Ухвала суду № 138819606, 05.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 696/447/18

1-кп/703/165/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайсуд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла кримінальне провадження № 12013250170000376 за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кам`янка Черкаської області, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, голови правління житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник» м. Кам`янка, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.191 КК України,

встановив:

У провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.191 КК України.

У судовому засіданні 24 червня 2026 року захисник ОСОБА_8 звернувся до суду із клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінального провадження за ч.2, 3 ст.191 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, посилаючись на ту обставину, що з дня події зазначеного кримінального правопорушення минуло понад 10 років, а тому відповідно до ч.1 ст.49 КК України наявні підстави для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності із вказаних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності із вказаних у клопотанні підстав.

Прокурор не заперечував проти задоволення заявленого клопотання та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження у зв`язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та відсутністю обставин, які зумовлюють зупинення або переривання зазначеного строку.

Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували проти звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.

Інші потерпілі та їх представники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в частині, що стосуються заявленого клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні від 19.06.2013 під № 12013250170000376 ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він будучи обраним 17.11.2010 на загальних зборах членів житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» головою вищевказаного кооперативу, будучи службовою особою, на якого покладені організаційно- розпорядчі обов`язки, зловживаючи службовим становищем, діючи з особистих корисливих мотивів, маючи прямий умисел на привласнення чужого майна, незаконного заволодів грошовими коштами у вигляді пайових внесків в сумі 60834 гривень, що належали ОСОБА_9 , який будучи членом зазначеного кооперативу, починаючи із 11 липня 1997 року і до моменту здачі будинку в експлуатацію, тобто до 03 грудня 2012 року, сплачував на користь ЖБК «Машинобудівник» пайові внески за квартиру АДРЕСА_1 , та якого в послідуючому, на підставі рішення зборів членів житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» від 02 серпня 2013 року було виключено із членів кооперативу, а в подальшому 07.09.2014 ОСОБА_7 було здійснено продаж квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_10 . Однак, в порушення п. 2.5, 2.7, 2.8, 2.9 договору про пайову участь у будівництві від 05 квітня 2006 року, який був укладений між головою правління житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , ОСОБА_7 не повернув останньому грошові кошти за пайові внески в сумі 60834 гривень та їх привласнив. 22.11.2014 ОСОБА_9 помер та на підставі рішення Кам`янського райсуду № 696/1048/15-ц від 25.08.2015 право власності на пай (внесок) в ЖБК «Машинобудівник» було визнано за його донькою ОСОБА_6 . Таким чином, ОСОБА_7 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальних збитків на вище вказану суму.

За таких обставин ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Він же, повторно, будучи службовою особою, на якого покладені організаційно-розпорядчі обов`язки, зловживаючи службовим становищем, діючи з особистих корисливих мотивів, маючи прямий умисел на привласнення чужого майна, незаконного заволодів грошовими коштами у вигляді пайових внесків в сумі 62331 гривень, що належали ОСОБА_12 , який будучи членом зазначеного кооперативу, починаючи із 11 липня 1997 року і до моменту здачі будинку в експлуатацію, тобто до 03 грудня 2012 року, сплачував на користь ЖБК «Машинобудівник» пайові внески за квартиру АДРЕСА_2 , та якого в послідуючому, на підставі рішення зборів членів житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» від 02 серпня 2013 року було виключено із членів кооперативу, а в подальшому 22.04.2015 ОСОБА_7 було здійснено продаж квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_13 . Однак, в порушення п. 2.5, 2.7, 2.8, 2.9 договору № 30 про пайову участь у будівництві від 05 квітня 2011 року, який був укладений між головою правління житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , ОСОБА_7 не повернув останньому грошові кошти за пайові внески в сумі 62331 гривень та їх привласнив, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріальних збитків на вище вказану суму.

Він же, повторно, будучи службовою особою, на якого покладені організаційно-розпорядчі обов`язки, зловживаючи службовим становищем, діючи з особистих корисливих мотивів, маючи прямий умисел на привласнення чужого майна, незаконного заволодів грошовими коштами у вигляді пайових внесків в сумі 87000 гривень., що належали ОСОБА_4 , який будучи членом зазначеного кооперативу, починаючи із 11 липня 1997 року і до моменту здачі будинку в експлуатацію, тобто до 03 грудня 2012 року, сплачував на користь ЖБК «Машинобудівник» пайові внески за квартиру АДРЕСА_3 , та якого в послідуючому, на підставі рішення зборів членів житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» від 02 серпня 2013 року було виключено із членів кооперативу, а в подальшому 03.11.2015 ОСОБА_7 було здійснено продаж квартири АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_14 . Однак, в порушення п. 2.5, 2.7, 2.8, 2.9 договору № 35 про пайову участь у будівництві від 05 квітня 2011 року, який був укладений між головою правління житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , ОСОБА_7 не повернув останньому грошові кошти за пайові внески в сумі 87000 гривень та їх привласнив, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на вище вказану суму.

