Рішення № 138820779, 05.08.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокуСправа № 912/700/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. за правилами загального позовного провадження справу № 912/700/26

за позовом заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. С. Бандери, 7, ідентифікаційний код - 02910025)

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92, ідентифікаційний код - 43877118)

до Новомиргородської міської ради (26001, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 227/7, ідентифікаційний код - 04055104)

про стягнення 667 069,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позиції учасників справи.

Заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі позивач) до Новомиргородської міської ради (далі відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельних ділянок у сумі 667 069,66 грн, зарахувавши кошти на р/р UA148999980333149331000011543, ГУК у Кіров.обл./тг м.Новомиргород/, код класифікації доходів бюджету - 24062100, ЄДРПОУ 37918230 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності), банк отримувача - Казначейство України.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: розташування на території Новомиргородської міської ради стихійних, несанкціонованих сміттєзвалищ, що було встановлено під час перевірки (акт від 05.02.2024-09.02.2024 № 2/5-5.1-5.2-3.1-3.2-3.3-3.4-3.5-8/24) та стало підставою для розрахунку збитків внаслідок забруднення земель.

Зокрема, прокурор указує, що за межами населеного пункту с. Мартоноша Мартоноського старостинського округу на земельній ділянці з координатами 48.776798,31.787593° площею 6000,0 кв.м складуються побутові відходи. Аналогічні відходи розміщені на земельній ділянці з координатами 48.856613,31.630458° площею 1700,68 кв.м., розташованій на відстані 4 км від м. Новомиргород Новоукраїнського району. Крім того, на відстані 0,5 км від с. Каніж Новоукраїнського району на земельній ділянці з координатами 48.734326,31.922613° площею 15000,0 кв.м складуються побутові відходи. Аналогічні відходи розміщені на земельній ділянці з координатами 48.846743,31.715682° площею 15000,0 кв.м., розташованій на відстані 0,5 км від с. Тишківка Новоукраїнськрго району. Також встановлено факт забруднення земельної ділянки з координатами 48.7402645,31.8929481°, яка розташована за межами с. Панчеве Новоукраїнського району площею 340,0 кв.м, побутовими відходами.

Посилаючись на акти відбору проб ґрунтів № 1-24 від 05.02.2024, № 2-24 від 05.02.2024, № 3-24 від 05.02.2024, № 4-24 від 07.02.2024 та № 5-24 від 07.02.2024, а також протоколи № 1-24 від 11.04.2024, № 2-24 від 11.04.2024, № 3-24 від 26.03.2024, № 4-24 від 26.03.2024 та № 5-24 від 27.03.2024, прокурор повідомляє, що в ході перевірки працівниками екологічної інспекції було відібрано проби ґрунту на вищезазнчених несанкціонованих сміттєзвалищах. За результатами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів відібраних проб встановлено забруднення земельних ділянок сульфатами, фосфором, амонієм, нітратами та хлоридами.

Покликаючись на постанову від 09.02.2024 № 216558, прокурор зазначає про притягнення позивачем начальника відділу містобудування, архітектури, будівництва, ЖКГ та ЦЗ Новомиргородської міської ради Кирилюка О.В. до адміністративної відповідальності у виді штрафу за статтею 52 КУпАП (псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель), а також про добровільну оплату зазначеного штрафу.

Прокурор, посилаючись на Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої засміченням та забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 27.10.2024, повідомляє про розмір шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельних ділянок, розрахованої працівниками екологічної інспекції:

- щодо земельної ділянки з координатами 48.776798,31.787593° за межами с. Мартоноша - 40200 грн;

- щодо земельної ділянки з координатами 48.856613,31.630458° на відстані 4 км від м. Новомиргород Новоукраїнського району - 44153,91грн;

- щодо земельної ділянки з координатами 48.734326,31.922613° на відстані 0,5 км від с. Каніж 238 687,50 грн;

- щодо земельної ділянки з координатами 48.846743,31.715682° на відстані 0,5 км від с. Тишківка 339 187,50 грн;

- щодо земельної ділянки з координатами 48.7402645,31.8929481°, яка розташована за межами с. Панчеве - 4 840,75 грн.

За твердженням позовної заяви, загальний розмір шкоди, яка заподіяна в результаті забруднення вищезазначених земельних ділянок, становить 667 069,66 грн.

Прокурор зазначає, що відповідачу направлялися п`ять претензій про сплату шкоди, які залишилися без відповіді та задоволення.

Посилаючись на пункт 24 розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України, прокурор стверджує, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. За такого прокурор вважає, що збитки, заподіяні державі внаслідок забруднення земельних ділянок, розташованих на території Новомиргородської територіальної громади, на загальну суму 667 069,66 грн, повинні бути стягнуті з відповідача.

Позивач подав до суду письмові пояснення, в яких повідомив, що підтримує позовні вимоги прокурора.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що прокурор не довів усіх елементів складу цивільного правопорушення, а тому стягнення шкоди у заявленому розмірі є протиправним.

Відповідач зазначає, що відповідач не допускав розміщення на підвідомчій території несанкціонованих сміттєзвалищ (такі сміттєзвалища існували до реорганізації відповідача та до передання земель за межами населених пунктів до комунальної власності (пункт 24 Перехідних положень Земельного кодексу України набрав чинності 27.05.2021). Указані в акті перевірки сміттєзвалища, які стали «надбанням» міської ради у силі проведеної державної реформи децентралізації, не підтверджують протиправність поведінки відповідача.

Відповідач звертає увагу, що за незначний строк від моменту початку функціонування відповідача в новому складі, до якого увійшли 12 старостинських округів та до проведення перевірки відповідач ужив заходів щодо затвердження програм та заходів у сфері поводження з відходами, виділив кошти на їх реалізацію, а також протягом 2023 року на території громади ліквідував 127 несанкціонованих сміттєзвалищ.

Посилаючись на акт перевірки, відповідач указує, що 16 сміттєзвалищ включені до реєстру місць видалення відходів, а тому сміттєзвалища не є стихійними та несанкціонованими.

Відповідач зазначає, що винність дій у забрудненні земельних ділянок не може підтверджуватися і не підтверджується постановою позивача про накладення адміністративного стягнення, яка винесена за 2 місяці до результатів протоколів вимірювання показників ґрунту.

На переконання відповідача, позивач обчислив розмір шкоди на підставі неналежних доказів, що свідчить про недостовірність розрахунків розміру шкоди, а тому не доведено її наявність. Показники фактичних та контрольних проб ґрунтів, які покладено в основу розрахунків, розміру шкоди, є недостовірними, оскільки проби ґрунтів відібрано за відсутності відповідача, а в акті перевірки та у більшості актах відбору проб зазначено недостовірну, суперечливу одна одній інформацію про дійсні засоби вимірювальної техніки, якими відібрано проби, та наявність відповідних свідоцтв про їх повірку. Тому показники, зазначені в актах відбору проб, та здійснені на підставі них розрахунки є недостовірними.

Відповідач звертає увагу, що позивач відібрав проби ґрунту всупереч приписів ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 "Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб" та наказу Мінекології від 19.04.2013 № 179, що призвело до недостовірності результатів вимірювань.

Відповідач наголошує на обов`язковості зазначення в актах відбору проб: представника, місця відбору, прив`язки до місцевості; кількості точкових проб і наводить за текстом відзиву обставини, які вважає порушеннями та які, на переконання відповідача, має кожен з актів та протоколів, звертаючи увагу на розбіжності в зазначенні координат земельних ділянок та їхніх площ, відсутності зазначення прив`язки до місцевості, відсутність в актах і протоколах іншої необхідної інформації тощо.

Відповідач зазначає, що виконані позивачем на підставі зазначених актів і протоколів розрахунки розміру шкоди та пред`явлені претензії про відшкодування шкоди є неналежними, необґрунтованими та не відповідають вимогам законодавства.

Відповідач також вважає відсутніми підстави для представництва інтересів держави прокурором у цій справі, зазначаючи, що відсутність у позивача коштів для сплати судового збору (що відповідач вважає недоведеним) чи фінансові труднощі органу державної влади не є підставою для звернення прокурора до суду.

Відповідач підсумовує, що надані прокурором докази в їхній сукупності не доводять шкоди, заподіяної відповідачем державі внаслідок забруднення земельних ділянок, зокрема, відсутній складу цивільного правопорушення, а також не доведено розмір завданої шкоди, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

У відповіді на відзив прокурор вбачає у діях відповідача всі елементи складу цивільного правопорушення, а саме: протиправну поведінку, яка виражається у забрудненні земельних ділянок; безпосередній причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; вину відповідача, яка полягає у забрудненні земельних ділянок.

Прокурор пояснює, що оскільки шкода, заподіяна відповідачем внаслідок порушення природоохоронного законодавства, зумовленого забрудненням земельних ресурсів, до цього часу не відшкодована, суб`єкт владних повноважень не здійснює захист інтересів держави, прокурор звертається до суду з відповідним позовом.

Прокурор повідомляє, що відповідач є органом місцевого самоврядування в Новоукраїнському районі Кіровоградської області, що представляє Новомиргородську міську територіальну громаду з 09.12.2020.

Прокурор звертає увагу, що під час проведення перевірки будь-яких зауважень з боку присутніх від відповідача осіб не надходило, копія акта перевірки отримана уповноваженою особою - першим заступником Новомиргородського міського голови та підписано без будь-яких зауважень уповноваженими особами - першим заступником міського голови Новомиргородської міської ради, начальником відділу містобудування, архітектури, будівництва, ЖКГ та цивільного захисту та начальником відділу з питань земельних відносин Новомиргородської міської ради. В акті перевірки зазначені всі прилади, за допомогою яких здійснювалося вимірювання площ забруднених земельних ділянок; площа забруднення вимірювалася на місцевості у присутності представників міської ради, а саме: старост старостинських округів; при цьому зазначено географічні координати всіх земельних ділянок, на яких виявлено сміттєзвалища; за результатами візуального огляду та вимірювань складені відповідні план-схеми земельних ділянок.

Прокурор стверджує, що відбір проб ґрунтів проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: ДСТУ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб, у зв`язку з чим акти відбору проб ґрунтів від 05.02.2024 та від 07.02.2024 та протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 1-24 від 11.04.2024, № 2-24 від 11.04.2024, № 3-24 від 26.03.2024, № 4-24 від 26.03.2024 та № 5-24 від 27.03.2024 є належними та допустимими доказами.

Прокурор зазначає, що незважаючи на очевидність порушення інтересів держави, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не здійснює захист інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки, оскільки вичерпних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної відповідачем, не вжито, відповідний позов про стягнення з нього збитків до суду не заявлено.

Посилаючись на висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 15.10.2019 № 903/129/18, у пункті 6.43 постанови від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 прокурор указує, що "нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Сам факт незвернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з позовом. Незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом.

У додаткових поясненнях від 27.05.2026 позивач повідомляє, що вимірювання площ засмічених (забруднених) земельних ділянок проводилось рулеткою вимірювальною зав.№1, свідоцтво про повірку № 08-0/16718-2 (16-17 арк. акта перевірки).

Позивач зазначає, що працівники відділу інструментально-лабораторного контролю відібрали проби ґрунту для проведення дослідження факту забруднення території. За результатами проведених вимірювань вмісту забруднюючих речовин у відібраних пробах ґрунту було встановлено факт забруднення земельних ділянок, що є підставою для нарахування розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.

Позивач указує, що всі вищезазначені акти відбору проб ґрунтів підписані представниками громад без жодних зауважень, в тому числі щодо використання рулеток та визначення площі забруднення за їх допомогою.

Позивач вважає за необхідне відхилити заперечення відповідача щодо висловлених сумнівів у правильності визначення географічних даних. На переконання позивача, такі заперечення відповідача є немотивовані в контексті присутності під час перевірки його уповноважених осіб та їхньої фактичної обізнаності і можливості визначення реального географічного розташування земельних ділянок.

Позивач виснує, що акт перевірки встановлює забруднення земельних ділянок відходами у невідведених місцях, що призводить до забруднення навколишнього природного середовища, та містить достатньо даних для кваліфікації відповідного правопорушення.

У додаткових поясненнях від 29.06.2026 позивач зазначає, що в разі перебування земельної ділянки в оренді, відповідач повинен був вимагати від орендарів виконання умов договору щодо ліквідації сміттєзвалищ та вживати заходи реагування. На переконання позивача, доводи відповідача про невідповідність координат фактичному місцю розташування земельної ділянки не спростовують встановленого факту порушення (забруднення землі). Позивач указує, що акт перевірки підписаний відповідачем без зауважень.

У додаткових поясненнях від 15.07.2026 позивач повідомляє про можливу описку в акті відбору ґрунтів № 4-24 в частині зазначення площі земельної ділянки 1780,68 кв.м. За твердженням позивача, правильна площа зазначена в акті перевірки та схемі (1700,68 кв.м). Позивач повідомляє, що зазначення координат 48.846743, 31.715682. с Йосипівка є технічною помилкою, оскільки сміттєзвалище розташоване у с. Тишківка.

Позивач стверджує, що ключовим є те, що сміттєзвалище розташоване на території, яка підвідомча відповідачу. Головним критерієм для обчислення розміру шкоди є площа земельної ділянки, яку, на переконання позивача, достовірно встановлено.

Відповідно до проведених оглядів здійснено відбір проб ґрунтів та складено Акт відбору проб ґрунтів № 1-24 від 05.02.2024, Акт відбору проб ґрунтів № 2-24 від 05.02.2024, - Акт відбору проб ґрунтів № 3-24 від 05.02.2024, Акт відбору проб ґрунтів № 4-24 від 07.02.2024, Акт відбору проб ґрунтів № 5-24 від 07.02.2024.

Позивач зазначає, що до кожного вищезазначеного акта відбору проб додається карта схеми відбору проб, яка є додатком до акта відбору проб, в якому зазначена площа обстеженої земельної ділянки, яка засмічена (забруднена) внаслідок розташованого несанкціонованого сміттєзвалища, товщина шару відходів (координати) та ін.

Акти відбору проб скріплюються підписами виконавців відбору проб і представників підприємства, присутніх при відборі проб. Старости старостинських округів були визначені представниками громад як відповідальні особи для проведення обстеження території громади (в тому числі бути присутніми під час відбору проб ґрунтів). Всі вищезазначені Акти відбору проб ґрунтів підписані представниками громад без жодних зауважень.

Рух справи.

Ухвалою від 30.03.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/700/26 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 28.04.2026.

Протокольною ухвалою від 28.04.2026 суд на підставі статті 183 ГПК України відклав підготовче засідання до 06.05.2026.

04.05.2026 та 06.05.2026 від відповідача надійшли клопотання про долучення доказів.

Протокольною ухвалою від 06.05.2026 суд на підставі статті 183 ГПК України за клопотанням прокурора оголосив перерву у підготовчому засіданні до 28.05.2026.

20.05.2026 від прокурора надійшли заперечення на клопотання відповідача по суті наданих доказів.

Протокольними ухвалами від 28.05.2026 суд задовольнив клопотання відповідача від 04.05.2026 та від 06.05.2026 про долучення доказів; дозволив позивачу подати додаткові пояснення у справі і прийняв додаткові пояснення позивача від 27.05.2026; долучив до справи заперечення прокурора на клопотання відповідача про долучення доказів. Суд узяв до уваги, що додаткові докази не подані відповідачем разом із відзивом з поважних причин, оскільки надійшли в розпорядження відповідача після подання відзиву (частини 4, 5 статті 80 ГПК України); додаткові пояснення позивача містять аргументи позивача щодо позиції відповідача, викладеної у відзиві, з урахуванням додатково поданих відповідачем доказів (частина 5 статті 161 ГПК України); подання письмових заперечень на клопотання є правом учасника справи (пункт 3 частини 1 статті 42 ГПК України).

Протокольною ухвалою від 28.05.2026 суд на підставі частини 3 статті 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 28.05.2026, надалі оформленою окремим документом, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.06.2026.

23.06.2026 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 23.06.2026 представник відповідача заявила усне клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження для долучення до справи доказів, доданих до клопотання від 23.06.2026. Суд залишив указане клопотання без задоволення, дійшовши висновку про можливість прийняття додаткових доказів в судовому засіданні до початку розгляду справи по суті, уникаючи надмірного формалізму без повернення до стадії підготовчого провадження, беручи також до уваги, що інших підстав для повернення до стадії підготовчого провадження сторони не висловили. Приймаючи докази, суд урахував норми частини п`ятої статті 80 ГПК України та поважність причин їх неподання відповідачем разом із відзивом (наявність додаткових доказів установлена відповідачем під час підготовки відзиву в іншій справі за участю сторін, провадження в якій відкрите після закриття підготовчого провадження у справі № 912/700/26 (№ 912/1475/26).

До початку розгляду справи по суті протокольними ухвалами від 23.06.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про долучення доказів; за клопотанням прокурора відклав розгляд справи до 30.06.2026 для надання можливості відреагувати на додаткові докази та визнав явку представника позивача в судове засідання обов`язковою.

29.06.2026 позивач подав до суду додаткові пояснення щодо додатково долучених доказів.

Протокольною ухвалою від 30.06.2026 на підставі частини 5 статті 161 ГПК України прийняв подані позивачем додаткові пояснення.

У судовому засіданні 30.06.2026 оголошувалась перерва до 16.07.2026.

15.07.2026 позивач подав до суду додаткові пояснення щодо питань, які виникли під час судового засідання 30.06.2026.

Протокольною ухвалою від 16.07.2026 суд долучив указані пояснення до справи, ураховуючи, що вони містять інформацію щодо питань, потреба у з`ясуванні яких встановлена в судовому засіданні 30.06.2026.

У судовому засіданні 16.07.2026 суд продовжив розгляд справи.

Протокольною ухвалою від 16.07.2026 у судовому розгляді оголошена перерва до 28.07.2026.

28.07.2026 суд продовжив розгляд справи. У судовому засіданні 28.07.2026 брали участь прокурор і представник відповідача, позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Під час розгляду справи по суті прокурор Мороз В.С. (у судових засіданнях 23.06.2026, 30.06.2026, 16.07.2026, 28.07.2026) і представник позивача у порядку самопредставництва Братухін О.Ю. (у судових засіданнях 30.06.2026, 16.07.2026) позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідача адвокат Курлейко О.С. під час розгляду справи по суті (у судових засіданнях 23.06.2026, 30.06.2026, 16.07.2026, 28.07.2026) проти позовних вимог заперечувала з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

28.07.2026 суд перейшов у стадію ухвалення судового рішення, відклав ухвалення і проголошення судового рішення до 05.08.2026.

05.08.2026 суд ухвалив і проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини справи. Релевантне законодавство. Висновки суду.

Ухвалюючи рішення по суті спору між сторонами, суд виходив з повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень проти таких вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зокрема, дослідивши пояснення учасників справи у заявах по суті справи, заслухавши представників учасників справи у судових засіданнях, повно, безпосередньо і всебічно дослідивши наявні у справі докази, суд установив обставини, які є предметом доказування у справі.

У період з 05.02.2024 до 09.02.2024 позивач провів планову перевірку в частині здійснення делегованих повноважень органом виконавчої влади Новомиргородській міській раді, за результатами якої складений акт № 2/5-5.1-5.2-3.1-3.2-3.3-3.4-3.5-8/24 (далі Акт перевірки, т.1, а.с. 48-73).

Акт перевірки підписаний старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) Кріпаком В.А., Яремчуком О.М., Погребняком С.І., Нех Л.В., Стрельцовою Т.М., Роменською О.М., Носалем В.Г., державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) Кочетовою О.В., першим заступником міського голови Новомиргородської міської ради Поляковим В.О., начальником відділу комунальної власності, земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та сільського господарства Долинської міської ради Кирилюком О.В., начальником відділу з питань земельних відносин Новомиргородської міської ради Нежевенком О.А.

З боку відповідача Акт перевірки підписаний без зауважень.

В Акті перевірки зазначено, що примірник Акта отримав перший заступник міського голови Поляков В.О., водночас його підпис про отримання на Акті перевірки відсутній, що суд додатково перевірив оглядом оригіналу Акта перевірки в судовому засіданні.

В Акті перевірки, серед іншого, зафіксовано (а.с. 63-64, сторінки 16-17 Акта перевірки) таке:

"Під час проведення перевірки вибірково здійснено виїзд на:

1. Сміттєзвалище, що розташоване за межами населеного пункту с. Мартоноша Мартоноського старостинського округу з географічною прив`язкою об`єкта географічні координати 48.776798, 31.787593. Правоустановчі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель". Площа земельної ділянки, на якій знаходиться сміттєзвалище, становить 0,6 га. Товщина шару відходів складає 1,0 м. Під час огляду території, відділом інструментально-лабораторного контролю Кіровогражської області Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) відібрано пробу ґрунтів для проведення дослідження факту забруднення території (план-схема додається).

2. Сміттєзвалище, що розташоване за межами населеного пункту 0,5 км від с. Панчеве сміттєзвалище № 2 (географічні координати 48.739812 П.Ш., 31.892444 С.Д.) площа земельної ділянки 0,6 га, відділом інструментально-лабораторного контролю відібрано пробу ґрунтів для проведення дослідження факту забруднення території. Правоустановчі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні, також Поблизу зазначеного вище сміттєзвалища, згідно географічних координат(48.7402645, 31.8929481) виявлено засмічену земельну ділянку площею 340 кв.м. товщина шару відходів 1,0 м. (план-схема додається), що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На зазначеній земпельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про відходи".

3. Сміттєзвалище, що розташоване за межами населеного пункту 0,5 кв від с. Панчеве сміттєзвалище (географічні координати 48.729455 П.Ш., 31.839576 С.Д.) площа земельної ділянки 0,4 га., товщина шару відходів 1,4 м. Правоустановчі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні, також (план-схема додається), що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

4. Сміттєзвалище розташоване за 0,5 км від с. Каніж, (географічні координати 48.734326 П.Ш., 31.922613 С.Д.) площа земельної ділянки 1,5 га. Товщина шару відходів складає 1,5 м., відділом інструментально-лабораторного контролю відібрано пробу ґрунтів для проведення дослідження факту забруднення території (план-схема додається). Правоустановчі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

5. Сміттєзвалище розташоване за 0,5 км. від с. Тишківка, (географічні координати 48.846743 П.Ш., 31.715682 С.Д.), площа земельної ділянки 1,5 га Товщина шару відходів складає 2 м., відділом інструментально-лабораторного контролю відібрано пробу ґрунтів для проведення дослідження факту забруднення території (план-схема додається). Правоустановчі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

6. Сміттєзвалище розташоване 1,38 км від с. Турія, (географічні координати 48.882958 П.Ш., 31.670094 С.Д.), площа земельної ділянки 1,43 га Товщина шару відходів складає 2 м., (план-схема додається). Правоустановчі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

7. Сміттєзвалище розташоване за межами, 2,0 км від с. Йосипівка, (географічні координати 48.846743 П.Ш., 31.715682 С.Д.), площа земельної ділянки 0,5 га, Товщина шару відходів складає 2 м., (план-схема додається). Правоустановчі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

8. Несанкціоноване сміттєзвалище розташоване: 4 км. від м. Новомиргород, географічні координати 48.856613 П.Ш., 31.630458 С.Д.) поблизу міського сміттєзвалища, площа земельної ділянки складає 1700,68 кв.м. Товщина шару відходів становить 0,5 м., відділом інструментально-лабораторного контролю відібрано пробу ґрунтів для проведення дослідження факту забруднення території (план-схема додається). Правоустановчі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

9. Сміттєзвалище розташоване: 4 км від м. Новомиргород, (географічні координати 48.757868 П.Ш., 31.630458 С.Д.), площа земельної ділянки складає 7700 кв.м. Товщина шару відходів становить 2 м., відділом інструментально-лабораторного контролю відібрано пробу ґрунтів для проведення дослідження факту забруднення території (план-схема додається). Правоустановчі документи на земельну ділянку під сміттєзвалищем відсутні, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На зазначеній земельній ділянці складуються тверді побутові відходи, будівельні відходи та відходи рослинного походження, що є порушенням ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

Вимірювання площ засмічених (забруднених) ділянок проводилось рулеткою вимірювальною зав. 1 свідоцтво про повірку № 08-0/16718-2 від 12 травня 2023 чинне до 12 травня 2024 року.

У порушення вимог ст. 26 Закону України "Про управління відходами" Новомиргородською міською радою не забезпечується захист земель від забруднення, засмічення, а саме: не вирішено відповідно до законодавства питання щодо розміщення на своїй території об`єктів оброблення відходів, що призвело до захоронення змішаних побутових, будівельних відходів на вищезазначених земельних ділянках".

До Акта перевірки додаються схеми засмічення, забруднення земельних ділянок, складені старшим інспектором з ОНПС Придніпровського округу Погребняком С. (т.1, а.с. 87, 90, 93, 96, 99):

- щодо земельної ділянки 0,5 км від с. Мартоноша, географічні координати 48.776798, 31.787593 (від 05.02.2024);

- щодо земельної ділянки 0,5 км від с.Панчеве, географічні координати 48.739812, 31.892444 (від 05.02.2024);

- щодо земельної ділянки, с. Каніж, 0,5 км від населеного пункту, географічні координати 48.734326, 31.922613 (від 05.02.2024);

- щодо земельної ділянки за містом Новомиргород, географічні координати 48.856613, 31.630458, 4 км від міста (від 07.02.2024);

- щодо земельної ділянки 0,5 км від с. Тишківка, географічні координати 48.846743, 31.715682 (від 07.02.2024).

Під час проведення перевірки 05.02.2024 і 07.02.2024 позивач відібрав проби ґрунту, що відобразив в Актах відбору проб ґрунтів № 1-24 (т.1, а.с. 85-86), № 2-24 (т.1, а.с.88-89), № 3-24 (т.1, а.с. 91-92), № 4-24 (т.1, а.с. 94-95), № 5-24 (т.1, а.с. 97-98).

Акти відбору проб ґрунтів підписані виконавцем відбору проб Кочетовою О.В. (посадовою особою позивача) і старостами старостинських округів: Мартоноського старостинського округу Пістоль О.С. (№ 1-24), Панчівського старостинського округу Босько В.Ф. (№ 2-24), Канізького старостинського округу Татаровим Л.О. (№ 3-24), Йосипівського старостинського округу Однокоз М.І (№ 5-24), директором КП "Комунальник-2016" Шевченко Р.О. (№ 4-24)

За результатами перевірки позивач вніс відповідачу припис від 16.02.2024 № 2/5-5.1-5.2-3.1-3.2-3.3-3.4-3.5-8/24 (т.1, а.с. 74-77, далі Припис).

Повідомляючи позивачу про заходи на виконання Припису, відповідач листом від 29.05.2024 № 02-20/60/2 (т.1, а.с. 82) зазначив, що на території Номирогородської міської територіальної громади послуги з управління побутовими відходами надає Комунальне підприємство "Комунальник-2016" згідно з рішенням виконавчого комітету від 26.01.2024 № 8. На території громади запроваджено роздільне збирання пластикових пляшок. На територіях багатоповерхових будинків, підприємств торгівлі, навчальних закладів встановлено 11 контейнерів. З метою забезпечення утримання території населених пунктів громади в належному санітарному стані, їх санітарного очищення проводиться „День довкілля, щорічна всеукраїнська акція з благоустрою "За чисте довкілля", під час проведення яких ліквідовуються несанкціоновані сміттєзвалища на пустирях, прибудинкових територіях та в межах смуг вулиць і доріг населених пунктів громади.

Повідомив, що станом на 01.05.2024 на території громади виявлено та ліквідовано 57 несанкціонованих сміттєзвалищ. Зібрано та вивезено 228 куб.м твердих побутових відходів. Безхазяйних відходів на території громади не виявлено.

Надаючи позивачу інформацію про виконання Припису щодо питання балансоутримувачів сміттєзвалищ твердих побутових відходів, відповідач листом від 12.04.2024 № 02-20/45/1 (т.1, а.с. 80) повідомив, що від сільських рад до Новомиргородської міської ради полігони твердих побутових відходів не передавалися. На території громади знаходиться один полігон ТПВ, його балансоутримувачем є КП "Комунальник-2016".

09.02.2024 позивач склав протокол про адміністративне правопорушення № 216558 (т.1, а.с. 122, далі - Протокол) щодо начальника відділу містобудування, архітектури, будівництва, ЖКГ та ЦЗ Новомиргородської міської ради Кирилюка О.В. за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Постановою від 09.02.2024 № 216558 (т.1, а.с. 123, далі - Постанова) позивач застосував до начальника відділу містобудування, архітектури, будівництва, ЖКГ та ЦЗ Новомиргородської міської ради Кирилюка О.В. адміністративне стягнення у формі штрафу в сумі 1 020 грн. Як указано в постанові, штраф накладений за правопорушення, передбачене статтею 52 КУпАП. Зазначено, що в ході проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Новомиргородською міською радою встановлено факт засмічення (забруднення) земельних ділянок побутовими та будівельними відходами на території Новомиргородської міської ради (територіальної громади), земельні ділянки під сміттєзвалищами сіл Мартоноша, Панчеве, Каніж, Капітанівка, Тишківка, Йосипівка та сміттєзвалище м. Новомиргород.

Зазначений вище штраф сплачений 15.02.2024 (т.1, а.с. 124).

Позивач провів вимірювання складу показників та властивостей ґрунтів відповідно до Актів відбору проб ґрунтів від 05.02.2024 та відібраних за ними пробами. Результати вимірювань відобразив у Протоколах № 1-24 та № 2-24 від 11.04.2024, № 3-24 та № 4-24 від 26.03.2024, № 5-24 від 27.03.2024 (т.1, а.с. 100 121, далі Протоколи вимірювань). На підставі результатів зазначених вимірювань позивач дійшов висновку, що земельні ділянки є забрудненими.

Позивач направив відповідачу претензії про відшкодування шкоди, яка заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земельної ділянки:

- від 30.04.2024 № 3.1/87-ПР на суму 40 200 грн щодо земельної ділянки з координатами 48.776798, 31.787593, яка розташована за межами с. Мартоноша Мартоноського старостинського округу Новоукраїнського району Кіровоградської області (т.1, а.с. 125-126);

- від 30.04.2024 № 3.1/88-ПР на суму 44 153,91 грн щодо земельної ділянки з координатами 48.856613, 31.630458, яка розташована на відстані 4 км від м. Новомиргород Новоукраїнського району Кіровоградської області (т.1, а.с. 127-129);

- від 02.05.2024 № 3.1/91-ПР на суму 238 687,50 грн щодо земельної ділянки з координатами 48.734326, 31.922613, яка розташована на відстані 0,5 км від с. Каніж Новоукраїнського району Кіровоградської області (т.1, а.с. 130-132);

- від 02.05.2024 № 3.1/92-ПР на суму 339 187,50 грн щодо земельної ділянки з координатами 48.846743, 31.715682, яка розташована на відстані 0,5 км від с. Тишківка Новоукраїнського району Кіровоградської області (т.1, а.с. 133-135);

- від 23.05.2024 № 3.1/111-ПР на суму 4 840,75 грн щодо земельної ділянки з координатами 48.7402645, 31.8929481, яка розташована за межами с. Панчеве Новоукраїнського району Кіровоградської області (т.1, а.с. 136-138).

Загальна сума за всіма претензіями становить 667 069,66 грн.

До претензій додані розрахунки розміру шкоди, в яких указано, що вони виконані згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 27.10.1997 № 171.

Листом від 20.06.2024 № 02-20/77/2 (т.1, а.с. 178) відповідач повідомив позивачу, що відповідачу не були надані додатки до Акта перевірки, а саме: план-схеми земельних ділянок, зазначені на сторінках 16-17 Акта перевірки. Відповідач просив надати йому для розгляду претензій план-схеми земельних ділянок, зазначені на сторінках 16-17 Акта перевірки, акти відбору ґрунтів, свідоцтво про повірку вимірювальної рулетки № 08-0/16718-2 від 12.05.2023, чинне до 12.05.2024, протоколи вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів № 1-24 від 11.04.2024, № 2-24 від 11.04.2024, № 3-24 від 26.03.2024, № 4-24 від 26.03.2024, № 5-24 від 27.03.2024, листи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06.05.2024 № 8-11-0.10-1844/2-24, від 13.03.2024 № 8-22-0.555.3-615/290-24, від 19.04.2024 № 8-11-0.10-1639/2-24, матеріали щодо визначення площ земельних ділянок, на яких було виявлено забруднення/засмічення. Повідомив, що після отримання зазначених копій документів відповідач повідомить позивача про результати розгляду отриманих претензій.

Листом від 24.07.2024 № 15-09/145 (т.1, а.с. 179-185) відповідач відхилив претензії позивача, пославшись на те, що сам по собі факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і, як наслідок, для виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відповідач вказав, що докази, викладені в претензіях та доданих у них документах, не доводять наявності шкоди, її розміру.

Листом від 21.08.2024 № 5-5927 (т.1, а.с. 186) позивач повідомив, що зібрав достатні докази, зафіксував факти засмічення та забруднення земельних ділянок та запропонував відповідачу добровільно відшкодувати шкоду. Серед іншого, вказав, що всі виміри проводилися рулеткою вимірювальною зав. 1, свідоцтво про повірку № 08-0/16718-2 від 12.05.2023. Вказав, що чинним законодавством не передбачено надавати копію або другий екземпляр акта відбору проб ґрунтів третім особам, водночас позивач не відмовляється надати їх на письмовий запит. Повідомив, що під час внесення до Акта перевірки інформації щодо координат земельних ділянок було допущено технічну помилку, що не спростовує факту розміщення в с. Тишківка, с. Йосипівка, за 4 км від м. Новомиргород, несанкціонованих сміттєзвалищ, як чітко видно на доданих до акта схемах.

Матеріали справи та надані учасниками справи пояснення свідчать, що відповідач направлені позивачем претензії не задовольнив та вказані в них суми в загальному розмірі 667 069,66 грн не сплатив.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Щодо підстав представництва інтересів держави в суді прокурором.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, із зазначенням, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, та з обґрунтуванням у позовній заяві необхідності їх захисту і зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.

У цьому випадку порушення інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що земля, її надра, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування; земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави. Прокурор зазначає про порушення інтересів держави у зв`язку із шкодою, заподіяною відповідачем навколишньому природному середовищу забрудненням земельної ділянки побутовими відходами.

Суд зазначає, що зазначені інтереси держави, у випадку підтвердження обставин їх порушення, потребують захисту.

Суд також ураховує, що прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно. При цьому, відповідно до приписів частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Неналежне здійснення захисту виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно.

У цій справі прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Пункт "а" частини 1 статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель та про поводження з відходами.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (стаття 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (підпункт 8 пункту 4 Положення). Інспекція, також, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

Інспекція згідно з Положенням здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (пункт 9 розділу 2 Положення).

За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 905/803/18 вказано, що "нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 № 903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

З метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, 03.02.2025 Новоукраїнська окружна прокуратура скерувала запит № 53/03-669вих-25 (т. 1, а.с. 29-31) до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) щодо надання інформації про вжиті інспекцією заходи, в тому числі звернення до суду з позовом до Новомиргородської міської ради задля відшкодування шкоди.

Листом від 14.02.2025 № 1362-25 (т.1, а.с. 32-34) інспекція звернення до суду не підтвердила, повідомила про звернення до Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та просила прокуратуру вжити заходів реагування з метою захисту інтересів держави.

Наведене утворює передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого стверджуване прокурором порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави.

Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача поважних причин для незвернення до суду із самостійним позовом, а також про вибірковий підхід позивача до подання позовів до відповідача суд зазначає таке.

Відповідач посилається на наявність у провадженні Господарського суду Кіровоградської області справи № 912/1475/26 за власним позовом позивача (тобто без участі прокурора) до відповідача про стягнення 7 661 588,34 грн збитків від засмічення земельних ресурсів. Відповідач указує, що позовна заява у справі № 912/1475/26 ґрунтується на результатах тієї самої перевірки, що і в справі № 912/700/26, що розглядається, в якій з позовом звернувся прокурор в інтересах держави в особі позивача.

Суд указує, що, як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Отже, причини незвернення позивача до суду з власним позовом про стягнення 667 069,66 грн за забруднення земельних ділянок не мають значення для оцінки наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором, оскільки має значення сам факт незвернення до суду з позовом, а не його причини. Звернення позивача до суду з позовом у справі № 912/1475/26 також не впливає на підставність подання прокурором позову в цій справі, оскільки в цих справах різний предмет позову, зокрема в справі № 912/1475/26 позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 7 661 588,34 грн від засмічення земельних ресурсів, тоді як у справі № 912/700/26 прокурор просить стягнути шкоду в сумі 667 069,66 грн від забруднення земельних ділянок.

За таких обставин, суд відхиляє заперечення відповідача в частині підстав для представництва прокурором інтересів держави та вважає такі підстави доведеними прокурором.

Щодо суті спору між сторонами суд виходить з такого.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За статтею 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до основних принципів охорони навколишнього природного середовища належить компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стаття 224 Господарського кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правоввідносин, визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у виді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у формі умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

Отже, для вирішення питання про стягнення збитків необхідно встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їхнього розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 73, частина 1 статті 74, частина 1 статті 76, частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Майнова шкода (збитки) - це як шкода, завдана безпосередньо майну, так і шкода, завдана діяльності особи. Вона може включати як фактичні збитки (damnum emergens), включаючи збитки в натуральній формі, заподіяні внаслідок знищення рухомого або нерухомого майна, так і ті, які не стосуються матеріальних речей, що існують у природі, тобто упущена вигода (lucrum cessans), яка виражена у втратах немайнового характеру (настають у зв`язку з приниженням ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності).

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії/бездіяльність є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки завдавача шкоди.

