№ 138820331, 05.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/6/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 Справа № 908/224/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши заяву Садівничого товариства «Електровозник-1» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/224/26

за позовом: Комунального підприємства «Водоканал» (вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 03327121)

до відповідача: Садівничого товариства «Електровозник-1» (вул. Очаківська, буд. 8, м. Запоріжжя, 69104, ідентифікаційний код юридичної особи 20508212)

про стягнення 78 571 грн 80 коп.

за участю представників

від позивача: Руденко Д.В., довіреність № 10 від 29.12.2025

від відповідача (заявник): Сошенко О.В., голова правління

СУТЬ СПОРУ

28.07.2026 через систему «Електронний суд» (зареєстровано 29.07.2026 за вх. № 16483/08-08/26) відповідач у справі звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Комунального підприємства «Водоканал» 41 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2026, заяву визначено для розгляду судді Дроздовій С.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.07.2026 заява Садівничого товариства «Електровозник-1» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/224/26 прийнята до розгляду, призначено розгляд заяви 05.08.2026.

04.08.2026 Комунальним підприємством «Водоканал» за допомогою підсистеми «Електронний суд» сформовано клопотання.

Судове засідання 04.08.2026 проводилось за допомогою підсистеми «Електронний суд» та фіксацією судового засідання vkz.court.gov.ua.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

05.08.2026 представник заявника підтримує заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/224/26, та просить суд стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» на користь Садівничого товариства «Електровозник-1» судові витрати в сумі 41 000 грн 00 коп.

05.08.2025 представник позивача заперечує щодо заявлених Садівничим товариством «Електровозник-1» витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, оскільки вважає, що витрати в розмірі 41 000 грн 00 коп. є необґрунтованими, завищеними, неспівмірними та непропорційними до предмета спору з огляду на таке. Просить суд зменшити суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки їх розмір є необґрунтованим, завищеним та неспівмірним з виконаними адвокатом роботами та часом, витраченим на їх виконання.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ч. 3 ст. 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи та заяву Садівничого товариства «Електровозник-1» про ухвалення додаткового рішення у цій справі, суд

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.07.2026 у справі № 908/224/26 у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Водоканал» до Садівничого товариства «Електровозник-1» відмовлено.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката представником відповідача у справу надано копії:

- угоди про надання професійної правничої допомоги № 0128/01 від 28.01.2025;

- акту від 27.07.2026 приймання виконаних робіт;

- квитанції до прибуткового касового ордеру № 0722/01 від 05.09.2025 на загальну суму 8 000,00 грн;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 09.10.2003 № 420;

- ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1025970 від 09.06.2025.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.01.2025 між Садівничим товариством «Електровозник-1», далі Клієнт, та адвокатом Войтович Євгеном Михайловичем, далі Адвокат, укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 0128/01, далі Договір.

Відповідно до ст. 1. Договору, у відповідності із даною угодою, яку укладено відповідно із ст. 59 Конституції України, адвокат приймає на себе обов`язок по наданню клієнтові професійної правничої допомоги, а клієнт приймає на себе обов`язок сплатити адвокату гонорар за надання юридичних послуг.

Згідно із ст. 4. Договору, за надання юридичної допомоги клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар, розмір якого залежить від складності конкретного доручення та погоджується сторонами шляхом підписання акту приймання виконаних робіт. Клієнт компенсує адвокату всі прямі та непрямі витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, а саме: судові збори, витрати на експертні дослідження, транспортні та поштові витрати тощо.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт від 27.07.2026, адвокатом Войтович Євгеном Михайловичем надано послуги клієнту Садівничому товариству «Електровізник-1» в рамках справи № 908/224/26 на загальну суму 41 000 грн 00 коп., а саме: вивчення первинних матеріалів 5 000 грн 00 коп.; вивчення нормативних документів та судової практики 5 000 грн 00 коп.; складання відзиву 3 000 грн 00 коп., участь у судових засіданнях 11.03.2026, 25.03.2026, 23.04.2026, 20.05.2026, 09.06.2026, 13.07.2026, 27.07.2026 з розрахунку 4000 грн 00 копю в одному засіданні 28 000 грн 00 коп.

