Рішення № 138820093, 06.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026м. ДніпроСправа № 904/2477/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., розглянув спір

за позовом Головного управління національної поліції в Луганській області, м. Сіверськодонецьк, Луганська обл.

до Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт", м. Дніпро

про стягнення матеріальної шкоди у сумі 21 780 грн 00 коп.

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Головне управління національної поліції в Луганській області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" матеріальну шкоду заподіяну в наслідок порожньо-транспортної пригоди в розмірі 21 780 грн 00 коп.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у справі № 904/2477/26, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставляння ухвали суду від 11.05.2026 до електронного кабінету позивача та відповідача 11.05.2026.

03.06.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, якому останній вказує таке.

Позивачем надано акт наданих послуг від 21.11.2025р., який фіксує лише вартість послуг приватного виконавця ФОП Вороновский А.А. Проте, відповідно до практики Верховного Суду, цей документ не визначає реальний розмір матеріального збитку з урахуванням зносу авто.

Таким чином, КП «Дніпровський електротранспорт» ДМР не визнає позовні вимоги оскільки розмір шкоди не підтверджено належним процесуальним доказом (висновком експерта), а акт наданих послуг від ФОП Вороновского А.А. є лише комерційним документом.

03.06.2026 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, не погоджується та зазначає про те, що:

- відповідачем порушені строки для подання відзиву на позовну заяву, встановленого ухвалою суду, при цьому заява про поновлення процесуального строку для подання відзиву відсутня;

- відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує вини у спричиненні матеріальної шкоди позивачу лише висловлює свою незгоду з розміром цієї шкоди.

Позивач звертає увагу суду на те, що згідно ст.1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, згідно абзацу другому частини першої статті 1192 Цивільного Кодексу України Акт наданих послуг № 6 від 21.11.2025 вартості ремонтних робіт службового автомобілю АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 та платіжна інструкція від 21.11.2025 № 2483 є належними доказами наявності спричиненої позивачу майнової шкоди у загальному розмірі 21780,00 грн.

Також, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що: « Згідно зі ст. 92 Цивільного кодексу України, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або робіт, необхідних для відновлення. Якщо автомобіль старше 5 років (для авто виробництва країн СНД старше 3 років), при розрахунку збитків обов`язково застосовується коефіцієнт фізичного зносу деталей (19.02.2020, справа № 755/9215/15-ц) Верховний Суд неодноразово наголошував, що стягнення вартості нових деталей без урахування зносу призводить до безпідставного збагачення потерпілого, що заборонено законом».

Згідно свідоцтва про реєстрацію службового автомобілю АП РД САП, (VIN) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , перша реєстрація транспортного засобу відбулось 20.09.2023 при цьому у графі рік випуску транспортного засобу зазначений 2023 рік.

При цьому, згідно постанови від 15.07.2025 Чечелівського районного суду міста Дніпра по справі № 204/7131/25 дорожньо-транспортна пригода за участю трамваю Т4 ДМР інвентарний номер 1439, в результаті якої службовий автомобіль АП РД САП, (VIN) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , зазнав пошкоджень, відбулась 24.06.2025 о 19 годині 00 хвилин в м. Дніпро.

Тобто станом на час пошкодження службового автомобілю АП РД САП, (VIN) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , останній перебував в експлуатації значно менше трьох років з часу випуску.

Таким чином, згідно правових висновків Верховного Суду, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, коефіцієнт фізичного зносу для визначення розміру шкоди у цій справі за позовом ГУНП в Луганській області, не застосовується.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність підстав для відшкодування матеріальної шкоди заподіяну в наслідок порожньо-транспортної пригоди в розмірі 21 780 грн 00 коп.

Звертаючись з даним позовом позивач вказує на те, що у власності юридичної установи Головного управління національної поліції в Луганській області перебуває транспортний засіб АП РД САП, (VIN) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

24.06.2025 о 19 годині 00 хвилин в м. Дніпро, Чечелівський район на перехресті вул. Романа Шухевича та пр. Івана Мазепи, ЛЕП № 278, 281, водій рейкового транспортного засобу трамваю Т4 ДМР інвентарний номер 1439 ОСОБА_1 рухаючись по вул. Романа Шухевича при виїзді на нерегульоване перехрестя із пр. Івана Мазепи, не надав переваги в русі транспортному засобу DAF, номерний знак НОМЕР_4 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, та скоїв зіткнення, через що транспортний засіб DAF здійснив некерований рух та відбулося зіткнення із транспортним засобом АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 на синьому фоні, який перебував під керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За даним фактом відносно водія рейкового транспортного засобу трамваю Т4 ДМР інвентарний номер 1439 ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол ААД № 555152 за порушення ст. 124 КУпАП.

Постановою від 15.07.2025 Чечелівського районного суду міста Дніпра по справі № 204/7131/25 громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Судове рішення по справі № 204/7131/25 набрало законної сили 28.07.2025.

Листом Моторне (транспортне) страхове бюро України від 16.07.2025 № 3- 2б/17896 відмовило позивачу у відшкодуванні матеріальних збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою за участю транспортних засобів: трамвая Т4 ДМР інвентарний номер 1439 та службового автомобілю АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 .

Зазначена відмова МТСБУ обґрунтована тим, що відсутні підтвердження, що трамвай Т4 ДМТ з номером 1439 внесено до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а тому немає правових підстав для виплати відшкодування з фонду захисту потерпілих.

Як встановлено матеріалами судової справи № 204/7131/25 трамвай Т4 ДМТ з номером 1439 перебуває у користуванні комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32616520), громадянин ОСОБА_1 станом на 24.06.2025 перебував у трудових відносинах з комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» (код ЄДРПОУ 32616520).

Матеріалами адміністративної справи № 204/7131/25 доведено факт пошкодження службового транспортного засобу АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 який належить ГУНП в Луганській області в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.06.2025 за участю трамвая Т4 ДМТ з номером 1439.

В свою чергу, згідно Акту наданих послуг № 6 від 21.11.2025 вартість ремонтних робіт службового автомобілю АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склала на загальну суму 21 780,00 грн.

Платіжною інструкцією від 21.11.2025 № 2483 (внутрішній номер 463981020) підтверджено факт понесених Головним управлінням витрат на відновлення службового автомобілю АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 , який зазнав пошкоджень у дорожньо-транспортній пригоді у сумі 21 780,00 грн.

Таким чином, ГУНП в Луганській області має право вимоги від КП «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32616520) відшкодувати матеріальні збитки, завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 24.06.2025 за участю трамваю номер 1439 та службового автомобілю АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 , на загальну суму 21 780,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, з метою досудового врегулювання спору позивач поштовим відправленням № 4900300219417 на юридичну адресу Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради, а саме: 49038, місто Дніпро, проспект Яворницького Дмитра, будинок 119а направив листа від 02.01.2026 № 6/111/28/04-2026 з вимогою відшкодування матеріальних збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою на загальну суму 21 780,00 грн.

Комунальне підприємств «Дніпровський електротранспорт» 13.01.2026, отримало лист ГУНП в Луганській області від 02.01.2026 № 6/111/28/04-2026, що підтверджується відомостями які містяться на офіційному сайті АТ «Укрпошта».

На час подання до суду цієї позовної заяви Головне управління відповіді на лист від 02.01.2026 № 6/111/28/04-2026 не отримало, а матеріальні збитки, які заподіяно службовому транспортному засобу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яке мало місце 24.06.2025 на загальну суму - 21 780,00 грн, на сьогодні не відшкодовано.

Вказані обставини і стали причиною виникнення даного спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності до приписів ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: - наявність реальних збитків, - вина заподіювача збитків, - причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом статей 22, 611, 612, 614, 623 ЦК України для застосування такого засобу відповідальності, як стягнення збитків, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вина.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Застосовуючи дану статтю необхідно встановити усі чотири елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) шкода; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Згідно зі ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої ст.1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків слід розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 листопада 2016 р. у справі №6-1693цс16).