Він же, повторно, будучи службовою особою, на якого покладені організаційно-розпорядчі обов`язки, зловживаючи службовим становищем, діючи з особистих корисливих мотивів, маючи прямий умисел на привласнення чужого майна, незаконного заволодів грошовими коштами у вигляді пайових внесків в сумі 59799 гривень, що належали ОСОБА_15 , який будучи членом зазначеного кооперативу, починаючи із 11 липня 1997 року і до моменту здачі будинку в експлуатацію, тобто до 03 грудня 2012 року, сплачував на користь ЖБК «Машинобудівник» пайові внески за квартиру АДРЕСА_4 , та якого в послідуючому, на підставі рішення зборів членів житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» від 02 серпня 2013 року було виключено із членів кооперативу, а в подальшому 04.12.2015 ОСОБА_7 було здійснено продаж квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_16 . Однак, в порушення п. 2.5, 2.7, 2.8, 2.9 договору про пайову участь у будівництві від 05 квітня 2011 року, який був укладений-між головою правління житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , ОСОБА_7 не повернув останньому грошові кошти за пайові внески в сумі 66503 гривень та їх привласнив. 13.12.2015 ОСОБА_15 помер та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом НМХ № 663679 власником пайових внесків в ЖБК «Машинобудіник» набула його дружина ОСОБА_17 . Таким чином спричинив потерпілій ОСОБА_17 матеріальних збитків на вище вказану суму.

Він же, повторно, будучи службовою особою, на якого покладені організаційно-розпорядчі обов`язки, зловживаючи службовим становищем, діючи з особистих корисливих мотивів, маючи прямий умисел на привласнення чужого майна, незаконного заволодів грошовими коштами у вигляді пайових внесків в сумі 66503 гривень, що належали ОСОБА_18 , яка будучи членом зазначеного кооперативу, починаючи із 11 липня 1997 року і до моменту здачі будинку в експлуатацію, тобто до 03 грудня 2012 року, сплачувала на користь ЖБК «Машинобудівник» пайові внески за квартиру АДРЕСА_5 , та яку в послідуючому, на підставі рішення зборів членів житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» від 02 серпня 2013 року було виключено із членів кооперативу, а в подальшому 04.12.2015 ОСОБА_7 було здійснено продаж квартири АДРЕСА_5 , гр.. ОСОБА_19 . Однак, в порушення п. 2.5, 2.7, 2.8, 2.9 договору №21 про пайову участь у будівництві від 05 квітня 2011 року, який був укладений між головою правління житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» ОСОБА_7 та ОСОБА_18 , ОСОБА_7 не повернув останній грошові кошти за пайові внески в сумі 66503 гривень та їх привласнив, чим спричинив потерпілій ОСОБА_18 матеріальних збитків на вище вказану суму.

Він же, повторно, будучи службовою особою, на якого покладені організаційно-розпорядчі обов`язки, зловживаючи службовим становищем, діючи з особистих корисливих мотивів, маючи прямий умисел на привласнення чужого майна, незаконного заволодів грошовими коштами у вигляді пайових внесків в сумі 58828 гривень, що належали гр. ОСОБА_5 , який будучи членом зазначеного кооперативу, починаючи із 11 липня 1997 року і до моменту здачі будинку в експлуатацію, тобто до 03 грудня 2012 року, сплачував на користь ЖБК «Машинобудівник» пайові внески за квартиру АДРЕСА_6 , та якого в послідуючому, на підставі рішення зборів членів житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» від 02 серпня 2013 року було виключено із членів кооперативу, а в подальшому 07.12.2015 ОСОБА_7 було здійснено продаж квартири АДРЕСА_6 , гр. ОСОБА_20 . Однак, в порушення п. 2.5, 2.7, 2.8, 2.9 договору № 32 про пайову участь у будівництві від 05 квітня 2011 року, який був укладений між головою правління житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 не повернув останньому грошові кошти за пайові внески в сумі 58828 гривень та їх привласнив, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на вище вказану суму.

