Рішення № 138819563, 07.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3453/26

Провадження № 2/711/2271/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кошубінської Л.В.,

представника позивача за довіреністю Проскури Т.О., відповідачки ОСОБА_1 , представника відповідачки адвоката Лінніка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з вивезення твердих побутових відходів, інфляційних втрат та 3% річних,-

ВСТАНОВИВ:

Директор КП «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради Слинько І.В. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за послуги з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 11 557,75 грн., інфляційні втрати у розмірі 3 342,64 грн., 3% річних у розмірі 629,01 грн. та судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 252 від 01.03.2011 «Про доповнення рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 № 1480 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси», КП «Черкаська служба чистоти» визначено виконавцем послуг з вивезення твердих та рідких побутових відходів. На виконання Постанови КМУ № 1070 від 10.12.2008, виконавчий комітет Черкаської міської ради своїм рішенням № 564 від 29.05.2015 ввів у дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси, в якому визнав надавачем послуг з вивезення твердих побутових відходів КП «Черкаська служба чистоти». 04.06.2015 між КП «Черкаська служба чистоти» та виконавчим комітетом Черкаської міської ради укладено Договір на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси, строк дії якого Додатковою угодою № 1 від 02.03.2020 продовжено до 31.05.2025. У подальшому рішенням Черкаської міської ради № 45-14 від 15.08.2023 КП «Черкаська служба чистоти» визначено адміністратором послуги з управління побутовими відходами на території м. Черкаси та покладено обов`язок по забезпеченню функціонування муніципальної системи управління побутовими відходами. Послуги з вивезення твердих побутових відходів надаються споживачам на умовах Публічних договорів про надання послуг, які були належним чином оприлюднені в офіційних друкованих виданнях - газетах «МІСТО» (№ 5 від 17.04.2013) та «Черкаський край» (№ 37 від 15.09.2021), а також на офіційних веб-сайтах. КП «Черкаська служба чистоти» ЧМР належним чином виконує взяті на себе зобов`язання щодо надання послуг з вивезення твердих побутових відходів та території м. Черкаси та здійснює вивезення твердих побутових відходів згідно з графіком. Відповідачі зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси. Проте відповідачі своєчасно не вносять плату за надані послуги, у зв`язку з чим за період з 01.03.2011 по 28.02.2026 утворилась заборгованість у розмірі 11 557,75 грн. Крім того, за даний період на суму заборгованості нараховані інфляційні у розмірі 3 342,64 грн. та 3% річних у розмірі 629,01 грн. Неналежне виконання відповідачами зобов`язань по договору порушує право позивача на одержання плати за надані послуги в установлений законом та визначений договором строк, а тому стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026, вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.04.2026 відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Позивачу встановлено п`ятиденний строк із дня отримання відзиву для подання відповіді на нього.

09.06.2026 представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Ліннік М.С. подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення заборгованості за послуги з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 8 176,06 грн., інфляційних втрат у розмірі 95,66 грн. та 3% річних у розмірі 245,28 грн. Зазначив, що відповідачі не укладали будь-яких договорів із КП «Черкаська служба чистоти», а наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, у період з 2011 року по теперішній час чоловік відповідачки - ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 фактично не проживав, оскільки виїхав на постійне місце проживання до Вінницької області. Часткові оплати за особовим рахунком у цей період здійснювалися не мешканцями, а державою у вигляді пільг за ОСОБА_3 як працівника органів внутрішніх справ, зокрема за жовтень-листопад 2021 року та березень, травень, липень, серпень 2022 року на загальну суму 505,26 грн. З огляду на це, нарахування за послуги мали здійснюватися лише на двох фактично проживаючих осіб - ОСОБА_1 та її дочку ОСОБА_2 .. Відтак, безпідставно нарахована на ОСОБА_3 сума за період з 01.10.2019 по 01.03.2026 в розмірі 2 484,49 грн. підлягає виключенню із розміру заборгованості. Крім того, донька ОСОБА_2 та онука ОСОБА_4 , хоча і зареєстровані за вказаною адресою, фактично з 2016 року в квартирі не проживають. Стосовно заборгованості за період з 01.03.2011 по 01.10.2017 у розмірі 1 229,08 грн. представник зазначив, що вона заявлена позивачем поза межами строку позовної давності. Щодо вимог про стягнення судового збору вказав, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати.

17.06.2026 представник позивача за довіреністю - Проскура Т.О. подала відповідь на відзив, у якій просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначила, що послуги з вивезення твердих побутових відходів надаються на умовах Публічного договору приєднання, який був оприлюднений в установленому законодавством порядку. Від відповідачів повідомлень про відмову від договору не надходило, тому договір вважається укладеним шляхом вчинення конклюдентних дій. Щодо нарахування плати за послуги на чоловіка відповідачки - ОСОБА_3 , представник позивача вказала, що за даними Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради за адресою: АДРЕСА_2 , станом на дату звернення до суду значилися зареєстрованими 3 особи. ОСОБА_3 знявся з реєстраційного обліку лише у грудні 2025 року ОСОБА_3 , у зв`язку з чим до листопада 2025 року включно нарахування проводилися на 4-х осіб, а з грудня 2025 року - на 3-х осіб. Чинним законодавством, зокрема абзацом 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», закріплено право споживача на проведення перерахунку за минулий час у разі його тимчасової відсутності у житловому приміщенні понад 30 календарних днів, за умови надання виконавцю заяви та оригіналів визначених документів (витягу з реєстру територіальної громади, довідки про ВПО, про перебування на лікуванні, проходження військової служби тощо). Проте відповідачі своїм правом у встановленому законом порядку не скористалися та до підприємства із відповідними заявами та підтверджуючими документами не зверталися.

30.06.2026 представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Ліннік М.С. подав заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що подані раніше відзив на позовну заяву та ці заперечення слід вважати зверненням відповідачки ОСОБА_1 до КП «Черкаська служба чистоти» з вимогою провести перерахунок кількості осіб, на яких здійснювалося нарахування, та виключити її чоловіка з цього числа. Представник повторно звернув увагу суду на те, що нарахування за період з 01.03.2011 по 01.12.2016 мали здійснюватися на 2-х осіб - відповідачку ОСОБА_1 та її дочку ОСОБА_2 , а борг за цей період становить 896,12 грн. Оскільки за ОСОБА_3 відшкодування в сумі 505,26 грн. здійснювала держава (включаючи окремі платежі за жовтень-листопад 2021 року та березень, травень, липень, серпень 2022 року), зроблені позивачем нарахування на його особу за період з 01.10.2019 по 01.03.2026 в сумі 2 484,49 грн підлягають виключенню із загальної заборгованості. Окрім того, заборгованість за період з 01.03.2011 по 01.10.2017 в розмірі 1 229,08 грн. має бути закрита судом у зв`язку зі збігом строків позовної давності.

Представник позивача за довіреністю Проскура Т.О. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні. Наголошувала, що у квартирі мешкає сама, її дочка (відповідачка ОСОБА_2 ) разом із онукою протягом тривалий час винаймають інше житло та за цією адресою не проживають. ОСОБА_2 не знімається з реєстраційного обліку через відсутність власного житла. Також відповідачка зазначила, що повідомляла позивача про непроживання вказаних осіб у квартирі.

Представник відповідачки адвокат Ліннік М.С. в судовому засіданні підтримав аргументи, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомила належним чином; відзиву на позовну заяву не подала; клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 252 від 01.03.2011 «Про доповнення рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 № 1480 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси», КП «Черкаська служба чистоти» визначено виконавцем послуг з вивезення твердих та рідких побутових відходів.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 564 від 29.05.2015 введено в дію рішення конкурсної комісії (протокол № 2 від 26.05.2015) та визначено переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в м. Черкаси КП «Черкаська служба чистоти».