22.07.2026 Садівничим товариством «Електровізник-1» було оплачено послуги адвоката Войтович Євгена Михайловича в сумі 8 000 грн 00 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 0722/01.

Представник заявника (відповідача) просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» на користь Садівничого товариства «Електровізник-1» витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи № 908/224/26 в сумі 41 000 грн 00 коп.

Комунальне підприємство «Водоканал» заперечує щодо заявлених Садівничим товариством «Електровізник-1» витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, оскільки вважає, що витрати в розмірі 41 000 грн 00 коп. є необґрунтованими, завищеними, неспівмірними та непропорційними до предмета спору з огляду на таке. Позивач вважає, що вивчення первинних матеріалів, нормативних документів та судової практики на загальну суму 10 000 грн 00 коп., є неспівмірним з обсягом виконаної роботи адвокатом. Зазначає, що варто зазначити, що заява представника відповідача, яка була подана до суду в системі «Електронний суд» 12.02.2026, та є відзивом на позовну заяву, міститься фактично на 2 аркушах, не є складною та обтяжливою за змістом. Вважає, що даний спір є типовим для господарського судочинства, належить до категорії справ незначної складності, оскільки ґрунтується на договорі про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, містить ціну позову у розмірі 78 571 грн 80 коп., та не потребував від представника відповідача проведення додаткових науково-правових досліджень. Звертає увагу на те, що вивчення нормативної бази у сфері ЖКГ та актуальних правових позицій Верховного Суду є невід`ємною частиною повсякденної професійної діяльності будь-якого практикуючого адвоката задля підтримання його належної кваліфікації. Вказує на те, що якщо не враховувати обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу, допомога адвоката звелась лише до підготовки відзив, тому враховуючи, що «вивчення матеріалів та судової практики» на суму 10 000 грн 00 коп. є внутрішнім підготовчим етапом роботи адвоката, який входить до підготовки відзиву, виокремлення цієї дії в самостійну платну послугу є безпідставним. Комунальне підприємство «Водоканал» вважає розмір витрат заявлених за участі в судових засіданнях надмірним, оскільки встановлення фіксованої плати за участь адвоката у судовому засіданні, без урахування тривалості такого засідання, складності та обсягу виконаної роботи, суперечить критеріям розумності, співмірності та справедливості, а сам лише факт «виходу» представника в судове засідання не є безумовною підставою для стягнення коштів у повному обсязі з іншої сторони. Звертає увагу на те, що більшість із зазначених засідань (зокрема, у березні та липні 2026 року) відбувалися на стадії підготовчого провадження, мали суто процедурний характер, тривали незначний проміжок часу та не потребували значних зусиль представника відповідача. Вважає, що розрахунок вартості послуги у розмірі 4 000 грн 00 коп. за одне засідання є очевидно завищеним та не відповідає середньоринковим судовим витратам у категорійних справах за участю комунальних підприємств. Звертає увагу на те, що більше того, в деяких судових засіданнях представник відповідача участі не приймав, про що свідчать протоколи судових засідань. Зазначає, про те, що судові засідання від 11.03.2026, 25.03.2026, 13.07.2026 тривали від 4 до 9 хвилин, враховуючи те, що проводились на стадії підготовчих засідань та мали процедурний характер, та загальна тривалість цих трьох засідань разом становить менше 20 хвилин, проте відповідач вимагає стягнути за них з комунального підприємства 12 000 грн 00 коп., що свідчить про відсутність критеріїв розумності та співмірності. На думку позивача, покладання обов`язку сплатити 28 000 грн 00 коп. за процесуальні дії, тривалість яких вимірюється хвилинами, порушує баланс інтересів сторін, а сплата 4 000 грн 00 коп. за 4 хвилини судового процесу означає, що хвилина роботи адвоката оцінена у 1 000 грн 00 коп., що повністю суперечить принципу справедливості та ринковим цінам правничої допомоги в господарських спорах. Звертає увагу суду, що згідно протоколу судового засідання від 11.03.2026 та протоколу судового засідання від 09.06.2026 представник відповідача адвокат Войтович Є.М. взагалі не приймав участі в судових засіданнях, хоча згідно з актом приймання виконаних робіт від 27.07.2026 включає вказані дати їх проведення та, нібито, участі у них, до розрахунку, що свідчить про необґрунтованість розміру послуг. Наголошує, що Акт приймання виконаних робіт від 27.07.2026 та квитанцію до прибуткового касового ордера № 0722/01 від 22.07.2026 не є належними доказами реальності понесення цих витрат з огляду на таке. Зазначає, що Садівничим товариством «Електровозник-1» не надало до матеріалів справи жодних належних підтверджень оплати заявленої суми в сумі 41 000 грн коп. Звертає увагу на те, що додана адвокатом квитанція до прибуткового касового ордера № 0722/01 виписана 22.07.2026, що суперечить змісту самого Акта приймання виконаних робіт, який складений та підписаний сторонами значно пізніше - 27.07.2026. Зазначає, що жодних платіжних документів, датованих 27.07.2026, до матеріалів справи не додано. Вказує на те, що адвокатом не було надано до суду належних доказів того, що адвокат має касу, веде касову книгу, відтак адвокат не може самостійно виписувати квитанцію чи касовий ордер про отримання коштів. Зазначає, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Комунальне підприємство «Водоканал» просить суд зменшити суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки їх розмір є необґрунтованим, завищеним та неспівмірним з виконаними адвокатом роботами та часом, витраченим на їх виконання.

Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказане викладене і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі № 160/19098/21).

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що представником відповідача доведено частково розмір витрат на оплату послуг адвоката, вказаний розмір не є співмірний із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і ціною позову.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/20, Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі «East/West» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Надавши оцінку доказам, з урахуванням категорії цієї справи, обставин, що виникли під час розгляду справи, критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 20 000 грн 00 коп. від заявленої суми (41 000 грн 00 коп.). Решту витрат на професійну правову допомогу у розмірі до 21 000 грн 00 коп. покласти на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що складання та подання відзиву до Господарського суду Запорізької області у справі № 908/224/26 включає в себе вивчення первинних матеріалів, вивчення нормативних документів та судової практики.

Судом враховано, що:

- акт приймання виконаних робіт від 27.07.2026 складається з таких етапів підготовки відзиву у справі № 908/224/26: вивчення первинних матеріалів 5 000 грн 00 коп.; вивчення нормативних документів та судової практики 5 000 грн 00 коп.; складання відзиву 3 000 грн 00 коп., участь у судових засіданнях 11.03.2026, 25.03.2026, 23.04.2026, 20.05.2026, 09.06.2026, 13.07.2026, 27.07.2026 з розрахунку 4000 грн 00 копю в одному засіданні 28 000 грн 00 коп., при цьому, Адвокатом та Клієнтом за договором не назначено у відповідному акті, який саме час було витрачено на підготовку відзиву та кожної позиції зазначеної у акті;

- відзив поданий до суду в системі «Електронний суд» 12.02.2026 міститься фактично на 2 аркушах (а.с. 37-38) та не є складною та обтяжливою за змістом документом;

- справа не є складною, оскільки ґрунтується на договорі про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації та містить ціну позову у розмірі 78 571 грн 00 коп.;

- адвокат не приймав участь у судових засіданнях 11.03.2026, 09.06.2026; 05.08.2026.

- згідно відомостей сайту work.ua середня заробітна плата адвоката в Україні на червень 2026 року складає 40 000 грн 00 коп., а за липень 2026 року 42 500 грн 00 коп..

Суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Також, суд зазначає. що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Крім того, доказів того, що результат вирішення справи міг вплинути на репутацію сторони або така справа викликала публічний інтерес матеріали дійсної справи не містять.

За вказаних обставин, заява в порядку статті 244 ГПК України, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Садівничого товариства «Електровозник-1» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/224/26 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Водоканал» (вул. Святого Миколая, буд. 61, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код юридичної особи 03327121) на користь Садівничого товариства «Електровозник-1» (вул. Очаківська, буд. 8, м. Запоріжжя, 69104, ідентифікаційний код юридичної особи 20508212) 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

В іншій частині додаткового рішення відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення оформлене і підписане 07.08.2026.

Повний текст додаткового рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова