Ухвала суду № 138820831, 06.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.08.2026 Справа№914/2470/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Краєвської Ольги Степанівни, м. Бібрка Перемишлянського району Львівської області

про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви

у справі № 914/2470/26

особи, які можуть отримати статус учасника справи (відповідача)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Львів

Без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

03.08.2026 Фізичною особою-підприємцем Краєвською Ольгою Степанівною подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 2702 від 04.08.2026.

Особами, які можуть отримати статус учасника справи відповідача, заявник визначив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 року, заяву Фізичної особи-підприємця Краєвської Ольги Степанівни про забезпечення позову до подачі позовної заяви передано на розгляд судді Долінській О.З.

06.08.2026 представником ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» подано на адресу суду в систему Електронний суд письмові заперечення на заяву про забезпечення позову з додатками за вх. № 22116/26, відповідно до яких заявник просить суд відмовити Фізичній особі-підприємцю Краєвській О. С. у вжитті заходів забезпечення позову до подання позовної заяви з підстав, викладених у даних запереченнях.

Згідно з ч.2 ст.136 ГПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У заяві про забезпечення позову за вх. № 2702 від 04.08.2026, ФОП Краєвська О. С. просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45204941), а також будь-яким іншим органам, підприємствам, установам та організаціям за зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» здійснювати заходи та вчиняти дії щодо припинення/відключення газопостачання та послуг розподілу/постачання природного газу до об`єкта газопостачання Фізичної особи-підприємця Краєвської Ольги Степанівни (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна№30326499, до набрання рішенням суду у справі законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, ФОП Краєвська О. С. посилається на те, що Краєвська Ольга Степанівна є фізичною особою-підприємцем, якій на праві приватної власності належить комплекс будівель кафе-бару, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: -кафе-бару, Б-1, загальна площа 164.3 кв.м.; танцювального залу з площадкою, В-1, загальна площа 157.7 кв.м.; господарських споруд, 1-7.

Вищезазначене підтверджується витягом про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 15.12.2012р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна№30326499.

Комерційний облік спожитого природного газу на об`єкті ФОП Краєвська О.С. за адресою м.Бібрка, вул. Леся Курбаса, 17 здійснювався за допомогою засобу вимірювальної техніки (ЗВТ) лічильника газу марки Metrix Apator UG G-4, заводський номер 00151658. Між Заявником та представниками Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» укладено Договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання.

Заявник зазначає, що 08 грудня 2025 року представниками Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» під час перевірки вузла обліку було складено акт про порушення №ЛФ АЛ-ЛФ/100-3357-25 від 08.12.2025р. Відповідно до Акту про порушення зазначено, що є порушення підпункту 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме: «несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, а саме деформовані фіксатори кріплення скла облікового механізму, під склом наявний сторонній предмет білого кольору».

11.12.2025 року представниками Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» демонтовано лічильник газу Metrix Apator UG G-4, заводський номер 00151658 на підставі Протоколу №ЛФЕ002104 від 11.12.2025. На момент демонтажу лічильника зафіксовано показання 09811,09 куб. м. Лічильник було поміщено в сейф-пакет та опломбовано пломбою № R 46112708 для направлення на експертизу.

18 грудня 2025 року було проведено комісійну експертизу лічильника газу Metrix Apator UG G-4, заводський номер 00151658, за результатами якої складено Акт експертизи ЗВТ № 1335від 18.12.2025, згідно з висновками якої, як зазначає заявник, нібито виявлено втручання в роботу ЗВТ. Однак, при цьому в акті зазначено, що не порушено цілісність та місцезнаходження пломб, а також цілісність заводського та повірочного тавра на ЗВТ- не порушено.

За результатами перевірки приладу також було видано Довідку про непридатність законодавчо регульованого ЗВТ № 35-ЛГ-10745 від 18.12.2025 року, де підставою для визнання приладу непридатним офіційно визначено: виключно по зовнішньому вигляду та через невідповідність вимогам нормативної документації (НД), а саме ДСТУ 3336-96 та ДСТУ 9035:2020.

12 січня 2026 року відбулося засідання комісії Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення вимог Кодексу ГРМ. За результатами засідання було прийнято Рішення комісії про повне або часткове задоволення Акта про порушення від 12 січня 2026 року, яким Акт про порушення №ЛФ АЛ-ЛФ/100-3357-25 від 08.12.2025р. задоволено повністю. На підставі вказаного рішення представниками Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснено донарахування вартості необлікованого природного газу у розмірі 24 291,96 куб. м на загальну суму 662 375,55 грн, що підтверджується Актомрозрахунком та Рахунком на оплату №22124 від 06 лютого 2026 року.

