягнень через наявність заборгованості перед іншими контрагентами, зокрема ДП «Ліси України», не є виключною обставиною чи підставою для надання розстрочки. Навпаки, наявність інших судових процесів чи відкритих проваджень може свідчити про систематичне невиконання Відповідачем своїх договірних зобов`язань перед контрагентами. Той факт, що Відповідач має заборгованість перед іншими контрагентами, в т.ч. стратегічним державним підприємством ДП «Ліси України», лише підтверджує його недобросовісну комерційну поведінку та порушення фінансової дисципліни саме у відносинах із державним сектором. Чинне законодавство України не передбачає правових пріоритетів чи пільг для боржників, які накопичили борги перед іншими кредиторами, і такі обставини є виключно внутрішніми комерційними ризиками самого Відповідача.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевказане, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт невиконання Відповідачем зобов`язань за Договором №UEEX-12103-2 купівлі - продажу необробленої деревини від 14 жовтня 2025 року, а Відповідач вказаного не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М." (34100, Рівненська обл., Сарненський район, м. Дубровиця, вул. Завокзальна, буд. 14, код ЄДРПОУ 31606034) на користь Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, провулок Героїв Небесної Сотні, 18, код ЄДРПОУ 43075760) 477 878 грн. 32 коп. заборгованості за договором, 52 435 грн. 69 коп пені, 23 340 грн. 17 коп інфляційного збільшення боргу, 5 223 грн. 93 коп. 3% річних та 8 383 грн. 17 коп судового збору.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Р.И.Т.М. у задоволенні Заяви про розстрочення виконання рішення суду.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 07 серпня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.