Як встановлено матеріалами судової справи № 204/7131/25 трамвай Т4 ДМТ з номером 1439 перебуває у користуванні комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32616520), громадянин ОСОБА_1 станом на 24.06.2025 перебував у трудових відносинах з комунальним підприємством «Дніпровський електротранспорт» (код ЄДРПОУ 32616520).

Постановою від 15.07.2025 Чечелівського районного суду міста Дніпра по справі № 204/7131/25 громадянина ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Судове рішення по справі № 204/7131/25 набрало законної сили 28.07.2025.

Господарським судом встановлено, що згідно Акту наданих послуг № 6 від 21.11.2025, вартість ремонтних робіт службового автомобілю АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склала на загальну суму 21 780,00 грн.

Платіжною інструкцією від 21.11.2025 № 2483 (внутрішній номер 463981020) підтверджено факт понесених Головним управлінням витрат на відновлення службового автомобілю АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 який зазнав пошкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, у сумі 21 780,00 грн.

При цьому, суд вважає безпідставними заперечення відповідача щодо того, що зазначений Акт не може бути прийнятий у якості належного доказу, оскільки цей документ не визначає реальний розмір матеріального збитку з урахуванням зносу авто.

В свою чергу, судом встановлено, що Акт наданих послуг № 6 від 21.11.2025 вартості ремонтних робіт службового автомобілю АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 та платіжна інструкція від 21.11.2025 № 2483 є належними доказами наявності спричиненої позивачу майнової шкоди у загальному розмірі 21780,00 грн, оскільки згідно свідоцтва про реєстрацію службового автомобілю АП РД САП, (VIN) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , перша реєстрація транспортного засобу відбулася 20.09.2023, при цьому у графі рік випуску транспортного засобу зазначений 2023 рік.

При цьому згідно постанови від 15.07.2025 Чечелівського районного суду міста Дніпра по справі № 204/7131/25 дорожньо-транспортна пригода за участю трамваю Т4 ДМР інвентарний номер 1439. в результаті якої службовий автомобіль АП РД САП, (VIN) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , зазнав пошкоджень відбулася, 24.06.2025 о 19 годині 00 хвилин в м. Дніпро.

Тобто, станом на час пошкодження службового автомобілю АП РД САП, (VIN) НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_1 , останній перебував в експлуатації значно менше трьох років з часу випуску.

Таким чином, згідно правових висновків Верховного Суду, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, коефіцієнт фізичного зносу для визначення розміру шкоди у цій справі за позовом ГУНП в Луганській області, не застосовується.

Платіжною інструкцією від 21.11.2025 № 2483 (внутрішній номер 463981020) підтверджено факт понесених Головним управлінням витрат на відновлення службового автомобілю АП РД САП, номерний знак НОМЕР_1 , який зазнав пошкоджень у дорожньо-транспортній пригоді, у сумі 21 780,00 грн.

Відповідач доказів відшкодування позивачу збитків, завданих внаслідок скоєної ДТП, на момент розгляду спору, до господарського суду не надав.

Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

З урахуванням викладеного, господарський суд прийшов до висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки на підставі ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України у розмірі 21 780,00 грн., оскільки транспортний засіб (джерело підвищеної небезпеки), яким було заподіяно шкоду позивачу, належить відповідачу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 662 грн 40 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" (49038, м. Дніпро, просп. Яворницького, 119а, код ЄДРПОУ 32616520) на користь Головного управління національної поліції в Луганській області (93406, Луганська обл., м. Сіверськодонецьк, вул. Сірика Дмитра, буд. 1, код ЄДРПОУ 40108845) 21 780,00 грн. матеріальної шкоди та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662 грн 40 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 06.08.2026.

Суддя І.А. Рудь