Доведення факту наявності таких збитків та їхнього розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

У цій справі прокурор обґрунтовує позовні вимоги, посилаючись на завдання відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу в сумі 667 069,66 грн унаслідок забруднення земельних ділянок.

Відповідно до пунктів 2, 3.1-3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171 (далі Методика):

- забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін;

- забруднення ґрунтів - накопичення в ґрунтах речовин, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;

- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення);

- землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища;

- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

На обґрунтування заподіяння відповідачем шкоди державі в сумі 667 069,66 грн внаслідок забруднення земельних ділянок та наявності зазначеної шкоди як такої (наявність самого забруднення), прокурор і позивач посилаються на Акт перевірки, Акти відбору проб ґрунтів, Протоколи вимірювань, складені позивачем Протокол і Постанову у справі про адміністративне правопорушення, а також претензії з розрахунками шкоди, направлені позивачем відповідачу.

Позовна заява мотивована встановленням позивачем при проведенні перевірки факту забруднення земельних ділянок, на яких розташовані сміттєзвалища.

Акт перевірки висновків щодо забруднення земельних ділянок не містить, зокрема, в ньому зафіксована як така наявність сміттєзвалищ, про що указано вище.

У ході перевірки позивач відібрав проби ґрунту, про що склав Акти відбору проб. Акти відбору проб також не містять висновків про забруднення земельних ділянок.

Обґрунтовуючи забруднення земельних ділянок хімічними речовинами, прокурор у позовній заяві посилається на результати вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, зафіксованих у Протоколах вимірювань.

Суд зазначає, що Протоколи вимірювань, на які посилаються прокурор і позивач, містять дані про вміст хімічних речовин у відібраних позивачем під час перевірки пробах ґрунту та відомості про нормований вміст гранично допустимих концентрацій. Отже, Протоколи вимірювань ґрунтуються на відібраних пробах відповідно до Актів відбору проб.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказує на порушення, допущені позивачем під час відбору проб ґрунту.

Суд погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на таке.

Форма Акта відбору проб ґрунтів передбачена додатком 19 до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України 19.04.2013 № 179 (далі Наказ № 179).

Порядок відбору проб ґрунтів на момент їх відбору регулювався ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб.

В Актах відбору проб зазначено, що відбір проб проведено відповідно до ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб (далі - ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019).

Оцінюючи Акти відбору ґрунту як доказів у цій справі, суд керувався офіційним текстом ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019.

ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 був чинним з 01.04.2019 до 01.01.2026.

За змістом розділу 1 цього стандарту, він поширювався, зокрема, на відбір проб ґрунту в місцях організованих і неорганізованих викидів і скидів, під час визначення вмісту в ґрунті хімічних речовин тощо. Цей стандарт установлював єдині вимоги до відбору проб ґрунту при загальних і локальних забрудненнях, при оцінці якісного стану ґрунтів та сільськогосподарських угідь.

Відповідно до вступу до ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019, тестування ґрунтів та сільськогосподарських угідь в районах впливу різних джерел забруднення є важливим інструментом оцінки змін у ґрунті.

Ефективний контроль ґрунту це належне і правильне здійснення відбору проб, яке забезпечує достовірні результати аналізу, на основі яких, за необхідності, можуть бути видані правильні рекомендації з його відновлення.

У зв`язку з цим, єдині вимоги до відбору проб, пов`язаних із забрудненням земель, повинні являти собою послідовні етапи, які включають визначення пробних майданчиків і меж забруднення, неоднорідність (мінливість) ґрунту, порядок відбору проб ґрунту, розмір пробного майданчика, розгляд кількості, глибини і виду проб, поводження з пробами, пакування, транспортування і зберігання проб, а також вимоги до аналізу проб.

Отже, зазначене свідчить, що від правильності відбору проб безпосередньо залежить достовірність результатів їх аналізу.

За пунктами 2.1-2.3, 2.6 -2.7 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019:

- пробний майданчик це частина території, що досліджується, що характеризується подібними умовами;

- точкова проба матеріал, узятий з одного місця горизонту або одного шару ґрунтового профілю, типовий для цього горизонту чи профілю;

- об`єднана проба суміш не менш як двох точкових проб;

- загальні забруднення забруднення, викликані застосуванням хімічних засобів захисту рослин, органічних та неорганічних добрив, зрошення стічними водами, а також забруднення, викликані викидами промисловості, транспорту та інші, поширені на великі території;

- локальні забруднення забруднення на обмежених територіях, викликані точковими джерелами забруднення: звалищами, фермами, складами хімічних речовин тощо.

У випадку, що розглядається, оскільки в Акті перевірки зазначається про звалища (сміттєзвалища), проби повинні були відбиратися з дотриманням вимог, установлених для відбору проб у разі локального забруднення.

Відповідно до пункту 3.2 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019, при локальному забрудненні ґрунтів для визначення пробних майданчиків застосовують систему концентричних кіл і азимут місця відбору проб. У напрямку основного поширення забруднюючих речовин систему концентричних кіл продовжують у вигляді сегмента, розмір якого залежить від ступеня поширення забруднення.

В Актах відбору проб відсутня інформація про виконання позивачем пункту 3.2 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 під час відбору проб ґрунту, зокрема щодо застосування системи концентричних кіл.

Зокрема, в Актах відбору проб зазначено, що до них додаються схеми відбору проб ґрунту, водночас такі схеми фактично не додані.

Суд установив, що долучені до позову копії схем земельних ділянок є додатками до Акта перевірки, зазначеними на сторінках 16-17 Акта перевірки, а не додатками до Актів відбору проб ґрунтів.

Про це свідчать назви таких схем - Схема засмічення, забруднення земельних ділянок, Схема засміченої, забрудненої земельної ділянки (але не Схема відбору проб ґрунту).

Суд зазначає, що схеми земельних ділянок та Акти відбору проб підписані різними посадовими особами позивача (схеми Погребняком С., Акти відбору проб Кочетовою О.В.).

У листі від 21.08.2024 № 5-5927 позивач вказав, що з доданих до Акта схем убачається розміщення сміттєзвалищ, отже, в Акті перевірки йдеться саме про схеми земельних ділянок, а не схеми відбору проб ґрунтів.

Водночас, навіть якщо припустити, що складаючи схеми земельних ділянок, позивач мав на увазі, що вони одночасно також є схемами відбору проб, суд зазначає, що такі схеми не містять відомостей щодо відбору проб в контексті дотримання ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 та зв`язку з Актами відбору проб з огляду на таке.

Зокрема, Акти відбору ґрунту від 05.02.2024 містять відомості про відбір точкових і контрольних проб, проте указані схеми земельних ділянок від 05.02.2024 не містять відомостей про відбір точкових проб, про місця такого відбору, про кількість відібраних проб.

Схеми земельних ділянок від 05.02.2024 (т.1, а.с. 87, 93) містять позначку місця відбору лише контрольної проби (контрольна проба це проба, відібрана за межею зони забруднення на суміжній сформованій (несформованій) земельній ділянці з цільовим призначенням або видом угідь, аналогічними із забрудненою земельною ділянкою пункт 2 Методики).

Схеми земельних ділянок від 07.02.2024 (т.1, а.с. 96, 99) взагалі не містять позначок про місця відбору будь-яких проб (точкових, контрольних), тоді як Акти відбору проб від 07.02.2024 містять відомості про відібрання точкових і контрольних проб.

У вказаних схемах земельних ділянок немає відомостей щодо розміру пробного майданчика для відбору проб та порядку його визначення відповідно до розділу 3 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019, зокрема відповідно до пункту 3.2.

Також суд зауважує, що в Актах відбору проб у колонці "Показники, що підлягають вимірюванню" зазначено, що вимірюванню підлягають водневий показник, фосфати, сульфати, хлориди, нітрати та інші в галузі уповноважень.

