Ухвала суду № 138819698, 07.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9402/26

Провадження № 4-с/712/29/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

боржника ОСОБА_1 ,

державного виконавця Назаренка Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси скаргу боржника ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Назаренка Євгена Івановича, заінтересована особа - стягувач ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст поданої скарги та позиції учасників

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Назаренка Є.І., в якій просить: визнати протиправними дії державного виконавця щодо винесення вимоги № 58160 від 23.06.2026 у виконавчому провадженні № 78678373; скасувати зазначену вимогу в частині пунктів 1-5.

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси перебуває виконавче провадження № 78678373 з примусового виконання судового наказу Соснівського районного суду м. Черкаси у справі № 712/7809/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання їхнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника.

Державний виконавець 23.06.2026 виніс вимогу № 58160, адресовану Головному управлінню Національної поліції в Черкаській області як роботодавцю боржника.

Відповідно до пунктів 1-3 цієї вимоги ГУНП в Черкаській області зобов`язано усунути порушення законодавства, стягувати аліменти також із сум щомісячної компенсації податку на доходи фізичних осіб, надати скориговані звіти про відрахування аліментів із зазначенням сум компенсації ПДФО та повні відомості про доходи боржника, починаючи з 06.06.2025.

Пунктами 4-5 вимоги запропоновано надати прізвища, імена, по батькові та контактні дані осіб, відповідальних за стягнення аліментів і подання державному виконавцю відповідних звітів.

Скаржник вважає, що державний виконавець безпідставно переклав на бухгалтерію роботодавця власний обов`язок щодо визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів. Зазначає, що для стягнення аліментів за минулий період виконавець мав самостійно провести розрахунок заборгованості та повідомити про нього сторони виконавчого провадження.

Крім того, скаржник посилається на те, що в обґрунтування вимоги державний виконавець застосував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.03.2026 у справі № 759/12238/15-ц, до правовідносин, які виникли з 06.06.2025. На його думку, це суперечить ст. 58 Конституції України, принципу правової визначеності та практиці Європейського суду з прав людини.

Також ОСОБА_1 вказує на незаконність витребування персональних даних працівників бухгалтерії ГУНП в Черкаській області та вважає посилання у вимозі на можливість настання кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України неправомірним тиском на посадових осіб роботодавця.

Окремо зазначає, що копія вимоги йому не надсилалася, а про її існування він дізнався лише 07.07.2026 під час ознайомлення з документами в підрозділі фінансового забезпечення ГУНП в Черкаській області.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених у ній підстав.

Державний виконавець Назаренко Є.І. проти задоволення скарги заперечив, посилаючись на законність вимоги та необхідність урахування компенсації ПДФО під час визначення розміру аліментів. Пояснив, що наразі вимога державного виконавця ГУНП в Черкаській області виконана в повному обсязі.

ІІ. Обставини, встановлені судом

Судовим наказом Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.06.2025 у справі № 712/7809/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 06.06.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі зазначеного судового наказу 24.07.2025 відкрито виконавче провадження № 78678373.

ОСОБА_1 проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області, яке здійснює відрахування аліментів із його доходів.

Під час перевірки звітів про здійснені відрахування та виплати державний виконавець встановив, що ОСОБА_1 щомісячно виплачувалася грошова компенсація сум ПДФО, однак аліменти із цих сум не утримувалися.

Головний державний виконавець Назаренко Є.І. 23.06.2026 виніс вимогу № 58160, якою вимагав від ГУНП в Черкаській області:

1. Усунути порушення законодавства, які виникли під час виконання виконавчого провадження № 78678373, та стягувати з ОСОБА_1 аліменти, зокрема із сум компенсації ПДФО.

2. Надати державному виконавцю коректні звіти про відрахування аліментів із доходів боржника із зазначенням сум компенсації ПДФО.

3. Надати повні відомості про доходи боржника, починаючи з 06.06.2025, помісячно, із зазначенням сум компенсованого йому ПДФО.

4. Надати ПІБ і контактні дані особи (осіб), яка відповідає за стягнення аліментів із ОСОБА_1 та внаслідок дій якої аліменти із сум компенсації ПДФО не утримувалися.

5. Надати ПІБ і контактні дані особи (осіб), яка відповідає за подання звітів державному виконавцю про відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 та внаслідок дій якої з вересня 2025 року надходили неправильні відомості про доходи боржника.

Вимога містить попередження про обов`язковість законних вимог виконавця та можливість настання передбаченої законом відповідальності за їх невиконання.

ІІІ. Норми права, які застосовує суд

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи.

За ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України скарга може бути подана до суду в десятиденний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права чи свободи.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1-3 ч. 3 ст. 18 цього Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень; проводити перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно боржників, які в них працюють; держувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, зокрема конфіденційну.

За ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 цього Закону підприємства, установи та організації здійснюють відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника і щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за встановленою Міністерством юстиції України формою.

Частиною 1 ст. 70 Закону передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати та інших доходів боржника обчислюється із суми, яка залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 та 6 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом. Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому сімейним законодавством. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір такої заборгованості щомісяця та повідомляти про розрахунок стягувача і боржника у передбачених законом випадках.

Згідно із ч. 1 та 3 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими в частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував у період, протягом якого аліменти не стягувалися. Розмір заборгованості обчислюється державним або приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до ст. 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 8 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків та інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146, передбачено, що з поліцейських утримання аліментів здійснюється з усіх видів грошового забезпечення та інших установлених законодавством виплат, крім грошового забезпечення, яке не має постійного характеру, та інших передбачених законом випадків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, поліцейськими.

