Ухвала суду № 138820617, 07.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.08.2026Справа № 910/9290/26

Суддя Господарського суду міста Києва Блажівська О.Є., розглянувши заяву заявника Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОПТУЛ» (61038, м. Харків, вул. Маршала Батицького, буд. 8; код ЄДРПОУ: 39803464)

до Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ: 30019775)

про видачу судового наказу про стягнення простроченої заборгованості за Договором поставки № 328/УГВС/26 від 25.02.2026 р,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОПТУЛ» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою щодо стягнення з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» суми боргу за Договором поставки (за графіком поставки) від 25.02.2026 р. № 328/УГВС/26 в розмірі 290 225,28 грн. (двісті дев`яносто тисяч двісті двадцять п`ять грн. 28 коп.)

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Приписами ст. 150 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу. Так, у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додається копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Зміст зазначених процесуальних норм слід розуміти буквально, а саме, що за наслідками розгляду відповідної заяви поданої в порядку розділу II ГПК України, судом може бути видано один судовий наказ про стягнення грошової заборгованості за одним договором. Розділом II ГПК України, яким встановлено порядок здійснення судочинства в порядку наказного провадження, не передбачено можливості об`єднання в одній заяві про видачу судового наказу вимог до того ж самого боржника, що виникли більш ніж за одним договором.

Так, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, що виникає за певним конкретним договором на підставі доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. В межах одного наказного провадження можуть бути заявлені вимоги тільки за одним договором.

Пунктом 8 частини 1 статті 152 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Так, із матеріалів справи вбачається, що Заявник стверджує, що Боржник мав сплатити вартість Товару не пізніше 07.06.2026 за видатковою накладною № ВТА-0070576 від 07.05.2026 та не пізніше 18.06.2026 за видатковою накладною № ВТА-0180551 від 18.05.2026, обчислюючи 30 календарних днів від дат складення цих накладних.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що датою прийняття Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної, при цьому у даному пункті прямо зазначено, що «при наявності двох дат, датою підписання акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем».

З наданих самим Заявником документів вбачається, що: видаткову накладну № ВТА-0070576 (складену 07.05.2026) підписано уповноваженим представником Покупця 18.05.2026; видаткову накладну № ВТА-0180551 (складену 18.05.2026) підписано уповноваженим представником Покупця 25.05.2026.

28.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника боржника надійшли заперечення, де зазначено, що з урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України 30-денний строк оплати спливав 17.06.2026 за першою накладною та 24.06.2026 за другою, а прострочення грошового зобов`язання не могло виникнути раніше 18.06.2026 та 25.06.2026 відповідно. Відповідно, викладені у заяві твердження про прострочення з 08.06.2026 та з 19.06.2026 не відповідають доданим до заяви доказам, а претензії Заявника від 11.06.2026 № 11/06-03 та від 22.06.2026 № 22/06-2 було направлено Боржнику до настання строку виконання грошового зобов`язання.

Представник АТ «Укргазвидобування» зазначає, що до заяви про видачу судового наказу Заявником не додано ані рахунків (інвойсів) на суму прийнятого Товару, ані квитанцій про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, ані будь-яких доказів фактичного надання Боржнику зазначених документів.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем вартості прийнятого Товару, при цьому для здійснення оплати Постачальник зобов`язаний надати Покупцю такі документи: 1) рахунок (інвойс) на суму прийнятого Товару; 2) акт приймання-передачі Товару або видаткову накладну, підписані Сторонами на прийнятий Товар; 3) квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), що підтверджує реєстрацію такої податкової накладної на суму податку відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 4 Специфікації № 1 (Додаток № 1 до Договору) сторони погодили умови та строки оплати: «оплата за фактом поставки впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання видаткової накладної або акта прийманняпередачі товару та надання інших документів згідно із пунктом 4.1 Договору».

За таких обставин, на думку представника боржника, строк виконання грошового зобов`язання Боржника з оплати Товару не розпочався, право грошової вимоги у Заявника не виникло, а звернення до суду є передчасним.

Відтак, дослідивши матеріали справи, заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОПТУЛ» про видачу судового наказу, заяву Акціонерного товариства «Укргазвидобування», судом із поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд додатково зазначає заявнику, що згідно з ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Суд повідомляє, що відповідно до ч. 2 ст 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 150, 151, 152, 153, 232, 233, 234, 235 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОПТУЛ» у видачі судового наказу щодо стягнення з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» суми боргу за Договором поставки (за графіком поставки) від 25.02.2026 р. № 328/УГВС/26 в розмірі 290 225,28 грн (двісті дев`яносто тисяч двісті двадцять п`ять грн. 28 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені приписами Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА