Ухвала суду № 138820501, 04.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.08.2026Справа № 910/5357/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" про розгляд звіту про виконання рішення суду

у справі за позовом Приватне акціонерне товариство "Кінто"

до Публічного акціонерного товариства Укрнафта

про стягнення 3 811 688,69 грн.

представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Кінто" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 3 811 688,69 грн. не виплаченого чистого прибутку за 2020 рік, на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", оформленого протоколом № 31 від 18.05.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 позов задоволений повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 вказане рішення залишене без змін.

06.11.2023 Господарським судом міста Києва на виконання судових рішень видано накази.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінто" про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі №910/5357/23.

24.04.2025 через систему "Електронний суд" Приватне акціонерне товариство "Кінто" подало заяву про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, в якій заявник просить зобов`язати керівника Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" подати у встановлений судом строк звіт про виконання судових рішень у справі № 910/5357/23.

Ухвалою суду від 05.05.2025 заяву Приватного акціонерного товариства "Кінто" про зобов`язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі № 910/5357/23 задоволено. Зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" Корецького Сергія Федоровича у тридцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/5357/23.

05.06.2025 через систему "Електронний суд" від Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА " надійшла заява, в якій заявник просить суд залучити до справи посадову особу ПАТ "УКРНАФТА" (Ткачука Юрія Петровича), до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника та встановити діючому керівнику ПАТ "УКРНАФТА" строк для подання звіту про виконання судового рішення у даній справі.

Ухвалою суду від 11.06.2025 Заяву Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" про залучення до справи посадової особи та встановлення строку для подання звіту про виконання рішення суду задоволенои. Залучено до справи посадову особу Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" Ткачука Юрія Петровича, до компетенції якого належить вирішення питання про усунення порушення права заявника. Зобов`язано діючого керівника Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" у тридцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/5357/23.

09.07.2025 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Укрнафта надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому заявник просить прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 3453 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 29.07.2025 прийнято звіт Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/5357/23. Зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" у строк до 01.12.2025 надати суду звіт про виконання рішення від 11.07.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/5357/23.

01.12.2025 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Укрнафта надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому заявник просить прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.

Ухвалою суду від 16.12.2025 прийнято звіт Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/5357/23. Зобов`язано керівника Публічного акціонерного товариства "УКPНAФТА" у строк до 01.04.2026 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/5357/23.

25.06.2026 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства Укрнафта надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому заявник просить прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.

Ухвалою суду від 30.06.2026 призначено розгляд звіту на 04.08.2026.

16.07.2026 Приватне акціонерне товариство "Кінто" подало заперечення на поданий звіт.

Розглянувши звіт ПАТ "УКРНАФТА" про звіт про виконання рішення суду, заслухавши пояснення представника стягувача, Господарський суд міста Києвазазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 3453 Господарського процесуального кодексу України звіт боржника про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Згідно із ч. 1 ст. 3454 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3452 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Частиною 2 статті 3454 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3453 цього Кодексу.

Приймаючи раніше подані звіти суд погодився із доводами боржника про те, що господарська та фінансова діяльність відповідача в умовах воєнного стану має першочергове спрямування на забезпечення потреб обороноздатності держави, що значною мірою перешкоджає виконувати, зокрема, грошові зобов`язання підприємства. Вказані обставини носять об`єктивний характер неможливості виконання рішень суду у даній справі і є обґрунтованими, які ускладнюють його виконання.

Водночас на аргумент боржника, що він включений до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (Наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23.03.2023 №52), суд зазначає, що процесуальне законодавство України не пов`язує можливість затвердження звіту про виконання судового рішення із зупиненням виконавчого провадження або встановленням мораторію на виконання судових рішень боржником.

Звіт про виконання судового рішення є інструментом судового контролю за добровільним виконанням остаточних судових рішень органами державної влади, суб`єктами господарювання державного чи комунального сектору економіки, і подається незалежно від стадії виконавчого провадження чи наявності підстав для його зупинення.

Окрім цього, зупинення вчинення виконавчих дій передбачає припинення дій державного виконавця щодо примусового стягнення з боржника, але жодним чином не перешкоджає боржнику вільно розпоряджатись його майном та грошовими коштами, в тому числі вибірково виконувати рішення судів на користь інших стягувачів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі №911/2316/23.