Зазначена компенсація виплачується щомісячно та одночасно з грошовим забезпеченням у розмірі утриманого з нього податку з доходів фізичних осіб і спрямована на рівноцінне та повне відшкодування втрат частини доходу у зв`язку з оподаткуванням.

IV. Оцінка суду

Щодо врахування компенсації ПДФО при визначенні розміру аліментів

У постанові від 09.03.2026 у справі № 759/12238/15-ц Верховний Суд залишив без змін судові рішення, якими визнано неправомірним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, у якому не було враховано щомісячну грошову компенсацію сум ПДФО, та зобов`язано державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням такої компенсації.

Верховний Суд виходив із того, що компенсація ПДФО є іншою виплатою поліцейському в розумінні п. 8 Переліку № 146, має постійний щомісячний характер і не належить до переліку виплат, із яких законом заборонено утримувати аліменти.

При цьому у справі № 759/12238/15-ц перерахунок заборгованості здійснювався за період із 04.08.2015 до 31.07.2024, тобто за період, який передував ухваленню Верховним Судом постанови від 09.03.2026.

Отже, доводи скаржника про можливість урахування компенсації ПДФО лише починаючи з 09.03.2026 не узгоджується зі змістом зазначеної постанови Верховного Суду.

Правовий висновок Верховного Суду не є нормативно-правовим актом, яким установлюється новий вид доходу або новий обов`язок платника аліментів. Цим висновком роз`яснено порядок застосування норм матеріального права, які були чинними в період нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної компенсації ПДФО.

Тому застосування державним виконавцем відповідного тлумачення закону під час перевірки повноти виконання судового наказу не є наданням зворотної дії нормативно-правовому акту та не суперечить ст. 58 Конституції України.

Щодо нібито покладення на роботодавця обов`язку розрахувати заборгованість

Зі змісту пунктів 1-3 вимоги № 58160 не вбачається, що державний виконавець поклав на ГУНП в Черкаській області обов`язок самостійно визначити загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів.

Вимогою запропоновано здійснювати відрахування з усіх належних боржнику доходів, надати правильні звіти про проведені відрахування та відомості про фактично виплачені доходи.

Надання роботодавцем таких відомостей є необхідною передумовою для проведення державним виконавцем власного розрахунку заборгованості відповідно до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 195 СК України.

Твердження скаржника про зобов`язання ГУНП в Черкаській області змінювати податкову чи фінансову звітність також не відповідає змісту вимоги. У ній ідеться про звіти щодо відрахування аліментів і відомості про доходи боржника, а не про податкову звітність роботодавця.

Матеріали справи не містять окремого розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем на підставі оскаржуваної вимоги. У разі незгоди з розміром такої заборгованості після її визначення боржник не позбавлений права оскаржити відповідний розрахунок у встановленому законом порядку.

Щодо витребування відомостей про відповідальних працівників

Пункт 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не обмежує право виконавця на одержання інформації виключно відомостями про боржника, його доходи або майно.

Виконавець має право витребувати в установ та їх посадових осіб інформацію, необхідну для проведення виконавчих дій, зокрема конфіденційну.

Відомості про осіб, відповідальних за здійснення відрахувань із доходів боржника та подання звітів державному виконавцю, безпосередньо пов`язані з перевіркою правильності виконання судового рішення та встановленням причин подання недостовірних або неповних відомостей.

Оскаржуваною вимогою витребувано прізвище, ім`я, по батькові та контактні дані відповідальних осіб. Вимога не містить припису про надання відомостей щодо їхнього приватного чи сімейного життя або іншої інформації, яка не пов`язана з виконанням ними службових обов`язків.

Крім того, ОСОБА_1 не обґрунтував, яким чином витребування даних інших осіб порушує саме його права чи свободи, захист яких здійснюється в порядку ст. 447-1 ЦПК України.

Отже, доводи скарги в цій частині також не підтверджують порушення державним виконавцем вимог законодавства..

Щодо попередження про відповідальність

У п. 12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) вказано, що у вимозі виконавця обов`язково зазначаються наслідків її невиконання.

Посилання державного виконавця на обов`язковість законних вимог та на передбачену законом відповідальність за умисне невиконання судового рішення має інформаційний характер.

Таке попередження не є встановленням вини конкретної посадової особи, не замінює передбаченої законом процедури притягнення до юридичної відповідальності та саме по собі не свідчить про протиправний тиск.

Щодо ненадіслання копії вимоги боржнику

Вимога № 58160 була адресована ГУНП в Черкаській області як установі, яка виплачує боржнику доходи та здійснює відрахування аліментів.

Закон України «Про виконавче провадження» не встановлює обов`язку виконавця надсилати боржнику копію кожної вимоги, адресованої іншій особі, установі чи організації.

Тому ненадіслання ОСОБА_1 копії вимоги, адресатом якої він не був, не свідчить про незаконність дій державного виконавця.

V. Висновок суду

Установлені судом обставини свідчать, що державний виконавець діяв у межах наданих йому повноважень, а оскаржувана вимога спрямована на отримання від роботодавця відомостей, необхідних для перевірки повноти виконання судового наказу, та забезпечення утримання аліментів з усіх видів доходу боржника.

З огляду на викладене підстав для визнання протиправними дій державного виконавця та скасування пунктів 1-5 вимоги № 58160 від 23.06.2026 суд не встановив, тому в задоволенні скарги потрібно відмовити.

Керуючись ст. 447-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Назаренка Євгена Івановича відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів із дня її проголошення.

Учасник справи, якому повну ухвалу не було вручено в день її проголошення або складення, має право на поновлення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали проголошено 07.08.2026.

Суддя В.О. Пономар