Отже, йдеться про вимірювання хімічних речовин.

У пункті 5.1 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 зазначено, що залежно від мети дослідження, розмір пробного майданчика, кількість і вид проби повинні відповідати зазначеним у таблиці № 1.

У таблиці № 1 передбачено, що для визначення вмісту в ґрунті хімічних речовин розмір пробного майданчика повинен становити:

- за умови однорідного ґрунтового покриву від 1 до 5 га;

- за умови неоднорідного ґрунтового покриву від 0,5 до 1 га.

За пунктами 2.4, 2.5 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019, неоднорідний ґрунтовий покрив це ґрунтовий покрив, який містить не менше 70% основної ґрунтової різновидності, а однорідний ґрунтовий покрив це ґрунтовий покрив, який містить менше 70% ґрунтової різновидності.

У справі відсутні відомості щодо того, однорідним чи неоднорідним є ґрунтовий покрив, водночас, як убачається з таблиці № 1 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019, в будь-якому випадку для визначення вмісту в ґрунті хімічних речовин площа пробного майданчика повинна становити не менше 0,5 га (тобто не менше 5 000 кв.м, оскільки 1 га = 10 000 кв.м), тоді як вказані в Актах відбору проб розміри пробних майданчиків є меншими за вказаний в ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 показник.

Отже, під час відбору проб не дотримані вимоги пункту 5.1, таблиці № 1 ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019.

Також суд зазначає, що додаток № 19 до Наказу № 179 передбачає зазначення прив`язки місця відбору до місцевості та кількості точкових проб (пункт 4 "Паспорт проби", колонка 3 "Місце відбору, прив`язка до місцевості", колонка 7 "Кількість точкових проб").

В Акті відбору проб № 1-24 від 05.02.2024 не зазначене місце відбору з прив`язкою до місцевості (не вказано координат), що унеможливлює висновок про те, що відбір проб був здійснений саме на тій земельній ділянці, яка зазначена в Акті перевірки.

В Акті відбору проб № 2-24 від 05.02.2024 не зазначена кількість точкових проб. Зазначені в цьому Акті координати відбору 48.739812, 31.892444 суперечать координатам, вказаним у протоколі вимірювань № 2-24 від 11.04.2024, в якому указані координати - 48.7402645, 31.8929481.

В Акті № 3-24 від 05.02.2024 не зазначене місце відбору з прив`язкою до місцевості (не вказано координат), що унеможливлює висновок про те, що відбір проб був здійснений саме на тій земельній ділянці, яка зазначена в Акті перевірки.

В Акті № 4-24 від 07.02.2024 не зазначене місце відбору з прив`язкою до місцевості (не вказано координат), що унеможливлює висновок про те, що відбір проб був здійснений саме на тій земельній ділянці, яка зазначена в Акті перевірки.

Також в цьому Акті зазначена площа земельної ділянки в кв.м (колонка "Площа земельної ділянки" пункту 4 "Паспорт проби") в розмірі 1780,08 кв.м, тоді як у Протоколі вимірювань від 26.03.2024 № 4-24 площа земельної ділянки становить 1700,68 кв.м.

У поясненнях від 15.07.2026 позивач повідомляє про можливу описку в Акті відбору ґрунтів, оскільки оформлення Акта відбору ґрунтів здійснювалось в польових умовах.

В Акті відбору ґрунтів № 5-24 від 07.02.2024 зазначено, що проби відібрано у с.Тишківка, координати 48.846743, 31.715682.

Відповідач обґрунтовує, що ці координати відповідають не с. Тишківка, а с.Йосипівка.

Суд зазначає, що на сторінці 16 Акта перевірки вказані такі самі координати з вказівкою на с. Тишківка. Водночас на сторінці 14 Акта, де зазначені координати звалищ твердих побутових відходів згідно з даними реєстру місць видалення відходів громади, указано про належність цих координат с. Йосипівка.

У письмових поясненнях від 15.07.2026 позивач повідомив, що вказівка в Акті перевірки на приналежність зазначених координат с. Йосипівка є технічною помилкою, а сміттєзвалище розташоване в с. Тишківка.

Про помилку в Акті перевірки в частині зазначення указаної інформації щодо с.Йосипівка, с.Тишківка зазначається також у листі позивача від 21.08.2024 № 5-5927-31.

Наявність помилки у визначених координатах також убачається з пояснень учасників справи у засіданні.

Суд також установив, що в Акті відбору ґрунту № 5-24 від 07.02.2024 не вказані кількість точкових проб, вид проби № 5-07-11, глибина відбору та маса цієї проби (колонки 6, 7, 8, 9 пункту 4 "Паспорт проби").

Отже, вищенаведене свідчить про те, що відбір проб був проведений з недотриманням вимог ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019, а Акти відбору проб, якими такий відбір зафіксований, складені з порушеннями вимог додатку № 19 Наказу № 179.

Зазначене ставить під сумнів достовірність результатів вимірювань, зафіскованих у Протоколах вимірювань, оскільки правильність результатів вимірювань ґрунтується і безпосередньо залежить від правильності відбору проб.

Посилання позивача на підписання старостами і директором КП "Комунальник-2016" Актів відбору проб суд не приймає, оскільки дотримання вимог нормативних документів під час відбору проб і дотримання вимог Наказу № 179 під час оформлення Актів відбору проб є перш за все обов`язком позивача як уповноваженого органу, який має для цього спеціалістів відповідної кваліфікації.

Водночас суд зауважує, що не прийняв доводи відповідача про те, що старости, вказані в Актах відбору проб, не можуть вважатися уповноваженими особами відповідача, оскільки не зазначені як представники відповідача в Акті перевірки.

Зокрема, суд бере до уваги таке.

За поясненнями позивача в засіданні, відповідач самостійно (без впливу позивача) визначив осіб, які будуть присутні під час відбору проб посадовими особами позивача.

Акт перевірки підписаний представниками відповідача, повноваження яких відповідач не заперечує.

В Акті перевірки зазначено про відібрання проб ґрунту на земельних ділянках.

В Актах відбору проб представниками відповідача зазначені старости старостинських округів і директор КП "Комунальник-2016".

Представники відповідача підписали Акт перевірки, за такого вважаються обізнаними про здійснення посадовими особами позивача відбору проб ґрунту. Оскільки Акт перевірки підписаний без зауважень, убачається, що у представників відповідача не виникло заперечень щодо тих осіб, які були присутні під час відібрання проб, так само як і щодо їхніх повноважень.

Крім того, у справі відсутні будь-які докази того, що старости були присутні під час відбору проб всупереч волі відповідача або були надалі притягнуті до юридичної відповідальності за перевищення повноважень тощо.

Доводи відповідача про те, що за зазначеними в Акті перевірки координатами 48.846743,31.715682 та 48.856613,31.630458 розташовані земельні ділянки, які перебувають в оренді інших суб`єктів, суд не приймає, оскільки в судовому засіданні прокурор і позивач визнали, що зазначення таких координатів є наслідком помилкового визначення геолокації і пояснили, що, імовірно, це сталося внаслідок роботи засобів радіоелектронної боротьби. Про наявність помилок у координатах також йдеться у листі позивача від 21.08.2024 № 5-5927-31 (т.1, а.с. 186) та поясненнях позивача від 15.07.2026 (т.2, а.с. 60-61).

Крім того, посадові особи відповідача підписали Акт перевірки без зауважень, тим самим погодившись із указаними в ньому обставинами щодо наявності сміттєзвалищ саме в районах зазначених в Акті перевірки населених пунктів.

Водночас, як зазначено вище, суд установив недотримання вимог ДСТУ та Наказу № 179 під час відібрання працівниками позивача проб ґрунту та складання Актів відбору проб.