Він же, повторно, будучи службовою особою, на якого покладені організаційно-розпорядчі обов`язки, зловживаючи службовим становищем, діючи з особистих корисливих мотивів, маючи прямий умисел на привласнення чужого майна, незаконного заволодів грошовими коштами у вигляді пайових внесків в сумі 57499 гривень, що належали гр. ОСОБА_21 , яка будучи членом зазначеного кооперативу, починаючи із 11 липня 1997 року і до моменту здачі будинку в експлуатацію, тобто до 03 грудня 2012 року, сплачувала на користь ЖБК «Машинобудівник» пайові внески за квартиру АДРЕСА_7 , та яку в послідуючому, на підставі рішення зборів членів житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» від 02 серпня 2013 року було виключено із членів кооперативу, а в подальшому 25.12.2015 ОСОБА_7 було здійснено продаж 1/2 частини квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_22 , а 1/2 частину квартири придбав самостійно. Однак, в порушення п. 2.5, 2.7, 2.8, 2.9 договору про пайову участь у будівництві від 05 квітня 2011 року, який був укладений між головою правління житлово - будівельного кооперативу «Машинобудівник» ОСОБА_7 та ОСОБА_21 , ОСОБА_7 не повернув останній грошові кошти за пайові внески в сумі 57499 гривень та їх привласнив, чим спричинив потерпілій ОСОБА_21 матеріальних збитків на вище вказану суму.

За таких обставин ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно.

Згідно з ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; та десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Санкція ч.2 ст.191 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція ч. 3 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п`яти років або позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене КК України діяння, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

За приписами ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, а відповідно до ч.1 ст.286 цього Кодексу звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно з п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Судом обвинуваченому роз`яснено суть обвинувачення за ч.ч. 2, 3 ст.191 КК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності. Обвинувачений підтвердив, що йому зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, яка не є реабілітуючою, та наполягав на задоволенні клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що закінчення строків давності, відповідно до вимог ст. 49 КК України, є безумовною підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання захисника та обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності підлягає до задоволення в повному обсязі.

Розглядаючи зазначене клопотання суд не може вирішити питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, оскільки відповідно до ч.4 ст.286 Кримінального процесуального кодексу України клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається негайно, а тому суд позбавлений можливості продовжити судовий розгляд та встановлення обставин інкримінованого кримінального правопорушення.

Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Зазначена правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №552/5595/18.

У постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 192/3301/16-к Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст.49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

У постанові від 24 травня 2021 року у справі №522/2652/15-к Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду серед іншого зауважив, що суддя районного суду при постановленні ухвали, відповідно до ст.372 КПК України, не повинен вирішувати питання про встановлення вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2,3 ст.191 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а тому кримінальне провадження щодо нього, у зв`язку з викладеним, підлягає закриттю.

В матеріалах кримінального провадження наявні цивільні позови потерпілих про стягнення з ОСОБА_7 та Житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник» на користь: ОСОБА_5 в сумі 489091 грн. 74 коп., ОСОБА_4 в сумі 725423 грн. 95 коп., ОСОБА_12 в сумі 512261 грн. 48 коп., ОСОБА_6 в сумі 273835 грн. 38 коп., та ОСОБА_18 в сумі 100 000 грн.

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Водночас, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Наведене обґрунтовано випливає з положень ч.1 ст.129 КПК, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У такому випадку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 10 серпня 2021 у справі №161/694/20.

Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлені потерпілими цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає потерпілим пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.265 Цивільного кодексу України, якщо суд залишив без розгляду позов, пред`явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред`явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

Керуючись ст. 4, 12, 49, 122 КК України, ст. 128, 129, 284, 285, 286, 372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання захисника задовольнити.

Звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.191 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2013 року під № 12013250170000376, за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.191 КК України, закрити у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Цивільні позови потерпілих про стягнення з ОСОБА_7 та Житлово-будівельного кооперативу «Машинобудівник» на користь: ОСОБА_5 в сумі 489091 грн. 74 коп., ОСОБА_4 в сумі 725423 грн. 95 коп., ОСОБА_12 в сумі 512261 грн. 48 коп., ОСОБА_6 в сумі 273835 грн. 38 коп., та ОСОБА_18 в сумі 100 000 грн. у зв`язку із закриттям кримінального провадження, залишити без розгляду, роз`яснивши право на звернення з таким позовом в порядку цивільного судочинства.

Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо воно не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали проголошено 06 серпня 2026 року о 16 год. 00 хв.

Головуючий: ОСОБА_1