На виконання вказаного рішення 04.06.2015 між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та КП «Черкаська служба чистоти» укладено Договір на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси.

У подальшому, 02.03.2020 між виконавчим комітетом Черкаської міської ради та КП «Черкаська служба чистоти» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території м. Черкаси від 04.06.2015, відповідно до умов якої строк дії договору від 04.06.2015 продовжено до 31.05.2025.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 45-14 від 15.08.2023 КП «Черкаська служба чистоти» визначено адміністратором послуги з управління побутовими відходами на території м. Черкаси.

Нарахування за послугу з вивезення побутових відходів здійснювалися позивачем відповідно до тарифів, затверджених рішеннями виконавчого комітету Черкаської міської ради для багатоквартирних будинків, зокрема: рішенням № 238 від 25.02.2011 (з 01.03.2011 по 18.03.2015 - 5,82 грн.); рішенням № 239 від 03.03.2015 (з 19.03.2015 по 30.09.2016 - 9,18 грн.); рішенням № 1107 від 02.09.2016 (з 01.10.2016 по 31.07.2017 - 9,83 грн.); рішенням № 712 від 07.07.2017 (з 01.08.2017 по 31.08.2018 - 11,24 грн.); рішенням № 719 від 28.08.2018 (з 01.09.2018 по 01.07.2019 - 19,04 грн.); рішенням № 756 від 02.07.2019 (з 02.07.2019 по 31.12.2020 - 24,33 грн.); рішенням № 1522 від 21.12.2021 (з 01.01.2021 по 05.09.2022 - 30,64 грн.) та рішенням № 695 від 05.09.2022 (з 06.09.2022 по теперішній час - 36,88 грн. з 1 особи на місяць).

Згідно з відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради (довідка № 21-03/33662 від 02.06.2026), за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано 3 особи: ОСОБА_1 з 16.10.1991; ОСОБА_2 з 14.01.2009; неповнолітня ОСОБА_5 з 14.12.2016.

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з вивезення, знешкодження та захоронення побутових відходів, за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . За вказаним особовим рахунком за період з 01.03.2011 по 28.02.2026 обліковується заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 11 557,75 грн., а також нараховані за період прострочення інфляційні втрати у розмірі 3 342,64 грн. та 3% річних у розмірі 629,01 грн. Розрахунок щомісячних нарахувань проводився позивачем до 01.12.2016 з розрахунку на 3 особи, з грудня 2016 року - на 4 особи, з 01.12.2025 на 3 особи.

На час розгляду справи суду не надано доказів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (стаття 14 ЦК України).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ).

Споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтями 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживачів й виконавця комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно з законодавством і умовами договорів, а обов`язком споживача - є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата наданих житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Згідно з частинами 1, 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Аналізуючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами права, суд дійшов висновку, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є споживачами послуг з вивезення твердих побутових відходів, які надаються КП «Черкаська служба чистоти» за адресою їх реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачами зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Суд зауважує, що відсутність між сторонами оформленого у письмовому вигляді договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє відповідачів від обов`язку оплати фактично наданих та спожитих послуг. Зазначена правова позиція є сталою та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, а також Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/2625/16-ц.

Нарахування заборгованості проведено позивачем згідно із затвердженими рішеннями виконавчого комітету Черкаської міської ради тарифами відповідно до кількості зареєстрованих осіб. Зокрема, до 01.12.2016 нарахування плати здійснювалося з розрахунку на 3 осіб, з грудня 2016 року - на 4 осіб, а з 01.12.2025 - на 3 осіб.

Щодо доводів відповідачки ОСОБА_1 та її представника про фактичне непроживання за вказаною адресою ОСОБА_3 , суд зазначає таке.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.11.2025 у справі № 711/4678/25, яке набрало законної сили 12.12.2025, ОСОБА_3 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з фактичним непроживанням у житловому приміщенні понад один рік.