Беручи до уваги таку сукупність обставин, як відсутність додатків до Актів відбору проб (схем відбору проб), відсутність належної інформації щодо відбору проб у схемах земельних ділянок, відсутність в Актах відбору проб повних відомостей, передбачених додатком № 19 до Наказу № 179, наявність суперечностей між окремими даними Актів відбору проб та Протоколів вимірювань, наявність описок у складених позивачем під час перевірки документах, невідповідність даних Актів відбору проб вимогам ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 (щодо площ пробних майданчиків), суд оцінює Акти відбору проб ґрунту як такі, що не підтверджують належне відібрання проб ґрунтів на вказаних в Акті перевірки земельних ділянках. За такого, за висновком суду, такі Акти відбору проб ґрунту є неналежними доказами.

Результати вимірювань, відображені в Протоколах вимірювань, на яких ґрунтується твердження позовної заяви про наявність забруднення, ґрунтуються на пробах, відібраних з порушенням ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019 та на підставі Актів відбору проб, які суд оцінив як неналежні докази. За такого Протоколи вимірювань також є неналежними доказами.

Суд також зазначає, що прокурор і позивач посилаються на Постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою посадову особу відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності у формі штрафу за статтею 52 КУпАП, яка передбачає відповідальність за псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами.

Суд зазначає, що Протокол і Постанова у справі про адміністративні правопорушення не доводять забруднення земельних ділянок у цій справі, оскільки Протокол і Постанова складені 09.02.2024, тоді як результати вимірювання концентрацій забруднюючих речовин (на які позивач посилається на обґрунтування наявності забруднення), позивач отримав уже після притягнення посадової особи відповідача до адміністративної відповідальності, а саме: 26.03.2024, 27.03.2024, 11.04.2024.

З огляду на зазначене, суд погоджується з відповідачем у тому, що такі Протокол і Постанова не доводять факту забруднення у цій справі.

Водночас, аргументи відповідача про притягнення позивачем до адміністративної відповідальності неналежної особи не підлягають дослідженню в цій справі, оскільки до предмету спору в цій справі не належить законність Постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ураховуючи відсутність у матеріалах справи належних доказів забруднення вказаних в Акті перевірки земельних ділянок, суд дійшов переконання про недоведеність факту забруднення, а тому і недоведеність наявності шкоди.

Також суд вважає слушними доводи відповідача щодо відсутності даних про повірку рулетки зав.№ 1, якою, яка зазначено в Акті перевірки, здійснювалось вимірювання площ засмічених (забруднених) земельних ділянок.

На сторінці 17 Акта перевірки зазначено, що вимірювання площ проводилось рулеткою вимірювальною зав. № 1 із вказівкою на свідоцтво про повірку № 08-0/16718-2 від 12.05.2023.

Також про здійснення вимірів рулеткою вимірювальною зав. № 1, свідоцтво про повірку № 08-0/16718-2 від 12.05.2023 повідомляється в листі позивача від 21.08.2024 № 5-5927-31.

У справі наявна копія свідоцтва про контроль метрологічних характеристик засобу вимірювальної техніки від 12.05.2023 № 08-0/16718-2 (т.1, а.с. 187-на звороті).

Як зазначено в Актах відбору проб, під час відбору проб заміри проводилися рулетками із свідоцтвами про повірку № 639-М та № 640-М, чинність до 06.07.2024.

У справі містяться копії свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки: № 639-М на рулетку зав. № 13, чинне до 06.07.2024, № 640-М на рулетку зав. № 7, чинне до 06.07.2024 (т.1, а.с. 218). Посилання на ці засоби вимірювальної техніки (рулетки) в Акті перевірки відсутні.

Копії відповідного свідоцтва про повірку рулетки вимірювальної зав. № 1 у справі немає.

За змістом частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Рулетка вимірювальна належить до матеріальних мір довжини.

За пунктом 2 додатка 10 до Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 63, матеріальна міра довжини - це засіб вимірювальної техніки, що містить позначки шкали, відстань між якими дано в стандартних одиницях вимірювань довжини.

Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 374, включає матеріальні міри довжини.

Крім того, обов`язковість на момент виникнення спірних правовідносин повірки рулеток вимірювальних, які використовуються позивачем для виконання його функцій, підтверджується як такою наявністю свідоцтв про повірку рулеток вимірювальних № 7 та №13 (про які згадування в Акті перевірки відсутні).

Свідоцтво про повірку рулетки № 1, якою, як указано в Акті, вимірювались площі земельних ділянок, у справі відсутнє.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу IV Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193 (далі Порядок № 193), позитивні результати періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту ЗВТ засвідчують відбитком повірочного тавра на ЗВТ чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку ЗВТ за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Свідоцтво від 12.05.2023 № 08-0/16718-2 (т.1, а.с. 187 на звороті) не є свідоцтвом про повірку, тому, на відміну від свідоцтв про повірку № 639М та № 640М, не відповідає формі Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, установленій додатком 2 до Порядку № 193, зокрема, не містить вказівки на те, що воно видане за результатами саме повірки та не містить відбитку повірочного тавра.

Повірка є офіційною метрологічною процедурою, що підтверджує, що конкретний засіб вимірювальної техніки (ЗВТ) відповідає визначеним державним або галузевим технічним вимогам. Її мета - гарантувати достовірність результатів вимірювань у сферах, де ці дані можуть мати суттєві юридичні, соціальні або економічні наслідки.

Відсутність у справі копії свідоцтва про повірку рулетки зав. № 1 свідчить про те, що цей засіб вимірювальної техніки не пройшов періодичної повірки, а отже, виміряні за її допомогою площі забруднених земельних ділянок не можуть вважатися достовірними.

Суд зазначає, що Акт перевірки був підписаний відповідачем без зауважень. Водночас суд вважає, що відсутність свідоцтва про повірку рулетки вимірювальної №1, якою проводились виміри площ земельних ділянок під час перевірки, є важливою для справи обставиною, яку не можна залишати поза увагою лише тому, що представники відповідача під час перевірки цю обставину не з`ясували.

Відповідно до пункту 1.3 Методики, Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

За пунктом 4.6 Методики, 4.6, розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1):

РШ = А х ГОЗ х ПД х КЗ х КН х КЕГ, (1)

де РШ - розмір шкоди від забруднення земель, грн;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

ГОЗ - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м;

ПД - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м;

КЗ - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

КН - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

КЕГ - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Зазначена вище формула розрахунку свідчить, що площа земельної ділянки належить до обов`язкових вихідних даних для розрахунку шкоди.

Оскільки площа земельної ділянки належить до показників, які використовуються для обчислення розміру шкоди, а, як установив суд, виміри площ земельних ділянок під час перевірки здійснені за допомогою засобу вимірювальної техніки (рулетки вимірювальної №1), щодо якого відсутнє свідоцтво про повірку встановленого зразка, площі земельних ділянок, покладені в основу розрахунків шкоди, не можуть вважатися достовірними, тому обчислений на їх підставі розмір шкоди є недоведеним.

На підставі вищенаведеного в сукупності, суд дійшов переконання про недоведеність як наявності шкоди, так і її розміру, що є підставою для відмови в позові.

Судові витрати.

За подання позовної заяви до суду прокурор сплатив судовий збір у сумі 10 006,04 грн (платіжна інструкція від 25.03.2026 № 661, т.1, а.с. 22), який, на підставі частини першої статті 129 ГПК України, у зв`язку з відмовою в позові, стягувати з відповідача не належить.

Суд також зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідач просить стягнути понесені ним судові витрати. У відзиві письмово та в судовому засіданні усно до закінчення судових дебатів відповідач зробив заяву про надання ним доказів понесення судових витрат на правничу допомогу адвоката в порядку частини восьмої статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд".

Дата складення повного судового рішення - 07.08.2026.

Суддя Б.М. Кузьміна