Заявник вказує, що 30.07.2026 року ФОП Краєвською О.С. отримано Укрпоштою (ідентифікатор № НОМЕР_2 ) лист від Начальника Пустомитівського УЕГГ Львівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» - Попередження (без номеру та дати) в порядку ч.3 ст.59 Закону України «Про ринок природного газу», відповідно до якого зазначено, що у випадку несплати Рахунку на оплату №22124 від 06 лютого 2026 року на загальну суму 662 375,55 грн., Оператор ГРМ припинить розподіл природного газу на об`єкті ФОП Краєвської О.С. за адресою АДРЕСА_1 .

ФОП Краєвська Ольга Степанівна не погоджується з вказаним рішенням комісії, вважає його незаконним та таким, що порушує його права, у зв`язку з чим має намір звернутися до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до ТзОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії про визнання недійсним і скасування Рішення комісії від 12 січня 2026 року, яким Акт про порушення №ЛФ АЛ-ЛФ/100-3357-25 від 08.12.2025 та здійснено донарахування ФОП Краєвська О.С. вартості необлікованого об`єму природного газу в кількості 24 291,96 куб. м на суму 662 375,55 грн.

Дослідивши зміст поданої заяви Фізичної особа-підприємця Краєвської Ольги Степанівни про забезпечення позову до подання позовної заяви за вх. № 2702 від 04.08.2026, а також долучених до неї доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з пунктом 2 частини 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У заяві про забезпечення позову за вх. № 2702 від 04.08.2026, ФОП Краєвська О. С. просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45204941), а також будь-яким іншим органам, підприємствам, установам та організаціям за зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» здійснювати заходи та вчиняти дії щодо припинення/відключення газопостачання та послуг розподілу/постачання природного газу до об`єкта газопостачання Фізичної особи-підприємця Краєвської Ольги Степанівни (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна№30326499, до набрання рішенням суду у справі законної сили.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Суд зазначає, що наведені доводи ФОП Краєвської О.С. у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви за вх. № 2702 від 04.08.2026 не підтверджують існування реальної та безпосередньої загрози порушення прав заявниці чи утруднення виконання можливого рішення суду, а ґрунтуються виключно на припущеннях щодо можливого припинення газопостачання у майбутньому.

Також суд відзначає, що з моменту задоволення акту про порушення 12.01.2026 Оператор ГРМ не припиняв споживачу послуги з розподілу природного газу по час звернення заявниці до суду з даною заявою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 (провадження №12-90гс20) зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Отже, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Тобто, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року (справа № 753/22860/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Таким чином, матеріали заяви ФОП Краєвської О.С. про забезпечення позову не містять жодних доказів, які б підтверджували, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, ФОП Краєвською О.С. не наведено обставин, які б свідчили про існування невідкладної необхідності у вжитті заходів забезпечення позову саме до подання позовної заяви.

Наведені доводи ФОП Краєвської О.С. не підтверджують існування реальної та безпосередньої загрози порушення прав заявника чи утруднення виконання можливого рішення суду, а ґрунтуються виключно на припущеннях щодо можливого припинення газопостачання у майбутньому.

Представником ФОП Краєвської О.С. не доведено, яким саме чином невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду у майбутній справі.

Об`єктивних обставин, що несуть реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, мотивів співмірності запропонованого заходу із предметом позову, підтверджену доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування зазначених у заяві заходів забезпечення позову, заявником не наведено.

Необхідно зазначити, що у господарському судочинстві відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Саме лише посилання на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди для виконання судового рішення або можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого доказами, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд також акцентує, що інститут забезпечення позову призначений для запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, а не для автоматичного застосування обмежувальних заходів при порушенні зобов`язання іншою стороною. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову, є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, постанова Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.02.2025 у справі №916/4391/24).

Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 у справі №916/2957/24 зробив висновок, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову, є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Така правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019р. у справі № 910/688/13.

Водночас, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність лише припущень щодо можливого виникнення ускладнень під час виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів, наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019р. у справі № 902/483/18, від 28.08.2019р. у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020р. у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020р. у справі № 922/2163/17.

У порушення вищевикладеного, ФОП Краєвською О. С. в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами наявності підстав для забезпечення позову.

Зважаючи на все викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Фізичної особа-підприємця Краєвської Ольги Степанівни про забезпечення позову до подання позовної заяви за вх. № 2702 від 04.08.2026, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Фізичної особа-підприємця Краєвської Ольги Степанівни про забезпечення позову до подання позовної заяви за вх. № 2702 від 04.08.2026 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Долінська О.З.