Згідно з листом Теплицької селищної ради Вінницької області № 97 від 14.04.2025, ОСОБА_3 з січня 2011 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим, встановлений судом факт проживання ОСОБА_3 за іншою адресою не є автоматичною чи безумовною підставою для звільнення споживача від оплати послуг за спірний період. Нарахування плати за поводження з побутовими відходами здійснюється на підставі офіційних відомостей про кількість зареєстрованих осіб до моменту належного повідомлення споживачем виконавця послуг про зміну фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у визначеному законом та договором порядку.

Так, відповідно до пункту 11 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Аналогічний обов`язок закріплений у підпункті 6 пункту 5.2 Публічного договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами, згідно з яким споживач зобов`язується письмово інформувати виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, протягом 30 календарних днів від дня настання такої події.

Суд наголошує, що норми чинного законодавства та умови Публічного договору передбачають чіткий імперативний порядок: відповідна заява разом із належними та допустимими доказами на підтвердження тимчасової відсутності або непроживання особи має бути подана безпосередньо виконавцю послуг (у даному випадку - КП «Черкаська служба чистоти») у встановлений строк для проведення відповідного перерахунку нарахувань.

Щодо твердження представника відповідачки про те, що подані до суду відзив на позовну заяву та заперечення слід вважати належним зверненням до КП «Черкаська служба чистоти» з вимогою про перерахунок, суд визнає такі доводи юридично неспроможними. Процесуальні документи, які подаються сторонами до суду в межах розгляду цивільної справи, мають на меті виключно викладення правової позиції сторін (заяви по суті справи). Вони не можуть підміняти собою встановлений законом та договором позасудовий порядок звернення споживача до виконавця комунальних послуг, а суд не є органом, уповноваженим на приймання чи передачу заяв у межах господарської діяльності суб`єктів господарювання. Більше того, подання процесуальних документів у 2026 році в жодному разі не може свідчити про дотримання встановленого 30-денного строку інформування виконавця за минулі періоди нарахувань.

Оскільки матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 чи інших повнолітніх членів сім`ї безпосередньо до КП «Черкаська служба чистоти» із відповідними заявами та належним документальним підтвердженням тимчасової відсутності або непроживання ОСОБА_3 у спірний період нарахувань (до моменту набрання законної сили судовим рішенням та зняття особи з реєстраційного обліку у грудні 2025 року), позивач правомірно здійснював розрахунок розміру плати відповідно до офіційних відомостей про кількість зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.

Відтак, заперечення представника відповідачки у цій частині судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують правомірності проведених позивачем нарахувань.

Аналогічно суд оцінює та відхиляє доводи відповідачки ОСОБА_1 щодо непроживання у квартирі АДРЕСА_1 відповідачки ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_5 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади та довідкою Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради № 21-03/33662 від 02.06.2026, відповідачка ОСОБА_2 з 14.01.2009 та неповнолітня ОСОБА_5 з 14.12.2016 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідачкою не надано доказів звернення до КП «Черкаська служба чистоти» із відповідними заявами та належним документальним підтвердженням тимчасової відсутності або непроживання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у спірний період нарахувань, тому позивач правомірно здійснював розрахунок розміру плати відповідно до кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.

Щодо доводів представника відповідачки про пропуск позивачем строків позовної давності при зверненні до суду із вказаним позовом, суд зазначає таке.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 256, 257 ЦК України).

Згідно зі статтею 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частинами 1, 5 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки заборгованість за послуги з вивезення твердих побутових відходів нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Плати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів, яку позивач просить стягнути з відповідачів, виникла за період з 01.03.2011 по 28.02.2026, а вказаний позов поданий до суду 06.04.2026, тобто поза межами трирічного строку від моменту початку порушення відповідачами права позивача на отримання плати за надані послуги.

Водночас суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 12.03.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому термін дії карантину неодноразово продовжувався та тривав до 30.06.2023.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Крім того, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 596/2026 від 13.07.2026 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 31.10.2026.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».

