Рішення № 138819129, 06.08.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/1934/26

Провадження № 2-а/553/23/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.08.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі: головуючого судді Фоміної Ю.В., за участю секретаря Летюченко В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу № 553/1934/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2026 року до Подільського районного суду міста Полтави звернувся ОСОБА_1 з позовом до Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтований тим, що постановою інспектора Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області від 11.05.2026 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч.1 ст.126 КУпАП за те, що 11 травня 2026 року близько о 14 год 00 хв, позивач ОСОБА_1 керував власним ТЗ Volkswagen caddy, реєстраційний номер НОМЕР_1 у м. Олександрія по вул. Знам`янська, 44 та не пред`явив на вимогу поліцейського посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на даний транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4.а Правил дорожнього руху.

В обгрунтування позову позивачем вказувалось про те, що під час винесення постанови відповідач належним чином не дослідив всіх обставин справи, а саме ч.3 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», відповідно до якої поліцейський зобов`язаний був поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. В свою чергу, відповідачем було повідомлено позивача про те, що останнього зупинено згідно п.1 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», в зв`язку з чим відповідачем стверджувалось про те, що стороною відповідача порушено вимоги ст.ст. 245,280 КУпАП. Так, інспектор Скрипнік І.С. повідомив позивачу про те, що останнім порушено вимогу знаку 3.41 «СТОП контроль». В подальшому стороною відповідача було повідомлено позивача про те, що його зупинено згідно п. 3 ч.1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Попри вище вказане, відповідачем не було доведено законності зупинки та його вимога щодо пред`явлення посвідчення водія та інших документів не мала правових підстав, так як він не вчиняв та не мав наміру вчиняти правопорушення, і інших підстав для перевірки документів у відповідача. Будь-яких доказів факту порушення позивачем Правил дорожнього руху стороною відповідача зазначено та надано не було, в зв`язку з чим позивач змушений був звернутись до суду з вказаним позовом, за захистом своїх порушених прав.

22.05.2026 року ухвалою Подільського районного суду міста Полтави прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, з повідомленням сторін.

19.06.2026 року ухвалою суду залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області.

22.06.2026 року представником відповідача Головного управління національної поліції в Кіровоградській області подано відзив на позовну заяву, в якому прохали відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та ГУНП в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення з наступних підстав. Стороною відповідача вказувалось про те, що стягнення застосоване без порушення в межах санкції ч.1 ст. 126 КУпАП, за якими позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності , постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотримання правил чинного законодавства.

Дійсно, 11.05.2026 року інспектором Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області було винесено постанову серії ЕНА № 7176880 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у розмірі 425 грн. Так, 11.05.2026 року о 14 год 16 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Знам`янська,44, м. Олександрія, Кіровоградської області, при перевірці документів не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.п.2.4.а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особою, яка не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП. Вказану постанову сторона відповідача вважає законною та обгрунтованою.

06.08.2026 року представником позивача Ладіоненка В.П. подано уточнені пояснення у справі, в який сторона позивача наполягала на задоволенні позовних вимог.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Васильєв О.Г. не з`явились але надали заяву в якій прохали проводити судовий розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління національної поліції в Кіровоградській області - Дейкун І.О. в судове засідання не з`явилася, але надала на адресу суду заяву, в якій прохала проводити судовий розгляд справи у відсутність сторони відповідача у справі, прохали прийняти рішення з урахуванням обставин викладених у відзиві.

Представник відповідача Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградські області в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За п. 1.3.Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

У відповідності до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2.1 а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із змісту ст.247 КУпАП вбачається, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами всправі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Судом встановлено, що згідно постанови серії ЕНА № 7176880 від 11.05.2026, складеної інспектором Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Скрипнік І.С,. розглянуто справу щодо ОСОБА_1 та встановлено, що 11.05.2026 року о 14 год. 00 хв. у м. Олександрія по вул. Знам`янська, 44, керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , керував транспортним засобом та не пред`явив на вимогу поліцейського посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на даний транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.4.а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. За результатами розгляду справи прийняте рішення: застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

В постанові зазначено про те, що велась відеофіксація на нагрудну камеру №967946 та 967968.

Відповідно до відповіді Олександрійського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області № 94391-2026 від 17.07.2026 року. наданої на виконання вимог ухвали суду про надання доказів, не може бути надано відеозапис, оскільки згідно Інструкції зі застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026: строк зберігання відеозаписів з портативних відеореєстраторів становить 30 діб.

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єкта приватного права, що знаходиться у нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного, слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а в даному випадку унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу, об`єктивної сторони вчиненого правопорушення та вини особи у його вчиненні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Інспектором Скрипнік І.С., який є посадовою особою Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складався на підставі ст.258 ч.2 КУпАП. Однак це не звільняє відповідача від обов`язку довести законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, зазначити в постанові точний та чіткий опис обставин правопорушення, установлених при розгляді справи, надати суду докази вчинення правопорушення.

Слід зауважити, що відповідно до вимог статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що відеозапис з бодікамери з приводу фіксації адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у Олександрійському районному відділі поліції Головного управління національної поліції у Кіровоградській області відсутній.

Таким чином, слід констатувати, що відеозапис, не долучений до матеріалів провадження, тобто стороною відповідача не надано доказу порушення водієм правил Дорожнього руху України, а саме не виконав обов`язку, на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на даний транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого і не мав обов`язку надавати посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс ОСЦПВ працівникам патрульної поліції на їх вимогу, що свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

При цьому, відповідно до закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тож, згідно з принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Отже, в ході розгляду справи, відповідач не надав беззаперечних доказів, які б підтвердили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Розгляд інших доводів позовної заяви та відзиву на позов суд вважає недоцільним з огляду на недоведеність складу адміністративного правопорушення.

За приписами ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищезазначене суд прийшов до висновку про недоведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП.

Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч.3 ст.286 КАС України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскаржена постанова скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції позивачем було сплачено за подання позову 665,60 грн. судового збору, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Керуючись ст.6 ,9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Олександрійського районного відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області Скрипнік І.С. про накладення адміністратвиного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7176880 від 11.05.2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, Україна, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд.41, ЄДРПОУ 40108709) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення суду складений 06.08.2026 року.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. В. Фоміна