Разом з тим, наведені у звіті посилання на зупинення виконавчого провадження, статус критичної інфраструктури, наслідки військової агресії та інші обставини, хоча й описують ймовірні причини невиконання судових рішень, не супроводжуються конкретними орієнтовними термінами, коли боржник планує виконати рішення суду, та їх обґрунтуванням з урахуванням вжиття заходів для усунення перешкод.

Відсутність у звіті орієнтовних строків виконання такого рішення та їх обґрунтування порушує баланс інтересів сторін. При цьому враховуючи те, що рішення суду є обов`язковим до виконання, суд вважає необґрунтованим посилання боржника на те, що строки виконання рішення залежать від періоду дії воєнного стану.

Разом з тим, суд констатує, що з моменту набрання рішень у даній справі законної сили, Акціонерне товариство Укрнафта свого обов`язку зі сплати заборгованості не виконало.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінто" у поданих запереченнях на звіт звертає увагу суду на те, що боржник має видатки, які не пов`язані з потребами обороноздатності держави, або не є необхідними для забезпечення безперервності господарської діяльності боржника.

В той же час, Акціонерним товариством Укрнафта не наведено обґрунтованих підстав для висновку про неможливість спрямування таких грошових коштів на виконання рішень судів у даній справі. Зокрема, не надано жодного обґрунтованого пояснення необхідності укладення ряду договорів щодо реклами та популяризації підприємства боржника поряд із Конституційним принципом обов`язковості судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прибутковості та наявність можливості Акціонерним товариством Укрнафта виконати рішення у даній справі, проте останнім як не надано доказів існування обґрунтованих обставин, які ускладнюють його виконання, так і не надано доказів вжиття будь-яких заходів для повного та своєчасного виконання.

В розрізі зазначеного, суд звертає увагу на принцип обов`язковості судових рішень, закріплений у ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, яким визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

В ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено: виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

Отже, Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено, що судове рішення є обов`язкове до виконання та має бути виконаним. Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права та обов`язковість судового рішення. У свою чергу, основним завданням другого з цих принципів є забезпечення першого названого принципу - верховенства права, оскільки без виконання судових рішень реалізація цього принципу є недосяжною. Зокрема, це випливає також із судової практики ЄСПЛ (дивитись, наприклад, рішення від 03 грудня 2003 року у справі Рябих проти росії (Ryabykh v. Russia, заява № 52854/99, п. 55), від 09 листопада 2004 року у справі Науменко проти України (Svetlana Naumenko v. Ukraine, заява № 41984/98, п. 91) тощо).

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, необґрунтованість наведених боржником обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, відсутність вжитих боржником заходів для повного та своєчасного виконання судового рішення, а також відсутність орієнтовних строків виконання та їх обґрунтування, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті звіту Акціонерного товариства Укрнафта про виконання рішень у справі №910/6722/23.

Частиною 3 ст. 3454 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також може додатково встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3452 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених ч. 10 ст. 188 цього Кодексу.

Під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідачем, боржником є юридична особа) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи закріплене Господарським процесуальним кодексом України право, а не обов`язок суду стягнути в дохід державного бюджету штраф з керівника боржника, суд наразі не вбачає необхідності у його застосуванні з огляду на зміну керівника та враховуючи те, що застосування заходів процесуального примусу у господарському процесі не має на меті покарання порушника, а є превентивними заходами, спрямованими на забезпечення правильного та швидкого розгляду справи, припинення протиправних дій та забезпечення виконання процесуальних обов`язків.

У той же час, суд вважає за необхідне додатково встановити Акціонерному товариству Укрнафта новий строк для подання звіту про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/5357/23 на підставі ч. 3 ст. 3454 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 233-235, 345-2, 345-3, 345-4 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті звіту керівника Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" від 25.06.2026 про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/5357/23.

2. Зобов`язати керівника Публічного акціонерного товариства Укрнафта (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5; ідентифікаційний код 00135390) у строк до 21.10.2026 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/5357/23.

3. Попередити керівника Публічного акціонерного товариства Укрнафта про право суду застосувати заходи процесуального примусу шляхом накладення штрафу, у разі прийняття ухвали про відмову у прийнятті звіту.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами ч. 5 ст. 345-2 ГПК України.

Повна ухвала складена 06.08.2026

Суддя О.М.Ярмак