У подальшому, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (у редакції від 08.11.2023) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено у наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було виключено, що зумовило поновлення перебігу строків позовної давності.

Зважаючи на те, що обов`язок оплати комунальних послуг настає не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, враховуючи загальний трирічний строк звернення до суду, період зупинення та продовження строків під час дії карантину та воєнного стану, а також поновлення перебігу строків позовної давності з 04.09.2025 до часу звернення позивача до суду, суд дійшов висновку, що позовна давність за вимогами, починаючи з листопада 2017 року не спливла.

За таких обставин заява представника відповідачки про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає частковому задоволенню. Оскільки за вимогами про стягнення боргу за період з 01.03.2011 по 31.10.2017 позовна давність спливла, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити. Натомість стягненню на користь позивача підлягає заборгованість, яка нарахована в межах строку позовної давності за період з 01.11.2017 по 28.02.2026 у розмірі 10 328,67 грн.

Крім того, оскільки зобов`язання з оплати послуг з вивезення твердих побутових відходів є грошовим, на нього поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно з наданим розрахунком, позивачем на суму основної заборгованості нараховано інфляційні втрати у розмірі 3 342,64 грн. та 3% річних у розмірі 629,01 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд зазначає, що оскільки вимоги про стягнення основної заборгованості за період з 01.03.2011 по 31.10.2017 заявлені поза межами позовної давності, нараховані на цей період суми інфляційних нарахувань та 3% річних також не підлягають стягненню, оскільки є додатковими вимогами до основного зобов`язання.

Провівши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму основного боргу, який виник у межах строку позовної давності (за період з 01.11.2017 по 28.02.2026), суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідачів, є інфляційні втрати у розмірі 2 173,10 грн. та 3% річних у розмірі 563,22 грн. У задоволенні решти вимог у цій частині слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності.

Враховуючи викладене, всього до стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КП «Черкаська служба чистоти» підлягає заборгованість за послуги з вивезення твердих побутових відходів разом з інфляційними втратами та 3% річних за період прострочення в загальному розмірі 13 064,99 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами статті 141 ЦПК України, згідно з якими судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 87673 від 02.04.2026.

Судом встановлено, що згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 та довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 711239, відповідачка ОСОБА_1 є особи з інвалідністю II групи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», особи з інвалідністю I та II груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Враховуючи, що позовні вимоги КП «Черкаська служба чистоти» задоволено частково (на суму 13 064,99 грн., що складає 84,13% від загальної заявленої ціни позову 15 529,40 грн.), судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог становить 2 799,88 грн. Решта суми сплаченого судового збору в розмірі 528,13 грн. у зв`язку з частковою відмовою в позові покладається на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідачів не підлягає.

Оскільки обов`язок щодо відшкодування судових витрат у розмірі 2 799,88 грн. покладається на відповідачів рівними частинами (по 1 399,94 грн. з кожного), а відповідачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі закону, її частина судових витрат у розмірі 1 399,94 грн. підлягає компенсації позивачу з державного бюджету у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інша частина судового збору в розмірі 1 399,94 грн. підлягає стягненню на користь позивача з відповідачки ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 256, 257, 261, 267, 526, 541, 625 ЦК України, статтями 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 164, 223, 259, 264-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з вивезення твердих побутових відходів, інфляційних втрат та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 03328652, місцезнаходження, вул. Івана Мазепи, 117, м. Черкаси) заборгованість за послуги з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 10 328,67 грн., інфляційні у розмірі 2 173,10 грн., 3% річних у розмірі 563,22 грн., а всього 13 064,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 03328652, місцезнаходження, вул. Івана Мазепи, 117, м. Черкаси) судовий збір в розмірі 1 399,94 грн.

Компенсувати Комунальному підприємству «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 03328652, місцезнаходження, вул. Івана Мазепи, 117, м. Черкаси) за рахунок державного бюджету 1 399,94 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 07.08.2026.

Головуючий: Г. В. Булгакова